Тема 4. Організація підприємницької діяльності

 

4.1. Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності. Отримання дозволів на початок роботи.

4.2. Підстави та порядок перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

4.3. Установчі документи юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності.

4.4. Ліцензування господарської діяльності.

4.5. Патентування підприємницької діяльності.

 

Методичні рекомендації

4.1. Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності досить чітко встановлено відповідними положеннями Закону України "Про підприємництво" та Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. Під час розгляду цього питання одразу бажано розмежувати фізичних і юридичних осіб — потенційних суб'єктів підприємницької діяльності, а також визначитися із розміром плати за державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності").

Слід звернути увагу на те, що згідно зі ст. 6 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Це означає, що основною метою державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності — юридичних осіб, поряд зі збиранням і внесенням відповідних відомостей до державного реєстру, є набуття ними пр а недієздатності, необхідної для здійснення господарської (в тому числі підприємницької) діяльності. Громадяни з дня народження мають статус фізичних осіб, а тому державна реєстрація необхідна їм для набуття статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

Розглядаючи перелік документів, що подається для державної реєстрації, слід закцентувати на його вичерпному характері. У порядку обговорення можна поставити питання про те, яким документом може засвідчуватися "сплата власником (власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності" в розумінні вишенаведсних нормативних актів у разі, якщо вносяться не грошові кошти, а майно, а також про те, чи має право працівник органу реєстрації вимагати подання експертного висновку, що визначає вартість цього майна. На нашу думку, подібні вимоги є логічними, проте безпідставними з правової точки зору, оскільки необхідності подання подібного документа не передбачено переліком.

Також варто торкнутися питання про можливі причини відмови в державній реєстрації і шляхи захисту своїх прав (відправка документів поштою, оскарження в судовому порядку, в тому числі — спонукання здійснення державної реєстрації).

Говорячи про отримання різноманітних дозволів, слід, у першу чергу, з'ясувати порядок отримання дозволів на виготовлення печаток і штампів. Можна також зупинитися на необхідності отримання дозволів органів державного нагляду за охороною праці, державного пожежного та еанітарно-епідсміологічіюго нагляду.

4.2. Вичерпний перелік підстав для перереєстрації суб'єктів підприємницької діяльності передбачено Законом України "Про підприємництво''. Саме на цьому слід наголосити під час розгляду відповідного питання. Бажано також зупинитися на необхідності опублікування у друкованих засобах масової інформації повідомлення про реорганізацію суб'єкта підприємницької діяльності, поставивши на обговорення питання: в яких саме засобах масової інформації може бути опубліковане таке повідомлення? Адже законодавство про реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності ніяким чином не конкретизує ці засоби (на відміну від законодавства про банкрутство, згідно з яким відповідне оголошення має подаватися в офіційних друкованих органах).

При визначенні переліку документів, що подаються для перереєстрації, вартії наголосити, то перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності провадиться в порядку, встановленому для його державної реєстрації. Цс ж стосується і плати за перереєстрацію. Проте згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "'Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності"' перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності у зв'язку зі зміною законодавства провадиться безоплатно, якщо інше не передбачено законом.

4.3. Перелік документів, які вважаються установчими, наводиться у Положенні про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. До них належать: рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення юридичної особи (якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також протокол установчих зборів (конференції) та статут, якщо не передбачено законодавством. Перед тим, як розглядати вимоги до них, бажано наголосити, що на відміну від юридичних осіб, для яких характерна спеціальна праводієздатність (характеризується тим, що юридична особа має право займатися лише тими видами діяльності, що зазначені в її установчих документах), фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності діє в силу універсальної правоздатності (тобто здатності займатися будь-якою діяльністю, яка не суперечить законодавству). Виходячи з цього, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності діють не на підставі установчих документів, а на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. Проте фізична особа не позбавляється обов'язку отримання ліцензій, патентів, дозволів па той вид діяльності, яким вона фактично займається (якщо, звичайно, така діяльність підлягає ліцензуванню або для її здійснення згідно із законодавством вимагається певний дозвіл).

