Об’єктивні технічні засоби безпеки

 

Захисні огородження – це технічні засоби, що створюють пере- шкоду між людиною і небезпечним виробничим фактором і запобігають проникненню людини, її рук, ніг, голови в небезпечну зону або дії такого фактора на людину в аварійних ситуаціях.

Відповідно до існуючих вимог усі приводи, передачі, рухомі деталі, робочі органи повинні бути обладнанні захисними огородженнями, які надійно захищають людину від виходу (вильоту) з небезпечної зони стружки металу, крапель розплавленого металу, агресивних рідин, різних випромінювань тощо. Такі огородження застосовуються як перешкоди можливому падінню людини з висоти або у криниці, траншеї і т.п. Роботи на устаткуванні, з якого зняте передбачене огородження чи воно неспра- вне, забороняються.

Залежно від призначення, огородження мають різне конструктивне виконання. Виготовляють його зі спеціального листового металу, метале- вої сітки, пластмаси, а в деяких випадках – зі спеціальних матеріалів (на- приклад для захисту від радіоактивного випромінювання). Вони поділя- ються на стаціонарні і переносні.

За своїм конструктивним оформленням стаціонарне огородження ви- конується як невід’ємна частина устаткування чи обладнання. Воно може бути відкидним і знімним.

Відкидні огородження використовуються для укриття робочих вуз- лів, передавальних систем та інших механізмів, що вимагають частого втручання людини до цих механізмів. До них належать кожухи, футляри, дверцята і т.п. Вони приєднуються до нерухомих частин машин (корпу- сів) за допомогою петель, навісів і відносно легко відкриваються.

Знімні огородження використовуються для укриття приводних і пе-

редавальних механізмів, що не вимагають налагодження, огляду під час усього міжремонтного періоду роботи устаткування. Вони приєднуються до машин болтами, гвинтами і т.п.

Переносні (тимчасові) огородження використовуються під час ре- монтних і налагоджувальних робіт для захисту людини від випадкових дотиків до рухомих механізмів, до струмопровідних частин.

Якщо обслуговується технологічне устаткування на висоті, робочі майда-

нчики для запобігання падінню людини обладнують відповідним чином.

Огородження повинно мати надійне кріплення до основного облад-

нання, легко відкриватись і надійно закриватись.

Огородження з металевих сіток (решіток) розміщують не ближче як за 50 мм від рухомих деталей.

Захисні огородження мають бути завжди у справному стані, мати не-

обхідну міцність.

Захисні огородження повинні відповідати таким вимогам:

1) забезпечувати надійний захист працюючих від дії небезпечних і

шкідливих факторів;

2) не ускладнювати спостереження за роботою механізмів;

3) не впливати негативно на виробничий процес;

4) не підвищувати рівень шуму і вібрації;

5) бути простими у виготовленні та експлуатації;

6) відповідати вимогам технічної естетики.

Відповідно до державних стандартів огородження ззовні повинні бу- ти пофарбовані в жовтий колір. На зовнішньому боці огородження, як правило, наноситься або прикріплюється певний попереджувальній знак (знак безпеки).

Запобіжні пристрої призначені для зупинення (відключення) облад- нання у випадках, коли певний контрольований параметр (тиск, темпера- тура і ін.) може з різних причин у процесі роботи виходити за встановлені межі, створюючи при цьому аварійну ситуацію.

Запобіжними пристроями можуть бути муфти, обмежувачі вантажо- підйомності, зрізні штифти та шпильки, регулятори частоти обертання (для запобігання механічним перевантаженням устаткування), кінцеві вимикачі, упори, спеціальні пристрої для зупинення рухомої частини об- ладнання (для запобігання переміщенню частин машин за встановлені межі), запобіжні пластини (на різних гідравлічних та пневматичних сис- темах), пружинні і гідравлічні обмежувачі вантажопідйомності (на під- йомних кранах).

Для захисту вентилів балонів з газами від пошкоджень застосовують ковпаки, а для захисту людини при роботі на висоті – запобіжний пояс.

