Поняття про розвиток,дозрівання і ріст.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття про розвиток,дозрівання і ріст.



Вікова психологія

Предмет ВП як науки.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку психічних функцій, а також вивчення індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.

Поняття про розвиток,дозрівання і ріст.

Для вікової психології ключовими поняттями є категорії "вік", "ріст", "розвиток", "формування", "дозрівання", "становлення", "соціалізація", "дитинство", "зрілість", "старіння", "старість"
Найбільш загальним є поняття "розвиток". Ідея розвитку прийшла в психологію з інших галузей наукових знань. В філософії під розвитком розуміється необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. При тому, тільки одночасна наявність усіх трьох указаних властивостей виокремлює процеси розвитку серед інших змін. Найчастіше поняття "розвиток" використовують для позначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного).
Термін "розвиток" у психології вказує на зміни, які з часом відбуваються в будові тіла, мисленні або поведінці людини внаслідок біологічних процесів в організмі й впливів середовища.
Розвиток — це процес необоротних, спрямованих, і закономірних змін, що призводить до виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень психіки й поведінки людини.
Розвиток, перш за все, характеризується якісними змінами, появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур. Під віковими новоутвореннямирозуміють психічні й соціальні зміни, які визначають свідомість і діяльність дітей певного віку. Розвиток — це складний поступальний рух, в ході якого відбуваються прогресивні й регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в людині.
Виділяють такі типи розвитку (за Л. С. Виготським): преформований і непреформований. Преформований тип розвитку — це такий тип, коли є чітко визначені, закріплені і зафіксовані стадії та кінцевий результат розвитку. Прикладом такого розвитку є ембріональний розвиток.^ Непреморфований тип розвитку не визначений наперед. Це розвиток Галактики, Землі, біологічна еволюція, розвиток суспільства, а також процес психічного розвитку дитини. Особливістю психічного розвитку є те, що його кінцеві форми не визначені, а лише задані тими зразками, які існують в суспільстві. Психічні функції дитини розвиваються в процесі оволодіння нею суспільно-історичним досвідом, а досвід передається за допомогою знаків і мовлення.
Поряд із поняттям "розвиток" у психології використовують поняття "дозрівання" і "ріст". Їх уживають тоді, коли хочуть підкреслити генетичний (біологічний) аспект психічного розвитку.
Під "дозріванням" розуміють зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів, тобто зміни у відповідності з генетичним кодом.
Процес дозрівання складається з послідовності попередньо запрограмованих змін не тільки зовнішнього вигляду організму, але й його складності, інтеграції, організації й функцій. Під інтеграцією тут розуміється організація диференційованих клітин в органи й системи (диференціація — спеціалізація клітин).
Ріст — процес кількісних змін у ході вдосконалення тієї або іншої психічної функції.
Процеси розвитку, дозрівання, росту взаємопов'язані наступним чином: дозрівання й ріст — зміни кількісні, що слугують основою для якісних змін (розвитку).

Методологічні проблеми вікової психології.

Розвиток вікової психології як науки безпосередньо залежить від її методологічної забезпеченості. Це означає, що кожен дослідник і психолог-практик повинні чітко знати методологічні засади вікової психології, вміти обирати, а за необхідності і створювати відповідно до мети і завдань дослідження конкретні методики, мати достатнє уявлення про систему методів, придатних для пізнання психічних явищ у галузі вікової психології.

Методи - це прийоми, і засоби, що застосовуються вченими для дослідження предметів і явищ з метою отримання нових знань про їх властивості, закономірності і механізми їх виникнення та існування. Вчення про принципи і методи організації і здійснення дослідницької та практичної діяльності, якими керуються вчені називають методологією. Методологія - це система принципів і способів організаціїта побудови теоретичної й практичної діяльності.

До основних проблем спеціальної методології наукового пізнання в межах вікової пси-хології відносять:

1) проблему рушійних сил психічного розвитку людини;

2)проблему співвідношення навчання і розвитку;

3)проблему вікової періодизації

Особливості когнітивного розвитку та розвитку мови у ранньому віці.

Когнітивний розвиток - це ріст і вдосконалення різноманітних аспектів наших інтелектуальних здібностей.

У ранньому дитинстві розвиток уваги відбувається під час засвоєння ходьби, предметної діяльності і мовлення. Важливе значення при цьому має оволодіння ходьбою, оскільки завдяки їй збільшується кількість об'єктів, які потрапляють у сферу діяльності дитини.

З розвитком мовлення, появою потреби у спілкуванні, інтересу до дій інших людей дитина починає звертати увагу на все більше явищ навколишньої дійсності. Якщо на 1-му році життя керує дорослий, то на 2-му, а особливо на 3-му, вона сама спрямовує увагу на новий предмет, мовлення дорослого. 2-річна дитина самостійно діє з будь-яким предметом, розглядає іграшку, спостерігає за мовленням і діями оточення. Розвиток мовлення сприяє виникненню довільної уваги, якою дорослий також може керувати. Засобом організації уваги є слово.

Вікова психологія

Предмет ВП як науки.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку психічних функцій, а також вивчення індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.

Поняття про розвиток,дозрівання і ріст.

Для вікової психології ключовими поняттями є категорії "вік", "ріст", "розвиток", "формування", "дозрівання", "становлення", "соціалізація", "дитинство", "зрілість", "старіння", "старість"
Найбільш загальним є поняття "розвиток". Ідея розвитку прийшла в психологію з інших галузей наукових знань. В філософії під розвитком розуміється необоротна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об'єктів. При тому, тільки одночасна наявність усіх трьох указаних властивостей виокремлює процеси розвитку серед інших змін. Найчастіше поняття "розвиток" використовують для позначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного).
Термін "розвиток" у психології вказує на зміни, які з часом відбуваються в будові тіла, мисленні або поведінці людини внаслідок біологічних процесів в організмі й впливів середовища.
Розвиток — це процес необоротних, спрямованих, і закономірних змін, що призводить до виникнення кількісних, якісних і структурних перетворень психіки й поведінки людини.
Розвиток, перш за все, характеризується якісними змінами, появою новоутворень, нових механізмів, процесів, структур. Під віковими новоутвореннямирозуміють психічні й соціальні зміни, які визначають свідомість і діяльність дітей певного віку. Розвиток — це складний поступальний рух, в ході якого відбуваються прогресивні й регресивні інтелектуальні, особистісні, поведінкові, діяльнісні зміни в людині.
Виділяють такі типи розвитку (за Л. С. Виготським): преформований і непреформований. Преформований тип розвитку — це такий тип, коли є чітко визначені, закріплені і зафіксовані стадії та кінцевий результат розвитку. Прикладом такого розвитку є ембріональний розвиток.^ Непреморфований тип розвитку не визначений наперед. Це розвиток Галактики, Землі, біологічна еволюція, розвиток суспільства, а також процес психічного розвитку дитини. Особливістю психічного розвитку є те, що його кінцеві форми не визначені, а лише задані тими зразками, які існують в суспільстві. Психічні функції дитини розвиваються в процесі оволодіння нею суспільно-історичним досвідом, а досвід передається за допомогою знаків і мовлення.
Поряд із поняттям "розвиток" у психології використовують поняття "дозрівання" і "ріст". Їх уживають тоді, коли хочуть підкреслити генетичний (біологічний) аспект психічного розвитку.
Під "дозріванням" розуміють зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів, тобто зміни у відповідності з генетичним кодом.
Процес дозрівання складається з послідовності попередньо запрограмованих змін не тільки зовнішнього вигляду організму, але й його складності, інтеграції, організації й функцій. Під інтеграцією тут розуміється організація диференційованих клітин в органи й системи (диференціація — спеціалізація клітин).
Ріст — процес кількісних змін у ході вдосконалення тієї або іншої психічної функції.
Процеси розвитку, дозрівання, росту взаємопов'язані наступним чином: дозрівання й ріст — зміни кількісні, що слугують основою для якісних змін (розвитку).





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.006 с.)