Контроль збалансування коліс і підготувальні операції

3.1. Порядок направлення автомобілів на балансування коліс

А. легкові автомобілі з максимальною швидкістю руху більше 100 км/год і міжміські автобуси.

Колеса балансують при кожному ТО-2, в залежності від результатів попереднього контролю полягаючого в осмотрє шин і прбній їзді або в перевірці вібрації автомобіля на стенді під час приводу коліс в русі спеціальної приводної установки (або приводним шківом балансувальної установки).

Б. Всі види автомобілів

Автомобілі направляють на балансування коліс в тих випадках, якщо під час експлуатації будуть виявлені слідуючі ознаки, які являються можливим наслідком незбалансування коліс:

1) Кутові коливання рульового колеса;

2) Вібрація кузова;

3) Нерівномірність зносу шин по окружності;

а також у випадках:

4) Заміни шин;

5) Ремонту покришок вулканізацією;

6) Дорожньої аварії, зв’язаної з пошкодженням колеса.

3.2. Попередній контроль збалансування

3.2.1. Огляд шин

Огляд протектора шин автомобіля, звертає увагу на знос. Найменування місцевих зносів, розподілених рівномірно по окружності, вказує на можливість не збалансування колеса.

3.2.2. Перевірка збалансування на стенді з установкою для приводу коліс

Підняти передню частину автомобіля. Притиснути шків приводної установки до протектору шини. Розігнати колесо до максимальної швидкості (110-130 км/год),

відсунути шків.

Спостерігати по всьому діапазону швидкостей, чи є вібрації колеса і зв’язані з ним елементи шасі або вібрації кузова. Найменування вібрації свідчить про незбалансованість колеса.

3.2.3. Пробна їзда

Розігнати автомобіль до швидкості 100-120 км/год, з невеликим прискоренням в межах швидкостей вище 50 км/год. Звернути увагу, чи нема кутових коливань рульового колеса і вібрації кузова. Зменшувати поступово швидкість, не перестаючи спостерігати за вібрацією. Поява чітко відчутних вібрацій при певних швидкостях, повністю чи частково зникаючих при перевищенні цієї швидкості, свідчить про не збалансування коліс.

 

3.3. Підготовчі операції перед балансуванням

1) Встановити автомобіль на стенді.

Примітка:

Під стенд слід виділити пласку, рівну площадку чи ділянку канави розміщену так, щоб під час балансування виключити присутність кого-небудь в зоні, обмеженої двома вертикальними площинами розміщеними під кутом 15^о вліво і вправо від плоскості в симетрії колеса підлягаючого балансуванню. В цій зоні існує небезпека удару несправним чи погано закріпленим тягарцем. Під час балансування коліс тяжких автомобілів, не слід встановлювати домкрат чи підставки на дошки, які прикривають канаву. Рекомендується частково затемнити місце роботи, так як обмежена освітленість забезпечує більш чітке стробоскопічне зображення.

 

2) Підняти автомобіль на стільки, щоб вивісити колеса підлягаючі балансуванню. Відстань колес від поверхні площадки повинна зіставляти 50-90 мм. Висоту підйому підібрати таким чином, щоб забезпечити найкращий контакт бокової поверхні шини з привідним шківом балансуючої установки. При вивішуванні коліс забезпечити вільність вібрації підвіски.

Попередження:

У разі вивішуванні одної осі чи одного колеса запобігти автомобіль від переміщення, підставити клинки під колеса, що спирається на майданчик стенда, і затягнути ручне гальмо.

3) Оглянути колеса і, в разі сильної забрудненості чи обледеніння, відчистити їх ззовні і внутрішньої сторони дротяною щіткою і ганчіркою. Зняти балансуючі тягарці з реборду диска колеса із зовнішньої і внутрішньої сторони.

4) Перевірити тиск в шинах і, в разі необхідності, довести його до норми, вказаного в інструкції обслуговування автомобілів.

Допустимі відхилення від номінального значення тиску складають:

±0,1 кгс/см² для номінального тиску до 3 кгс/см²;

±0,2 кгс/см² для нормального тиску до 3 кгс/см².

5) Перевірити індикатором радіальний і осьове биття ободу колеса і шини.

Діаметр ободу колеса	Допустиме радіальне і осьове биття ободу колеса	Допустимі радіальне і осьове биття шини
До 15" 16"- 18" 19" - 22"	1,5мм 2,0мм 3,0мм	5мм 6мм 8мм

Якщо биття ободу не перевищує допустиме, а биття шини значно перевищує допустиме значення, вказане в таблиці, необхідно перевірити установку шини на ободі.

