Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Стадии развития политического конфликта. Роль СМИ в эскалации и урегулировании конфликтов.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
28. Ненасильственные методы разрешения конфликтов: история и современность. 29. Роль руководителя в разрешении конфликтов в организации. 30. Особенности разрешения трудовых споров и конфликтов. 31. Особенности урегулирования и разрешения внутриполитических конфликтов в демократическом государстве. 32. Межэтнические конфликты в странах СНГ. 33. Роль правовых норм в предотвращении и разрешении конфликтов. 34. Специфика юридических конфликтов. 35. Проблемы управления конфликтами в организации.
Объем контрольной работы должен составлять 15–20 страниц машинописного текст и использование не менее 3 источников. Литература: 1. Андреева Г.М. Социальная психология. – 6-е издание. – М., 2001. 2. Анцупов А.Я., Шилов А.И. Конфликтология. – Питер, 2008. 3. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. – М., 1996. 4. Гозман Л.А., Шестопал Е.Б. Политическая психология. – Ростов-н/Д., 1996. 5. Горчаков В.Г. Прикладная имиджелогия. ‑ "Академический Проект", 2007. 6. Грачев М.Н. Политика, политическая система, политическая коммуникация. – М., 1999. 7. Деркач А.А., Перелыгина Е.Б. Политическая имиджелогия. – М., 2006. 8. Дилигенский Г.Г. Социально-политическая психология. – М., 1996. 9. Еникеев М.И. Общая и социальная психология. Учебник для вузов. – М., 2000. 10. Зельдович Б.З. Организационное поведение. – М., 2008. 11. Коваленко Б.В., Пирогов А.И., Рыжов О.А. Политическая конфликтология. – М., 2002. 12. Козырев Г.И. Политическая конфликтология. ‑ ИД «Форум»: ИНФРА-М, 2008. 13. Латфуллин Г.Р., Громова О.Н. Организационное поведение. ‑ СПб: Питер, 2004. 14. Майерс Д. Социальная психология. – М., 2002. 15. Общая психология: Курс лекций. / Сост.: Е.И. Рогов. – М., 1995. 16. Ольшанский Д.В. Основы политической психологии. – М.,2001. 17. Политические коммуникации. / Под ред. Петрунина Ю.Ю.. – М., 2004. 18. Политическая психология. / Под ред. А.А. Деркача, В.И. Жукова, Л.Г. Лаптева. – М., 2001. 19. Райгородский Д.Я. Психология и психоанализ власти: Хрестоматия. В 2-х тт. – Самара, 1999. 20. Стоун Р. Политическая психология. – М., 1996. 21. Шагагинова Л.В. Психология лидерства. – СПб: Речь, 2007. 22. Шибутани Т. Социальная психология. – М., 2001. Дополнительная литература: 1. Абашкина Е., Егорова-Гантман Е. и др. Политиками не рождаются. Как стать и остаться эффективным политическим лидером. – В 2 ч. – М., 1993. 2. Абашкина Е. Б., Косолапова Ю. Н. О теориях лидерства в современной политической психологии США // США: экономика, политика, идеология. – 1995. – № 1. 3. Блондель Ж. Политическое лидерство. Путь к всеобъемлющему анализу. – М., 1992. 4. Бурдье П. Социология политики. – М., 1993. 5. Водотынский Д., Егорова-Гантман Е. и др. Как делать имидж политика: Психология политического консультирования. – М., 1995. 6. Водотынский Д., Егорова-Гантман Е. и др. Политический консультант в российских избирательных кампаниях. – М., 1995. 7. Глухова А.В. Политические конфликты: основания, типология, динамика. – М., 2000. 8. Дмитриев А.В., Латынов В.В., Хлопьев А.Т. Неформальная политическая коммуникация. – М., 1996. 9. Дмитриев А.В., Латынов В.В. Массовая коммуникация: пределы политического влияния. – М., 2000. 10. Дойч К. Разрешение конфликта. (Конструктивные и деструктивные процессы.) // Политология: Хрестоматия. / Под ред. М. А. Василика. – М., 1999. 11. Дружинин В.В. и др. Введение в теорию конфликта. – М., 1989. 12. Егорова Е.В. Психологические методики исследования личности политических лидеров капиталистических стран. – М., 1988. 13. Еникеев М.И. Общая и социальная психология: Учебник для вузов. – М., 2000. 14. Зазыкин В.Г., Хрустачев А.Л. Политический конфликт: психологический взгляд на проблему. – М., 1999. 15. Имидж лидера: Психологическое пособие для политиков. / Под ред. Е.В. Егоровой-Гантман. – М., 1994. 16. Ильин В.В. Политическая антропология. – М.,1995. 17. Козер Л. Функции социального конфликта. – М., 2000. 18. Козырев Г.И. Введение в конфликтологию. – М., 1999. 19. Комер Р. Патопсихология поведения. Нарушения и патологии психики. – СПб.,2002. 20. Кон И.С. Социология личности. – М., 1967. 21. Конфликтология: Учебник для вузов. / Под. Ред. Проф. В.П. Ратникова. – М.: ЮНИТА-ДАНА, 2001. 22. Климов Е.А. Психология профессионала. – М.,1996. 23. Косолапов Н.А. Политико-психологическая типология конфликта // Политическая наука в России: интеллектуальный поиск и реальность. / Отв. ред.: А.Д. Воскресенский. – М., 2000. 24. Косолапов Н.А. Психология политической деятельности. – М., 2002. 25. Крысько В.Г. Социальная психология: Схемы и комментарии. – М., 2001. 26. Лаптев Л.Г. Политический менеджмент: сущность, содержание, современные технологии. – М., 2000. 27. Лебедева М.М. Вам предстоят переговоры. – М., 1993. 28. Лебедева М.М. Политическое урегулирование конфликтов: Подходы, решения, технологии. – М., 1997. 29. Леонтьев А.А. Психология общения. – Тарту, 1974. 30. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М., 1975. 31. Разворотнева С.В. Язык власти, власть языка (анализ исследований политической коммуникации в Америке) // США: экономика, политика, идеология. – 1993. – № 3. Вопросы к зачету по спецкурсу «Коммуникативные процессы в управленческой деятельности» 1. Понятие и значение коммуникаций. 2. Этапы и элементы процесса коммуникации. 3. Виды и классификация коммуникаций. 4. Коммуникации по субъекту и средствам коммуникаций. 5. Коммуникации по форме общения. 6. Коммуникации по каналам общения. 7. Коммуникации в зависимости от пространственного расположения каналов и направленности общения. 8. Кинесические средства общения. 9. Просодические и экстралингвистические средства общения. 10. Такесические средства общения. 11. Проксемические средства общения. 12. Барьеры на пути эффективных коммуникаций. 13. Ситуационная теория лидерства. 14. Лидерство и групповая динамика. 15. Функции лидера. 16. Лидеры и стиль их деятельности. 17. Восприятие лидера его группой. 18. Личностные характеристики лидеров. 19. Барьеры на пути к лидерству. 20. Стили лидерства и руководства. 21. Политическое лидерство. 22. Типология политического лидера. 23. Самооценка, уровень притязаний и фрустрации в трудовой деятельности. 24. Типология личности в трудовой деятельности. 25. Социальные ожидания и жизненная стратегия. 26. Способности в структуре личности. 27. Темперамент в системе управления. 28. Характер личности. 29. Эмоциональные процессы (аффект, эмоции и страх). 30. Стресс в процессе управления. 31. Воля в процессе управления. 32. Принятие решений как важнейшая составляющая управленческой деятельности. 33. Влияние людей друг на друга в процессе принятия решений. 34. Понятие конфликта. 35. Причины возникновения конфликта. 36. Социально-психологические предпосылки конфликта. 37. Индивидуальные особенности личности как причина конфликта. 38. Стратегии поведения в конфликте. 39. Понятие юридического конфликта. 40. Предупреждение и разрешение межличностных конфликтов. 