Перелік рекомендованої літератури, нормативно-право вік джерел та судової практики

1. Конституція України//Відомості Верховної Ради України. — 1996. — Л» ЗО. - Ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України/Кодекси України. — К., 1998. - Кн. І.

3. Закон України віл 7 лютого 1991 р. № 697-12 "Про власнісгь"//Відо-мості Верховної Ради України. — 1991. — № 20. — Ст. 249.

4. Закон України від 7 лютого 1991 р. № 698-ХП "Про підприємництво "//Відомості Вер*овної Ради України. — 1991. — № 14. - Ст. 168.

5. Закон України від 21 квітня 1993 р. № 31 Іб-ХІІ "Про охорону прав на сорти рослин'" (в редакції Закину від 17 січня 2002 р. № 2986-1Н^/Відомості Верховної Ради України. — 2002. — № 23. — Ст. 163.

6. Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3687-ХП "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі'' (в редакції Закону від 1 червня 2000 р. № 1771-Ш)//Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 37. — Ст. 307.

7. Закон України від 15 грудня 1993 р. № ЗШ-ХІІ "Про охорону прав на промислові зразки "//Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 7. - Ст. 34.

8. Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХП "Про охорону прав на таки для товарів і послуг "//Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 36.

9. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХП "Про акторське право і суміжні права" (в рєлакші Закону України від 11 липня 2001 р.(//Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 43. — Ст 214.

10. Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР "Про захист віз недобросовісної коіікуреніііГ//Вшомосгі Верховної Ради України. — 1996. - № 36. - Ст. 164.

11. Закон України від 5 листопада 1997 р. № 621/97-ВР "Про охорону прав на топографії інтегральних мікрос\ем"//Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 8. - Ст. 28.

12. Закон України від 16 червня 1999 № 752-Х1У "Про охорону прав на зазначення походження товар і в "//Відомості Верховної Ради України. — 1999. - № 32. - Ст. 267.

13. Тимчасове положення про правову охорону оо'ектів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій, затв. Указом Президента України від!8 вересня 1992 р. X? 479/92//[ннонація. - 1992. -№ 4-5.

14 Положений про фірму, затв. постановою ЦВК і РНК від 22 червня 1927 рУ/Известия ЦИК Союза ССР и ВЦИК. - 1927. - й липня.

15. Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свщошііу України на літак для товарів і послуг, затв. наказом Державного патентного відомства України сіл 28 липня 1995 р № 116.

16. Паризька конвенція і охорони промислової власності віл 20 березня 1883 р.

17. Мадридська угода про міжнародну ресстрацію знаків віл 14 квітня 1891 р.

їй. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС)/Рсзулі)Тати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: тексти офіційних документів. — К., 1998.

19. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29 лютого 1996 р. № 1)2-5/95 ''Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з в ілш кодуванням моральної шкоди "//Збірник роз'яснені, Вищого арбітражного суду України. — К., 1998.

2(1. Лист Вищого господарського суду Україні: від 14 січня 2002 р № 01-8/31 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаній із застосуванням законодавства про інтелектуальну гласність''.

21. Амдроідук Г Правовая регламентания служебішх изобретс-ний//Юридическая практика. — 2001. — № 23. — С. 13.

22. Андрошук Г. Денисюк В. Передача прав на промьішленную собствен-ность: вознагражденис//Предприпиматсльство. \озяйсіво и право. — 1997. - № 9.

23. Викептьеп И. Суд изучает альфа-частітіш//Юрилическая практика. — 1999. - № 23.

24. Лахно И Недобросовестная конкуренція и проммшленная собстасн-ность в Украйне//І1рслпринимательство, хозяйство и право. — 1996. -■ № 11.

25. Лемчснко Т. Поняття та функції товарного знака//Прсдприниматель-ство, хоіяйство и право. — 2000. — № 5.

26. Дубинский М. Недобросовсстная конкуренция и нарушение прав влааельца товарного зі]ака//Юрнди'іеская практика. — 1999. — № 23

27 Жзров В. Алаптация національного законодате.тьства по вопросам зашитьі прап на йбьекть: интеллектуальной собственности к междуна-рояно признапньїм нормам//Предпринимательство, хозяйетво и право. - 1999. - № 5.