В разі, якщо биття обода перевищує допустиме значення, необхідно як правило усунути биття, перед чим приступити до операції балансування.

Діаметр ободу колеса	Допустимий сумарний люфт
До 15" 16"- 18" 19" - 22"	1,5мм 1,8мм 2,0мм

6) Перевірити індикатором сумарний люфт, визваний зазорами в підшипниках колеса на шворні поворотного кулака і зазорами в шарнірах ричагів підвіски. Замір люфта призвести, покачуючи колесо навколо горизонтальної осі, проведеної на висоті центра колеса в плоскості колеса. Переміщення точки які виникли при цьому, що лежить на середній частині боковини покришки і знаходиться над центром (або під центром) колеса, служить мірою сумарного люфта. Допустима величина сумарного люфта вказана в нижче слідуючій таблиці.

 

 

Якщо сумарний люфт перевищує допустимі значення, необхідно, як правило, ліквідувати збільшений люфт, і тільки після цього приступити до балансування.

7) Перевірити легкість обертання колеса (приведене рукою в обертання колесо повинно обернутися на декілька обертів). Якщо колесо обертається туго, необхідно послабити затяжку підшипників, а при необхідності – збільшити зазор між колодками і барабанами гальм.

Примітка:

Пункти 6 і 7 відносяться до не ведучих коліс.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 24.6.

 

Звіт до лабораторної роботи №24 Тема: Демонтаж та монтаж шин. Вулканізація камер. Балансування коліс на стенді АРН-2. Мета роботи: Набути навики та практичні прийоми по виконанню демонтажу, перевірки та ремонту камер і монтажу шини. Обладнання робочого місця: 1.Автомобіль ЗІЛ-130 на оглядовій канаві. 2.Автомобіль АЗЛК-2140 на оглядовій канаві. 3.Домкрат гідравлічний. 4.Ключ гайковий. 5.Набір інструменту. 6.Монтажні лопатки. Результати перевірки балансування колеса Розмір колеса Допустимий баланс поТУ Результат перевірки Величина тягарця, необхідна для балансу 6,45х13 10Г.СМ     Висновок:
Виконав					Арк.
Перевірив
Змн.	Арк..	№ докум.	Підпис	Дата

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №25

Тема:

Перевірка люфтів шворневого з'єднання і підшипників маточин коліс

Мета роботи:

Придбати і засвоїти практичні прийоми перевірки зносу шворневого з'єднання вантажного автомобіля, люфту і регулювання підшипників маточини коліс.

Зміст роботи:

1. Перевірка люфтів шворневого з'єднання вантажного автомобіля.

2. Перевірку і регулювання підшипників маточини коліс.

Обладнання робочого місця

1. Автомобіль ЗІЛ-130 на оглядовій канаві.

2. Торцевий ключ для ковпака маточини і регулювання гайки підшипників
переднього колеса.

3. Ключ для регулювання підшипників задніх коліс з воротком.

4. Ключі гайкові або торцеві 12, 14, 17, 19 мм.

5. Плоскогубці.

6. Молоток.

7. Підйомник на оглядовій канаві або домкрат.

8. Прилад мод. НИИАТ Т-1 для заміру радіального люфта шворня.

Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється проводити регулювання люфту в підшипниках маточини колеса, якщо під передню вісь автомобіля не поставлені козли, під колеса протилежної сторони не поставлені опори, під колеса протилежної сторони не поставлені башмаки. Забороняється перевіряти дисбаланс колеса на стенді АМR-2 стоячи напроти колеса, яке обертається. Забороняється зупиняти колесо на станку рукою, ключем, воротком або іншим металічним предметом. При встановлені колеса на вал верстата потрібно перевірити його кріплення, і впевнившись в надійності кріплення, вмикати електродвигун приводу вала стенда.

 

Порядок виконання роботи:

1. Перевірка зносу шворневого з'єднання вантажного автомобіля.

Загальні положення.

Про знос шворневого з'єднання судять по величині радіального і осьового люфтів. Радіальний люфт визначають по переміщенню колеса з положення, коли колеса виміряють індикатором приладу НИИАТ-1 по нижній частині опорного гальмового диску відносно кулака осі, тобто на радіусі, котрий в два рази більший того, на якому розташовані втулки шворня, тому фактично величина зазору буде в 2 рази менше показаного індикатором. Осьовий люфт перевіряється щупом. Для перевірки зносу шворневого з'єднання, необхідно:

1. Встановити передні колеса автомобіля для руху по прямій.