Схема 3. Вимоги до змісту установчих документів підпр^ИЕМСТВ і господарських товариств

Вимоги до статуту юридичної особи містяться в Законі СРСР "Про кооперацію в СРСР", законах України "Про підприємства в Україні" та "Про господарські товариства". Під час визначення реквізитів установчих документів господарського товариства слід пам'ятати, що ця організаційно-правова форма є видом підприємств, а тому до неї, крім спеціальних положень Закону України "Про господарські товариства", застосовуються загальні положення Закону України "Про підприємства в Україні" (див. схему 3).

Підстави та порядок визнання установчих документів недійсними радимо розглядати у темі 5.

Розглядаючи порядок внесення змін до установчих документів, доцільно зупинитися на порядку внесення змін, пов'язаних із збільшенням або зменшенням розміру статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності, зауважуючи, зокрема, що зміна мінімального розміру заробітної плати не зумовлює необхідності зміни розміру статутного фонду (див. лист Вищого арбітражного суду України від 15 травня 1997 р. № 01-8/167 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів").

4.4. Перелік видів діяльності, які підлягають ліцензуванню, а також порядок подання документів для отримання ліцензій, підстави для відмови у її видачі, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення відповідного законодавства чітко визначаються у Законі України "Про ліцензування певних нидів господарської діяльності". При цьому слід звернути увагу на те, що ліцензуванню підлягає господарська діяльність, до якої відноситься будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт, що здійснюється юридичними особами, а також фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності.

Поняття господарської діяльності є ширшим за поняття підприємницької діяльності. Тому для визначення діяльності як господарської не є обов'язковою наявність усіх ознак, характерних для підприємницької діяльності (зокрема, ознак безпосередньою і, самостійності, систематичності, діяльності на власний ризик: отримання прибутку може і не бути основною мстою господарської діяльності), що істотно розширює кількість видів діяльності, шо піддягають ліцензуванню. Для господарської діяльності найважливішою є ознака здійснення її у певних сферах виробництва (виготовлення) продукції, торгівлі, надання послуг, виконання робіт.

Слід наголосити на різниці між господарською діяльністю, що провадиться особою з мстою виробництва продукції, торгівлі, надання послуг, виконання робіт для інших юридичних чи фізичних осіб, та діяльністю, що хоча й мас ознаки господарської, проте провадиться суб'єктом підприємницької діяльності винятково для задоволення власних потреб, оскільки остання не потребує ліцензування (див.: п. 3 листа Вищого арбітражного суду України від 26 червня 1995 р. № 01-8/453 "Про деякі питання практики застосу-вання окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів". Так, не підлягає ліцензуванню діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів службовими автомобілями за винятками перевезень, які виконуються на комерційній основі (див.: п. І.з Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства транспорту України).

4.5. Випадки та порядок патентування підприємницької діяльності викладено у Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". У цьому контексті доцільно звернути увагу на патентування торговельної діяльності "за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків..." і з'ясувати, чи підпадають безготівкові розрахунки під це визначення, а отже, і під режим обов'язкового патентування. За основу можна взяти Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні є національній валюті, затверджену постановою правління Національного банку України від 29 березня 2001 р. № 135, а також лист Державної податкової адміністрації України від 21 травня 1999 р. № 7327/7/15-1317 "Про застосування окремих норм Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Також доцільно в порядку' ознайомлення звернутися до Указу Президента України від З липня 1998 р. Ма 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", згідно з яким не потрібно купувати патент суб'єктам підприємницької діяльності, що сплачують фіксований розмір податку, звертаючи увагу на колізію цього положення із відповідними положеннями Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності''.

Підбиваючи підсумки, слід чітко визначити різницю між ліцензією та патентом.