Блокувальні пристрої призначаються в конструкціях машин для за-

побігання аваріям. Наприклад, куліса важеля коробки передач трактора запобігає включенню одночасно двох передач. За допомогою блокуваль- ного пристрою можна: призупинити роботу певного приводу, якщо з ньо- го знято огородження, запобігти відкриттю дверей у приміщенні з висо- кою концентрацією шкідливих речовин, якщо в ньому вийшла з ладу вентиляція тощо.

При електричному блокуванні дверей приміщення, в якому знахо- диться електронебезпечна установка, в разі відчинення дверей розмика- ється електричне коло магнітного пускача, і електрична установка відми- кається від електричної мережі.

Блокувальні пристрої використовуються для відімкнення чи попере- дження можливості появи джерела небезпеки у випадку відсутності захи- сного пристрою. За принципом дії вони поділяються на: механічні, елект- ронні, пневматичні, комбіновані.

Прикладом блокування руху людини у транспортному засобі висту- пають ремені безпеки. Вони значною мірою знижують травматизм при дорожньо-транспортних випадках. Кількість поранених у таких випадках зменшується у 2,4, а загиблих – у 3,7 рази.

Гальмівні пристрої призначені для швидкої зупинки машин, рухо-

вих частин виробничого обладнання, утримання вантажів у піднятому положенні та ін.

Період часу з моменту виявлення небезпеки і до повної зупинки ма-

шини можна зобразити у вигляді такої формули:

 

 

t = t1+t2+t3,

 

 

де: t1 – час одержання інформації про небезпеку і реакції оператора; t2 – час затримки сигналу в окремих ланках системи гальмування; t3 – час дії гальму вального пристрою до повної зупинки.

Реакція оператора залежить від індивідуальних особливостей, віку, професійного рівня і становить 0,4-1,2 сек. Час гальмування (t2) – для ав- томобільних гальм з гідравлічним приводом 0,15-0,25 сек., для гальм із пневматичним приводом 0,4-0,8 сек. Час гальмування для сухих доріг –

0,8-1,2 сек.

 

 

Суб’єктивні технічні засоби безпеки

 

В умовах виробництва безпека виконуваних робіт суттєво залежить від своєчасного попередження працюючих про можливі небезпеки. З ці- єю метою широко застосовують сигналізацію, сигнальні кольори, знаки та плакати безпеки, які відіграють роль носія відповідної інформації у за- кодованому вигляді.

Сигналізація про небезпеку застосовується у колективних засобах захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів для попередження пра- цюючих про пуск і зупинку устаткування, порушення технологічного процесу, аварійну ситуацію, пожежну небезпеку тощо. За принципом дії сигналізація може бути звуковою, світловою, мануальною і т.п. З метою сигналізації про небезпеку можуть використовуватися спеціальні прилади та пристрої.

Сигнальні пристрої контролюють температуру рідин, тиск рідин і га-

зів, швидкість руху рухомих елементів, вміст у повітрі шкідливих речо- вин, рівень шум, вібрацію, інтенсивність шкідливого випромінювання, інформують про несанкціонований доступ, вторгнення на об’єкти тощо.

За своїми функціональними ознаками розрізняють такі сигнальні пристрої:

аварійні (сповіщають про виникнення небезпечного режиму в ро-

боті);

 

 

інформаційні (інформують про вид і значення параметрів, що ви-

значають безпеку);

попереджувальні (попереджують про необхідність дотримання

вимог безпеки).

Вченими м. Запоріжжя в березні 2006 р. запропоновано систему сиг- налізації, яка дає чітке уявлення про забруднення міста викидами проми- слових підприємств з урахуванням часу, простору та конкретного забру- днювача.

Кольорами безпеки відповідно до держстандарту є червоний, жов-

тий, синій та зелений (табл. 13).

 

 

 

 

Кольори безпеки

Таблиця 13

 

№	Колір безпе- ки	Основне змістове значення кольору без- пеки	Контрас- ний колір
	Червоний	Заборона, безпосередня небезпека, засіб пожежегасіння	Білий
	Жовтий	Попередження, можлива небезпека	Чорний
	Зелений	Припис, безпека	Білий
	Синій	Вказівка, інформація	Білий

 

 

Червоний колір застосовують для позначення небезпеки, протипоже- жних засобів, сигнальних лампочок, заборонних знаків безпеки, облад- нання та приладів, де може виникнути небезпечна ситуація, тощо.

