До виконання курсової роботи

З ДИСЦИПЛІНИ

«ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ»

для студентів напряму підготовки

«Культурологія»

КИЇВ – 2015

Організація діяльності закладів культури: методичні рекомендації до виконання курсової роботи. – К., 2014. – 12 с.

Розробник:

Поліщук Л. О., кандидат культурології, доцент

ВСТУП

Курсова робота є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, що виконується з метою закріплення та узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування для комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Під час написання курсової роботи розвивається наукове мислення, вміння працювати зі спеціальною літературою, аналізувати та порівнювати різні погляди, чітко та логічно викладати свою думку, аргументувати свої позиції за допомогою конкретних фактів з практичного досвіду.

Навчальним планом ІІІ курсу напряму підготовки «Культурологія» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» передбачено виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Організація діяльності закладів культури».

Тема курсової роботи обирається відповідно до затверджених кафедрою для студентів проблемних комплексів, що сформовані відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни «Організація діяльності закладів культури».

Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого тематичного переліку.

МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Мета курсової роботи визначається потребою глибшого розуміння студентами специфіки діяльності закладів культури, оволодіння методами наукового дослідження та вироблення вміння використовувати їх на практиці.

Мета курсової роботи – в процесі написання курсової роботи розширити знання про діяльність закладів культури, проаналізувати наукових дослідження з теми дослідження та практичний досвід діяльності.

Зазначена мета, передбачає виконання таких завдань:

1. Обґрунтування актуальності та значення теми курсової роботи

2. Теоретичний аналіз наукової літератури.

3. На основі вивченого матеріалу виявлення проблем, що виникають в діяльності закладів культури, визначення оптимальних шляхів їх вирішення.

4. Використанню методів наукового дослідження для вивчення практичної діяльності сучасних закладів культури.

5. Узагальнення зібраного практичного матеріалу, його аналіз, співставлення з результатами наукових досліджень.

6. Оцінка стану дослідження діяльності закладу культури, формування власних пропозицій та рекомендацій.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Першочерговою вимогою до курсової роботи є її науковість, яка забезпечується творчим підходом до досліджуваної проблематики, глибоким висвітленням усіх її аспектів. Вона передбачає також вміння робити узагальнення і висновки на основі отриманих результатів, що дають підстави для відповідних рекомендацій.

Під час написання курсової роботи необхідно дотримуватися таких вимог: логічна послідовність у викладі матеріалу, композиційність, чітка структурованість (поділ на розділи та параграфи), самостійність виконання, аргументованість положень і доказовість висновків

Загальний обсяг курсової роботи складає 30-40 сторінок друкованого тексту (редактор Microsoft Word, NTR, шрифт 14, інтервал 1,5). Значне перевищення встановленого обсягу може бути свідченням недостатнього орієнтування студента в матеріалі, його невміння відмежовувати головне від другорядного, тобто свідчить не стільки про ретельність підготовки наукової роботи, скільки про невміння узагальнювати та логічно будувати дослідження. В той же час надто малий обсяг роботи не дозволяє з достатньою повнотою розкрити тему.

Крім того, має бути витримане оптимальне співвідношення між структурними складовими роботи. Так, зокрема, сумарний обсяг вступу і висновків не повинен перевищувати п’ятої частини її загального обсягу.

При наявності значних відхилень від викладених вище вимог робота повертається студентові для доопрацювання чи переробки.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

- вступ;

- основна частина;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки.

Кожна з цих частин роботи починається з нової сторінки.

У вступі мають бути обґрунтовані:

1. Актуальність теми. В цьому підрозділі вступу має бути представлена відповідь на питання: які актуальні проблеми науки і практики обумовлюють необхідність дослідження даної теми. Слід звернути увагу, що тут мають бути представлені не «загальні фрази», а конкретні підстави, причини необхідності, актуальності, важливості наукових пошуків в даному напрямі.

2. Стан розробленості проблеми. Тут зазначається (в найузагальнішому вигляді), які наукові і практичні розробки були здіснені іншими дослідниками, в чому полягає їх роль для розв’язання даної проблеми, що є дискусійним і потребує додаткового дослідження. Слід звернути увагу, що саме наявність таких «проблемних місць» і є підставою для визначення мети, завдань курсової роботи і, власне, вибору самої теми.

3. Об’єкт, предмет дослідження. Слід звернути особливу увагу на коректне співвідношення об’єкта і предмета дослідження, а також їх відповідність назві і меті дослідження.

4. Мета і завдання дослідження. Завдання відбивають логіку реалізації мети дослідження.

5. Експериментальні бази дослідження (якщо дослідження має практичну спрямованість, а його висновки мають практично-рекомендаційний характер).