Практичні завдання

Задача № 1. Громадянин Петров вирішив заснувати приватне підприємство. Державна адміністрація, до якої звернувся Петров із необхідними документами, відмовила в реєстрації підприємства, посилаючись на недостатність розміру статутного фонду, передбаченого установчими документами підприємства. Петров не поголився і звернувся до суду із заявою про спонукання державної адміністрації здійснити реєстрацію приватного підприємства.

Питання:

1. Які обов'язкові реквізити статуту приватного підприємства?

2. Яким законодавчим актом визначений мінімальний розмір статутного фонду приватного підприємства? Чи потрібний взагалі статутний фонд підприємству?

3. До якого суду звернувся Петров? Чи виграє він справу?

Задача № 2. Вирішивши заснувати приватне підприємство громадянин Санін зібрав усі необхідні документи і подав до органу реєстрації. Але працівник держадміністрації відмовився прийняти документи, мотивуючи це тим, що офіційну назву підприємства — "Інтернсшил Фуд Компані — у порушення ст. 37 Закону "Про мови в Українській РСР" утворено і подано не українською мовою.

Питання:

1. Які документи слід подати для реєстрації приватного підприємства? Який порядок подання документів па реєстрацію?

2. Якою мовою було подано назву підприємства?

3. Що можна поражити Саніну в цій ситуації?

Задача № 3. Для отримання дозволу на виготовлення гербової печатки державний науково-дослідний інститут "Укренергопроект" звернувся до місцевого відділу внутрішніх справ. Але йому було відмовлено у видачі дозволу із посиланням на те, що печатку із зображенням Державного герба України можуть використовувати тільки органи державної влади та управління (наприклад, Міністерство палива та енергетики України, до відання якого належить вищезазначений інститут).

Питання:

1. Які органи можуть використовувати зображення Державного герба України?

2. Чи правомірна відмова місцевого відділу внутрішніх справ?

Задача № 4. Для того, щоб мати можливість займатися ломбардними операціями, товариство з обмеженою відповідальністю подало документи для перереєстрації у повне товариство. Працівник державної адміністрації висунув вимоги щодо надання довідки банку про сплату кожним учасником не менш як 30% внеску до статутного фонду.

Питання:

1. Які документи полаються для перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності?

2. Яким документом може бути підтверджено розмір статуї ного фонду діючого підприємства?

3. Чи правомірна вимога працівника державної адміністрації?

Задача № 5. У 1995 р. було створено і зареєстровано в установленому порядку товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія". У серпні 2000 р. у товариства виникла необхідність внести зміни до установчих документів, пов'язані із зміною його місцезнаходження, прийняттям до складу учасників нових осіб та виходом кількох осіб зі складу учасників. Були зібрані всі необхідні документи і подані для реєстрації змін. Проте районна державна адміністрація відмовила у прийнятті документів, висунувши вимоги щодо обов'язкової перереєстрації товариства і збільшення статутного фонду до величини, еквівалентної 625-ти розмірам мінімальної заробітної плати.

Питання:

1. Який мінімальний розмір статутного фонду передбачений законодавством для товариств з обмеженою відповідальністю?

2. Чи правомірні вимоги державної адміністрації шодо проведення перереєстрації товариства та збільшення розміру його статутного фонду?

3. Чи є підстави для розгляду спору в господарському суді?

Задача № 6. Між фірмою "АСТА" (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Верона" (підрядником) була укладена угода про розробку конструкторської документації- Як з'ясувалося пізніше, на момент укладення цієї угоди державну реєстрацію товариства не було здійснено, проте зобов'язання за угодою були виконані товариством після його державної реєстрації: конструкторську документацію передано замовникові на підстані відповідного акта і вартість відповідних робіт замовником оплачено.

Державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом про визнання недійсною угоди, посилаючись на укладання цієї угоди до моменту державної реєстрації товариства і вважаючи її такою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Питання:

1. З якого моменту товариство з обмеженою відповідальністю набуває прав юридичної особи?

