Конституційно-правові основи проведення референдумів в Україні

Конституційне положення «народ носій суверенітету і єдине джерело влади» (абз.1 ст.5) підтверджує невід*ємне право народу України на референдум. На цьому, зокрема, наголошують розділ 2 Декларації про державний суверенітет України та преамбула Конституції України 1996р. Правова наука розглядає референдум як одну із основних форм здійснення безпосередньої демократії народу. Відповідно до КУ та закону про референдум право голосу на референдумах мають громадяни України,які досягли на день його проведення 18 років. Не мають права голосу громадяни яких визнано судом недієздатними.Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про реалізацію народу України на самовизначення та входження України до державних федеративних і конфедеративних утворень або вихід з них. Референдум — це голосування всього населення держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя. Референдум, як і вибори, здійснюється шляхом голосування, але виокремлюється предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка достойна обіймати певну виборну посаду. Завдання референдуму полягає у вирішенні важливих питань, не пов'язаних із наданням юридичної сили мандатам певних осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо. Залежно від тих чи інших ознак референдуми поділяються на певні види. Розрізняють референдуми імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов'язковий і факультативний.
Імперативний і консультативний референдуми різняться за юридичними наслідками. Рішення, винесене імперативним референдумом, має загальнообов'язкове значення і не потребує жодного затвердження. Імперативним, наприклад, був референдум 1 грудня 1991 р., під час якого визначалося, бути чи ні Україні незалежною державою. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення полягає у з'ясуванні думки виборців щодо певного питання.
Конституційним називається референдум, унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється конституція. Якщо ж ці питання вирішуються стосовно звичайного закону, то референдум називається законодавчим.
Обов'язковим вважається референдум, проведення якого є обов'язковим для вирішення визначених Конституцією проблем. Відповідно до ст. 73 Конституції України обов'язковим є всеукраїнський референдум з вирішення питань щодо зміни території України.
Факультативним називається референдум, коли ініціатива його проведення з того чи іншого питання залежить від законодавчого органу або волевиявлення уряду. Законом не визначено, в яких випадках і з яких питань може бути проведений факультативний референдум.
Згідно із Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р. розрізняють всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної Республіки Крим та місцеві (у межах адміністративно-територіальних одиниць). Всеукраїнський референдум може призначатися Верховною Радою України або Президентом України. Так, Верховна Рада України уповноважена призначати всеукраїнський референдум щодо вирішення питань про зміну території держави. Президент України має право призначати референдум щодо законопроектів про внесення змін до розд. І-ІІІ Конституції, а також проголошує референдум з народної ініціативи.
Всеукраїнський референдум призначається Президентом з ініціативи народу за умови, що цього вимагають щонайменше 3 млн. громадян України, які мають право голосу. Крім того, для виконання цієї вимоги необхідно зібрати не менш як у двох третинах областей України (у кожній з них) щонайменше по 100 тис. підписів. Слід також звернути увагу на те, що в Україні не допускається проведення референдумів для затвердження законопроектів, що стосуються податків, бюджету та амністії.

Згідно з критерієм черговості законодавець розрізняє повторний референдум та новий референдум.Повторний референдум проводиться за умови, якщо під час проведення всеукраїнського або місцевого референдуму було допущено грубі порушення закону про референдум.У такому випадку ВРУ у місячний строк,відповідна міська,районна ради – у 15-денний строк можуть призначити повторний референдум. Новий референдум з питань,що раніше виносилися на референдум,відповідно до закону про референдум може бути проведений не раніше як через 5 років,а місцевий-не раніше як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.Законопроект про внесення змін до КУ може бути поданий до ВРУ Президентом або не менш як третиною народних депутатів від конституційного складу ВРУ.КУ не може бути змінена в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

64. Конституційно-правове регулювання виборчого права в Україні

Під виборчою системою України розуміється передбачений законодавством порядок формування представницьких органів держави. Усі норми законодавства, які регламентують цей порядок, у сукупності складають виборче право. Основними його джерелами є Конституція України, "Про вибори Президента України" у редакції від 5.03.1999р.,ЗУ «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 10.07.2010р.
У цих нормативно-правових актах сформульовано такі головні принципи виборчого права: загального, рівного і прямого виборчого права за таємного голосування; вільного й рівноправного висування кандидатів у депутати; гласності й відкритості; рівності можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої кампанії; неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування; свободи агітації.
Активне виборче право: право обирати мають усі громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Це право називається активним виборчим правом і тлумачиться так тому, що будь-які прямі або непрямі пільги чи обмеження щодо виборчих прав громадян України залежно від походження, соціального й майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, роду й характеру занять, непередбачені цими законами, забороняються.
Пасивне виборче право,себто право бути обраним, виборчим законодавством розглядається по-різному. Так, народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річного віку і постійно проживає на території України протягом останніх п'яти років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. А депутатом сільської, селищної, міської, районної в місті та обласної ради народних депутатів може бути обраний громадянин України, який на день голосування досяг 18-річного віку, має виборчі права і постійно проживає або працює на території відповідної ради..
Принцип неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування вживається та обумовлює існування таких інститутів виборчого права, як звільнення кандидата від виробничих або службових обов'язків із збереженням середньої заробітної платні за місцем роботи: кандидати під час виборчої кампанії не можуть бути звільнені з роботи, а також переведені на іншу роботу або посаду без їхньої згоди, притягнуті до кримінальної відповідальності, заарештовані або піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без згоди відповідних державних органів.
До того ж, особи, які насильством, обманом, погрозами або в інший спосіб перешкоджають вільному здійсненню громадянином України права обирати та бути обраним, вести передвиборну агітацію, публічно закликають або агітують за бойкотування виборів, а також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підробку виборчих документів, неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інше порушення виборчого законодавства, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством. До певної відповідальності притягуються також особи, які опублікували або в інший спосіб розповсюдили за-відомо неправдиві відомості про кандидата.
Оголошення про початок виборчої кампанії здійснює Центральна виборча комісія. Чергові вибори відбуваються в останню неділю березня 5 року повноважень Верховної Ради України; позачергові - призначаються Президентом України і проводяться в період 60 днів від дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Рішення про проведення повторних виборів, а також виборів замість депутатів, які вибули, виносить Центральна виборча комісія у випадках і в порядку, передбаченому цим Законом.
Далі утворюються одно- та багатомандатні виборчі округи. Територія останніх поділяється на виборчі дільниці.Вибори організовують і проводять: Центральна виборча комісія; окружні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії. Центральна виборча комісія є постійно діючим державним органом. Вона визнається юридичною особою, має печатку зі своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Доскладу Центральної виборчої комісії входять 15 членів, призначуваних Верховною Радою України за поданням Президента України.
Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів.