ТОП 10:

Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської



Тема 4.

Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської

Цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.).

  1. Епоха первісного нагромадження капіталу і її економічні наслідки.
  2. Меркантилізм як економічна політика і як перша школа політичної економії.

Передумови індустріалізації господарства та зародження інститутів ринкової економіки в країнах Західної Європи (кінець XV-XVI ст)

XVI — XVII ст. в еволюції європейської цивілізації були пері­одом переходу від феодального до індустріального суспільства. Зміст цієї перехідної епохи полягав у розкладі феодальних від­носин і формуванні передумов індустріалізації господарства, за­родженні інститутів ринкової економіки.

Головною причиною переродження феодальних відносин у ринкові виступила неадекватність форм організації феодального господарства умовам його відтворення й подальшого розвитку суспільства. У надрах феодального суспільства як цілковито об'єктивне явище відбувалася еволюція господарського розвитку В напрямі поступового витіснення натуральної форми господар­ства товарною. Криза натуральної системи господарства була по­чатком становлення господарства ринкового типу.

Розклад феодального господарства був пов'язаний з такими процесами, як розвиток товарного господарства, формування великих капіталів, перетворення феодальної земельної власно­сті на об'єкт купівлі-продажу, використання найманої робочої сили, посилення майнової та соціальної диференціації тощо.

Передумови індустріалізації господарства та зароджен­ня інститутів ринкової економіки складалися в другий період європейського феодалізму в країнах Північно-Західної Євро­пи (Англії, Нідерландах, Франції). Головними з них були: просте товарне виробництво, купецько-лихварський капітал, руйнація натуральних форм феодального господарства, реміс­ничих цехів, купецьких гільдій, грошова рента, становлення внутрішніх національних ринків. Створенню загальноєвро­пейського товарного та грошового ринку сприяла міжнародна торгівля. У країнах Західної Європи початок переходу від феодального до капіталістичного господарства поклали зміни у сфері матері­ального виробництва, стані та характері розвитку продуктивних сил, а також розширення внутрішнього і зовнішнього ринку, що сформувалися на межі XV і XVI століть.

На кінець XV ст. економіка феодального господарства в краї­нах Західної Європи набула певного розвитку. Чітко окреслилося феодальне та селянське господарство. Швидко зростає економіч­на роль феодальних міст, які стрімко розвиваються, а в них -ремісничого виробництва, що перетворюється на дрібнотоварне, поглиблюється суспільний поділ праці, розвивається внутрішня Та зовнішня торгівля, зростає роль грошей. Зростання ринку, втя­гування сільського господарства в товарно-грошові відносини лягає в основу цих процесів.

Поділ праці набуває якісно нового значення і відбувається па різних господарських рівнях; міжнародному (спеціалізація країн на виготовленні окремих видів товарів), макроекономічному, на­ціональному (остаточне виділення ремесла вокрему галузь, по­ява нових галузей економіки), мікроекономічному (пооперацій­ний поділ праці в цехах, мануфактурах).

У процесі розкладу феодальних господарств та переходу до індустріалізованих капіталістичних господарств вирішальна роль належить розвиткові науки, техніки, промисловості, сільськогос­подарського виробництва, результатом чого було створено перед­умови для здійснення великих географічних відкриттів кінця XV — початку XVIII ст.

 

Передумови та суть Великих географічних відкриттів

Об'єктивна необхідність пошуку нових торговельних шляхів (передусім — до казкової Індії) була зумовлена відповідною еконо­мічною та політичною ситуацією, що склалася на той час у Європі. Великі подорожі європейців зумовлені цілою системою передумов.

Основними економічними передумовами Великих географіч­них відкриттів є зрушення у розвитку продуктивних сил Західної Європи, початок розкладу феодальної та зародження у її надрах нової, капіталістичної системи, які наприкінці XV ст. дістали прояв в уже констатованих нами істотних змінах у сфері матеріаль­ного виробництва, стані та характері продуктивних сил, зростан­ні сфери товарно-грошових відносин і розширенні ринку.

Серед економічних передумов вирізнялися:

• Бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових рин­ках збуту;

• ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговель­них бірж вимагало більшої кількості дорогоцінних металів як за­собів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою ви­снажені). «Жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів на Схід, через океани;

• криза середземноморської торгівлі. Завоювання Туреччиною Південно - середземноморського та Азовсько-Чорноморського ба­сейнів і феодальна роздробленість Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів посередників у цьому напрямі торгівлі. А це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло відтоку, а не притоку дорого­ цінних металів.