28. Жаров В., ІЛевелева Т. Нужсн ли Украйно закон об охрапе прав па коммерческую тайпу?//Прсдпринимательство. хозяйство и право. — 1997. - № 5.

29. Кашшшева О. Сраииитсльная характеристик правового режима товарних знаков в Украине, России и Польше//Предпринимательствп, чозяіїство и право. — 1998 — X» 11,

30. Коваленко Т. Примьішленная собственность как составная часть ип-теллектуальной собственности//Юридическая практика. — 2001. — № 23. - С. 10.

31. Коммерчсское прапо/Лол ред. Попопдопуло В.Ф., Яковлевой В.Ф. — СПб., 199В.

32. Крайпев П. Проблеми комплексної) оцеїіки интеллектуальной собст-вепностиУ/Предприниматсльстію, хозяйство и право. — 1998. — № 5

33. Крьіжна В. Знаки для товаров и услуг и лицензии на их использова-ние//Прелпршіиматсльство, лозяйство и праро. — 1999. — № І.

34. Крьіжна В. Право преждеполкювапия в патентном праве Украи-ньі//Предпршшмательство. чозййство и право. — 1999. — № 2.

35. Макарепкова М. Скандальная "'абшсизвсстпость'у/Юридичсская практика. - 2000. - № 18.

36. Нсгрескул В. Ответст вен ность за нарушенме прав на обьектьт промьі-шлешюґі собі:твешгостл//ІОридическая практика. — 2001. — № 23. — С. 11.

37. Пзхаренко А. Некоторьіс пракпіческие вопросм оцснки ивтеллекту-ачьной собственности/Діредпринимательство, хознйство ,: право. —

1997. - № 12.

38, Пстрик И. ТКІР5 и директиви £С: право на прозрачнук іінформз-цию об змитентах в Украй }іе//Предпринимательство, хазяйство и право — 2000. - N° 6.

39 Петрови Л. По стойке "СмирноРР"//Юридпческая практика — 2000. — № ЗО.

40. Прахов 6. Как демонстрировать обьект лицензііи?//Г1рслпринима-тельство, хозяйство и право. — 1997. — № 7.

41. Прахов Б. Послсдствіія нарушения прав обладателя патента//Пред-принимательство, хозяйство и право. — 1997. — № 6.

42. Ридченко И. Регистраиия домена •Л1А//Юридическзя практика. — 2002. - № 4. - С. 6.

43. Ридчепко И. Столкповение фирменньїх найменований її товарньїх знаков на рьінке товаров и услут//ІОридичсская практика. — 2000. —

44 Ссргеев В. Фирменное наимепование без зашитьі//Юриическая практика. - 1998. - № 20.

45. Тимофеенко Л. Об использовании товарньїх зпаков//Пре::гфинима-тельство, хозяйство и право. — 1996. — № 3.

46. Тимофеенко Л. Проблеми правовой охраньї и использоваїяч іпобре-тений//Предпринимательство, козяйстао и право. — 1996. - № 2.

* 47. Тимощук Л. Патентная активпость и развитие государственной сис-

теми охраньї промьішленной собственности//Предприништельстію., хозяГіство и право. — 1998. — № 7.

48. Цивільне право України/За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцозоі. — К., 1999.

49. Черепов Л. Знаковьіе войньг//Юридическая практика. — 1999. — № 18.

50. Черепов Л. Фирменное паимснование в деятельности преллрипима-теля//Юридическая практика. — 2000. — № 34. — С. II.

51. Черненко А. ВО53, отдаіі покурить...//Юридическая практика. — 1999. - № ІЗ.

52. Черненко А. Юридическая фирма требует возмешенин м:?альпого вреда//Юридическая практика. — 1999. — № 12.

53. Шамрина Е., Пахаренко А. Интсллектуальная собственность как не-материальньїе активьі//Предпринимательство, хозяйство и право. —

1998. - № 6.

