Тема 2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності. 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності.



 

Критика споглядальної концепції пізнання та "гносеологічної робінзонади". Практичне та пізнавальне відношення до дійсності. Чуттєвий образ і поняття. Відмінність цілеспрямування діяльності та процесу зміни цілеспрямувань.

Структура наукового мислення. Вирізнення знання як цілеспрямування діяльності; знання як відображення дійсності; знання як усвідомлення проблеми. Розмежування онтологічних, методологічних і гносеологічних основоположень наукового пізнання.

Завдання для самостійної роботи.

1. Теоретична модель цілеспрямованої діяльності.

2. Розмежування онтології, методології, гносеології.

3. Скадові структури наукового мислення.

4. Критика когнітивізму.

Контрольні питання та завдання:

1. Особливості спеціальної теорія пізнання.

2. Зміст поняття "об'єктивна дійсність".

3. Зміст відношення до знання.

4. Особливості цілеспрямованої діяльності з відомими наслідками.

Проблемні теми для обговорення ( Тези усвідомлюючого себе суб'єкта):

1. "Я знаю, що не знаю".

2. "Я - мислю".

3. "Усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання".

4. "Усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

Литература:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с.

Додаткова

Ильин В.В. Теория познания. Зпистемология. -М.,1994. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. Михайлов Ф.Т. Загадка человеческого "Я". -М.,1976.

 

 

Тема 3. Методологічна рефлексія суб'єкта наукового пізнання.

Інтелектуальна культура (освіта) як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності. Знання. Відношення до знання.

Принцип методологічного сумніву. Методологічна рефлексія і тези самоусвідомлюючого себе суб'єкта пізнання : "Я знаю, що не знаю"; "Я - мислю"; "усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання"; "усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

Експлікація поняття "об'єктивна дійсність".

Завдання для самостійної роботи.

1. Інтелектуальна культура як онтологічна підвалина науково-пізнавальної діяльності.

2. Відношення до знання.

3. Теорія наукового пізнання.

4. Об'єктивність як знання межі суб'єктивності.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107). Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. СІ7-56.

Додаткова

Патнем, Гітарі. Розум, істина й історія: пер. З англ.. - К.: Вид. дім "Альтернативи", 2003. -232 с. (с.86-114).

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. - К.: "Наукова думка", 1995. -212 с. (с.7-15).

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.30-47).

 

Тема 4. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.

Емпіризм і раціоналізм. Чуттєве та раціональне як складові процесу пізнання. Передумови та основоположення наукового пізнання.

Чуттєве сприйняття дійсності та основні форми емпіричного пізнання. Предмет думки та основні форми теоретичного пізнання. Аналіз, синтез, аналогія як розумові дії суб'єкта пізнання.

Феноменологічна критика натуралістичної епістемології. Критика критичної критики. Критичний раціоналізм. Критика когнітивного підходу.

Інтуїція і логіка. Інтуїціонізм та інтуїтивізм. Раціональна інтуїція. Конвенція соgito і конвенція наукового співтовариства. Логічна і наукова раціональність.

Завдання для самостійної роботи.

1. Емпіризм і раціоналізм.

2. Взаємозв'язок рівнів наукового пізнання.

3. Феноменологія і критицизм.

4. Інтуїціонізм та інтуїтивізм.

Контрольні питання та завдання:

1. Конвенція соgito і конвенція співтовариства. 2. Предмет думки та основні форми теоретичного пізнання.

3.Аналіз, синтез, аналогія як розумові дії.

4.Феноменологічна критика натуралістичної епістемології.

Проблемні теми для обговорення.

1. Логічна і наукова раціональність.

2. Раціональна інтуїція.

3. Критика критичної критики.

4. Критика когнітивного підходу.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт, когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107).

Додаткова

Гуссерль 3. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. СІ 60-206.

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. -К.,2000. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границьі. -К.,1997. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. - К.: "Наукова думка", 1995. -212 с. (с.7-15).

Тема 5. Форми наукового знання природи.

Усвідомлене незнання як деконструкція практично діючого суб'єкта. Усвідомлення та вирішення проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

Форми усвідомлення незнання: питання, проблема, задача. Суперечність як усвідомлений зміст незнання. Об'єктивний зміст знання. Самозаперечення існування: цілеспрямовано діючого суб'єкта; предмета.

Загальне та одиничне. Метафізико-абстрактна форма рецептурного знання. Імперативні та праксиологічні форми уявлення. Узагальнення фактів. Передбачення фактів.

Теоретичне споглядання і свідоме формування предмета думки. Система знання. Основні принципи теоретичного пізнання. Поняття теорії. Імманентні та зовнішні підстави теорії. Проблема існування об'єкта теорії. Логічна структура. Теоретична завантаженість наукового факту.

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Рефлексія як метод.

2. Парадокси і антиномії.

3. Зв'язок усвідомлення проблем з творчістю.

4. Феномен самозаперечення існування.

Контрольні питання та завдання.

1. Онтологічні, гносеологічні, методологічні основоположення системи знання.

2. Сумірність природничонаукових, гуманітарних, культурних проблем.

3. Рефлексія та її види.

4. Індивідуальність дії та загальність відповідальності, як основа усвідомлення проблеми.

Проблемні теми для обговорення.

1. Усвідомлена суперечність як заперечення ейдичності власного існування.

2. Вирішення усвідомлених проблем як функція суспільно організованої пізнавальної діяльності.

3. Проблема правила, яке визначає самого себе та всі інші правила.

4. Суперечність як усвідомлений зміст незнання.

Література

Головна

Лекторский В.А. Зпистемология классическая и некласическая. -М.,2001. Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с.

Додаткова

Билецкий И.П. Познание и действительность. - Харьков, 1999.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: опыт философской герменевтики. -М.,1988.

Гуссерль 3. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Лекторский В.А. Зпистемология классическая и некласическая. -М.,2001.

Петров Ю.А. Теория познания: научно практическое значение. -М.,1988.

Уемов А.И. Истина и пути ее познания. -М.,1975.

Хюбнер К. Критика научного разума. -М.,1994.

Чудинов З.М. Природа научной истины. -М.,1977.

 

 

Тема 6. Факт як форма знання.

Загальне та одиничне. Метафізико-абстрактна форма рецептурного знання. Імперативні та праксиологічні форми уявлення. Теорія дескрипцій (Б.Рассел).

Принцип єдності природи та експерименту (Д’юї). Випробування природи з наміром (Ф.Бекон, І.Кант). Проблема першого наміру і концепція вроджених ідей (Р.Декарт, І.Кант).

Протокольні висловлювання (неопозитивізм). Ознаки. Процедура порівняння ознак. Знання властивості. Знання відношення. Закономірність і закон. Наукова форма знання одиничного. Теза Дюгема-Куайна та межі її прийнятності.

Гносеологічна обумовленість онтологічного як наслідок визнання теоретичної навантаженості фактів (У.Селларс, Л.Лаудан).

 

Завдання для самостійної роботи.

1. Загальна характеристика поняття “протокольні висловлювання”.

2. Метафізико-абстрактна форма рецептуного знання.

3. Узагальнення фактів.

4. Передбачення фактів.

 

 

Література:

Зотов А.Ф. Структура научного мышления. Гл.4. –М.,1973. Гл.4.

Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум. Разд. ІІІ. Гл.ІІ. –М.,2003.

Копнин П.В. Введение в марксистскую гносеологию. –К.,1966.

Лейбниц Г.В. Сочинения в четырех томах. Том 2. –М.,1983.

Лекторский В.А. Эпистемология классическая и некласическая. –М.,2001.

Локк Дж. Сочинения в трех томах. Том 1. –М.,1985.

Рорти Р. Релятивизм: найденное и сделанное // Философский прагматизм Ричарда Рорти и российский контекст. –М.,1997.

Степин В.С. Теоретическое знание. –М.,2000.

Фейерабенд П. Объяснение, редукция, эмпиризм // Фейерабенд П. Избранные труды по методологии науки. –М.,1986.

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об’єкт когітології. Монографія. –Ніжин, 2007. -148 с. (с.120-134).

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-06; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 107.21.85.250 (0.007 с.)