41. Предупреждение, разрешение и управление конфликтами в организации. 42. Урегулирование социально-трудовых конфликтов. 43. Юридические способы предупреждения и разрешения конфликтов. 44. Политический конфликт. 45. Общие принципы и подходы к урегулированию политических конфликтов. 46. Понятие и суть переговоров. Типология и функции политических переговоров. 47. PR-сопровождение переговорного процесса. 48. Посредничество в переговорном процессе. 49. Имидж. 50. Понятие,виды и каналы имиджформирующей информации. 51. Принципы и технологии формирования индивидуального и профессионального имиджей человека. 52. РR-коммуникация. 53. Политический имидж. 54. Современные технологии формирования политического имиджа. 55. Психологические аспекты создания имиджа в политике. 56. Особенности психологического воздействия средств массовой коммуникации на електорат. 57. Речевой образ политика и специфика ораторского монолога. 58. Политическая реклама как система политических коммуникаций. 59. Специальные виды политической рекламы. 60. Возможности политика как коммуникатора по оказанию информационно-психологического воздействия. «Юридическая психология» (Доцент кафедры государственно-правовых дисциплин юридического факультета, к.псих.н. Ким Е.В.) ТЕМЫ КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ 1. Предмет и задачи юридической психологии. 2. История развития и становления юридической психологии. 3. Методологические основы и методы юридической психологии. 4. Психология юридической деятельности. 5. Общее понятие психики. Классификация психических явлений. Прикладные отрасли психологии. 6. Юридическая психология. Память человека и ее виды. Память юриста. Мышление и его роль в познании мира человеком. 7. Волевая деятельность личности и ее важнейшие особенности. Волевые качества юриста. 8. Типы темперамента, их психическая характеристика. Темперамент юриста. 9. Характер как совокупность индивидуально-психических свойств. 10. Криминальная психология. Психология преступника и жертвы преступления. 11. Психология несовершеннолетних преступников. 12. Психология преступной группы и ее лидера. 13. Психология ресоциализации правонарушителей. 14. Исполнительная (пенитенциарная) психология: предмет, структура, задачи, принципы. 15. Профессиограммы юриста. 16. Профессиональная пригодность личности к юридической деятельности. 17. Формирование необходимых психологических качеств юриста. 18. Профессиональная деформация юриста и пути ее предупреждения. 19. Виды деятельности следователя при осмотре места происшествия. 20. Психология подготовки и проведения обыска. 21. Психология предъявления для опознания. 22. Психология следственного эксперимента. 23. Психология допроса несовершеннолетнего потерпевшего. 24. Психология допроса подозреваемого и обвиняемого. 25. Психология очной ставки. 26. Психология допроса свидетеля, дающего ложные показания (лжесвидетельство). 27. Назначение и производство судебно-психологической экспертизы. 28. Комплексная судебная психолого-психиатрическая экспертиза. 29. Комплексные судебно-психологические экспертизы по гражданским делам. 30. Психология судебно-экспертной деятельности. 31. Психология адвокатской деятельности. 32. Психология судебного разбирательства. 33. Психология оперативно-розыскной деятельности. 34. Психология прокурорской деятельности. 35. Психология деятельности нотариата. 36. Психология деятельности юридических консультаций. 37. Психология взаимодействия следователя и оперативного работника. 38. Психология арбитражной деятельности.