До політичних передумов географічних відкриттів можна від­нести:

• розвиток абсолютизму в Західній Європі, який створив пе­редумови для організації великих морських експедицій, голов­ною метою яких було захоплення колоній, оскільки істотно збільшилися грошові потреби абсолютистських монархій і дворянства на утримання значно зрослих державних структур та розкішне життя двору. Одночасно більшість феодалів через подрібнення родових земельних маєтків істотно збідніла;

• завершення державного об'єднання низки країн Західної Євро­пи, що супроводжувалося закінченням тривалих виснажливих воєн.

Науково-технічними передумовами великих географічних відкриттів були досягнення в науці та техніці європейців, які забезпечили саму можливість тривалих подорожей. Це насам­перед відродження античних уявлень про те, що Земля — куля, уточнення карт, удосконалення навігаційних приладів (компас, секстант, астролябія), а також будівництво суден нового кла­су — каравел з трьома щоглами та ярусним розташуванням ві­трил, що дозволяло йти потрібним курсом за будь-якого на­прямку вітру, а, отже, здатних подолати великі відстані в складних умовах океану. Каравели стали одним із символів цієї епохи.

Великі географічні відкриття мали великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства. Одним з найбільш зна­чущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла вельми значну роль у розкладі феодалізму та формуванні капіталістично­го господарства.

 

Наслідки Великих географічних відкриттів та їх значення для

Розвитку світової економіки

Великі географічні відкриття мали надзвичайно важливе зна­чення не лише для європейської, а й для світової економіки:

1.Розширилася територіальна сфера обігу. Виникли еконо­мічні зв'язки між найвіддаленішими землями І народами різної матеріальної культури. Внаслідок відкриття нових земель до кін­ця XVI ст. площа відомої європейцям поверхні Землі збільши­лася в шість разів.

2.Розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, картопля, томати тощо); різко збіль­шився обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, пря­нощів.

3.Боротьба за оволодіння новими ринками приводить до створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань, найпотужнішими з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії, які у середині XVI ст. діяли в усіх колоніальних країнах. Величезні масштаби колоніальної експансії реалізували завдання первісного нагромадження капіталу.

4. Центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атла­нтичний (головна роль у світовій торгівлі припадає на Голлан­дію, Англію і Францію), Індійський, а пізніше --

Тихий океани. Завдякицьому зовнішня торгівля в XVI—XVIII ст. сягає рівня світової.

5. Змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що по­ширюється торгівля за зразками. Огляд усього товарного асорти­менту став фізично неможливим. Зростання товарної маси дикту­вало зміни в механізмі торгівлі. У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання угод — торговельні біржі. Це, в свою чергу, викликає потребу в кредитах для кредитування торгівлі та сприяє заснуванню великих банків. З часом роль центру світової торгівлі й кредиту поступово отримують Амстер­дам та Лондон. Починаючи з 1585 року Амстердамська біржа здійснює регулярну публікацію цін на товари.

6.Відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зароджен­ня і розвитку капіталістичних відносин у Західній Європі.

7. Наслідком Великих географічних відкриттів стало поси­лення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру.

Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного поділу праці та світового господарства. Кордони європейського світу суттєво розширилися й охопили майже всю планету за винятком Австралії. В 1493 р. Папа Римський скріпив своєю печаткою перший договір про поділ світу між Іспанією та Португалією. Великі географічні відкриття мали великі наслідки не тільки для країн Європи, а й для всього людства. Одним з найбільш зна­чущих економічних результатів Великих відкриттів стала так звана «революція цін» у Західній Європі, яка відіграла вельми значну роль у розкладі феодалізму та формуванні капіталістично­го господарства.

 

Та причини її занепаду.

У другій половині XVI ст. відбулася буржуазна революція, яка мала форму національно-визвольної війни проти панування Іспа­нії та закінчилася створенням на півночі Нідерландів незалежної буржуазної республіки Голландії, результатом чого було стрімке, хоча й коротке, економічне піднесення.