2. Вивісити колесо, яке перевіряємо.

3. Закріпити прилад за допомогою затискача на балці переднього моста.

4. Відрегулювати так прилад, щоб стержень індикатора торкався нижньої частини гальмівного диска колеса.

5. Встановити стрілку індикатора на нуль.

6. Повільно опустити вивішене колесо на підлогу і спостерігаючи за стрілкою
індикатора, заміряти відхилення гальмівного диска колеса, визначити величину
радіального люфта шворня.

7. На опущеному колесі ввести щуп між верхньою провушиною цапфи і
бобишкою передньої осі, виміряти величину осьового люфту.

8. Одержані результати занести в журнал (див.прим. 1).

9. Зробити висновок про можливості подальшої експлуатації шворневого
з'єднання.

II. Перевірка і регулювання підшипників маточини коліс.

Передні колеса.

Підняти передні колеса.

Похитуючи одне з коліс за шину в вертикальній площині, визначити наявність

осьового люфта, після чого рукою обернути колесо і перевірити, чи вільно обертається.

3. Якщо буде встановлено, що колесо має осьовий люфт або підшипники надто туго затягнуті, потрібно виконати регулювання, для чого:

3.1. Відкрутити і зняти ковпак маточини колеса.

3.2. Розшплінтувати регулювальну гайку підшипників, ослабити її на ½ оберти,
перевірити, чи вільно обертається колесо. У випадку гальмування колеса, ліквідувати причину тугого його обертання.

3.3. Закрутити гайку регулювання підшипників коліс ключем (довжиною 200мм)
зусилля однієї руки, як можна сильніше, до тугого обертання колеса на підшипниках. При закручуванні гайки колесо необхідно прокручувати для правильного розміщення роликів в підшипниках.

3.4. Штовхнути рукою колесо. Воно повинно після поштовху зразу зупинитися.

3.5. Відпустити гайку на 3-4 прорізи коронки до співпадання одного з прорізів із
отвором для шплінта в цапфі кулака.

3.6. Прокрутити колесо сильним поштовхом руки за шину, при цьому колесо
повинно зробити не менше 6 обертів.

3.7. Зашплінтувати регульовану гайку.

3.8. Закласти в ковпак маточини свіже мастило.

3.9. Встановити ковпак на місце.

3.10. Опустити колесо.

3.11. Всі роботи 1-3.11 проробити для другого колеса.

Остаточна перевірка правильності регулювання підшипників проводиться після пробігу 1-2км, при цьому не можна користуватись гальмами. Якщо нагрівання маточини колеса таке, що теплота виразно відчувається рукою, потрібно гайку відпустити на один проріз.

Задні колеса.

Підняти домкратом задній міст.

Витягнути піввісь.

Відкрутити контргайку.

Зняти стопорну шайбу.

Послабити кріплення підшипників на 1/3-1/2 оберти.

1. Перевірити, чи вільно обертається колесо, якщо потрібно усунути туге обертання колеса.

2. Закрутити гайку кріплення підшипників ключем з воротком довжиною 350-
400мм зусиллям однієї руки до тугого обертання колеса на підшипниках. При закручуванні гайки необхідно прокручувати колесо для рівномірного розміщення роликів. Після поштовху колесо повинно зразу ж зупинитись.

3. Відпустити гайку кріплення підшипників на 1/8 оберту.

4. Встановити стопорну шайбу і, впевнившись, що настановочний палець
регульованої гайки ввійшов в один з прорізів стопорної шайби накрутити контргайку і затягнути її до упору.

5. Встановити піввісь на місце.

6. Опустити заднє колесо.

7. Операції 2-11 проробити з другим заднім колесом.

При правильній затяжці колесо повинно вільно обертатись без помітного торцевого биття, а при похитуванні - без відчутного люфта. Підшипники маточини задніх коліс змащуються (гіпоїдним мастилом з картера 3/М по кожухам півосей для ГАЗ). Тому, при заміні мастила в партері 3/М наповнення порожнин маточини проводили підняттям правих і лівих коліс почергово на висоту не менше 200мм. Додавання інших мастил в маточини задніх коліс заборонено. Для автомобіля ЗІЛ- підшипники змащують мастилом Літол-24.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. На що впливає великий знос шворневого з'єднання вантажною автомобіля?

2. Як побудований прилад моделі НИИАТ Т-1?

3. До чого приведе великий дисбаланс колеса, як це впливає на безпеку
дорожнього руху?