Объем контрольной работы должен составлять 15–20 страниц машинописного текст и использование не менее 3 источников. ЛИТЕРАТУРА: 1. Аверин В.В. Психологи личности: Учебное пособие. - СПб., 1999. 2. Антонян Ю.М., Еникеев М.И., Зминов В.Е. Психология преступника и расследования преступления. - М., 1996. 3. Бедь В.В., Малышев А.А. Социально-психологические аспекти юриди-ческой деятельности. - Ужгород, 2001. 4. Бедь В.В. Юридична психологія: Навчальний посібник. - Л., 2002. 5. Васильев В.Л. Психология следственных действий - К., 1996. 6. Васильев В.Л. Психологическая культура прокурорско-следственной деятельности: Учебник для вузов. - СПб., 1998. 7. Васильев В.Л. Юридическая психология: Учебник для вузов. - 5-е изд., перераб. и доп. - СПб, 2003. 8. Даньшин М.В. Класифікація способів приховування злочинів у криміналі-стиці: Навчальний посібник - X., 2007. 9. Дячок М.І. Ораторське мистецтво правника. - Хмельницький, 2000. 10. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. - М„ 2000. 11. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: Учеб. пособие для вузов. -К., 1999. 12. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. - К., 1973. 13. Коновалова В.Е. Правовая психология: Учебное пособие. - X., 1990. 14. Коновалова В.Е. Правовая психология. - X., 1997. 15. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Учеб. пособие. - X., 1997. 16. Коновалова В.Е. Допрос. Тактика и психология: Учеб. пособие для вузов.-X., 1999. 17. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования: Монография. -X., 2001 18. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Основы юридической психологии: Учебник. - X., 2005. 19. Пирожков В.Ф. Криминальная психология. - М., 2001. 20. Потеряхин А.Л. Юридическая психология: Программа учебной дисци-плины. - К., 1998. 21. Рубинштейн С.Л.Основы обшей психологии. - СПб., 1998. 22. Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движение. -М„ 1996. 23. Столяренко А.М. Психологические приемы в работе юриста. - М., 2000. 24. Чуфаровский Ю.В. Психология оперативно-розыскной деятельности: Учебно-практ. пособие. - М., 2001. 25. Шепітько В.Ю. Тактика допиту. - Текст лекції. - X., 1992. 26. Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події: Конспект лекцій. - X., 1994. 27. Шепітько В.Ю. Допит: Наук.-практ. посібник. - X., 1998. 28. Шепітько В.Ю. Криміналістична тактика (системно-структурний аналіз): Монографія. - X., 2007. 29. Шиханцов Г.Г. Юридическая психология. Учебник для вузов. - М., 1998. 30. Зкман П. Психология лжи. - К., 1999. 31. Юридическая психология: Учеб. для вузов. Пер. с фр. /Отв. ред. В.С. Нерсеенц. - М., 2000. 32. Юридическая психология: Учебник для вузов / Под ред. В.А. Томсинова, Г.Г. Шихянзова. - М., 2000. 33. Юридическая психология: Хрестоматия /Сост. и общ. ред. Т.Н. Курбатовой. - СПб., 2001. 34. Юридична психологія: Підручник /В.Г. Андросюк, Л.І, Казміренко, Я.О. Кондратьєва. - К.., 2000. Питання до екзамену з «Юридичної психології» 1. Предмет і завдання юридичної психології. 2. Система юридичної психології. 3. Місце юридичної психології в системі психологічних та юридичних знань. 4. Історія юридичної психології. 5. Метод спостереження. 6. Метод бесіди. 7. Анкетне метод і метод інтерв'ю. 8. Біографічний метод та метод узагальнення незалежних характеристик. 9. Експериментальний метод. 10. Метод аналізу продуктів діяльності людини. 11. Метод психологічного аналізу документів. 12. Характеристика та особливості флегматичного типу темпераменту. 13. Характеристика та особливості сангвінічного типу темпераменту. 14. Характеристика та особливості меланхолійного типу темпераменту. 15. Характеристика та особливості холеричного типу темпераменту. 16. Характеристика поведінки людини в конфліктних емоційних ситуаціях. 17. Індивідуально-психологічні властивості особистості: темперамент, характер, спрямованість особистості, здібності. 18. Поняття правової психології. Правова соціалізація. 19. Правова соціалізація і законослухняна поведінка особистості. 20. Умови ефективності правових норм. 21. Професійна деформація. 22. Пізнавальна діяльність слідчого. 23. Конструктивна діяльність слідчого. 24. Комунікативна діяльність слідчого. 25. Посвідчувальна діяльність слідчого. 26. Психологія обвинуваченого. Поняття захисної домінанти. 27. Психологія потерпілого і свідка. Провокує поведінку, види віктимності. 