Господарське право (законодавство)

Курс лекцій

для студентів всіх спеціальностей

денної і заочної форми навчання

 

 

Затверджено: Протокол засідання кафедри правових дисциплін № 10 від “02” березня 2005 р.

 

Донецьк - 2005

 

ЗМІСТ

Тема 1. Господарське право і його місце в системі права україни

Тема 2. Господарське законодавство, його ознаки

Тема 3. Суб'єкти господарського права

Тема 4. Правовий статус підприємства. поняття підприємства

Тема 5. Правовий статус акціонерних товариств

Тема 6. Правовий статус інших господарських товариств

Тема 7. Правове становище господарських об'єднань

Тема 8. Правове регулювання банкрутства

Тема 9. Відповідальність у господарському праві

Тема 10. Приватизація в україні і місце в ній орендних відносин

Тема 11. Правове регулювання біржової діяльності в Україні

Тема 12. правове регулювання оренди

Тема 13. Договори у господарсько-підприємницькій діяльності

Тема 14. Поняття і зміст права власності

Тема 15. Цивільно-правові зобов'язання у господарському праві

Тема 16. Правове регулювання овнішньоекономічної діяльності

Тема 17. Захист прав суб'єктів господарської діяльності

ТЕМА 1. ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО І ЙОГО МІСЦЕ В СИСТЕМІ ПРАВА УКРАЇНИ

Загальні поняття та положення господарського права

Обмеження в підприємницькій діяльності

Державне регулювання підприємницької діяльності

Загальні поняття: Конституції - Основного закону, закону, підзаконного акта, правової норми. Види нормативно-правових актів. Дієздатність і правоздатність суб'єктів підприємництва, їх види. Матеріальна основа підприємницької діяльності. Обмежен­ня в підприємницькій діяльності для окремих категорій громадян. Принципи підприємницької діяльності. Державне регулювання підприємництва.

Загальні поняття та положення господарського права

Конституція буквально перекладається як "устрій, установлення, утвердження". У Стародавньому Римі конституціями називали окремі акти, які видавали імператори. Конституція - це Основний закон держави, що об'єднує групу норм із вищою юридичною силою, які закріплюють основи державного ладу, права, свободи та обов'язки особи і громадяни­на, систему та принципи організації державної влади, тери­торіальної організації держави.

Закон - нормативний акт вищої юридичної сили, прийня­тий вищим представницьким органом державної влади - Верхов­ною Радою України або безпосередньо волевиявленням народу через референдум.

Підзаконні акти - це нормативні акти правотворчих орга­нів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання. До них належать: Укази Президента України, Декрети і Постанови Кабінету Міністрів, інструкції та нормативні накази міністерств і відомств, акти місцевої державної адміністра­ції, рішення органів регіонального та місцевого самоврядування.

Нормативно-правовий акт - це письмовий документ правотворчого характеру, який містить юридичні норми. Це найпоширеніша норма сучасного права.

Правова норма (норма права) - це правило поведінки, встановлене державою, за допомогою якого регулюються відносини людей.

Правоздатність і дієздатність визначаються Цивільним кодексом України.

Правоздатність - це здатність мати цивільні права і обов'язки. Правоздатність громадянина виникає у момент його народження і припиняється зі смертю.

Дієздатність - це здатність громадянина своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки. Підприємства як юридичні особи набувають право­здатність і дієздатність з моменту їх державної реєстрації. Вони припиняються з ліквідацією чи реорганізацією підприємств.

Види суб'єктів підприємницької діяльності. Відповідно до закону "Про підприємництво" суб'єктами підприємницької діяль­ності (підприємцями) можуть бути громадяни України, інших держав, не обмежені в правоздатності або дієздатності, юридичні особи усіх форм власності, встановлені законом "Про власність".

Матеріальну основу підприємницької діяльності становить власність.

Власність як економічна категорія - це відносини між людьми з приводу речей, які полягають у присвоєнні або в належності матеріальних благ одним особам і відповідно у відчуженні цих благ від усіх інших осіб. Власник має право використовувати належне йому майно (будівлі, споруди, засоби виробництва, вироблену продукцію, цінні папери тощо) для підприємницької діяльності, причому всім власникам забезпе­чуються рівні умови реалізації своїх прав.

Обмеження в підприємницькій діяльності

Не дозволяється займатися підприємницькою діяльністю таким категоріям громадян: військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, нотаріату, а також органів державної влади і управління, які повинні контролювати діяльність підприємств. їм також заборонено займатись такою діяльністю через посередників (службовим особам Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади і місцевих державних адміністрацій) [Указ Президента України від 27.05.93].

Забороняється займатися підприємницькою діяльністю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ і організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, місцевого і регіонального самоврядування (Декрет КМУ від 31.12.92.). Однак це не позбавляє їх права на отримання дивідендів від акцій, а також доходів від їхніх корпоративних прав.

Посадовими особами вважаються працівники, діяльність яких пов'язана зі здійсненням державно-владних повноважень, виконанням організаційних, розпорядчих, адміністративних і господарських функцій, прийняттям управлінських рішень.

Забороняється займатись підприємницькою діяльністю особам, яких суд позбавив права займатися певною діяльністю на строк до п'яти років (ст. 31 ККУ), особам, які мають непогашену судимість (ст. 55 ККУ: за крадіжки, хабарництво). Вони не можуть бути співзасновниками, а також обіймати в підприємницьких товариствах та їх спілках керівні посади та посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.

Законодавством України ("Закон про підприємництво") встановлені обмеження стосовно окремих видів підприємницької діяльності, перелік яких встановлює ВРУ за поданням КМУ. Відповідні ліцензії видаються на:

♦ пошук та експлуатацію родовищ корисних копалин;

♦ виробництво, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської та вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї;

♦ виготовлення і реалізацію медикаментів і хімічних речовин;

♦ виробництво спирту, пива і вина, горілчаних, лікерних та коньячних виробів, торгівлю ними... (Декрет КМУ від 3 1.12.92);

♦ виготовлення тютюнових виробів, торгівлю ними... (Декрет КМУ від 31.12.92);

♦ медичну практику;

♦ юридичну практику;

♦ ветеринарну практику;

♦ створення та утримання гральних закладів, організацію азартних ігор;

♦ торгівлю алкогольними напоями... (Декрет КМУ від 21.01.93).

Ліцензія (дозвіл) видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом у строк не більше від ЗО днів (Постанова КМУ від 17.06.94.). Термін дії ліцензії визначає орган, що її видає. Він не може бути меншим за три роки.

Принципи підприємницької діяльності, тобто основні засади, на яких базується підприємство, законодавчо визначені у ст. 5 закону '^;Про підприємництво":

♦ вільний вибір діяльності;

♦ залучення на добровільних засадах до підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб та громадян:

♦ самостійне формування програми діяльності та вибір
постачальників і споживачів, встановлення цін відповідно до
законодавства;

♦ вільне наймання працівників;

♦ залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів;

♦ вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством;

♦ самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою ЗЕД (Декрет КМУ від 21.07.92.).