Чи відрізняються жести в різних країнах світу?

Але як і всяка мова, невербальний у кожного народу свій дійсно, один а той же виразний жест у різних народів може мати зовсім різне значення. Навіть ваш костюм і його колір можуть нести неоднозначну інформацію в різних частинах світу. Той жест, яким російська людина скрушно демонструє пропажу чи невдачу, у хорвата означає ознака успіху і задоволення.

Якщо в Голландії ви повернете вказівним пальцем біля скроні, маючи на увазі якусь дурницю, то вас не зрозуміють. Там цей жест означає; що хтось сказав дуже дотепну фразу. Говорячи про себе, європеєць показує на груди, а японець на ніс. У деяких країнах Африки сміх – це показник подиву і навіть замішання, а зовсім не прояв веселощів. Одні й ті ж самі жести в різних народів можуть мати різні значення.

Так погойдування головою з боку в бік, що означає в Україні й більшості країн Європи “ні”, у Болгарії, Греції й Індії означає схвалення, у той час як кивок головою — незгода. Заперечливий жест у неаполітанців теж трохи для нас незвичний — це піднята догори голова з осудливо висунутою нижньою губою.

Італійці і французи відомі тим, що вони в усьому покладаються на свої руки, коли потрібно рішуче підтвердити слова або додати бесіді більш невимушений характер. Небезпека полягає в тому, що жести рук сприймаються по-різному – залежно від того, в якій країні ми в даний момент перебуваємо. Так, в США, та й в багатьох інших країнах, "нуль", утворений великим і вказівним пальцем, "говорить" про те, що "все нормально", "відмінно" або просто "ОК". Цей жест був популяризував в Америці на початку XIX ст., головним чином, пресою, яка в той час почала кампанію щодо скорочення слів і ходових фраз до початкових букв.

Існують різні думки щодо того, що позначає абревіатура «ОК». Деякі вважають, що вона позначає «all correct» - все правильно. Інші говорять, що це антонім до слова "нокаут", яке по-англійськи позначається літерами KO є ще одна теорія, відповідно до якої ця абревіатура - похідна від імені "old Kinderhoor", місця народження американського президента, який використав ці ініціали (OK) в якості гасла на передвиборній компанії. Яка теорія з цих вірна, ми ніколи не дізнаємося, але схоже, що гурток сам по собі позначає букву «О» в слові O'key.

Значення «ОК» добре відомо в усіх англомовних країнах, а також у Європі та Азії, але в деяких країнах цей жест має інше значення і походження. Наприклад, у Франції він означає «нуль» або «нічого», в Японії він означає «гроші», а в деяких країнах Середземноморського басейну цей жест використовується для позначення гомосексуальності чоловіка.

Тому, подорожуючи різними країнами, слід пам'ятати про прислів'я «Зі своїм статутом у чужий монастир не ходять». Це допоможе уникнути можливих незручних ситуацій. У Японії його традиційне значення - "гроші". У Португалії і деяких інших країнах він буде сприйнятий як непристойний.

Коли француз, німець чи італієць вважає будь-яку ідею дурною, він виразно стукає себе по голові, а якщо німець шльопнеться себе по лобі відкритою долонею, то це еквівалент вигуки: "так ти з глузду з'їхав!" Крім того, німці, так само як американці, французи і італійці, мають звичай малювати вказівним пальцем спіраль в голови, що означає: "Божевільна ідея..." І навпаки, коли англієць або іспанець стукає себе по лобі, всім ясно, що він задоволений, і не ким-небудь, а собою. Незважаючи на те що в цьому жесті присутня частка самоіронії, людина все-таки хвалить себе за кмітливість: "Ось це розум!" Якщо голландець, стукаючи себе по лобі, витягає вказівний палець вгору, то це означає, що він гідно оцінив розум співрозмовника, але якщо ж палець вкаже в сторону, то це означає, що у того мізки набакир.

Німці часто піднімають брови вгору на знак захоплення чиєїсь ідеєю. Така ж поведінка в Англії буде розцінено як вираження скептицизму.

V -подібний знак пальцями. Цей знак дуже популярний у Великобританії та Австралії і має образливу інтерпретацію. Під час Другої Світової Війни Уїнстон Черчілль популяризував цей знак для позначення перемоги, але для цього рука повернена тильною стороною до мовця. Якщо ж при цьому жесті рука повернута долонею до мовця, то жест набуває образливе значення – «писок». У більшості країн Європи, однак, V жест в будь-якому випадку позначає «перемога», тому, якщо англієць хоче цим жестом сказати європейцеві, щоб він заткнувся, той буде дивуватися, яку перемогу мав на увазі англієць. У багатьох країнах цей знак також означає цифру «2».