54. Штефан М. Ответствснность за нарушение прав в сферс премьшлен-

ной собстаениости и судебпая зашита зтих прав//Предприі-;іиатель-

* ство. хозяйство и право. — 1996. — № 10.

{ 55. Щербина В. Господарське право України: Навч. посібник. — К, 2002.

 

Тема 13. Правові засади захисту економічної конкуренції в Україні

 

13.1. Поняття та значення економічної конкуренції.

13.2. Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері економічної конкуренції.

13.3. Поняття і види монополістичних правопорушень та відповідальність за їх вчинення.

13.4. Економічна концентрація суб'єктів господарювання: поняття, зміст та форми контролю за її здійсненням.

13.5. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності. Недобросовісна реклама. Відповідальність за здійснення недобросовісної конкуренції.

13.6. Правові засади регулювання діяльності суб'єктів природних монополій.

 

Методичні рекомендації

13.1. При вивченні цього питання варто звернути увагу на те, що законодавчі підвалини захисту економічної конкуренції закладені у ст. 42 Конституції України шляхом гарантування державою свободи здійснений підприємницької діяльності та заборони будь-яких дій. спрямованих на монополізацію економіки, обмеження конкуренції та недобросовісну конкуренцію. Головними функціями конкуренції в ринковій економіці є забезпечення функціонування основних ринкових регуляторів (ціни, норми прибутку, рівня заробітної плати), а також відбір найефективніших, пристосованих до потреб ринку, капіталів, примушуючи товаровиробників постійно займатися економією виробничих ресурсів, знижувати піни па запропоновані товари та поліпшувати їх пецінові параметри. Без перебільшення можна сказати, то ринкова економіка починає свій справжній розвиток лише тоді, коли починає діяти конкуренція.

Правові засади захисту економічної конкуренції закладені Законом України "Про захист економічної конкуренції", законами "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про природні монополії", "Про рекламу" "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ін.

Особливе місце в системі правовою захисту економічної конкуренції належить Закону "Про захист економічної конкуренції". Означений Закон дає визначення основних термінів у сфері правового регулювання конкуренції та підприємництва — "економічна конкуренція", "монополізація", "контроль", "пов'язані особи'', "малий та середній підприємець", "органи влади", ''суб'єкт господарювання" тощо.

Норми Закону "Про захист економічної конкуренції" в частині економічної концентрації спрямовано суто на ті дії. шо можуть призвести до монополізації ринків. Крім того, якщо неправомірні дії суб'єктів господарювання не мали відчутного впливу на конкуренцію та не призвели до істотного обмеження конкуренції, не завдали значних збитків. Антимонопольний комітет має право надати порушникові рекомендації, а в разі їх виконання — не застосовувати штрафні санкції. Закон також передбачає можливість для суб'єктів господарювання отримати попередні висновки про відповідність умов економічної концентрації та узгоджених дій нормам конкурентного законодавства та отримання дозволу на такі дії.

При характеристиці конкурентного законодавства варто звертати увагу на співвідношення норм Закону "Про захист економічної конкуренції" з іншими законодавчими актами конкурентного законодавства. і.

. 13.2. Провідним державним органом, шо здійснює державне управління в сфері економічної конкуренції, є Антимопопольпий комітет України. Його завдання, функції та компетенція визначаються Законом України "Про Антимонопольний комітет України".

Специфіка правового статусу Антимонопольного комітету України полягає в тому, шо він є єдиним органом виконавчої влади, якийздійснює функції державного контролю за дотриманням конкурентного законодавства. Особливу увагу при аналізі правового статусу Анти монопольного комітету варто звернути па достатньо широкі повноваження, надані цьому органу виконавчої влади, особливо з огляду на те, що з введенням в дію Закону України "Про захист економічної конкуренції" повноваження, антимоно-иольпих органів значно розширені, зокрема надане право на накладення арешту та вилучення майна, предметів та документів, блокування цінних паперів тощо.