4. Які підготовчі роботи потрібно виконати перед балансуванням колеса?

5. Чим, коли і як проводиться змащення шворневих з'єднань автомобілів?

6. Яке мастило закладається в маточини передніх коліс вантажного автомобіля
ГАЗ-53 та ЗІЛ?

7. Яким мастилом змащується підшипники маточини задніх коліс автомобілів
ГАЗ-53 та ЗІЛ?

 

Рис. 25.1. Пристрій для перевірки зазорів у шворневих з’єднаннях КИ-4892:

1-стояк; 2-штанга; 3-індикатор; 4-рукоятка затискача шарніра; 5-індикатор; 6-гвинт затискача індикатора; 7, 8-губки затискача для закріплення пристрою на балці передньої осі автомобіля; 9-рукоятка затискача; 10-гальмовий диск; 11-балка передньої осі автомобіля.

 

 

Звіт до лабораторної роботи №25 Тема: Перевірка люфтів шворневого з'єднання і підшипників маточин коліс Мета роботи: Придбати і засвоїти практичні прийоми перевірки зносу шворневого з'єднання вантажного автомобіля, люфту і регулювання підшипників маточини коліс. Обладнання робочого місця: 9. Автомобіль ЗІЛ-130 на оглядовій канаві. 10. Торцевий ключ для ковпака маточини і регулювання гайки підшипників переднього колеса. 11. Ключ для регулювання підшипників задніх коліс з воротком. 12. Ключі гайкові або торцеві 12, 14, 17, 19 мм. 13. Плоскогубці. 14. Молоток. 15. Підйомник на оглядовій канаві або домкрат. 16. Прилад мод. НИИАТ Т-1 для заміру радіального люфта шворня.   а) Результати перевірки люфтів шворня: Таблиця 1. Люфт шворня, мм Результати виміру,мм По нормативним даним, мм Висновок Радіальний   0,75   Осьовий   1,5   Результати перевірки люфтів підшипників маточини коліс:   Люфт підшипників маточини коліс, мм Результати виміру, мм По нормативним даним, мм Висновок Передні Ліве     Праве     Задні Ліве     Праве     Висновок:
Виконав					Арк.
Перевірив
Змн.	Арк..	№ докум.	Підпис	Дата

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №26

Тема:

Діагностування рульового керування

Мета роботи:

Набути навики і освоїти практичні прийоми перевірки технічного стану рульових керувань, діагностування і регулювання рульових керувань.

Зміст роботи:

1. Контрольний огляд рульового керування.

2. Перевірка люфта рульового колеса.

3. Перевірка і регулювання зачеплення в рульовому механізмі.

4. Діагностика рульового керування з гідропідсилювачем.

5. Перевірка і регулювання люфта в підшипниках черв'яка.

6. Перевірка і регулювання шарнірних з'єднань рульових тяг.

Обладнання робочого місця:

1. Автомобілі ЗІЛ-130, ГАЗ-52, «Москвич»-2140.

2. Рульовий механізм КамАЗ, ЗІЛ, ГАЗ.

3. Динамометр-люфтомір.

4. Набір гайкових ключів 9,10, 12,14, 17, 22.мм.

5. Г-подібний шестигранний ключ.

6. Г-подібний плоский ключ.

7. Підйомник на оглядовій канаві або домкрат.

8. Манометр, перехідник з вентилем.

Техніка безпеки підчас виконання роботи:

Робота по перевірці механізмів керування на автомобілі повинна виконуватись на постах обладнаних підйомно-оглядовими пристроями, які забезпечують вивішування коліс.

При знятті деталей механізмів керування і їх регулюванні застосовувати справний інструмент.

Вентиль в закритому стані при перевірці за допомогою манометра роботу гідронасоса і гідропідсилювача не слід тримати більше 15сек.

 

Порядок виконання роботи:

І. Загальне діагностування рульового керування.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

Діагностування рульового керування полягає у виконанні діагностичних, регулювальних, кріпильних і мастильних робіт.

Діагностування рульового керування полягає у визначенні люфта рульового колеса і зусиллі на його ободі, яке виникає в результаті тертя в механізмах рульового керування, а також перевірці кріплення і стану шарнірних з'єднань тяг рульового керування.

_а

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

І. Контрольний огляд рульового керування.

1. Перевірити кріплення і стан деталей рульового керування.

2. Перевірити наявність шплінтів, захисних чохлів на рульових тягах.

