Вплив еом на стан здоров’я людини

 

Комп’ютерна техніка у наш час знайшла широке використання у діло- водстві, промисловості, науці, навчальному процесі, але при недотриманні вимог безпеки, вона може завдавати значної шкоди працюючим.

Особливістю негативного впливу комп’ютерних технологій на праце- здатність і здоров’я людини є комплексна одночасна дія декількох шкід- ливих факторів, при значній інтенсивності яких відбувається накопичен- ня і акумулювання їх впливу, що викликає суттєві зміни в організмі людини, розлад функцій окремих органів і систем.

До основних негативних факторів належать: випромінювання різних діапазонів електромагнітного спектру (рентгенівське та оптичне випро- мінювання, високочастотні та низькочастотні ЕМП, ЕМП з надто низь- кими частотами, електростатичні поля), шум у джерелі ВДТ, психосоціа- льні фактори виробничого середовища, нервово-емоційна напруга та інші.

Робота ЕВМ і ВДТ призводить до зміни фонової концентрації іонів повітря. Так, приблизно через 5 хвилин роботи монітору концентрація ле- гких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення цього показнику становить 350-620 іонів/см3), а через 3 години роботи їх кон- центрація наближається до нуля. Знижується також концентрація серед- ніх і тяжких негативних іонів, натомість концентрація позитивного заря- джених іонів різко зростає, що дуже негативно відбивається на газообміні в легенях, загальному почутті людини. Значна кількість позитивних іонів, особливо тяжких, призводить до підвищення артеріального тиску, тахіка- рдії, прояву болю в області серця, затрудненню дихання, прискоренню швидкості осідання еритроцитів, розладу функцій центральної нервової системи (дратівливість, головний біль, порушення сну, тонусу м’язів і ін.), порушення травлення.

Оптимальним рівнем аероіонізації на робочому місці рахується вміст легких іонів від 150 до 5000 в 1 см3, повітря (Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и об- щественных помещений №2152-80).

Нормалізувати іонний склад повітря виробничої зони можна різними способами: механічна вентиляція, застосування іонізаторів, заземлених захисних екранів тощо.

Доза рентгенівського випромінювання перед екраном монітора на відстані 50 см від його поверхні є безпечною, вона не досягає межі допу- стимого рівня (50 мкР/год), але не вивчена дія цих променів у поєднанні з іншими, які генеруються ЕОМ на людину, що не дозволяє говорити від- носно безпечної їх дії.

Згідно даних ВООЗ, електромагнітні випромінювання викликають розвиток катаракти. Потенційно сприяють розвитку катаракти іонізуюче, ультрафіолетове – А, інфрачервоне і мікрохвильове випромінювання.

На працездатність та самопочуття людини негативно впливає шум від роботи електронно-обчислювальних машин. При цьому тривала дія шуму призводить до зниження розумової працездатності на 10-15%, швидкої зорової втоми, послаблення уваги, порушення психофізіологіч- них процесів. Вплив шуму ВДТ є однією із причин розвитку стресу, погі- ршення настрою, сенсорного перевантаження, змін кровопостачання тка- нин і органів у зв’язку зі спазмами капілярів.

Професійна діяльність працівника на ВДТ є причиною функціональ- них змін нервово-м’язового апарата і кровопостачання ока, які призво- дять до розвитку астеноптичних скарг. Встановлено, що жінки частіше, ніж чоловіки, скаржаться на зоровий дискомфорт. При цьому відмічено, що в більшості випадків частота аетенопії зростає зі збільшенням трива- лості роботи за ВДТ.

Астноптичні скарги пов’язані також з освітленням робочого місця, відблиском екрану, тремтінням та мерехтінням зображення, сухістю пові- тря тощо. Встановлено, що у 72% користувачів ВДТ мають місце скарги на біль в очах. Результатом напруженої тривалої зорової роботи на ЕОМ може бути не лише специфічний зоровий дискомфорт, але і виникнення головного болю.

Стресові стани, які розвиваються при довготривалій напруженій ро-

боті за ЕОМ, є однією із причин виникнення соматичних, фізіологічних,

психологічних змін в організмі.

Фізіологічні порушення супроводжуються розладами функцій шлун- ково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, скелетних м’язів, за- лоз внутрішньої секреції, шкіри, статевої системи. Встановлено, що ці розлади частіше мають місце у працівників з високою та середньою три- валістю роботи за ЕОМ.

До психологічних і поведінкових розладів відносяться: агресивність,

фрустрація, нервозність, дратівливість, порушення сну, швидкий розви-

ток втоми тощо.

Зміни на соматичному, фізіологічному, психологічному і поведінко- вому рівнях працівників на електронно-обчислювальних машинах та від- еодисплейних терміналах пов’язані з високим навантаженням при вико- нанні завдань, високою емоціонально-психологічною напруженістю та дією негативних виробничих факторів.

 

 

Гігієнічні вимоги до виробничих приміщень з ЕОМ

 

 

Умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, мають відповідати 1 або 2 класу згідно з Гігієнічною кваліфікацією праці за показниками шкідливості.

У виробничих приміщеннях, обладнаних електронно- обчислювальними машинами, необхідно створити належне освітлення. Природне і штучне освітлення повинно відповідати СНиП 11-4-79 «Есте- ственное и искусственное освещение». Природне світло повинно бути бі- чним, зорієнтованим, як правило, на північ чи північний схід, і забезпе- чувати коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,5%. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами Держпромгірнагляду та органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень повинні мати регулювальні пристрої для відчинен-

ня, а також жалюзі, штори тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути всеосяжним і рівномірним. У випадку, коли переважають роботи з

документами, допускається комбіноване освітлення (додатково до зага- льного освітлення встановлюється світильники місцевого освітлення). Світильники розміщуються збоку від робочих місць (переважно ліворуч), або локально над робочим місцем (при розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення).

Як джерело світла при штучному освітленні застосовуються, як пра- вило, люмінесцентні лампи. У світильниках місцевого освітлення допус- кається застосування ламп розжарювання.

Рівень освітленості на робочому місці має становити 300-500 лк. При використанні комбінованого освітлення не допускається відблисків на поверхні екрана та збільшення освітлення екрана вище 300 лк.

Важливою умовою безпеки людини, що перебуває перед екраном, є правильний вибір візуальних параметрів дисплея та світлотехнічних умов робочого місця. Робота з дисплеями при неправильному виборі яскравості й освітленості екрана, контрастності знаків, їх кольорів, за наявності відблис- ків на екрані, тремтіння та мерехтіння зображення призводить до зорового стомлення, головного болю, значного психофiзиологiчного навантаження, погіршення зору.

Рівень шуму не повинний перевищувати: на місцях, де працюють програмісти та оператори ЕОМ, 55 дБА, у лабораторіях, де складаються алгоритми та ведеться робота з документацією – 60 дБА, у машинному залі – 65 дБА, у приміщеннях, де розміщені гучні агрегати обчислюваль- них машин, – 75 дБА.

Для захисту від шуму у виробничому приміщенні та на робочих міс- цях застосовуються шумопоглинальні засоби (негорючі спеціальні пер- форовані плити, мінеральна вата, підвісні стелі й ін.).

Рівні вібрації у період виконання робіт з ЕОМ у виробничих примі- щеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених Дер- жавними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібра- ції(ДСН 3.3.6-039-99) «Вимоги до вентиляції, опалення та кондиціювання мікроклімату». Під матричні принтери треба підкладати вібраційні кили- мки для гасіння вібрації та шуму.