Види бухгалтерського обліку та їх характеристика

Облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бух. облік поділяється на: Фінансовий, Управлінський, Податковий.

Фінансовий облік – забезпечує інформацією про результати діяльності та фінансовий стан суб’єкта господарювання як зовнішніх так і внутрішніх користувачів.

Управлінський облік – формує інформацію, яка призначена тільки для внутрішніх користувачів та дозволяє оперативно впливати на процеси, що відбув на підприємстві.

Податковий облік – формує інформацію про стан податкових розрахунків суб’єктів господарювання та призначено для органів, які здійснюють податковий контроль.

Причини надання негативного аудиторського висновку

Негативний висновок слід висловити лише тоді, коли вплив на фінансові звіти будь-якої незгоди з управлінським персоналом є настільки суттєвим та всеохоплюючим, що.на думку аудитора, недостатньо модифікувати висновок, щоб розкрити неповний характер фінансових звітів.

Причини: Аудитом встановлені порушення;

Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому

Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам;

Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним.

Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

 

Б3

Відмінності між фінансовими, управлінськими та податковим видами бухгалтерського обліку

Бух. облік поділяється на: Фінансовий, Управлінський, Податковий.

Фінансовий облік – забезпечує інформацією про результати діяльності та фінансовий стан суб’єкта господарювання як зовнішніх так і внутрішніх користувачів.

Організація фінансового обліку повинна забезпечити:

суцільне, повне і безперервне відображення усіх господарських операцій, які відбулися за звітний період;

складання встановленої фінансової звітності;

постачання необхідною та вірогідною інформацією користувачів
Обєктами фінансового обліку, є:
- активи підприємства:

- джерела власних засобів: капітал, страховий фонд, фонди і резерви спеціального та цільового призначення, нерозподілений прибуток, Інші джерала власних засобів;
- зобовязання (пасиви) підприємства:

- фінансові результати діяльності підприємств і їхні розподіли;
- господарські операції, повязані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації
Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат І доходів Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фінансового обліку

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства.

На відміну від фінансового обліку, форми і методи управлінського розробляються самим підприємством з урахуванням різних параметрів, приймаючи до уваги не тільки регламентні кількісні, але і якісні показники.

Податковий облік – формує інформацію про стан податкових розрахунків суб’єктів господарювання та призначено для органів, які здійснюють податковий контроль.

У податковому обліку у валові витрати включають суму авансів, перерахованих постачальникам, а у валові доходи — суму авансів, отриманих від покупців. У фінансовому обліку такі суми доходів не зараховують, а відображають як дебіторську і кредиторську заборгованість.

Причини надання умовно-позитивного аудиторського висновку

Деякі операції оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моменти мають обмежений вплив на стан справ у ціло­му і не викривляють дійсний фінансовий етан. Аудитор вважає мож­ливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інфор­мація свідчить про відповідність здійснюваної господарської діяль­ності чинному законодавству. Фінансова звітність складена на підставі достовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовір­но відображає фактичний фінансовий стан.

Умовно-позитивний висновок слід висловити тоді, коли аудитор дійде висновку про неможливість висловлення безумовно-позитивного висновку, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу настільки суттєві та всеохопні, щоб надати негативний або відмовитись від надання висновку.

 

Б4

Функції бухгалтерського обліку

Облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Функції: Інформаційна, оціночна, контрольна, аналітична.

Інформаційна - в межах якої здійснюється забезпечення обліковою інформацією користувачів для прийняття управлінських рішень.

Оціночна - в межах якої з’являється можливість за даними обліку надати оцінку роботи виконавців.

Контрольна - в межах якої забезпечується можливість проведення контролю за ефективністю прийнятих управлінських рішень.

Аналітична - в межах якої з’являється можливість проведення екон. аналізу діяльності суб’єкта господарювання.

Вимоги до виконання функцій: порівняння конкретних показників бізнес - плану та обліку, точність й об'єктивність, ясність й доступність, своєчасність, економічність.

Аудиторський висновок: поняття та види

Аудиторський висновок – це офіційний документ, засвідчений підписом аудитора та печаткою, який містить чітке письмове висловлення думки аудитора про фінансові звіти в цілому, тобто стосовно їх достовірності, повноти та відповідності чинному законодавству.

Види аудиторського висновку:

1. Безумовно позитивний висновок - надана інформація дає дійсне і повне уявлення про реальний склад активів і пасивів, господарська діяльність здійснюється відповідно до чинного законодавства, фінансова звітність складена на підставі справжніх даних обліку і достовірно відображає фінансовий стан.

2. Умовно-позитивний висновок – інформація, яку аудитор вважає можливою підтвердити, що за винятком згаданих обмежень свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству.

3. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення. Допущені порушення викривляють реальний стан справ у цілому і не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

4. Відмова від надання висновку. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

Б 5

1. Субєкти регулювання та нормативно-правове забезпечення ведення БО в Україні

В Україні правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку встановлює Закон “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Для ведення обліку Міністерство фінансів України затвердило План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцію про його використання.

Положення (стандартів) бухгалтерського обліку – це нормативно-правові акти, що регулюють ведення обліку окремих його об’єктів, зокрема: основних засобів, запасів, нематеріальних активів, витрат, доходів, зобов’язань, дебіторської заборгованості, фінансових інвестицій тощо.

Меморандумом державних та недержавних установ визначено основні напрями розвитку бухгалтерського обліку в Україні, застосування й удосконалення положень (стандартів) бухгалтерського обліку та розкриття інформації у фінансовій звітності підприємств та організацій. У цьому меморандумі пропонується застосовувати основні принципи міжнародних стандартів фінансової звітності на всіх підприємствах.