3. Перевірити легкість обертання рульового колеса і його кріплення на валу.

4. Перевірити наявність мастила в рульовому механізмі, відсутність підтікання мастила.

5. Змазати шарніри деталей рульового керування і шворні поворотних цапф.

6. Перевірити люфт в шарнірах поздовжньої і поперечної рульових тяг, важелях поворотних цапф.

7. Перевірити осьовий люфт вала рульового механізму.

8. Перевірити кріплення рульової колонки і рульового колеса.

9. Перевірити рівень масла в бачку насоса гідропідсилювача (ЗІЛ-130), герметичність з'єднань, при необхідності долити масло.

10. Перевірити натяг паса гідравлічного підсилювача, при необхідності - відрегулювати.

11. Зробити висновки про технічний стан рульового керування за підсумками контрольного огляду.

II. Перевірка люфта рульового колеса:

1. Вивісити передні колеса автомобіля.

2. Поставити передні колеса для руху по прямій.

3. Закріпити динамометр-люфтомір на ободі рульового колеса, а стрілку на рульовій колонці.

4. Поступово обертати рульове колесо за рукоятку динамометра-люфтоміра із
одного крайнього положення в друге. Зусилля для обертання повинно бути не більше 4кг для автомобіля ГАЗ.

5. Зафіксувати праве колесо, поставивши між ресорою і гайкою, які кріплять
гальмівний диск колеса трубчасті розпірки.

6. Провернути рульове колесо вліво із зусиллям 1кг до упору.

7. Сумістити стрілку 0 шкали люфтоміра.

8. Повернути рульове колесо вправо до упору.

9. Визначити люфт рульового колеса по шкалі люфтоміра (для автомобіля ЗІЛ-130
на працюючому двигуні).

10. Порівняти одержаний результат з нормативними і зробити висновок про
технічний стан рульового керування.

ІІІ. Перевірка і регулювання зачеплення в рульовому механізмі:

1. Поставити рульове колесо для руху прямо.

2. Похитати сошку рукою в напрямку взад-вперед.

3. Визначити люфт нижнього кінця рульової сошки (якщо він більше 0,3мм виконати регулювання).

4. Відкрутити ковпачкову гайку рульового механізму.

5. Зняти стопорну шайбу.

6. Закрутити Г-подібним шестигранним ключем регулювальний гвинт за годинниковою стрілкою до усунення люфта.

7. Перевірити динамометром зусилля на ободі рульового колеса. Воно повинно бути в межах 2,2-1,6кг

8. Поставити стопорну шайбу.

9. Накрутити ковпачкову гайку.

IV. Перевірка і регулювання люфта в підшипника вала черв'яка:

1. Поставити рульове колесо для руху прямо при вивішених передніх колесах
автомобіля.

2. Обернути рульове колесо на 1 оберт вліво.

3. Закріпити рульове колесо, прив'язавши його шнурком до стійки кабіни.

4. Обхватити рукою рульову колонку так, щоб великий палець впирався в торець
ступиці рульового колеса і торкався рульової колони.

5. Похитати керовані колеса в різні сторони.

6. Перевірити люфт (люфт є, якщо палець руки відчуває осьове зміщення ступиці).

Для регулювання:

1. Зняти сошку.

2. Відкрутити болти кріплення бокової кришки.

3. Вивести із зачеплення пару рульового механізму.

4. Відключити провід звукового сигналу.

5. Злити масло з рульового механізму.

6. Зняти тонку прокладку.

7. Поставити нижню кришку на місце.

8. Перевірити люфт підшипників, а також зусилля необхідне для обертання рульового колеса. Воно повинно бути не більше 0,3-1,5кгм.

9. Якщо люфт не усунутий - забрати товсту прокладку, тонку поставити на місце.

10. Поставити бокову кришку, ввести робочу пару в зачеплення.

11. Поставити сошку.

12. Зробити висновки про технічний стан рульового механізму.

 

V. Перевірка рульового керування з гідропідсилювачем ЗІЛ-130:

1. Підняти передні колеса автомобіля.

2. Перевірити стан системи гідропісилювача.

3. Від’єднати поздовжню рульову тягу від рульової сошки.

4. Заміряти динамометром зусилля, необхідне для обертання рульового колеса, при трьох положеннях:

- рульове колесо обернути більше ніж на 2 оберти від середнього положення,
зусилля на ободі рульового колеса при цьому повинно бути 0,55-1,35кг;

- при обертанні рульового колеса через середнє положення зусилля на ободі
повинно бути 1,0-2,Зкг;

- при оберті рульового колеса дальше середнього положення, зусилля після
регулювання зазору в зубчатому зачепленні повинно бути більше ніж при
другому положенні на 0,8-1,28кг, але не перевищувати 2,8кг.

