Розділ IV Огляд системи правосуддя в Данії

Глава 1 Правові основи судового устрою

Правна система Королівства Данія є сумішшю преце-дентного і кодифікованого права, тому ця країна не лише Географічно, а й з точки зору юриспруденції перебуває між

\ острівною і континентальною Європою, тобто зазнала впли­ву англосаксонської і римської правових систем. Відбиток на йравову систему держави накладає також існування у складі Данії автономної території Гренландії, де ще в більш значно­му обсязі діє звичаєве прецедентне право. Отже, Данію мож-йа вважати країною, що наближена до англосаксонської пра­вової сім'ї, але не є членом цієї сім'ї.

Конституційною основою державного і правового устрою королівства є Конституція Держави Данія від 5 червня 1953 р., завдяки положенням якої деякі галузі права все-та-

і КИ було кодифіковано. Закон про правосуддя від 1916 р. був значно поліпшений внаслідок нової редакції 1963 р. з наступ­ними змінами і приведений до нових стандартів, які стали позитивними у західноєвропейському суспільстві після Дру­гої світової війни. Цей закон регулює питання судового устрою¹, процедури слухань кримінальних і цивільних справ, виконавчого провадження судових рішень. Кодифікація у повному обсязі торкнулася лише кримінального права у зв'язку з прийняттям у 1930 р. Кримінального кодексу Данії, а, в 1954 р. — Датського кримінального кодексу для Грен­ландії, в якій до цього не було писаних законів, що регулю­вали б правовідносини у сфері відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

Цивільно-правові відносини, комерційна діяльність регу­люються головним чином положеннями прецедентного пра-

Див. таблицю 8.

244 _______________________________________ Розділ IV

ва. Кодифікація тут має "острівний" характер, тобто окремі інститути цивільного права або деякі їх напрями відображені у певних законах, які стосуються реєстрації земель, зобов'я­зального права, купівлі-продажу, страхування, шлюбних від­носин, усиновлення і стану дітей. Проте у Гренландії, на­приклад, усі правові наслідки шлюбу регулюються саме зви­чаєвим правом, а не законом.

Кодифікованою є система права в галузі соціального за­безпечення, яка включає в себе пенсії за віком, у зв'язку з інвалідністю, компенсаційні сплати щодо витрат на житло і на виховання дітей, безоплатну медичну допомогу та у зв'яз­ку з безробіттям. Для цього були об'єктивні передумови, то­му що в міру того, як суспільство просувалося до соціальної і правової держави, нові взаємовідносини між робітниками і роботодавцями треба було унормувати письмово, комплекс­но, надовго і через законодавчий орган. Регулювання суто трудових відносин здійснюється через колективні договори між професійними спілками та об'єднаннями роботодавців на галузевому рівні або на загальнонаціональному рівні, що можна вважати унормованими прецедентами.

Необхідно зазначити, що на відміну від конституцій ін­ших країн Європи Конституція Данії за обсягом нормативно­го матеріалу досить невелика (лише 89 статей, та й вони ду­же стислі), що обмежує можливість безпосередньо оперува­ти конституційними нормами. Таке становище провокує роз­ширення і інтерпретацію конституційного права в нормах органічних законів або звичаях. Верховний суд Данії вже давно визнав за всіма судами королівства право на контроль конституційних законів, якщо це питання може мати вплив на розв'язання спору, що розглядається. Однак стислість Конституції, що вже відмічалось, та традиційна стриманість датських суддів (нордичний вплив) обумовлюють дуже слаб­кий розвиток судової практики у цьому відношенні: недій­сність закону було проголошено лише один раз, до того ж частково. Але можливість інтерпретації Конституції та зако­нів мають де в чому позитивні наслідки. Суддя суду звичай­ної юрисдикції за браком спеціалізованих судів чи палат у звичайних судах має повноваження у таких випадках здій­снювати контроль щодо адміністрації та її актів, що не су­перечить конституційному закону.

Огляд системи правосуддя в Данії

Поза судами загальної юрисдикції може бути утворено судову установу (мабуть, за прикладом Франції) для розгля­ду справ щодо членів уряду, які обвинувачуються у вчиненні злочину. Цей орган називається Державним судом. Він утво­рюється монархом або парламентом Данії (Фольстинг). До його складу у рівній кількості входять судді Верховного суду та особи, яких обрав парламент.

