Білль про права. Поправки до конституції США.

З 1789 р., коли Конституція США набрала чинності, до неї було внесено 27 поправок. Найзначніші зміни були зроблені протягом 1789-1791 pp. За цей період було внесено 10 поправок, які склали так званий білль про права. Вони як єдиний документ були схвалені Конгресом у 1789 р. і ратифіковані 11 штатами до кінця 1791 року. Перша по­правка до Конституції гарантує свободу совісті, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань. Друга гарантує право громадян носити зброю. Третя поправка забороняє розміщення військ у приватних будинках без згоди хазяїна. За четвертою поправкою забороняються необґрунтовані обшуки і арешти осіб і майна.

Наступні чотири поправки стосуються судової системи. П'ята забороняє передачу справ про тяжкі злочини до суду без винесення вердикту Великим журі, не допускає повторного суду за один і той самий злочин; забороняє накладення покарання без належного розгляду злочину відповідно до закону, а також каже про те, що обвинувачена особа не може бути примушена свідчити проти самої себе. Шоста поправка гарантує швидкий розгляд кримінальних справ у відкритому суді. В ній містяться вимоги суду з неупередженим складом присяжних, надання кваліфікованого захисту і свідчення у присутності обвинуваченого. Згідно із сьомою поправкою цивільні пронеси, в яких ідеться про компенсацію шкоди на суму понад 20 доларів, повинні розглядатися судом присяжних. Восьма поправка забороняє накладання надміру високих застав або штрафів, а також жорстоких чи незвичайних покарань.

Дві останні поправки містять положення більш загального плану. Так, наприклад, у дев'ятій поправці говориться, що наве­дений у Конституції перелік прав людини не повинен вважатися вичерпним і що люди мають й інші права, про які не сказано в Конституції. Згідно з десятою поправкою, повноваження, не закріплені Конституцією за федеральним урядом, але й не заборо­нені для виконання штатами, зберігаються за штатами чи за на­родом.

Вищі органи державної влади США.

Президент і уряд. Президентська влада, тобто величезний військово-бюрократичний апарат, очолюваний президентом, являє собою за сучасних умов найважливішу політичну установу, за допомогою якої монополістичний капітал США здійснює свою внутрішню і зовнішню політику. Уряд США, який зветься Кабінетом, очолюється президентом. Конституція ні слова не говорить про Кабінет, але вже з президентства Вашінгтона (1789-1797 pp.) Кабінет міцно увійшов у державний звичай. Уряд - Кабінет складається з секретарів (міністрів), і призначається президентом за “порадою і згодою Сенату”. Рада національної безпеки дає рекомендації президенту з усіх питань, які пов'язані з так званою “національною безпекою”. Законодавча влада. Стаття 1 Конституції надає законодавчу владу Конгресу, який складається з двох палат: Сенату та Палати представників. До Сенату за Конституцією входять по два представники від кожного штату. Кількість членів у Палаті представників пропорційна кількості населення і тому не обмежується Конституцією.

Партії та партійна система США.

Двопартійна система відзначається домінуванням двох потужних політичних партій, одна з яких перебуває при владі, а інша — в опозиції. Кадрові партії об'єднують у своїх лавах невелику кількість впливових професійних політиків і спираються на фінансову підтримку підприємницьких структур. Ці партії є децентралізованими об'єднаннями, не мають фіксованого членства, звертаються до громадян лише в період виборчої кампанії (Республіканська й Демократична партії США). Періодично Демократична і Республіканська партії США змінюють один одного біля керма державної влади. Це не означає, що в країні немає інших політичних партій. Вони є, але істотного впливу на політичне життя зробити не можуть, тим більше реально суперничати з провідними партіями у виборчій кампанії. Неодноразово робилися спроби створити "третю партію", проте їх не можна вважати удач-ними. Своєрідність партійної системи США в тому, що за правління президента-республіканця Дж.Буша більшість у сенаті належало демократам, при нинішньому президента-демократа Б. Клінтона більшість у республіканців, що створює певний противагу гегемонії однієї партії в політичному житті країни.

 

Судова система США.

Дві судові системи: федеральна і судова система штатів. Очолюються Верховними судами федерації і штату. За законом про судоустрій 1789.(Федеральна), судова система США складається з 3-х ланок:- Верховний суд США (9 членів, призначає Президент за згодою Сенату, тільки подальший конст.контроль (тлумачить Конституцію США, перевіряє конституційні закони США і штатів, законність нормативних актів виконавчої влади, встановлює норми загального права - судові прецеденти), але тільки по конкретним справах, 1-а інстанція у справах за дипломатам іноземних держав, а в основному - апеляційна інстанція. - Апеляційні суди (їх 12)- Окружні суди в спеціальних судових округах (їх 94). Військові суди - особлива ланка федеральної системи. Федеральні суди створюються за рішенням Конгресу, їх судді призначаються Президентом за згодою Сенату довічно (але можливий імпічмент). Справи першої інстанції розглядають окружні суди загальної юрисдикції (у кримінальних та цивільних справах).

Існують спеціальні суди: податкові, митні. Апеляційні суди (3-8 штатів) розглядають скарги на рішення судів перших інстанцій. Суди штатів - розглядають справи за законами штатів, за федеральним законам (за звичайними справах остання інстанція Верховний суд штату, з питань конституційності - Верховний Суд США). Фактично 50 судових систем штатів (різні). Судова система штатів - загальні суди, мирові судді, поліцейські суди (у кримінальних справах), спеціальні суди (трудові, у справах неповнолітніх).Зазвичай в штатах 3 ланки: світові судді, суди загальних юрисдикції, верховний суд штату. Суди штатів формуються по-різному: судді нижчих судів обираються населенням, всіх судів - можуть призначатися губернатором, мерами міст, головами вищестоящих судів. Крім нижчої інстанції скрізь - професійні юристи. Загальна картина: прецедентне право (виграє сильніший адвокат), величезна кількість суден, у тому числі спеціалізованих, швидкий розгляд справ, є можливість отримати заздалегідь думка судді про доцільність подачі позову і про його форму (частина позовів просто не подається).Допускається письмове розгляд справ (без виклику учасників і свідків), якщо сторони з цим згодні.

Амереканський федералізм (США).

США як федеративна держава включає нині 50 штатів - суб'єктів федерації.Американський федералізм будується за територіальним принципом і етнонаціональні відмінності населення країни не знаходять відображення в його територіальній структурі.Всі штати - державні утворення, хоча і не володіють державним суверенітетом і правом на вихід із федерації. Вони рівноправні і мають свої конституції, своє громадянство, своє законодавство і виконавчі органи, власні системи права і судові системи і т.д. Штати володіють широкими повноваженнями в галузі управління освітою, охороною здоров'я, землекористуванням, внутрішньою торгівлею, підтримки громадського порядку, організації і проведення виборів, визначення системи місцевого самоврядування та ін На чолі штатів стоять губернатори, які мають досить широкі повноваження і керівні всієї виконавчо-розподільчої діяльністю органів штатів. Вони підписують закони штатів і мають право відкладального вето, є головнокомандуючими національною гвардією і т.д.Разом з тим Конституція США (ст.6) встановлює, що конституції штатів повинні відповідати федеральної Конституції і що закони федерації володіють верховенством по відношенню до законів штатів. Вона досить жорстко розмежовує виняткові предмети ведення федерації та штатів (см ст.1 розділи 8, 9 і 10). В цілому США порівняно децентралізована федерація, в якій штати мають більші правами і сьогодні спостерігається подальше розширення їх повноважень у здійсненні багатьох соціальних програм при одночасному посиленні фінансової залежності штатів від федерального центру.