28. Психологія злочинної дії (причина і структура). 29. Психологічні наслідки вчинення злочину. 30. Психологічні особливості (риси) особистості злочинця. 31. Психологія неповнолітніх злочинців. 32. Типологія злочинних груп. 33. Психологічні аспекти підготовки слідчого до допиту. 34. Психологія допиту свідка і потерпілого (стадії допиту). 35. Допит з використанням асоціативних зв'язків. 36. Психологія допиту підозрюваного і обвинуваченого. 37. Прийоми викриття підозрюваного та обвинуваченого. 38. Психологія допиту неповнолітніх. 39. Психологія допиту при очній ставці. 40. Психологія огляду місця події. 41. Психологія обшуку і виїмка. 42. Психологія пред'явлення для впізнання. 43. Психологія слідчого експерименту. 44. Психологія перевірки показань на місці. 45. Сутність судово-психологічної експертизи та її компетенція. Фізіологічний афект. 46. Система методів судово-психологічної експертизи. 47. Призначення та організація виробництва судово-психологічної експертизи. 48. Психологічні особливості судової діяльності. 49. Психологія судді. 50. Особливості судового допиту. 51. Тактичні прийоми судового допиту. 52. Психологічні особливості допиту підсудного. 53. Тактичні прийоми дослідження судом змінених показань підсудного. 54. Психологічні особливості допиту потерпілих і свідків. 55. Сутність пенітенціарної психології. 56. Методи пенітенціарної психології. 57. Методи психолого-педагогічного впливу в установах по виконанню покарань. 58. Колективи засуджених та їх психологічна характеристика. 59. Ієрархічна система груп засуджених негативної спрямованості. 60. Вплив соціальної ізоляції на особистість. 61. Психологія тюремного побуту. 62. Психологічні основи ресоціалізації засуджених.
АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО Форма контролю: · реферат · іспит Курс „Адміністративне судочинство” вивчається студентами юридичного факультету один семестр і закінчується іспитом. Допуском до складання іспиту є написання реферату. Студент обирає тему реферату за таким принципом: номер теми відповідає номеру прізвища студента у групі.
Теми рефератів з курсу «Адміністративне судочинство» 1. Завдання адміністративного судочинства України. 2. Кодекс адміністративного судочинства України. 3. Принцип верховенства права в адміністративному судочинстві України. 4. Підсудність та підвідомчість адміністративних справ. 5. Особливості фіксування адміністративного судочинства. 6. Адміністративно-процесуальний статус сторін в адміністративному судочинстві. 7. Представництво в адміністративному судочинстві України та документи, що підтверджують повноваження представника. 8. Поняття та види доказів в адміністративному судочинстві України. 9. Особливості та структура доказування в адміністративному судочинстві України. 10. Поняття та види судових витрат в адміністративному судочинстві України. 11. Особливості розподілу судових витрат в адміністративному судочинстві України. 12. Особливості строків в адміністративному судочинстві України. 13. Стадії, етапи та дії щодо судового розгляду адміністративної справи в адміністративному судочинстві України. 14. Особливості апеляційного провадження в адміністративному судочинстві України. 15. Особливості касаційного провадження в адміністративному судочинстві України. 16. Поняття та ознаки адміністративної юстиції. 17. Поняття та ознаки адміністративного процесу. 18. Особливості адміністративного процесу. 19. Співвідношення адміністративного судочинства та адміністративного процесу. 20. Структура адміністративного процесу. 21. Стадії провадження адміністративного процесу. 22. Провадження та стадії адміністративного процесу. 23. Принципи адміністративного процесу. 24. Основні джерела адміністративного процесу. 25. Поняття справи адміністративної юрисдикції. 26. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. 27. Підсудність та підвідомчість адміністративних справ. 28. Учасники адміністративного процесу. 29. Поняття адміністративного суду та його склад. Відвід (самовідвід). 30. Система адміністративних судів в Україні. 31. Порядок вирішення питань колегією суддів. 32. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність. 33. Поняття та ознаки сторін у адміністративному процесі. 34. Процесуальне правонаступництво у адміністративному процесі. 35. Треті особи в адміністративному процесі: поняття, ознаки та види.