Глава 2 Організація та компетенція судів

Положення, що визначають організацію та діяльність су­дів, було прийнято законодавчим органом відповідно до Кон­ституції. У датській правовій системі ієрархію судів поділя­ють на три рівні: муніципальні суди; вищі суди; Верховний суд. Однак, як правило, справи розглядаються тільки в двох інстанціях. Вищий суд як апеляційна інстанція розглядає справи, рішення в яких прийняли муніципальні суди, але в певних випадках він може розглядати справи у першій ін­станції. Верховний суд є не касаційною інстанцією, а судом, який розглядає апеляції на рішення вищих судів. Крім цієї ієрархічно вибудуваної системи, окремо діють суди (квазісу-ди), які розглядають трудові конфлікти і справи, пов'язані з банкрутством. Адміністративних судів немає.

§ 1. Муніципальні суди

Організація

Данію поділено на 82 муніципальні судові округи, до яких також входять Фарерські острови та Гренландія. У кожному з цих судів відправляють правосуддя один або значна кількість суддів. Наприклад, суд Копенгагена скла­дається з голови суду і 36 суддів міських судів, які розпо­діляються за відділами з кримінальних і цивільних справ, а також зайняті у відділі офіційного ствердження заповітів, у відділі, який відає накладенням арешту на майно та виконан­ням судових рішень, у реєстраційно-нотаріальному відділі. Керує діяльністю кожного з цих відділів суддя. Суди найбіль­ших муніципалітетів — Ааруса, Оденсе, Аалборга і Роскіль-Де складаються з голови суду та відповідно тринадцяти, де-

Щ _______________________________.______________ Розділ IV

Огляд системи правосуддя в Данії

247

 

сяти, дев'яти і семи суддів, у шести найбільш густонаселе-них муніципальних судових округах діють по три судді, в од­ному — чотири, а в двадцяти двох районах — по два судді. Решта муніципальних судів складаються лише з одного суд­ді, який розглядає як кримінальні, так і цивільні справи.

Цивільні справи розглядаються суддею одноособово як на попередній стадії підготовки справи, так і при її розгляді. Те саме стосується справ, які порушено і розслідуються по­ліцією, та інших кримінальних справ (тих, які перебувають у компетенції одного з дев'яти прокурорів — державних обви­нувачів), в яких обвинувачений визнав свою вину у пред'яв­леному обвинуваченні. Справи, в яких обвинувачений не ви­знає своєї вини, розглядаються професійним суддею і двома непрофесійними суддями.

У районі Великого Копенгагена морські та комерційні справи передаються на розгляд спеціального суду — Мор­ського і Комерційного суду, який був заснований 1861 р. Він складається з голови суду, двох його заступників, одного судді (всі вони — професійні судді) та кількох експертів-кон-сультантів суду, які володіють знаннями у галузях морського права і комерційної діяльності. Апеляції на рішення Мор­ського і Комерційного суду розглядає безпосередньо Верхов­ний Суд, а апеляції на рішення муніципальних судів — вищі суди. Морський і Комерційний суд Копенгагена має спеці­альний підрозділ, до компетенції якого входить розгляд справ про банкрутство та ліквідацію підприємств у районі Копенгагена.

У справах, пов'язаних з мореплаванням і морськими пе­ревезеннями, тобто у справах, які вимагають спеціальних знань у галузі морського права, цивільні та кримінальні му­ніципальні суди, що діють за межами Копенгагена, залу­чають двох експертів з питань морського права. В комерцій­них справах, які вимагають спеціальних знань у галузі ко­мерційної діяльності, суд може залучити двох експертів у га­лузі комерційної діяльності.

Крім функцій, пов'язаних із забезпеченням і здійсненням правосудця, до яких належать накладення арешту на майно, його опис і виконання судових рішень, судді муніципальних судів несуть також відповідальність за управління майном, реєстрацію та здійснення нотаріальних дій і актів. У муніци­пальних судах провінцій здійснення такої діяльності, як пра-

вило, покладається на помічників судді, які діють під його керівництвом. Помічники суддів також самі розглядають справи і приймають рішення; у цьому вони є незалежними і користуються відповідними суддівськими повноваженнями, які їм надано на певний проміжок часу для заміни відсутніх суддів або на триваліші строки для розгляду окремих катего­рій справ.