Значення жесту, що має назву “кільце” — з’єднання великого й вказівного пальця, в англомовних країнах сприймається однозначно як схвальний, позитивний жест. У той же час у Франції це вираження негативних емоцій, а в Бразилії взагалі вважається вульгарним жестом. У різних культурах він тлумачиться по-різному — від замилування до серйозної образи (мовляв, ти — абсолютний нуль). Наприклад, у Німеччині в суді був прецедент пов’язаний із цим, здавалося б, необразливим жестом. Водій мимохідь образив поліцейського, показавши йому з вікна авто великий і вказівний пальці руки, зімкнуті кільцем. Але німецький поліцейський образився й подав до суду. Суддя, ґрунтовно вивчивши відповідну літературу й розпитавши психологів, прийшов до висновку, що в Німеччині прийняті обоє значення цього сигналу, а як його розуміти — ваша особиста справа. Водій був виправданий.

Ще один розповсюджений жест — відстовбурчений догори великий палець. Застосовувати його можна по-різному. Так в автостопщиків усього світу він служить для зупинки попутного транспорту, піднята перед собою рука буде означати “Все нормально”. Так в основному він застосовується в Європі. У мусульманських країнах цей жест є непристойним, а в Саудівській Аравії зробивши обертові рухи виставленим нагору великим пальцем ви говорите “котися звідси”.

Вітатися й прощатися в різних країнах прийнято теж по-різному. У багатьох державах, включаючи Китай і Японію, при знайомстві прийнято спочатку називати прізвище. У Японії ім’я практично не використовується, навіть при неформальних зустрічах, а офіційний уклін є необхідним ритуалом при знайомстві. У Лапландії вітаючи один одного, труться носами. Європейці, прощаючись, махають долонею, піднімаючи її догори й ворушачи пальцями. Американець сприйме цей жест як заклик “іди сюди”. Прощаючись, американці тримають долоню горизонтально, лише злегка її піднімаючи, начебто поплескують когось по голові або по плечу. Українці при прощанні звичайно махають рукою не назад, а зі сторони убік, щоправда, латиноамериканець сприйняв би це як жест запрошення. А жителі Андаманських островів на прощання підносять долоню знайомого до своїх губ і тихенько дують на неї.

Не варто показувати дулю японцю. Цим жестом японські повії колись підкликали своїх клієнтів.

Нехай вас не шокує, якщо після виступу на науковій конференції в Німеччині слухачі раптом застукають кулаками по столу. У німецькому академічному середовищі саме так, а не оплесками, прийнято виражати своє замилування.

Голландець, спілкуючись із вами, може постукати себе пальцем по чолу. Як не дивно, він говорить, що ви дуже розумний.

В Італії ваш співрозмовник може самим непристойним чином почухуватися. Так прийнято, нічого страшного.

Німець за їжею буде видавати голосні й різноманітні звуки. Немає причин думати, що він вас не поважає. Просто німці дуже поважають їжу й фізіологію взагалі.

Існує декілька екстравагантних жестів.

Наприклад, у Тибеті зустрічний перехожий покаже вам язик — не засмучуйтеся. Це буде означати — “Я нічого не замишляю проти тебе. Будь спокійним!”. Але повторювати його приклад, будучи в Європі, не варто — це небезпечно для гаманця, з огляду на витрати на адвоката, а може й здоров’я.

В Індії зображення пальцем язика змії означає “Ти — брехун!”.

Для того, щоб виразити знак замилування, жителі Іспанії й Мексики складуть три пальці, пригорнуть їх до губ і відтворять звук поцілунку.

Цікаво, що простягнута у вигляді прохання милостині рука в Італії означає заклик щось пояснити, а також знак питання.

Жест «гроші» в країнах Близького Сходу є сигналом про небезпеку або закликом не поспішати. Зате образливий в Росії жест «роги» у італійців вважається засобом від пристріту.

Дуже давнє походження має і знайомий всім з дитинства дулю. Наприклад, в Японії цієї хитромудрої фігурою в старовину користувалися вуличні дами, висловлюючи готовність обслужити клієнта. А ось у слов’ян він, навпаки, шанувався і застосовувався як оберіг від нечистої сили.