5. При невідповідності зусилля, прикладеного до ободу рульового колеса нормам, відрегулювати, величину зусилля при третьому положенні обертанням регулювального гвинта вала сошки.
гвинта вала сошки.

6. Якщо зусилля на ободі рульового колеса більше - відкрутити регулювальний
гвинт.

7. Якщо зусилля менше - закрутити регулювальний гвинт.

8. Зробити висновки про технічний стан рульового механізму.

Перевірка тиску, який утворює насос гідропідсилювача:

1. Включити між насосом і гідропісилювачем манометр зі шлангом високого тиску і вентилем.

2. Відкрити вентиль, обернути колеса автомобіля до упору і запустити двигун
(оберти холостого ходу).

3. Зафіксувати тиск масла, який повинен бути не менше 60 кг/см².

4. При тиску нижче 60 кг/см² поступово закручувати вентиль, слідкуючи по
манометру за збільшенням тиску масла.

5. При справному насосі тиск повинен піднятися і бути не нижче 65кг/см².

6. Якщо тиск при закритому вентилі перевищує тиск, який був при відкритому, але
не нижче 60кг/см², то це означає, що обидва вузли несправні.

7. Зняти контрольний манометр з вентилем і шлангом високого тиску.

8. Зробити висновок про технічний стан насосу і механізму гідропідсилювача.

VII. Перевірка і регулювання шарнірних з'єднань рульових тяг:

1. Обертати рульове колесо різко в обидві сторони від середнього положення (у
автомобіля ЗІЛ-130 при працюючому двигуні).

2. Перевірити люфт в шарнірах поздовжньої і поперечної тяг.

3. Розшплінтувати шарніри поздовжньої рульової тяги.

4. Плоским Г-подібним ключем закрутити пробку до упору.

5. Відкрутити пробку на 1/2-1/4 оберти до співпадання отворів в тязі і пазах пробки.

6. Зашплінтувати наконечник.

7. Виконати ту ж саму роботу з другим шарніром.

8. Зробити висновок про технічний стан рульових тяг.

9. Прибрати робоче місце, скласти інструмент, підготувати відповіді на контрольні
питання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Чим і коли змащувати шарніри поздовжньої і поперечної рульових тяг автомобіля ГАЗ-53А?

2. Який максимально допустимий вільний хід рульового колеса ЗІЛ-130?

3. Яке масло слід доливати в картер рульового механізму автомобіля ГАЗ-53 А і
гідропідсилювач автомобіля ЗІЛ-130 зимою і літом?

4. Назвати можливі причини надто тяжкого обертання рульового колеса?

5. До чого призводить нещільна посадка рульової сошки на валу?

6. По яких ознаках можна визначити попадання повітря у гідропідсилювач?

7. Як усунути осьове переміщення рульового колеса ЗІЛ-130?

9 Назвати причини повної відсутності зусилля у гідропідсилювачі при всіх режимах роботи.

 

 

 

 

 

 

Звіт до лабораторної роботи № 26 Тема: Діагностування рульового керування Мета роботи: Набути навики і освоїти практичні прийоми перевірки технічного стану рульових керувань, діагностування і регулювання рульових керувань. Обладнання робочого місця: 9. Автомобілі ЗІЛ-130, ГАЗ-52, «Москвич»-2140. 10. Рульовий механізм КамАЗ, ЗІЛ, ГАЗ. 11. Динамометр-люфтомір. 12. Набір гайкових ключів 9,10, 12,14, 17, 22.мм. 13. Г-подібний шестигранний ключ. 14. Г-подібний плоский ключ. 15. Підйомник на оглядовій канаві або домкрат. 16. Манометр, перехідник з вентилем.   № п/п   Марка автомобіля Люфт рульового колеса, гр Зусилля розв. на ободі рул.крлеса Заключення про технічний стан По ТУ По заміру в градус. ПО ТУ По заміру КГС   1. ГАЗ-53А             № п/п Марка автомобіля Люфт рульового колеса Зусилля, що розвивається на ободі рульової колонки Заключне- ня про технічний стан По ТУ По заміру в град. При повертанні рульового колеса 2, б об/кгс По ТУ При пов. колеса через ср. положення кгс. По ТУ При повороті рул. кол. ср. положення кгс 1. ЗІЛ-130                 Висновок:
Виконав					Арк.
Перевірив
Змн.	Арк..	№ докум.	Підпис	Дата

Лабораторна робота №27

Тема:

Діагностування і регулювання гальмової системи з гідроприводом. Видалення повітря із гідравлічної системи гальм спеціальною установкою моделі 107М.