Розглядаючи питання державного контролю у сфері економічної конкуренції, слід звернути увагу на те, що в своїй діяльності антимонопольні органи використовують різні форми і методи державного контролю, надаючи пріоритет формам та методам попереднього контролю. Здійснення попереднього контролю антимонопольними органами передбачає надання попередніх висновків та дозволів на вчинення узгоджених дій та економічної концентрації, створення суб'єктів господарювання та ін.. з метою запобігання та усунення будь-яких проявів монопольної діяльності.

Поточний контроль за дотриманням конкурентного законодавства здійснюється Аптимопопольним комітетом шляхом проведення планових та позапланових перевірок дотримання конкурентного законодавства.

13.3. Метою існування конкурентного законодавства є забезпечення свободи економічної діяльності, підтримка конкуренції, попередження, обмеження і недопущення монополістичної діяльності та недобросовісної конкуренції. Держава намагається гарантувати як власне існування конкуренції, так і її якісні характеристики (добросовісність, чесність, справедливість).

Базовим поняттям при аналізі питань, пов'язаних із запобіганням та припиненням монополістичних правопорушень, є поняття монопольного становища. Стаття 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає ознаки монопольного становища суб'єкта господарювання. При встановленні монопольного становища суб'єкта господарювання, враховуються:

1) можливість суб'єкта впливати на обмеження конкуренції на ринку певного товару;

2) співвідношення двох економічних показників: частки, яку суб'єкт фактично займає на ринку певного товару, та частки, що є граничною і встановлена Законам.

Слід звернути увагу на нове для українського законодавства поняття "значної конкуренції". Ані в Законі "Про захист економічної конкуренції", ані в інших нормативних актах не визначаються об'єктивні критерії визначення цього поняття. Відповідно до Закону ступінь "значущості" конкуренції, з якою стикається суб'єкт господарювання, може визначити лише Антимонопольний комітет України.

Монополістична діяльність може здійснюватися як внаслідок індивідуальних, так і колективних дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання. До індивідуальних монополістичних правопорушень належить зловживання монопольним становищем на ринку. Цеіі вид правопорушення може здійснюватися лише суб'єктом господарювання, що є монополістом. Слід зазначити, що набуття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища не є правопорушенням. Правопорушенням буде використання такого становища з метою обмеження конкуренції та утримання переваг або отримання додаткових прибутків монополістом. Факт наявності монопольного становища встановлюється безпосередньо в процесі розгляду справи про припинення монополістичного правопорушення.

До колективних монополістичних правопорушень можна віднести антиконкурентні узгоджені дії. обмежувальну та дискримінаційну діяльність суб'єктів господарювання та об'єднань.

Монополістична діяльність суб'єктів господарювання виявляється в узгоджених діях (угоди) та обмежувальній діяльності. Угоди, які обмежують конкуренцію, заборонені ст. ст. 6, 9 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Такими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю мають на меті падання додаткових переваг окремим суб"єктам господарювання за рахунок використання адміністративного ресурсу відповідних органів.

Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання чи об'єднань полягає у порушенні зазначеними суб'єктами спеціального режиму здійснення узгоджених дій, передбачених ст. ст. 7. 8, 9 та 10 Закону України "Про захист економічної конкуренції", чи зловживанні перевагами, отриманими внаслідок надання суб'єктам господарювання, об'єднанням спеціального режиму здійснення узгоджених дій.

Характеристику монополістичних правопорушень варто завершити аналізом санкцій, що застосовуються за вчинення таких правопорушень. Особливу увагу варто звернути на аналіз заходів адміністративно-правового примусу, які використовують у своїй практиці антимонопольні органи, відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції", заходів адміністративної відповідальності, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, та визначити особливості їх співвідношення.

13.4. З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживанню монопольним (домінуючим) становищем, обмеженню конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюютьдержавний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання.

При розгляді цього питання варто звернути увагу на визначення поняття "економічна концентрація'', що дається у ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та її ознаки. Слід акцєнтувати, що з метою запобігання негативним впливам на конкуренцію внаслідок і неконтрольованих процесів економічної концентрації конкурентним законодавством передбачена ціла низка запобіжних заходів, зокрема отримання попередніх висновків щодо умов економічної концентрації, отримання дозволу на здійснення економічної концентрації та ін. Законодавством передбачені й цшадки, коли отримання дозволів на вчинення концентрації не вимагається.