Наші предки з допомогою дулі відвертали пристріт і порчу, а також визначали бісів. Щоб захистити себе або дитину від пристріту, слід було непомітно скласти дулю. Вважалося, що чаклун або відьма не можуть спокійно пройти повз людину, який склав в кишенях дві фіги, і обов’язково чимось себе видадуть. З часом дулю поміняв значення і перетворився на непристойний, образливий жест, не допускається в етикетному спілкуванні. Лише в народній медицині дуля досі є магічним засобом при лікуванні деяких хвороб, наприклад «ячменю» на столітті. А ще на мові далекобійників він означає просто камінь, застряг між розташованими поруч покришками одного колеса.

Варто відзначити, що для іспанця вважається образливим дотик до мочки вуха. Справа в тому, що в Іспанії такий жест означає «серед нас гей». Аналогічне значення має і просте чухання брів в Лівані. Приставлений вказівний палець до скроні во, як і в Росії, вказує на дурість співрозмовника. А ось в Голландії він означає досить розумну людину, а англієць розцінить цей жест як фразу «живи своїм розумом».

Навіть звичний для російських людей заклик випити у вигляді клацання по шиї в Італії розцінюється, як проблеми зі здоров‘ям і з хворим горлом. Цікаво, що у французів недвозначну пропозицію зміркувати «на трьох» виражається у вигляді простого почісування носа великим і вказівним пальцями.

Навіть прощаються в різних країнах по-різному. Так, італійці рідко подають руку, зате з задоволенням від душі грюкнути людину по спині при розставанні. А ось у французів такий жест означає «Забирайся і більше не з’являйся тут ніколи!»

Незвичайним для росіян способом прощаються і в Латинській Америці: помахують долонею так, як ми це робимо, коли кличемо когось до себе. Європейці, прощаючись, махають долонею, піднімаючи її вгору і ворушачи пальцями. А жителі Андаманських островів на прощання підносять долоню знайомого до своїх губ і тихенько дують на неї.

Набагато більше значення, має підтекст, як правило, позначений супровідним жестом. Варто відзначити, що скупі на жести британці, намагаються не торкатися один до одного і ретельно зберігають при розмові дистанцію «витягнутої руки». Навіть на проспектах авіакомпаній, що здійснюють зарубіжні рейси, вони помістили наступне попередження: «Будьте обережні ваша жестикуляція може поставити вас у двозначне становище». А от у Німеччині навіть відстань «витягнутої руки» здасться занадто близьким. Німець відступить при цьому ще на півкроку.

В Італії, навпаки, італієць на півкроку наблизиться до вас, а саудівець постарається спілкуватися так, щоб дихати вам в обличчя. Варто також сказати, що в Таїланді вважається непристойним доторкатися до голови співрозмовника і поплескувати його по плечу. Це вважається ніжностями, публічний прояв яких в непристойно. Крім того, в Таїланді, Китаї та на Філіппінах неприйнятним вважається облизувати тарілку після їжі. Дивно, але правилом хорошого тону у китайців вважається говорити з набитим ротом і ригати після прийому їжі. Також китайці не проти випустити гази після ситного обіду, але в певній компанії.

У цілому ряді країн, включаючи Індію, Шрі-Ланку, Африку і весь регіон Близького і Середнього Сходу ліва рука вважається брудною. Є лівої верх непристойності. Згідно з деякими хадисам, Пророк їв виключно правою рукою, а Коран говорить, що Сатана був лівшею. Ні в якому разі не слід вітатися з жінкою в Саудівській Аравії.

Згідно Шаріату, для жінки привітатися з чоловіком на людях або спілкуватися з ким-небудь, крім чоловіка, та ще й без нагляду старших жінок у родині або родичів чоловічої статі верх аморальності. Велике значення приділяли і моральності в салонах XIX століття в США, де вважалося непристойним, якщо чоловік запрошував одну даму більше 3-х разів. Вже після другого танцю він повинен був оголосити заручини.

У Греції і сьогодні не варто виставляти руку долонею назовні, якщо вас нагодували досхочу. Справа в тому, що у греків подібний жест називається «мутза» і бере свій початок з часів Візантійської Імперії. Тоді спійманих злочинців возили на конях по шумним вулицях міст. Для більшої ганьби їхні обличчя вимащували чорним вугіллям або екскрементами. Крім того, як і в Туреччині, в Греції непристойно вказувати офіціантові двома пальцями на дві порції чого б то не було це сприймається, як жорстке образа.

Єдиним універсальним засобом розташування до себе партнера є посмішка, вона використовується й правильно сприймається в будь-якій країні й будь-якій культурі. Посмішка є найбільш ефективною формою спілкування, і, загалом, найкращим компліментом, котрий ми можемо зробити своєму співрозмовникові, буде щирий прояв інтересу до нього і його проблем. Вирушаючи у гості в інші країни, не забудьте своєї посмішки!