Зміст роботи:

Лабораторна робота включає:

1. Перевірку гальмівної системи автомобіля зовнішнім оглядом.

2. Перевірку і регулювання вільного ходу педалі гальм.

3. Перевірку і регулювання зазору між колодками і гальмівними барабанами.

4. Видалення повітря із гідравлічної, системи гальм установкою 107 М.

Мета роботи:

Придбати навики і засвоїти практичні прийоми перевірки справності і догляду за гальмівною системою автомобіля з гідравлічним приводом гальм.

Обладнання робочого місця:

1. Автомобіль ГАЗ-53А.

2. Пристрій моделі 107М.

3. Плоскогубці.

4. Молоток.

5. Ключі гайкові 11, 12, 14, 17, 19, 22, 24мм.

6. Лінійка ГАРО.

7. Набір плоских щупів.

8. Викрутка.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

При виконанні робіт забороняється проводити перевірку і регулювання гальмівних механізмів коліс, якщо автомобіль не встановлений на підставці. Забороняється запускати двигун, якщо на вихлопний патрубок на надітий шланг відсмоктування відпрацьованих газів. При роботі на установці 107М забороняється перевищувати тиск повітря більше 0,5МПа. При знаходженні в оглядовій канаві забороняється користуватися різного роду підставками, що регулюють глибину канави. Забороняється користуватися несправним інструментом, нарощувати гайкові ключі.

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

І. ПЕРЕВІРКА ГАЛЬМІВНОЇ СИСТЕМИ АВТОМОБІЛЯ ЗОВНІШНІМ ОГЛЯДОМ.

1. Оглянути і перевірити трубопроводи, гнучкі шланги і з'єднання, відсутність підтікання гальмівної рідини.

2. Перевірити рівень рідини в головному гальмівному циліндрі, при необхідності довести до норми.

3. Змастити через прес-маслянку вісь педалі гальма.

4. Перевірити переміщення гальмівної педалі при непрацюючому двигуні, жорсткість її переміщення.

5. Запустити двигун, перевірити переміщення педалі на працюючому двигуні.
Якщо всі гальма і привід відрегульовані і в системі відсутнє повітря, то педаль
гальма при натискуванні на неї не повинна опускатися більше чим на 1/2 ходу,
після чого повинна з'явитися відчуття "жорсткості" педалі. Опускання педалі
більше чим на 1/2 вільного ходу свідчить про великі зазори між колодками гальм і
барабанами. Якщо опір незначний і натиснувши на педаль, її можна опустити

майже до кінця в підлогу кабіни ("м'яка педаль"), це свідчить про те, що в системі є повітря. Його потрібно видалити.

6. Перевірити технічний стан гідро-вакуумного підсилювача для чого:

6.1. При непрацюючому двигуні декількома натисками на гальмівну педаль
вивільнити камеру підсилювача від вакууму.

6.2. Натиснути на педаль з зусиллям 30-50кг.

6.3. Не знімаючи ноги з педалі гальм, запустити двигун.

При справному підсилювачі створення вакууму в його камері повинно супроводжуватися деяким переміщенням в направленні до підлоги педалі гальм і шипінням повітря, яке проходить через в кабіні повітряний фільтр. Після зупинки двигуна педаль повинна утримуватись в цьому положенні на протязі 1-2хв.

II. ПЕРЕВІРКА І РЕГУЛЮВАННЯ ВІЛЬНОГО ХОДУ ПЕДАЛІ ГАЛЬМА:

1. Перевірити дію відтяжної пружини педалі гальма.

2. Встановити лінійку основою на підлогу кабіни поруч з педаллю гальма.

3. Повзунок лінійки на рівні площини педалі, заміряти верхнє положення.

4. Натиснути рукою на педалі гальма до тих пір доки рука відчуватиме опору переміщення педалі.

5. Розрахувати відстань, пройдену повзунком із верхнього положення в нижнє. Це і є вільний хід педалі. Він повинен бути рівний 8-14мм.

ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ ВІЛЬНОГО ХОДУ ПЕДАЛІ ГАЛЬМА НЕОБХІДНО:

1. Роз'єднати педаль гальма і тяги штовхача, розшплінтувати і витягнути, палець, що їх з'єднує.