На початку XVII ст. в результаті активної колоніальної експан­сії Голландія утворює колоніальну імперію, агресивно експлуа­туючи через Ост-Індську акціонерну компанію острови Індонезії, Індії, Індокитаю, Японії, на яких створювалися голландські план­тації з використанням рабської праці.

Буржуазна революція прискорила розвиток різних промисло­вих галузей. Та все ж головну роль у господарському розвитку Голландії відігравав не промисловий, а торговельний капітал. Усі країни здійснювали торгівлю через Голландію, яка стала світо­вим торговельним посередником. Вона контролювала більшу ча­стину торговельних перевезень на північних морях і Середзем­номор'ї, їй належало 60 % світового торговельного флоту.

Накопичені торговельні капітали зробили Голландію найбагат-шою країною, країною-банкіром. Амстердамський банк стає за­гальноєвропейським кредитним центром. Тут створюється перша в світі фондова біржа як самостійний орган з торгівлі цінними паперами.

Але в результаті того, що накопичені капітали не перели­валися в промислові галузі, а залишалися в торговельній сфе­рі, й торговельне панування не відповідало промисловому по­тенціалу, Голландія поступово втрачає світове значення (XVIII ст.) та отримує поразку в економічному змаганні з Ан­глією.

 

Її економіки (XVI-XVII ст.)

У XVI ст. Англія перетворилась у колоніаль­ну імперію, передову державу світу, володіння якої були розки­дані по всіх континентах, а століттям раніше вона була в економічній ізоляції на окраїні Європи і вважалась її сировинним придатком.

Цьому сприяло переміщення світових торговельних шляхів у XVI ст. із Середземного моря до Атлантичного океану. Англія опинилась у центрі світових морських торговельних шляхів, чим було покладено край відносній ізоляції Англії від економічного життя Європи.

Господарському зростанню Англії сприяло і становище кон­тинентальної Європи, промисловість якої дедалі більше потребувала англійської овечої вовни. Англія вже не одне століття була постачальником цієї цінної сировини для європейського сукно виробництва.

Процес первісного нагромадження капіталу відбувався в Анг­лії інтенсивніше, ніж в інших європейських країнах. Відокрем­лення дрібного виробника від його засобів виробництва та перетворення його на бідного продавця своєї робочої сили як вихід ний пункт становлення капіталізму відбувалось у різних західно­європейських країнах у неоднакових формах, а в класичній — лише в Англії. Цей процес розпочався в Англії у XV ст. і закін­чився у другій половині XVIII ст. зникненням селянства цієї країни взагалі.

XVI ст. виявилося періодом різких змін у становищі селян Англії. Зі збільшенням наприкінці XV ст, попиту па англійську вовну в Європі та цін на неї прибутковою справою стало не зем­леробство, а вівчарство. Тому більшість великих землевлас­ників почала перетворювати землі своїх володінь у пасовища та розводити овець. Вони захоплювали общинні землі, якими раніше користувалися разом із селянами, зганяли селян, в основ­ному копігольдерів, з їхніх наділів, руйнували не тільки окре­мі селянські будинки, а й цілі села, а захоплені таким чином землі огороджували тинами, канавами, живоплотом. Відво­йовані землі лендлорди здавали в оренду великим фермерам-тваринникам, за що отримували велику ренту, а іноді самі роз­водили великі отари овець. Приклад лордів наслідували замож­ні селяни. Цей період обезземелення англійського селянства увійшов в економічну історію Англії під назвою огоро­джування.

Реформа церкви, так звана Реформація, проведена у першій половині XVI ст., відіграла важливу роль у справі нагрома­дження капіталу в Англії. На противагу католицтву в християнстві стало поширюватися протестантсь­ке вчення. Результатом цього стала ліквідація понад півтисячі монасти­рів, що супроводжувалося вигнанням ченців і селян з монастир­ських земель та перетворенням їх на блукачів.

Примусове обезземелення селян стало передумовою аграрного перевороту, зміст якого полягав у переході від старого, феодаль­ного, землеволодіння до нового, буржуазного, від старої феодаль­ної до пової капіталістичної організації сільського господарства. Він тривав в Англії майже 300 років.

Одним із джерел нагромадження великих грошових коштів стала участь Англії у торгівлі рабами та піратстві

Всі ці фактори сприяли становленню в Англії ринкового господарства.

 

Тема 4.

Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.171.45.91 (0.011 с.)