Аналіз і прогнозування травматизму та професійних захворювань

 

 

Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і неща-

сних випадків на виробництві.

Для аналізу виробничого травматизму використовують такі методи:

1) статистичний метод, якій базується на вивченні травматизму за документами (звітами, актами, журналами реєстрації). Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти (Пчт) та важкості (Пвт):

Пчт = А ∙ 1000 / Т;

Пвт = Д / А,

де А – кількість випадків травматизму за звітний період, Т – середня

чисельність працівників за списками, Д – кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності (Пнт) – це число людино-днів непраце-

здатності, що припадає на 1000 працівників:

П нт = 1000 ∙ Д / Т

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підпри-

ємстві, порівнювати її з іншими підприємствами;

2) монографічний метод, який полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робо- чого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колектив- ного та індивідуального захисту тієї чи іншої дільниці виробництва. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, у разі необхідності виконують відповідні дослідження та випробування;

3) топографічний метод, за яким на плані цеху (підприємства) по- значаються місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачи- ти найбільш небезпечні ділянки виробництва, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів;

4) економічний метод, який полягає у вивченні та аналізі збитків,

спричинених виробничим травматизмом;

5) метод анкетування, для якого складаються анкети для опитуван- ня працівників підприємства. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків;

6) метод експертних оцінок, який ґрунтується на експертних ви- сновках (оцінках) умов праці, виявленні відповідності технологічного об- ладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергодинамічним вимогам, що висуваються до машин, меха- нізмів, обладнанням тощо.

Основні етапи аналізу нещасних випадків викладені на рис. 4.

 

 

Нещасний випадок

 

 

Розслідування

 

 

Виявлення усіх нещасних випадків для забезпечення вірогідності да- них

Облік

 

 

Формування банку даних Збирання даних про нещасний випадок, внесення уточнень, змін

 

 

Опрацювання статис-

тичних даних

Класифікація, узагальнення даних про нещасний випадок та їх аналіз

 

 

Аналіз матеріалів Відбір конкретних методик для аналізу матеріалів про травматизм

 

 

Розробка профілактичних заходів

Пошук найбільш ефективних шляхів попередження дії джерел небезпеки

 

 

Рис. 4. Етапи аналізу нещасних випадків на виробництві

 

 

Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. З ме- тою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань (Пчз) та показник важкості захво- рюваності (Пвз) – кількість днів непрацездатності, що припадають на 1000 працюючих:

Пчз = З ∙ 1000 / Т;

Пвз = Д / 3,

де З – кількість випадків захворювання за звітний період, Д – кіль-

кість днів непрацездатності за звітний період, Т – загальна кількість пра-

цюючих.

Для передбачення динаміки травматизму, професійних захворювань, своєчасної розробки заходів профілактики використовуються методи прогнозу.

Прогнозування здійснюється на основі аналізу усіх облікових і звіт- них матеріалів щодо травматизму, професійних та професійно зумовле- них захворювань, матеріалів усіх видів контролю стану охорони праці, даних санітарно-технічних паспортів об’єктів, робочих місць, матеріалів спеціальних обстежень будівель, об’єктів, приміщень тощо.

Власник підприємства зобов’язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворю- вань та про заходи, котрих вжито для їх усунення й забезпечення умов

праці на рівні нормативних вимог.