Процедура розгляду цивільних справ

Розгляд цивільних справ належить, як правило, до ком­петенції муніципальних судів. Позов подається до суду за місцем проживання відповідача і провадження у справі почи­нається таким чином. Позивач подає до судової канцелярії (реєстратури суду) позов, в якому міститься короткий ви­клад позовних вимог і фактів, які їх підтверджують. Позов після додаткового напису про дату і час першого слухання справи вручається відповідачеві.

■ На першому слуханні, яке, як правило, є коротким і по суті має підготовчий характер, позивач подає позов і будь-які інші документи, на які він має намір посилатися. Якщо відповідач не з'являється в судовому засіданні, то справа розглядається з участю позивача. Якщо відповідач з'явився і заперечує проти позову, свій захист він здійснює в усній формі, навіть якщо заявляється зустрічний позов. Запере­чення та інші заяви, подані на захист відповідача, заносять­ся до судового протоколу. Однак суди можуть винести рі­шення, що позов має бути поданий до судової канцелярії. У цьому разі попереднє слухання не проводиться. Суд зо­бов'язує відповідача подати на свій захист відповідні мате­ріали разом з документами, на які він хоче спертися. По­дальший обмін змагальними документами (відповідь і повто­рне заперечення відповідача) може продовжуватися на під­ставі рішення, прийнятого судом. Деякі суди використовують цю процедуру як основну при розгляді справ.

Після обміну змагальними документами призначається вата слухання справи, на якому сторони, експерти та свідки, якщо вони є, мають можливість дати свідчення. Якщо сторо­ни самостійно ведуть свої справи, то суддя може допитати свідка і з'ясувати факти зі справи. В таких випадках обов'яз­ком судді муніципального суду, але не суддів вищих судів, є спрямування сторін та надання їм порад стосовно способу

248

Розділ IV

подання матеріалів і показань у справі і загалом захисту їх інтересів у ході судового слухання. Якщо після слухання сторони все-таки не дійшли згоди щодо справи, суд розгля­дає справу і виносить рішення якомога скоріше.

Процедура розгляду кримінальних справ

Суди можуть розглядати заяви тільки на вимогу особи, яка має право подати скаргу (обвинувачувальна система). Головні констеблі (в кожному з округів є по одному головно­му констеблю) діють як державні обвинувачі у справах, що­до яких вони мають відповідні повноваження. Справи, що їх порушила та розслідує поліція, розглядаються професійним суддею одноособово.

Якщо особа обвинувачується у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання більш суворе, ніж штраф, або якщо справа має особливе суспільне значення або може в подальшому мати вплив на права та інтереси за­інтересованих сторін, професійний суддя засідає з двома суд­дями, які не є професійними юристами (судовими асесора­ми). Обвинувачення пред'являється у формі обвинувального акта, який складається головним констеблем і містить пріз­вище та ім'я обвинуваченого, виклад обставин і фактів вчин­ку, який може кваліфікуватись як і злочин, у вчиненні якого обвинувачується дана особа. Обвинувальний акт направ­ляється до канцелярії (реєстратури) муніципального суду ра­йону за місцем скоєння вчинку.

Після того, як суд отримує обвинувальний акт, підготов­лений головним констеблем, справа заноситься до списку справ, що підлягають розглядові, і викликається обвинуваче­ний. Останній не зобов'язаний з'явитися у суді з юристом, який буде його захищати. Якщо за вчинок, у вчиненні якого обвинувачується особа, передбачається покарання тільки у формі штрафу, то обвинувачений може, як правило, переда­ти цю справу адвокату (уповноваживши його в письмовій формі), який виступатиме в суді від його імені. Якщо обви­нувачений не з'являється до суду, справу можуть розгляну­ти і винести за нею рішення за його відсутності на основі представлених суду доказів. Якщо обвинувачений з'явився у судове засідання і визнає себе винним, суд виносить вирок і звичайно подальше провадження у справі припиняється.

Огляд системи правосудця в Данії ______________________ 249

В усіх інших справах подаються докази і обвинувачува­ний має можливість звертатися до суду. Опитуються свідки. Якщо суддя встановить, що провина обвинуваченого вста­новлена або у випадках, коли злочин карається штрафом, суддя може замість винесення вироку надати обвинувачено­му можливість припинити подальше судове провадження у справі шляхом сплати штрафу. В незначних справах суддя може за згодою обвинуваченого звільнити його від покаран­ня з формальним попередженням.

