Основні види облікових робіт

У складі облікової роботи можна виділити такі основні види:
— ведення обліку за внутрішніми операціями;
— контроль за реєстрацією усіх здійснених операцій;
— перевірка правильності й достовірності регістрів аналітичного та синтетичного обліку, отриманих у процесі комп'ютерної обробки даних, що введені за документами;
— звірка і підтвердження даних аналітичного і синтетичного обліку шляхом складання щоденного балансу;
— підготовка і складання форм фінансової та іншої звітності;
— формування архівних папок документів.

Типи аудиторських процедур

Аудиторські процедури -це процедури (дії) що виконуються аудитором під час аудиту фінансової звітності з метою формулювання думки, щодо її достовірності. Аудиторські процедури дозволяють спростувати або підтвердити твердження зазначене у ФЗ на основі зібраних аудиторських доказів.

За характером проведення аудиторські процедури поділяються на 3 групи:

- Процедури оцінки ризиків;

-Тести контролю;

-Процедури по суті.

Процедури оцінки ризиків призначені для збору інформації про підприємство; отримання розуміння про підприємство та його середовище, включаючи його систему внутрішнього контролю;

Тести контролю – призначені для перевірки операційної ефективності процедур контролю в запобігання або виявлені та виправленні суттєвих викривлень на рівні тверджень.

Процедури по суті – застосовуються для виявлення суттєвих викривлень на рівні тверджень і складаються:

-З перевірки інформації про класи операцій, залишки на рахунках, та розкриття інформації про об’єкти бухгалтерського обліку у ФЗ.

-З аналітичних процедур по суті.

Б 19

Поняття рахунку та його складові елементи

Рахунок — це такий прийом створення доказу бухгалтерського обліку, завдяки якому пізнаються стан і зміни стану кожного господарського явища або процесу.

Основні структурні елементи бухгалтерського рахунку: характеристика стану господарського факту; характеристика зміни стану; пояснювальні дані (дата, зв’язки рахунку з іншими рахунками тощо).

Записи в рахунках роблять лише на підставі первинних документів — доказів про господарські факти.

Записи виконуються хронологічно.

Основні елементи записів на рахунках: відкриття рахунку, відображення господарських операцій, замикання й закриття рахунку.

Рахунок відкривають на підставі первинного документа— інформації про господарський факт (операцію), який вперше виник з того чи іншого об’єкта обліку.

Крім того, до цієї процедури належить реєстрація довідкових даних про господарську операцію, яка відображена на рахунку, наприклад дата тощо.

Замикання рахунку означає підсумки записів за ознакою «+» (збільшенння) або «–» — зменшення та визначення нового (остаточного) стану господарського факту-явища або факту-процесу, який обчислено на рахунку.

Закриття рахунку означає, що залишку на ньому немає.

Класифікація аудиторських доказів

Аудиторські докази - це інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту.

Залежно від джерел отримання аудиторські докази поділ:

1.Докази, які отримуються із зовн. Джерел

2Докази, які отрим. Із внутр. Джер

3Докази, які отрим аудитором

За характ форми існування ауд докази бувають:

1У формі оригіналів та копій док

2У формі усних пояснень

Відношення до об´єктів аудиту: Прямі, Непрямі.

Стадії аудиторського процесу: Початкової стадії, Дослідної стадії, Завершальної стадії.

Процедури, внаслідок яких отримані аудиторські докази: Фактичного контролю, Підтвердження, Документального контролю, Спостереження, Опитування, Аналітичні.

Джерела отримання доказів: Первинні, Вторинні.

Форми подання: Матеріальні, Усні.

 

Б 20

Класифікація рахунків б.о

Рахунок — це такий прийом створення доказу бухгалтерського обліку, завдяки якому пізнаються стан і зміни стану кожного господарського факту-явища або факту-процесу.

класифікують за ознаками:

відношення до балансу (активні, пасивні, забалансові);

за ступенем деталізації інформації (синтетичні, субрахунки, аналітичні);

відношення до інших рахунків (постійні або реальні та тимчасові або номінальні).
За основними ознаками рахунки бухгалтерського обліку класифікують:

за економічним змістом;

а призначенням і структурою.

Класифікація рахунків за економічним змістом спрямована на встановлення номенклатури бухгалтерських рахунків господарської діяльності економічного суб'єкта.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою показує, для одержання якої інформації призначені ті або інші рахунки та яка їхня структура, тобто зміст дебету і кредиту та характер залишку (сальдо).

Класифікації рахунків за економічним змістом:

На рахунках господарських засобів (активів) відображають наявність (стан) та рух засобів. вони поділяються на: необоротні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках.

На рахунках джерел господарських засобів відображають наявність та рух джерел. поділяють на рахунки джерел власних засобів і рахунки джерел залучених засобів.

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і структурою поділяють на такі групи: основні, регулюючі, операційні, результатні, позабалансові.

Ризик не виявлення: поняття та причини виникнення

Ризик не виявлення - це імовірність того, що під час проведення аудиторських процедур суттєві викривлення залишаться невиявленими.

З метою зменшення аудиторського ризику до сприятливого рівня аудитор враховує зроблені ним оцінки властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю при визначенні характеру, строків і обсягів незалежних процедур перевірки.

Залежно від цього аудитор планує:

- тести, спрямовані на перевірку споріднених сторін підприємства;

- строки проведення незалежних процедур;

- обсяг незалежних процедур.

Існує зв'язок між ризиком невиявлення помилок та комбінованим властивим ризиком і ризиком невідповідності внутрішнього контролю. Наприклад, якщо властивий ризик і ризик невідповідності внутрішнього контролю мають значний рівень, то рівень ризику виявлення помилок може бути низьким.

 

Б 21

Правила складання бухгалтерського проведення

Для того щоб скласти бухгалтерське проведення та правильно визначити кореспондуючі рахунки, необхідно послідовно виконати такі «ходи мислення»:

1. економічний зміст господарського факту (явища або процесу)

2. Визначити об’єкти господарювання, які залучені до операції її змістом

3. Визначити характер об’єктів за двоїстою (балансовою) характеристикою (актив чи пасив).

4. Визначити характер зміни об’єктів («+» або «—»).

5. Скласти бухгалтерське проведення — «дебет» і «кредит».

Ризик контролю: поняття та підходи до оцінювання

Ризик контролю – це імовірність існування суттєвих викривлень внаслідок відсутності або неефективності системи внутрішн.контролю.

Процедури внутрішнього контролю -рішення, що доповнюють середовище контролю, які керівництво прийняло для забезпечення обґрунтованої гарантії того, що конкретні завдання підприємства будуть досягнуті.

Ризик невідповідності внутрішнього контролю - ймовірність того, що недостовірна інформація, котра може існувати за класом операцій або класом укладених угод і могла бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства.

Ризик контролю оцінюють за допомогою: запита до попереднього аудитора, опитування, спостереження, знайомства з документами обліку та аудиту, знайомство з вимогами до системи внутр контролю.

аудит має кілька підходів: 1) підтверджуючий аудит; 2) процедурний аудит; 3)системний аудит; 4) аудит зон ризику.

Б 22