Цікавим з точки зору практики вважаються положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції", якою встановлені випадки, за яких узгодження в діях суб'єктів господарювання не вважаються економічною концентрацією.

За вчинення економічної концентрації без відповідного дозволу або з порушенням умов здійснення такої концентрації конкурентним законодавством передбачено притягнення до відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

13.5. Закон "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначає недобросовісну конкуренцію як будь-які дії, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Питання про те, чи підпадає конкурентна дія під визначення "недобросовісної", визначається у відповідності з такими поняттями як "чесні звичаї", "звичаї ділового обороту". В Законі не розкривається поняття "чесні звичаї", хоча воно і є визначальним у Конкурентному праві.

У міжнародно-правовий доктрині та судовій практиці загальновизнаним є той факт, що не слід змішувати етичне поняття моралі з поняттям "чесні звичаї", оскільки вони не завжди співпадають. Наприклад, поведінка особи, яка займається порівняльною рекламою суперечить нормам Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції", хоча може бути бездоганною з точки зору етики, в той же час норми моралі інколи суворіші, ніж вимоги Закону щодо добрих звичаїв.

Інститут звичаїв ділового обороту в Україні тільки почав формуватися. Висновки щодо існування звичаїв ділового обороту у відповідних галузях економіки мають право давати торгово-промислові палати або Антимопопольний комітет України при погодження правил професійної етики, які розробляються відповідними спілками підприємців.

Варто зазначити, що положення ст. 1 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширюються на всі відомі і невідомі форми недобросовісної конкуренції. Але для полегшення застосування цього Закону в ст. ст. 4—19 наведено перелік порушень, як вважаються проявами недобросовісної конкуренції. Системно вони об'єднані у три групи:

1) неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця);

2) створення перешкод підприємцям та досягнення правомірних переваг у конкуренції;

3) неправомірне збирання, розкриття та використання інформації, що становить комерційну таємницю.

Специфіка правового захисту від недобросовісної конкуренці полягає в тому, шо Законом "Про захист від недобросовісної ко№ куренції" не охоплюється такий прояв недобросовісної конкуренції, як недобросовісна реклама. Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рекламу" недобросовісною вважається реклама, які внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати школи особам або державі. Тобто для визнання будь-якої рекламної інформації недобросовісною необхідно довести, що вона є або неточною, недостовірною, двозначною, або містить перебільшення чи умовчання, порушує вимоги щодо часу, місця і способу розповсюдження та інші вимоги, передбачені законодавством України і вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди.

Особливість законодавчого визначення недобросовісної реклами в законодавстві України полягає в тому, шо обов'язковою умовою визнання рекламної інформації недобросовісною є можливість завдання збитків (що особливо важко довести, якщо однією із сторін є споживач), на відміну від визначення недобросовісної конкуренції (ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").

Крім аналізу положень Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та Закону України "Про рекламу'", варто звернути увагу на положення ст. 31 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка передбачає, що недобросовісною конкуренцією в зовнішньоекономічній діяльності вважається субсидований та демпінговий імпорт, а також інші прояви недобросовісної конкуренції. Для докладного аналізу особливостей захисту від недобросовісної конкуренції в зовнішньоекономічній, діяльності варто звернутися до положень законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" та «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту".

13.6. Специфіка розвитку ринкових відносин полягає в тому, що існують особливі сфери діяльності суб'єктів ринку, де конкурепція відсутня. Такі сфери економіки прийнято називати сферами дії природних монополій. Варто зазначити, що існування природних монополій є винятком з правил конкурентної боротьби, який підтверджує і певним чином обгрунтовує необхідність конкурентного змагання в інших сферах економіки.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про природні монополії" природна монополія — стан товарного ринку, при якому задоволення попиту па цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції в міру збільшення обсягів виробництва), а товари, що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені іншими товарами, у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари, ніж попит на інші товари.