6. Наукова і практична значущість дослідження.

Основна частина роботи містить виклад змісту дослідження з розглядом його теоретичних основ, аналізом проблем при акцентуванні їх практичних аспектів і вивченні досвіду їх розв'язання. Кількість розділів, параграфів, пунктів визначається науковою значимістю досліджуваної проблематики. Їх назви мають у стислому вигляді відбивати зміст курсової роботи. Не допускається повторення назви роботи в назві одного з розділів.

Кожний із розділів повинен завершуватись узагальненнями, які потім будуть використані при формулюванні загальних висновків.

Висновки курсової роботи по суті є короткими відповідями на поставлені у ступі завдання. Висновки – це суть того, що доводив автор в курсовій роботі. Висновки не можуть містити того, що не доводилося в тексті роботи, а також не передбачають повернення до дискусій, цитування, обговорення різних позицій тощо (останні мають бути зосереджені в основному тексті). Разом з тим, у висновках можуть бути означені проблемні (дискусійні) місця, які потребують додаткового розгляду.

Висновки нумеруються. Кожен окремий висновок має власний номер.

Додатки виносяться за межі основного тексту з метою запобігання його перевантаженню таблицями, схемами, ілюстраціями тощо.

ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Під оформленням роботи слід розуміти не лише її зовнішні атрибути – обкладинку, титульний аркуш, грамотність викладу, а й правильне використання наукового апарату (цитування, посилання на наукові джерела, виноски, список використаної літератури).

На титульному аркуші курсової роботи вказується офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри, повне формулювання теми, позначається курс, прізвище та ініціали автора і наукового керівника, вчений ступінь і звання останнього, а також місце і рік виконання (Додаток 2).

Зміст курсової роботи міститься на другій її сторінці (наступної після титульного листа) і відображає відомості про змістові блоки роботи (розділи, параграфи, пункти) з зазначенням сторінки (Додаток 3). Як правило, кількість підрозділів у Розділі не перевищує 3-х. Більш дрібне структурування можливе (частіше в межах підрозділів), але за умови, що воно не призводить до фрагментарності, неповноти, непослідовності розкриття теми або невідповідності змісту назві теми.

Назви заголовків по тексту роботи повинні відповідати їх назвам у змісті.

Розділи послідовно нумеруються однією цифрою, параграфи в межах кожного розділу - двома з розділовими знаками (крапкою) між ними, пункти - трьома.

Нумерація сторінок починається з титульної сторінки, але порядковий номер на ній не ставиться, друга сторінка роботи - зміст. Сторінки починають нумерувати з третьої арабськими цифрами зверху й посередині сторінки.

Текст роботи друкується на одній стороні стандартного аркуша паперу формату А4 шрифтом Times New Roman, 14, з інтервалом – 1,5.

Поля сторінки повинні мати такі розміри:

ліве, верхнє і нижнє – 2,5 см, праве – 1 см.

Заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу двома інтервалами. Перенесення слів у заголовках не припускається. Крапка після заголовка не ставиться. Назви розділів друкуються великими літерами, назви параграфів і пунктів - малими. Заголовок розділу по тексту пишеться в центрі сторінки, параграфа і пункту - з абзацу.

Текст обов’язково повинен містити посилання на наукові джерела. Таке посилання міститься в квадратних дужках, де вказується номер джерела за списком літератури, а також (якщо наводиться цитата або думка з певних сторінок джерела) номер сторінки. Номери літературних джерел розрізняються знаком;. Наприклад: [21; 24; 45] означає посилання на авторів чи книги, що знаходяться в Списку використаних джерел під номерами 21, 24 та 45.

Посилання з вказівкою на сторінки оформляється так: [23, 264] – це означає що видання міститься в Списку використаних джерел під номером 23, а цитата міститься на стор.264 цього видання (Додатки 4).

Картографічний та інший ілюстративний матеріал невеликого формату можна розмістити в тексті роботи по ходу викладу матеріалу. Фотографії наклеюють на аркуші паперу тієї ж якості і формату, що й ті, на яких надруковано текст.

ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Після написання і належного оформлення курсової роботи студент здає її на кафедру.

При захисті курсової роботи слід враховувати, що захист передбачає вільне знання студентом тексту роботи. Студент повинен продемонструвати:

- знання наукових робіт, на які він посилається і які зазначені в списку використаних джерел;

- оперування теоретичними підходами до дослідження теми, які аналізуються в роботі;

- вміти аргументувати висновки, зроблені в курсовій роботі.

Відсутність перерахованих знань і вмінь на захисті є свідченням того, що текст є переписаним або зробленим не самостійно.

Остаточна оцінка курсової роботи виноситься комісією за результатами захисту і з урахуванням оцінки наукового керівника.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры