Тема 1. Основні поняття теорії наукового пізнання природи.

Вступ

Дана дисципліна Філософські проблеми сучасної науки є нормативний курс, що викладається для бакалаврів 3-го року навчання у обсязі 99 год., з них лекцій 34 год., консультації 16 год., самостійна робота 7 год., МКР 34 год., та форма підсумкового контролю - залік.

Мета навчальної дисципліни - здобуття студентами знань з теорії наукового пізнання природи розробленої в межах філософії науки.

Завдання навчальної дисципліни -

- ознайомлення студентів з специфікою наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру наукового мислення та основи когітології;

- вивчення основних понять теорії наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру науково-пізнавальної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни:

процес пізнання та мислення як діяльність спрямована усвідомленням проблем, задач, питань.

 

Вимоги до знань та вмінь:

 

- знати основоположні тези усвідомлючого себе суб'єкта пізнання об'єктивно існуючої реальності;

- розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення до дійсності;

- знати основні елементи структури наукового мислення;

- знати основні поняття теорії наукового пізнання;

- знати структуру та рівні пізнавальної діяльності;

 

 

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс "Філософські проблеми сучасної науки" є теоретична загальна філософська підготовка.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання за формами контролю:

поточний контроль - експрес-контроль, модульні контрольні роботи, оцінка виступів на семінарських заняттях; підсумковий контроль - підсумкова модульна контрольна робота; семестровий контроль - залік - КПМ

Співвідношення складових у змістовному модулі:

- письмові контрольні роботи (на семестр - 2 контрольні роботи) _5_балів (10)

- експрес-контроль на лекціях (6) та семінарах (8) _1_бал (14)

- підготовка реферату (2) та доповіді (4)

З бали - максимальна кількість балів (18)

- комплексна підсумкова робота

8 балів - максимальна кількість балів

Підсумковий - у формі заліку – 50 залікових балів.

 

ФОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК

ЗМ1 ЗМ2 ЕК Р КПМ Разом

(підсумкова
оцінка)
залік
------------------------------------------------------------------------ Оцінка в

ОБІ ОБ2 ОБек ОБр ОБЗ ПО

(ОБ)

ЕК - експрес - контроль Р- реферат

РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ (ПО): ПО=ОБ1 + ОБ2 + ОБек + ОБр + ОБЗ

 

Шкала оцінювання

 

В балах	Шкала університету	За шкалою ЕСТS
90 -100	відмінно - 5	А - відмінно
85-89 75-84	добре - 4	В - добре (дуже добре) С - добре
65-74 60-64	задовільно - 3	Б - задовільно Е - задовільно (достатньо)
35-59	незадовільно - 2	ЕХ - незадовільно з можливістю повторно здав
1-34	незадовільно - 2	Е - незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

 

тематичний план лекцій

№

Назва лекції

Кількість годин

Лекції сем. сам. Контр.

1. Основні поняття теорії наукового пізнання...2

2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності 4

3. Методологічна рефлексія суб'єкта

наукового пізнання..... 2

4. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. ...2

5. Форми наукового знання......... 2

Тема 1. Основні поняття теорії наукового пізнання природи.

Страдартна модель наукового пізнання: суб'єкт - мова - об'єкт. Предметність суб'єкта пізнання. Індивід та співтовариство як суб'єкт наукового пізнання.

Взаємодія і властивість. Об'єктивно існуюча множина властивостей і процедура абстрагування. Об'єктивний зміст і суб'єктивна форма знання.

Принцип і самоусвідомлюючий себе суб'єкт пізнання. Цілеспрямування уявлення принципом. Предмет думки. Об'єкт і множина предметів науки: дисциплінарний поділ наук за предметом пізнання.

Інтелектуальний та не інтелектуальний суб'єкт. Дезорганізуюче означення об'єкта як предмета пізнання. Онтологічні, методологічні та гносеологічні засади наукового пізнання як предмет думки.

Завдання для самостійної роботи.

1. Зміст поняття "чуттєво даний предмет".

2. Міжпредметна взаємодія і процедура порівняння ознак.

3. Уявлення про чуттєво недані властивості речей.

4. Використання чуттєво неданих властивостей речей

Контрольні питання та завдання:

1. Взаємодія і знання властивості.

2. Предмет пізнання і множина наук.

3. Об'єктивний зміст наукового знання.

4. Основні принципи наукового пізнання.

Проблемні теми для обговорення.

1. Дезорганізуюче означення об'єкта як предмета пізнання.

2. Інтелектуальний та деінтелектуальний суб'єкт.

3. Мислення і об'єкт наукового пізнання.

4. Індивід та співтовариство як суб'єкт наукового пізнання.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Додаткова

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. -К.,1984. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. С.17-56. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границьі. -К.,1997. Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. -Одесса,1999. С. 193-277. Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Тема 2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності.

 

Критика споглядальної концепції пізнання та "гносеологічної робінзонади". Практичне та пізнавальне відношення до дійсності. Чуттєвий образ і поняття. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань.

Структура наукового мислення. Вирізнення знання як цілеспрямування діяльності; знання як відображення дійсності; знання як усвідомлення проблеми. Розмежування онтологічних, методологічних і гносеологічних основоположень наукового пізнання.

Завдання для самостійної роботи.

1. Теоретична модель цілеспрямованої діяльності.

2. Розмежування онтології, методології, гносеології.

3. Скадові структури наукового мислення.

4. Критика когнітивізму.

Контрольні питання та завдання:

1. Особливості спеціальної теорія пізнання.

2. Зміст поняття "об'єктивна дійсність".

3. Зміст відношення до знання.

4. Особливості цілеспрямованої діяльності з відомими наслідками.

Проблемні теми для обговорення (Тези усвідомлюючого себе суб'єкта):

1. "Я знаю, що не знаю".

2. "Я - мислю".

3. "Усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання".

4. "Усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

Литература:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с.

Додаткова

Ильин В.В. Теория познания. Зпистемология. -М.,1994. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. Михайлов Ф.Т. Загадка человеческого "Я". -М.,1976.

 

 

Тема 3. Методологічна рефлексія суб'єкта наукового пізнання.

Інтелектуальна культура (освіта) як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності. Знання. Відношення до знання.

Принцип методологічного сумніву. Методологічна рефлексія і тези самоусвідомлюючого себе суб'єкта пізнання: "Я знаю, що не знаю"; "Я - мислю"; "усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання"; "усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

Експлікація поняття "об'єктивна дійсність".

Завдання для самостійної роботи.

1. Інтелектуальна культура як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності.

2. Відношення до знання.

3. Теорія наукового пізнання.

4. Об'єктивність як знання межі суб'єктивності.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107). Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. СІ7-56.

Додаткова

Патнем, Гітарі. Розум, істина й історія: пер. З англ.. - К.: Вид. дім "Альтернативи", 2003. -232 с. (с.86-114).

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. - К.: "Наукова думка", 1995. -212 с. (с.7-15).

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.30-47).

 

ТЕМИ КОНСУЛЬТАЦІЙ.

1. Суб'єкт, об'єкт, предмет наукового дослідження.

2.Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.

3.Факт як універсальна форма наукового знання.

4.Проблема як форма наукового знання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

I.Загальна характеристика процесу цілеспрямованої зміни уявлень.
2.0сновоположні тези самоусвідомлення суб'єкта наукового пізнання.
З.Експлікація поняття "об'єктивна дійсність".

4.Об'єктивність змісту наукового знання.

5.Особливості знання як цілеспрямування діяльності.

6.Особливості знання як відображення дійсності.

7.0собливості знання як усвідомлення незнання.

8.3міст поняття "суб'єкт наукового пізнання".

9. Зміст поняття "чуттєво даний предмет".

10.Загальна характеристика зв'язку предмета і об'єкта пізнання.

11. Зв'язок принципів і предмета пізнання.

12. Емпіричний рівень пізнання та його основні форми.

13. Теоретичний рівень пізнання та його основні форми.

14. Зв'язок емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.

15. Наукове відношення до знання.

16. Опосередкованість мовою науки відношення науковця до дійсності.

17. Принцип методологічного сумніву.

18. Основні форми наукового знання.

19. Загальна характеристика змісту поняття "експериментальне дослідження".

20. Поняття "наукова істина".

21. Зміст поняття "конкретність істини".

22. Основні методи теоретичного пізнання.

23. Основні форми усвідомлення незнання.

24. Форми теоретичного знання.

25. Принцип об'єктивності.

26. Принцип єдності теоретичного та емпіричного.

27. Принцип казуальності.

28. Зміст принципів верифікаціяїта редукції.

29. Гносеологічний зміст принципу єдності історичного і логічного.

30. Загальна та спеціальна теорія пізнання.

31. Коментар тези: "Я знаю, що не знаю".

32. Коментар тези: "Я - мислю".

33. Коментар тези: "Усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання".

34. Коментар тези: "Усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

35. Структура наукового мислення.

36. Модель цілеспрямованої діяльності.

37. Модель пізнавальної діяльності.

38. Знання як цілеспрямування діяльності.

39. Знання як відображення дійсності.

40. Знання як усвідомлення незнання.

 

 

Укладач

д.ф.н., проф. Чуйко В.Л.

Вступ

Дана дисципліна Філософські проблеми сучасної науки є нормативний курс, що викладається для бакалаврів 3-го року навчання у обсязі 99 год., з них лекцій 34 год., консультації 16 год., самостійна робота 7 год., МКР 34 год., та форма підсумкового контролю - залік.

Мета навчальної дисципліни - здобуття студентами знань з теорії наукового пізнання природи розробленої в межах філософії науки.

Завдання навчальної дисципліни -

- ознайомлення студентів з специфікою наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру наукового мислення та основи когітології;

- вивчення основних понять теорії наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру науково-пізнавальної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни:

процес пізнання та мислення як діяльність спрямована усвідомленням проблем, задач, питань.

 

Вимоги до знань та вмінь:

 

- знати основоположні тези усвідомлючого себе суб'єкта пізнання об'єктивно існуючої реальності;

- розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення до дійсності;

- знати основні елементи структури наукового мислення;

- знати основні поняття теорії наукового пізнання;

- знати структуру та рівні пізнавальної діяльності;

 

 

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс "Філософські проблеми сучасної науки" є теоретична загальна філософська підготовка.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою

Оцінювання за формами контролю:

поточний контроль - експрес-контроль, модульні контрольні роботи, оцінка виступів на семінарських заняттях; підсумковий контроль - підсумкова модульна контрольна робота; семестровий контроль - залік - КПМ

Співвідношення складових у змістовному модулі:

- письмові контрольні роботи (на семестр - 2 контрольні роботи) _5_балів (10)

- експрес-контроль на лекціях (6) та семінарах (8) _1_бал (14)

- підготовка реферату (2) та доповіді (4)

З бали - максимальна кількість балів (18)

- комплексна підсумкова робота

8 балів - максимальна кількість балів

Підсумковий - у формі заліку – 50 залікових балів.

 

ФОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК

ЗМ1 ЗМ2 ЕК Р КПМ Разом

(підсумкова
оцінка)
залік
------------------------------------------------------------------------ Оцінка в

ОБІ ОБ2 ОБек ОБр ОБЗ ПО

(ОБ)

ЕК - експрес - контроль Р- реферат

РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ (ПО): ПО=ОБ1 + ОБ2 + ОБек + ОБр + ОБЗ

 

Шкала оцінювання

 

В балах	Шкала університету	За шкалою ЕСТS
90 -100	відмінно - 5	А - відмінно
85-89 75-84	добре - 4	В - добре (дуже добре) С - добре
65-74 60-64	задовільно - 3	Б - задовільно Е - задовільно (достатньо)
35-59	незадовільно - 2	ЕХ - незадовільно з можливістю повторно здав
1-34	незадовільно - 2	Е - незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

 

тематичний план лекцій

№

Назва лекції

Кількість годин

Лекції сем. сам. Контр.

1. Основні поняття теорії наукового пізнання...2

2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності 4

3. Методологічна рефлексія суб'єкта

наукового пізнання..... 2

4. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. ...2

5. Форми наукового знання......... 2

Тема 1. Основні поняття теорії наукового пізнання природи.

Страдартна модель наукового пізнання: суб'єкт - мова - об'єкт. Предметність суб'єкта пізнання. Індивід та співтовариство як суб'єкт наукового пізнання.

Взаємодія і властивість. Об'єктивно існуюча множина властивостей і процедура абстрагування. Об'єктивний зміст і суб'єктивна форма знання.

Принцип і самоусвідомлюючий себе суб'єкт пізнання. Цілеспрямування уявлення принципом. Предмет думки. Об'єкт і множина предметів науки: дисциплінарний поділ наук за предметом пізнання.

Інтелектуальний та не інтелектуальний суб'єкт. Дезорганізуюче означення об'єкта як предмета пізнання. Онтологічні, методологічні та гносеологічні засади наукового пізнання як предмет думки.

Завдання для самостійної роботи.

1. Зміст поняття "чуттєво даний предмет".

2. Міжпредметна взаємодія і процедура порівняння ознак.

3. Уявлення про чуттєво недані властивості речей.

4. Використання чуттєво неданих властивостей речей

Контрольні питання та завдання:

1. Взаємодія і знання властивості.

2. Предмет пізнання і множина наук.

3. Об'єктивний зміст наукового знання.

4. Основні принципи наукового пізнання.

Проблемні теми для обговорення.

1. Дезорганізуюче означення об'єкта як предмета пізнання.

2. Інтелектуальний та деінтелектуальний суб'єкт.

3. Мислення і об'єкт наукового пізнання.

4. Індивід та співтовариство як суб'єкт наукового пізнання.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Додаткова

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. -К.,1984. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. С.17-56. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границьі. -К.,1997. Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. -Одесса,1999. С. 193-277. Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).