Суб'єкти природних монополій є специфічними суб'єктами ринку, діяльність яких обмежується певними ринковими межами. Для забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій Антимопопольний комітет України складає і веде перелік суб'єктів природних монополій, Крім того, починаючи з 1 січня 1999 р. діяльність суб'єктів обов'язково ліцензується відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 1998 р. № 1257/98 "Про запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'ектів у сфері природних монополій". Відповідно до ст. 8 Закону України "Про природні монополії'' держава регулює ціни і тарифи на товари, шо виробляються суб"єктами природних монополій, доступ споживачів до цих товарів, а також інші умови здійснення підприємницької діяльності.

Чинним законодавством передбачено, що державне регулювання у сфері природних монополій здійснюється відповідними Національними комісіями регулювання природних монополій.

 

Практичні завдання

Задача № 1. До Антимонопольноіо комітету України звернулися засновники науково-промислової корпорації "Консум" з проханням надати згоду на її утворення. Метою створення корпорації є поєднання наукового та виробничого потенціалу засновників для розробки і виробництва сучасних конкурентоспроможних свинцево-кислотних акумуляторних батарей за ресурсозберігаючою технологією. При цьому ринок свинцево-кислотних акумуляторів не є монополізованим. Окрім засновників корпорації, на цьому ринку -існують інші вітчизняні та зарубіжні виробники.

При розгляді заяви було встановлено, що корпорація на момент створення не стане монополістом у виробництві акумуляторних батареій. Створення корпорації сприятиме розширенню виробництва хімічних джерел струму, появі конкурентоспроможної продукції, нових робочих місць та не завдасть шкоди навколишньому середовищу, оскільки виробничі цикли не є замкнутими.

Питання:

1. Які нормативні акти регулюють порядок розгляду питань про надання згоди на створення об'єднань?

2. Визначте етапи розгляду справи про надання згоди (відмови) на створення об'єднань.

3. Чи є підстави для позитивного вирішення питання про створення науково-промислової корпорації "Консул"? Яке рішення має прийняти Антимопопольний комітет України?

Задача № 2. Водопостачальна організація м. Чернівців, зважаючи на існуючий дефіцит питної води, здійснювала поставку воли за графіком. Згідно із визначеними Чернівецькою облрадою нормам відпуску води розрахунок за надані послуги мав проводитися згідно із скоригованими тарифами, що їх було затверджено обладміністраціею. Всупереч цьому деяким особам і організаціям вода відпускалася постійно, а плата за воду стягувалася з усіх споживачів однакова — за цілодобове споживання.

Питання:

1. Порушення яких норм законодавства допустила водопостачальна організація?

2. Яку відповідальність передбачено за такі порушення?

3. До якого органу слід звертатися з метою припинення подібних правопорушень?

Задача № 3. Між місцевим відділом реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) та приватним підприємством "Регіон" було укладено договір, за яким РАЦС здавав в оренду ПП частину свого приміщення, а підприємство надавало послуга фото- відеозйомки урочистих церемоній реєстрації шлюбу. За фактичною згодою відділу РАЦСу підприємство перешкоджало здійсненню зйомок клієнтами та запрошеними фотографами. Клієнти, які бажали здійснювати зйомку самостійно, повинні були сплатити підприємству 40—50 грн. за дозвіл. Також підприємство встановило обов'язковий мінімум фотографій, що замовлялися (п'ять).

Питання:

1.Чи можна вважати договір між місцевим відділом реєстрації актів цивільного стану та приватним підприємством "Регіон" антиконкурентними узгодженими діями? Якщо можна, то в чому це виявляється?

2. Які наслідки можуть настати для сторін у разі визнання їх дій такими, що призводять до усунення з ринку інших суб'єктів господарювання?

3. Яке рішення має прийняти Аптимонопольпий комітет України у разі звернення до нього?

Задача № 4. Чернівецька філія дочірньої компанії "Торговий дім "Газ України" в договорах на постачання природного газу підприємствам комунального господарства та бюджетним організаціям обумовила відповідальність за невиконання умов договору тільки однієї сторони — споживача, в той час як сама не несла віповідальності за непопоставку газу чи його неякісну поставку.