2. Які правові наслідки укладення угод до моменту державної реєстрації? Яке значення має в ситуації, що розглядається, факт виконання товариством угоди після державної реєстрації?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 7. У квітні 1999 р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Тема" із оголошеним статутним фондом у розмірі 50 тис. грн. На момент реєстрації товариства фактично було внесено 20 тис. грн. У лютому 2000 р. засновники товариства прийняли рішення про зменшення статутного фонду до розміру часток, що були фактично внесені ними. Оформивши необхідні документи, засновники звернулися до місцевої державної адміністрації. Але працівник органу реєстрації відмовився зареєструвати зміни до установчих документів, висунувши вимоги про внесення спершу всієї оголошеної суми.

Питання:

1. Який мінімальний розмір статутного фонду передбачено для товариств з обмеженою відповідальністю?

2. За яких умов можна зменшувати розмір статутного фонду?

3. Чи правомірна відмова працівника державної адміністрації? Що можна порадити засновникам?

Задача № 8. У 2001 р. під час перевірки діяльності підприємства, що здійснювало оптовий продаж фотоапаратів, плівок та інших фотоматеріалів, податковий інспектор виявив, що зазначена діяльність здійснювалася без ліцензії на оптову торгівлю нелродо-воіьчими товарами. Згодом податкова інспекція подала позов до господарського суду про визнання всіх укладених підприємством угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ним за цими угодами.

Питання:

1. Чи мають право органи податкової служби перевіряти наявність ліцензій та подавати позови до підприємств про визнання укладених без наявності ліцензій договорів недійсними?

2. Чи правомірні вимоги податкової служби про необхідність придбання ліцензії на оптову торгівлю фотоапаратами та відповідними матеріалами?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 9. Громадянин Павлов, маючи відповідний фах і зареєструвавшись як суб'єкт підприємницької діяльності, уклав договір із фірмою "Еко" на розробку проектної документації на об'єкт, який мав бути збудований фірмою. Податкова інспекція подала позов про визнання договору недійсним, мотивуючи цс тим, що у Пав-лова немає ліцензії на зайняття будівельною діяльністю, в тому числі на виконання проектних робіт для будівництва. Крім того, у позові вона просила стягти з Павлова всі кошти, що були отримані ним за договором, в доход держави. Фірма "Еко" проти позову заперечувала, посилаючись на тс, шо договір має бути визнаний недійсним згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР як такий, що не відповідає вимогам закону. Тому сторонам (тобто фірмі "Еко") повертаються, зокрема, всі кошти, отримані їх контрагентами за недійсною угодою.

Питання:

1. Який порядок отримання ліцензії на здійснення господарської діяльності? Чи підлягає ліцензуванню будівельна діяльність, якою займався громадянин?

2. Які наслідки настають у разі укладення угоди в межах господарської діяльності, що потребує ліцензування, без наявності ліцензії?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 10. Приватний підприємець Грушин здійснював продаж спортивних товарів населенню. Готівкових коштів він не приймав, а виписував рахунок, за яким покупець сплачував обумовлену суму через Ощадбанк. Торговий патент він не придбав. Податкова інспекція оштрафувала Грушина за те, що він здійснював торговельну діяльність без патенту. Грушин не погодився і звернувся до господарського суду.

Питання:

1. У яких випадках придбання патенту на здійснення торговельної діяльності є обов'язковим?

2. Чи мав приватний підприємець право звертатися із позовом до господарського суду?

3. Яке рішення має прийняти суд? Обгрунтуйте свою відповідь.

Задача № 11. Акціонерне товариство "Будинок побуту "Столичний" з початку нового року перейшло на спрощену систему оподаткування за єдиним 6-тивідсотковим податком. Під час чергової перевірки працівники податкової інспекції оштрафували АТ за відсутність торгового патенту на надання побутових послуг, АТ звернулося до господарського суду.

Питання:.

1. Який порядок патентування підприємницької діяльності? Які послуги відносяться до побутових?

2. Які штрафні санкції передбачені законодавством за здійснення діяльності без патенту?

3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Задача № 12. Рішенням районної податкової інспекції на спільне підприємство "Кафе "Сервіс", якому належав будинок із розташованими у ньому магазином і кафе, було накладено штрафні санкції за здійснення торговельної діяльності без патенту. Підприємство звернулося ло суду із позовом про визнання недійсним рішення податкового органу. Представники підприємства вважали, що звинувачення ДНІ у відсутності торгового патенту на кафе, яке розташоване в одному приміщенні з магазином, є безпідставним, адже магазин і кафе знаходяться в одному будинку, зареєстровані як одна торговельна точка одного суб'єкта підприємницької діяльності. Податківці позов не визнали, посилаючись на те, шо для здійснення торговельної діяльності в магазині та кафе, які займають два окремих приміщення (мають два окремих входи) і займають дві торговельні зали у різних частинах однієї будівлі, хоч і знаходяться в одній будівлі, слід придбати два торгових патенти: окремо для магазину і окремо для кафе.

Питання:

1. Яка торговельна діяльність підлягає патентуванню?

2. Чи можна вважати магазин і кафе структурними підрозділами СП? Чи має не правове значення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 13. Підприємство, що займалося виробництвом предметів з кольорового скла, напередодні Нового року вирішило орендувати кіоск у центральній частині міста та протягом 1—2 днів здійснювати продаж ялинкових прикрас власного виробництва. Оскільки продавати прикраси передбачалося населенню за готівкові кошти, підприємство звернулося до місцевої податкової інспекції із заявою про видачу короткотермінового торгового патенту. Але працівник податкової служби відмовив підприємству у видачі патенту, посилаючись на те, що короткотерміновий патент видасться лише для проведення ярмарків і виставок-продажів. Підприємство звернулося до господарського суду.

Питання:

1. Який порядок придбання і видачі короткотермінового патенту?

2. Де міститься застереження про те, що короткотерміновий патент видається лише для проведення ярмарків і виставок-продажів?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 14. Фізична особа, зареєструвавшись як суб'єкт підприємницької діяльності, почала займатися наданням різноманітних послуг населенню. Оплата за послуги здійснювалася за готівкові кошти. Під час чергової перевірки працівники податкової служби попередили громадянина, що він повинен відкрити поточний рахунок у банку, куди здавати всі отримані готівкові кошти. Підприємець звернувся за консультацією до представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Питання:

1. Якими актами законодавства регламентується порядок відкриття рахунків фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності?

2. Чи передбачено законодавством обов'язкове відкриття рахунків фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності?

3. Яку відповідь отримає громадянин? Чи мають право співробітники представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва давати подібні консультації?

Задача № 15. Отримавши відповідну освіту, зареєструвавшись як суб'єкт підприємницької діяльності і придбавши ліцензію, громадянин почав надавати послуги лікувального масажу. З огляду на те, що він не мав необхідного приміщення, він надавав послуги вдома у замовника. Кошти, отримані як плату за надання відповідних послуг, він відображав у книзі обліку.

Податкова інспекція під час перевірки підприємця оштрафувала його за проведення розрахунків із споживачами без застосування реєстратора розрахункових операцій (каси). Підприємець звернувся до суду.

Питання:

1. Яка відповідальність передбачена за нспроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій?

2. Розрахункові операції за якими послугами дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій? Чи належить надання медичних послуг до такої діяльності?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 16. У результаті господарської діяльності із виробництва взуття військова частина зазнала збитків. Майна, закріпленого за нею, не вистачало для розрахунку з кредиторами, тому вони вирішили звернутися за відшкодуванням до Міністерства оборони, у віданні якого знаходилась частина.

Питання:

1. Чи мала право військова частина займатися господарською діяльністю?

2. Який правовий статус майна військової частини?

3. Чи несе Міністерство оборони відповідальність за зобов'язаннями військової частини у разі нестачі коштів у неї як суб'єкта господарської діяльності?