Дещо по-іншому здійснюється процедура щодо справ, які належать до компетенції прокурора. Якщо обвинувачений повністю визнає свою вину на судовому слуханні й вірність визнання ним своєї вини підтверджується іншими доказами і якщо він і прокурор погоджуються з цим, суддя, який засі­дає з двома суддями, що не є професійними юристами (судо­вими асесорами), переходить до стадії винесення вироку без відповідно оформленого обвинувального акта. Такий порядок може використовуватися майже в усіх справах. Обвинува­чення пред'являється у формі обвинувального акту, складе­ного прокурором (державним обвинувачем), і направляється до суду. Далі призначається день і час судового засідання, яке веде суддя муніципального суду з двома суддями, що не? професійними юристами (судовими асесорами). Судді, що не є професійними юристами (судові асесори), мають у всіх основних сферах такі самі повноваження, як і професійний еуддя, і таким чином спільно з ним вирішують питання щодо визначення провини обвинуваченого та винесення вироку. В ході судового слухання опитується обвинувачений, а також свідки, якщо вони є в даній справі, подаються інші докази. Судді видаляються для постановлення рішення після за­ключного виступу захисника і після того, як обвинувачено­му надано можливість звернутися до суду. Рішення вино­ситься якомога скоріше, в будь-якому разі протягом тижня і приймається більшістю голосів.

Певні юридичні дії, які здійснюються під час розслідуван­ня поліцією, зокрема видача повісток, санкцій на арешт, об­шук, визначаються одноособово суддею муніципального су­ду, який засідає без судових асесорів. Коли обвинуваченого заарештовують або пізніше після пред'явлення йому обвину­вального акта, суд забезпечує призначення обвинуваченому захисника (адвоката), крім випадків, коли обвинувачений

250

Розділ IV

вирішив скористатися допомогою адвоката, найнятого ним особисто. Це також стосується випадків, коли обвинуваче­ний визнає себе винним і за проханням суду просить призна­чити йому адвоката (захисника). В певних незначних спра­вах призначення обвинуваченому адвоката (захисника) не є обов'язковим, але суд може постановити, що участь адвока­та є бажаною. Послуги адвоката, призначеного обвинуваче­ному, оплачуються державою, але у разі визнання обвинува­ченого винним, його, як правило, зобов'язують оплатити по­слуги адвоката та інші витрати. Це саме стосується справ, що розглядаються у порядку апеляції, коли рішення апеля­ційної інстанції передбачає покарання не менш суворе, ніж покарання, призначене муніципальним судом.

§ 2. Вищі суди

Організація

Існує два Вищі суди: Остре Ландсрет (дат. Озіге Ьапгізгеі) — Східний Вищий Суд, який засідає у Копенгагені і юрисдикція якого поширюється на Копенгаген та муніци­пальні судові райони островів, а також Фарерські острови та Гренландію, і Вестре Ландсрет (дат. Уезіге Ьапгізгеі) — Західний Вищий Суд, який засідає у Виборзі і юрисдикція якого поширюється на муніципальні судові райони Ютланд­ського півострова. До складу Східного Вищого суду входять голова Суду і 45 суддів, до Західного Вищого суду — голова суду і 22 судді. Остре Ландсрет має 17 відділів, Вестре Ланд­срет — 8 відділів, у кожному з яких працюють по три судді. Голова Вищого суду призначає одного з суддів, що працюють у відділі, як правило, найдосвідченішого з них, керівником відділу.

Всі справи, подані на розгляд вищих судів, розглядають­ся у складі щонайменше трьох суддів. При розгляді апеляцій на рішення у кримінальних справах (за винятком певних ка­тегорій справ, порушених і розслідуваних поліцією) ці судді засідають разом із трьома суддями, які не є професійними юристами (так звані судові асесори). Кримінальні справи у першій інстанції розглядаються за участю дванадцяти при­сяжних. Правила, які застосовують при виконанні ними своїх функцій, детальніше буде подано нижче, де йтиметься про судове провадження у кримінальних справах.

Огляд системи правосуддя в Данії ______________________ 251