Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів (ст. 250КК)

Об'єктом злочину є встановлений порядок проведення вибухових робіт, спрямований на охорону рибних запасів або деяких водних тварин.

Предмет злочину - риба та деякі водні тварини, що перебувають у стані природної волі. Рибні запаси - це кількість живої риби - об'єкта рибного господарства, - яка утримується у водних об'єктах з метою одержання різних видів харчової, кормової, технічної та медичної продукції, а також створення умов для задоволення матеріальних, рекреаційних та оздоровчих потреб населення,

Об'єктивна сторона злочину полягає у проведенні вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або деяких водних тварин.

Вибуховими роботами є діяльність, пов'язана з використанням вибухових матеріалів (речовин) у промислових цілях. Згідно з абз. З ч. 2 ст. 26 Гірничого Закону вибухові (підривні) роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та в суворій відповідності з єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Вимоги щодо здійснення вибухових робіт у рибогосподарських водоймах містяться у Правилах використання водойм, наданих колгоспам, радгоспам та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 23 березня 1959 р. № 402 в редакції від 21 червня 1983 р. № 275.

Слід звернути увагу, що згідно з наказом Державного комітету України по водному господарству від 5 вересня 2005 р. № 257 втратило чинність Положення про порядок видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, затверджене наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 лютого 1996 р. № 29, яким передбачалось, що вибухові роботи (зокрема, пов'язані з будівництвом, поглибленням дна, видобуванням корисних копалин (крім піску, гальки і гравію в руслах малих та гірських річок), прокладанням кабелів, трубопроводів, інших комунікацій) на землях водного фонду, в тому числі на прибережних захисних смугах, земельних ділянках дна річок, озер, водосховищ, морів та інших водних об'єктів могли проводитись лише за умови отримання дозволу (п. 2). Такий дозвіл видавався органами водного господарства за погодженням з: місцевими органами виконавчої влади, державними органами охорони навколишнього природного середовища, геології, земельних ресурсів, відповідними водокористувачами, власниками землі і землекористувачами - у всіх випадках; відповідними органами Мінрибгоспу - при проведенні робіт на рибогосподарських водоймах; відповідними органами Мінтрансу - при проведенні робіт на судноплавних водних шляхах; Держкомгідрометом України і його органами на місцях - при проведенні робіт в охоронних зонах гідрометеорологічних станцій; відповідними органами МОЗ - при проведенні робіт у зонах призначених для задоволення питних, побутових та інших потреб населення та віднесених до категорії лікувальних, а також у межах зон санітарної охорони курортів та джерел централізованого водопостачання. Якщо вибухові роботи проводяться на водних об'єктах загальнодержавного значення, то відповідний дозвіл видають басейнові водогосподарські об'єднання, а на водних об'єктах місцевого значення - облводгоспи (п. 3). Вибухові роботи виконувались заявником після здійснення заходів щодо попередження небезпечних екзогенних геологічних процесів (зсувів ґрунту, обвалів берегів тощо). А проведення вибухових робіт під час льодоходу чи здійснення протиповеневих та протипаводкових заходів дозволялося після погодження з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Видача дозволу на проведення робіт на землях водного фонду здійснювалась за умови виконання водоохоронних заходів, що передбачали недопущення: порушення стійкості прибережних схилів (берегообвалення, ерозійні, зсувні процеси, осідання); утворення зосереджених будь-яких забруднюючих речовин, сміття, дерев, кущів від вирубок на будівельних майданчиках та трасах; створення навіть тимчасових перетинів водних потоків; перекриття вільної течії води через допропускні споруди різних типів та прольоти мостів; затоплення та підтоплення прибережних територій (п.п. 4,8 та 10 зазначеного Положення про порядок видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, видобування піску, гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду, що втратило чинність на підставі Державного комітету України по водному господарству від 5 вересня 2005 р. № 257).

На сьогодні механізм видачі дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду визначений Порядком видачі дозволів на Проведення робіт на землях водного фонду, який затверджений постановою КМУ від 12 липня 2005 р. № 557. Дія цього Порядку поширюється на випадок проведення робіт, пов'язаних з: природоохоронною та протипаводковою діяльністю, яку провадять органи Державного комітету України по водному господарству; безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах України; будівництвом і реконструкцією водних об'єктів у лісах для протипожежних цілей (п. 2). Згідно з п. З названого Порядку, дозволи видаються: а) територіальними органами Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства за погодженням з територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету України по водному господарству — у разі проведення на землях водного фонду робіт з будівництва об'єктів гідротехнічного, гідрометричного та лінійного призначення; б) територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища — у разі проведення робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями; в) територіальними органами Державного комітету України по водному господарству за погодженням з територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища - у разі проведення днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій (крім будівельних робіт та робіт на землях прибережних захисних смуг морів і на землях, зайнятих морями). Дозвіл видається за умов недопущення: порушення стійкості прибережних схилів (берегообвали, ерозійні та зсувні процеси, осідання); зосередження будь-яких забруднюючих речовин, сміття, деревини тощо; утворення перетинів водних потоків; перекриття течії води через водопропускні споруда різних типів та прогони мостів; затоплення та підтоплення прибережних територій (п. 4 цього Порядку).

Відповідно до підпункту 9.14.7 п. 9 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 р. № 33 забороняється здійснювати вибухові роботи в рибогосподарських водних об'єктах без погодження з державними органами рибоохорони, за винятком проведення невідкладних днопоглиблювальних робіт для підтримки судноплавства на обмілілих ділянках річок. Про проведення вибухових робіт у зазначених випадках потрібно негайно повідомити державні органи рибоохорони.

Склад даного злочину є формальним, тому злочин вважається закінченим з моменту проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів або диких водних тварин, якими 1) була створена загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, 2) було заподіяно шкоду здоров'ю потерпілого або 3) було спричинено загибель людей або інші тяжкі наслідки, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. 250 КК та (у перших двох випадках) ч. 1 ст. 272 або (у третьому випадку) ч. 2 ст. 272 КК.