Жовтий колір означає попередження, можливу небезпеку. Його за-

стосовують для фарбування попереджувальних знаків безпеки, елементів будівельних конструкцій, виробничого обладнання, що можуть бути джерелами небезпеки, країв огороджувальних пристроїв, захисних огоро- джень, що встановлюються біля небезпечних зон (ями, котловани, тран- шеї) тощо.

Жовті і чорні смуги, що чергуються, застосовують для позначення низьких елементів внутрішньоцехового транспорту, кабін, бамперів, еле- ктрокарів, підіймально-транспортного обладнання.

Синій колір означає вказівку, інформацію. Його застосовують для зо-

бов’язуючих і вказівних знаків безпеки.

Зелений колір застосовують для ламп, що сигналізують про нормаль-

ну роботу машин, позначення евакуаційних виходів «Виходити тут».

Знаки безпеки праці. Відповідно до держстандарту прийнято чотири групи знаків безпеки праці (ГОСТ 12.4.026-76):

1) знаки, що забороняють, – мають форму кола, по периметру якого

нанесено широку червону смугу, а біле поле з нанесеним чорною фарбою відповідним символом перекреслюється червоною смугою такої ж шири- ни. Вони призначені для заборони певних дій у визначених місцях або приміщеннях (заборона палити, гасити водою і т.п.);

2) попереджуючі знаки мають форму трикутника, по периметру яко- го нанесено чорну смугу, а на жовтому полі знака розміщені відповідні попереджуючі символи. Вони призначені для попередження працівників про можливу небезпеку (радіаційне випромінювання, електричний струм і ін.);

3) зобов’язуючі знаки мають форму кола, по периметру якого нанесе- на тонка біла смуга, а на синьому полі білою фарбою – відповідні зо- бов’язуючі символи. Вони приписують дозвіл на певні дії працівників лише у разі виконання конкретних вимог з охорони праці (використання ІЗЗ тощо), вимоги пожежної безпеки та ін.;

4) вказівні знаки мають прямокутну форму, вони синього кольору з бі- лим полем посередині знака з нанесеними відповідними символами на полі. Вказівний знак «Входити тут» має форму квадрата зеленого кольору, на якому білою фарбою нанесений відповідний символ. Символи на вказівних знаках, що належать до пожежної безпеки, мають червоний колір.

Знаки безпеки, встановлені на воротах при в’їзді на об’єкт, діють на території всього підприємства, а якщо такі знаки встановлені на дверях або стіні при вході в приміщення – то лише для цього приміщення.

Дорожні знаки покращують безпеку учасників дорожнього руху і є для них обов’язковими. Є знаки, що знижують ступінь небезпечності не тільки для учасників дорожнього руху, але і для людей, які перебувають поруч. Наприклад, такі знаки як «Рух транспортних засобів, що перево- зять небезпечні вантажні, заборонено», «Рух транспортних засобів, що перевозять вибухівку, заборонений» і т.д.

Знаки безпеки повинні контрастно виділятися на тлі навколишнього середовища і перебувати в полі зору людей у призначених місцях.

Широко використовуються пояснювальні написи, що додатково ін- формують про можливу небезпеку. У пояснювальному написі забороне- ного знака завжди є слово «Заборонено», наприклад: «Заборонено пали- ти». Пояснювальні написи нерідко починають також словом «Стій», наприклад: «Стій. Заборонена зона».

Знаки небезпечних зон попереджують, наприклад, про розташування зон обвалів, сховищ, зон дії отруйних чи шкідливих речовин. У попере- джувальних знаках може бути пояснювальний напис, наприклад: «Небез- печна зона. Тихий хід».

Знаки загрози поранення попереджують про небезпеку, пов’язану з гострими предметами, виступом арматури тощо. Основне слово – «Обе- режно». Наприклад: «Обережно. Гострі предмети».

Знаки загрози від руху попереджують про небезпеку, пов’язану з ру- хом транспорту, будівельних машин і т.д., наприклад: «Бережись. Рух транспорту», «Бережись. Поворот стріли».

На вказівних знаках можуть бути такі пояснювальні слова: «Вихід»,

«Вхід» тощо.