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення і захисту письмових робіт студентів
Реферат (від лат. refero – доповідаю, повідомляю), 1) стислий виклад у письмовому вигляді або у формі доповіді змісту наукової праці (праць), літератури з теми; 2) виклад сутності певного питання. Реферат є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького характеру, який сприяє закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих студентами під час опанування відповідного інформаційного матеріалу. Тема реферату обирається студентом з переліку запропонованих тем, затверджених на засіданні кафедри. В окремих випадках з дозволу викладача студент може виконувати реферат з теми, запропонованої їм самим. До теми реферату потрібно скласти план, у якому повинні міститися питання, що розкривають суть досліджуваної теми. Доцільно назву теми та план реферату обговорити з викладачем під час проведення консультації. Після обрання теми реферату потрібно здійснити вивчення рекомендованих джерел, без знання яких неможливе висвітлення питань реферату. Слід мати на увазі, що крім рекомендованих кафедрою джерел, необхідно ще використовувати також енциклопедичні та довідкові видання, зокрема такі, як: „Юридична енциклопедія”, „Енциклопедія українознавства”, „Юридичний словник” тощо. Під час опрацювання теми, пошуку необхідних матеріалів до написання реферату студенту доцільно буде звернутися до сторінок мережі Internet. При використанні таких матеріалів слід зробити відповідні посилання на сервер, з якого взято відповідну інформацію, зазначити дату входження на сайт. Основні вимоги щодо змісту реферату: а) в основу реферату треба покласти певну суму фактичних і теоретичних даних, які потрібно викласти згідно з існуючим планом. б) особливу увагу варто приділити пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з’ясуванню основних понять і термінів з досліджуваної теми. в) наприкінці роботи, підводячи підсумки, слід узагальнити увесь викладений матеріал та зробити власні висновки щодо проблеми, яка досліджується. Вимоги до оформлення реферату: Реферат слід писати на аркушах формату А4. Обсяг реферату не повинен перебільшувати 15 сторінок, (зазвичай 8-10 сторінок). Текст реферату повинен бути розбірливо, грамотно написаний або набраний на ком`ютері. Титульна сторінка реферату оформлюється згідно з загальними вимогами. На другій сторінці потрібно подати план реферату, в тексті роботи слід виділяти заголовки відповідних розділів плану, сторінки повинні бути пронумеровані. Шрифт роботи Times New Roman 14 пт, інтервал між рядками – 1,5. Відступи від краю аркуша: лівий – 2,5(3) см, правий – 2(1,5) см, верхній – 2,5 см., нижній –2,5 см. На аркуші 29-30 рядків, враховуючи посторінкові посилання на використані джерела. При використанні цитат або вільної анотації тих чи інших джерел у тексті реферату слід робити посилання (посторінкові або наскрізні). Висновок роботи має містити узагальнюючі підсумки досліджуваної теми. Наприкінці роботи на окремому аркуші треба надати список використаної літератури. Виконаний реферат потрібно подати на кафедру для перевірки за місяць до початку екзаменаційної сесії або до початку семінарських занять. Студенти, які не написали чи написали реферат на незадовільну оцінку до іспиту не допускаються.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 407; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.200.56 (0.013 с.) |