Питання:

1. Чи порушила філія ДК "Торговий дім «Газ України" конкурентне законодавство?

2. Яка відповідальність передбачена чинним законодавством за учинення відповідних дій? Обгрунтуйте відповідь.

Задача № 5. З 1 червня до 18 липня 1999 р. відкрите акціонерне Товариство "Дніпронафтопродукт" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіас" в один і той же день тижня та в (дні й ті ж години підвищували ціни на нафтопродукти до однакового рівня, що було підтверджено документами (листами, наказами), згідно з якими філії (АЗС) за встановленими роздрібними цінами здійснювали реалізацію моторних бензинів та дизельного пального в зазначений період. Перевіркою Дніпропетровського відділення Анпімонопольного комітету України було встановлено, сукупна частка ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Фірма Авіас" па відповідному ринку становить 45%. Дніпропетровське відділення Антимонопольного комітету України кваліфікувало дії АТ та ТОВ як антиконкурентні узгоджені дії, що призвели до встановлення монопольних цін. ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ Фірма "Авіас" оскаржили рішення Дніпропетровського відділення Атимонопольного комітету України до господарського суду.

Питання:

1. Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Фірма "Авіас"?

2. Яке рішення має прийняти господарський суд? Підготуйте промову представників Антимонопольпого комітету України.

Задача № 6. Закрите акціонерне товариство 'Торговсльно-енергетична компанія "Ітера Україна" звернулася до Аптимонолольного комітету України з заявою про надання згоди на придбання пакета акцій ВАТ "ЗАлК". Проте товариство не надало передбачені атимонопольним законодавством відомості про контроль, значний вплив на інших суб'єктів господарювання та відомості про основні види діяльності цих суб'єктів господарювання, що не давало змоги визначити наслідки такого придбання та його вилив на товарні ринки. У зв'язку з цим Антимонопольний комітет відмовив ЗАТ у прийнятії заяви до розгляду. Питання:

1. Що таке '"відносини контролю"? Які відомості дозволяють встановити наявність таких відносин?

2. Для чого необхідно подавати відомості про наявність відносин контролю?

3. Чи обгрунтована відмова Антимонопольпого комітету в прийнятті справи до розгляду?

Задача № 7. До територіального відділення Аіпимонопольного комітету звернулось страхове акціонерне товариство "Міст" зі скаргою на дії філії Української акціонерної компанії "Альфа-Капітал". У скарзі йшлося про те, що філія через мережу житлово-експлуатаційних контор поширила серед орендарів нежитлових приміщень комунальної власкості інформацію про обов'язком страхування орендованого майна винятково цією філією. Перевіркою було встановлено, то наведена в скарзі інформація відповідала дійсності.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. Чи суперечать дії філії вимогам чинного законодавства?

3. Чи можуть бути застосовані санкції до філії?

Задача № 8. До територіального відділення Антимопопольного комітету звернулось обласне управління захисту прав споживачів, у зверненій повідомлялось, що в засобах масової інформації спільним підприємством "Флора" рекламуються косметичні вироби болгарського виробництва без зазначення відомостей щодо ліцензії та сертифіката відповідності.

Перевіркою було встановлено, шо реклама дійсно містила неправдиві, неточні відомості щодо продукції, її ліцензування та сертифікації. У зв'язку з цим на підприємство було накладено штраф у сумі 5 тис. 950 гри. Підприємство оскаржило постанову голови територіального відділення Антимонопольного комітету про накладення штрафу в господарському суді.

Питання:

1. Як кваліфікувати дії спільного підприємства "Флора"?

2. Який порядок оскарження рішень посадових осіб Антимонопольного комітету України?

3. Яке рішення мас прийняти господарський суд?