2. Перевірити положення педалі. Педаль гальма повинна впиратись в гумовий буфер, закріплений під нахилом підлоги кабіни.

3. Вкрутити тягу педалі в штовхач при опущеній контргайці так, щоб при крайньому передньому положенні поршня головного гальмівного циліндру вісь отвору тяги була зміщена назад і не доходила до вісі отвору педалі на 1,5-2.5мм.

4. Не порушуючи цього положення застопорити з'єднувальну тягу в штовхачі контргайкою.

5. Сумістити отвори з'єднувальної тяги і педалі, поставити палець і зашплінтувати його.

6. Впевнитись, що величина вільного ходу педалі гальма відповідає нормі.

7. Занести дані в журнал і зробити висновок про технічний стан приводу гальм.

III. Перевірка і регулювання зазору між колодками і гальмівними барабанами.

При правильних зазорах між колодками і барабанами і відсутністю повітря в системі, педаль гальма при натискуванні на неї ногою не повинна опускатися більше чим на 1/2 ходу, після чого нога повинна відчувати "жорстку педаль". Опускання педалі на величину більше 1/2 ходу свідчить про збільшення зазорів між колодками і гальмівними барабанами. Для встановлення нормальної величини зазору і зменшення ходу педалі необхідно регулювати гальма, проводити поточне (часткове) регулювання.

 

Часткове регулювання.

1. Підняти домкратом колесо.

2. Обертати колесо вперед, злегка обертати ключем ексцентрик попередньої колодки за шестигранну головку болта в направленні, показану стрілками, доки колесо не загальмується.

3. Поступово відкручувати ексцентрик, обертаючи колесо рукою в ту ж сторону, доки колесо не стане вільно обертатись.

4. Відрегулювати таким чином задню колодку, при цьому колесо обертати назад.

5. Виконати вказані операції з іншими гальмами.

6. Перевірити гальмування на ходу автомобіля, рівномірність роботи гальм і відсутность нагріву гальмівних барабанів.

У випадку переклепування фрикційних накладок чи заміні колодок необхідно відрегулювати установку гальмівних колодок, тобто виконати повне регулювання.

Повне регулювання.

1) Підняти колесо домкратом.

2) Відкрутити гайки опорних пальців і встановити опорні пальці в початкове положення (мітками в середину).

3) Натиснути на педаль гальма з постійною силою 12- 16кг.

4) Обертати опорні пальці в направленні, показаному стрілками так, щоб нижня частина накладки доторкувалась гальмівного барабана. Момент, коли це стане, визначає по величині опору при обертанні опорного пальця.

5) Закрутити в цьому положенні гайки опорних пальців.

6) Обертати регулювальні ексцентриками так, щоб колодки доторкалися гальмівного барабана (виконати часткове регулювання).

7) Перестати натискувати на педаль, обертати ексцентрик у зворотньому напрямі так, щоб колесо вільно оберталось.

8) Ці операції виконати із всіма іншими гальмами.

При установці нових колодок, доки фрикційні накладки ще не припрацювалися
до поверхні гальмівних барабанів, то може бути нагрів барабанів. Якщо нагрівання їх невелике (рука "витерпить" нагрів барабана), то після декількох гальмувань
колодки припрацюються і нагрівання їх зменшиться. При більш сильному нагріванні
гальмівних барабанів необхідно регулювальними ексцентриками трохи відвести колодки
від барабанів.

Як поточне регулювання так і повне регулювання установки колодок потрібно проводити, коли барабани були холодними і підшипники маточини коліс правильно відрегульовані.

IV. Видалення повітря і очистка гідравлічної системи гальм установкою моделі 107М.

Підготовка установки до роботи.

1. Заповнити верхню частину баку гальмівною рідиною.

2. Встановити рукоятку золотникового крана в положення "прокачування".

3. Закріпити кран встановлений на регуляторі рівня.

4. Під'єднати кран пристосування до магістралі стиснутого повітря чи закачати ручним насосом повітря в верхню частину бака до тиску 0,5 МПа.

 

Видалення повітря:

1. Очистити поверхню головного гальмівного циліндру і пробки заливної горловини від бруду.

2. Викрутити пробку заливної горловини головного гальмівного циліндра.

3. Закрутити замість пробки регулятор рівня.

4. Надіти накидний ключ на шестигранник перепускного клапана колісного гальмівного циліндра.

5. Очистити перепускний клапан, зняти гумовий ковпачок, надіти на перепускний клапан колісно