Задача № 9. Завод будівельних матеріалів звернувся до територіального відділення Антимонопольного комітету із заявою про те, що акціонерне товариство "Будматеріали" через магазин, що йому належить, дискредитує продукцію заводу. До заяви були додані фотографії вітрини магазину, де зображені браковані цеглини з оголошенням такого змісту: "Шановні покупці! Таку браковану цеглу ви можете придбати на заводі будівельних матеріалів. Ціна така ж, як і на нашу, якісну. Поміркуйте!".

У процесі перевірки встановлено, що протягом останніх трьох років жодної претензії щодо якості цегли, шо вироблялась заводом, не надходило. Посадові особи акціонерного товариства "Будматеріали" не надали доказів того, що розміщена у вітрині магазину цегла виготовлена на заводі.

Питання:

1. Що таке ділова репутація?

2. Чи було в діях акціонерного товариства порушення чинного законодавства?

3. Яким чином може завод захистити свою ділову репутацію? Вирішіть ситуацію.

Задача № 10. У квітні 1998 р. відкрите акціонерне товариство "Оболонь" розпочало випуск безалкогольного напою «CAMPARI’s» Патентний повірений фірми "CAMPARI " в Україні звернувся до монопольного комітету України із заявою про усунення порушення прав фірми "CAMPARI " на використання назви та маркування, вказавши на те, що назва "CAMPARI " є загальновідомою, права фірми зареєстровані в Державному патентному відомстві України 1995 р.

ВАТ "Оболонь" факт правопорушення не визнало посилаючись і те, що назва «CAMPARI’s» не є відомою в Україні, крім того, напій «CAMPARI’s» є слабоалкогольним, а «CAMPARI’s» — безалкогольним, тому змішування не може бути. У процесі розгляду справи було встановлено, що ступінь змішуваності назви та етикетки напою «CAMPARI’s» з назвою та маркуванням напою " CAMPARI " 70:30.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. Чи є ознаки правопорушення в діях ВАТ "Оболонь"?

3. Яке рішення повинен прийняти Антимонопольний комітет України?

Задача № 11. До Київського обласного відділення Антимонольного комітету звернулись підприємці, які мають пріоритет на використання знаків для товарів і послуг "RUSSIAN VODKA" та «RUSSKAYA", з приводу неправомірного використання цих знаків Сквирським та Васильківським заводами продтоварів на етикетці горілчаних виробів. Під час розгляду справи встановлено, що заначені заводи почали виготовляти горілчані вироби з використанім на етикетках цих позначень з 1998 р.

Представники Сквирського та Васильківського заводів обрунтовували використання цих знаків для товарів і послуг застосуванням норм Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", яким передбачено, що не визнається порушенням прав власника свідоцтва використання цих знаків іншими суб'єктами господарювання, які добросовісно використовували відповідне позначення до 1 січня 1992 р.

Питання:

1. Що таке недобросовісна конкуренція?

2. До яких відносин застосовуються положення Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"?

3. Чи обгрунтовані заперечення представників Сквирського та Васильківського заводів? Яке рішення має прийняти відділення Антимонопольного комітету?

Задача № 12. До Антимонопольного комітету звернувся Державний комітет України з питань технічного регулювання і споживчої політики стосовно заяви закритого акціонерного товариства "Миргородський завод мінеральних вод" щодо неправомірних дій підприємства "Веста-Ч" та спеціалізованого малого підприємства "Екер" при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська".

Підприємство "Веста-Ч" та спеціалізоване мале підприємство «Екер" протягом кількох місяців використовували при виробництві та реалізації мінеральної води "Збручанська" етикетку, яка за гамою кольорів, дизайном та розташуванням елементів є подібною до етикетки лікувально-столової води "Миргородська" виробництва ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод". Використання зазначеної спірної етикетки могло призвести до змішування діяльності і продукції підприємства "Веста-Ч" та СМП "Екер" з діяльністю і продукцією ЗАТ "Миргородський завод мінеральних вод".

Питання:

1. Яким чином визначається можливість змішування продукції одного виробника з аналогічною продукцією іншого?

2. Якому державному органу надано повноваження щодо припинення порушень, що мають ознаки "введення в оману"?

3. Яке рішення має прийняти Антимонопольний комітет?

Задача № 13. До територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим надійшла заява