Передумови появи повноцінного маркетингу.

Передумови появи повноцінного маркетингу.

Маркетинг як наука сформувалася на поч. 20 ст (1905-1907 рр.) Історичні передумови появи маркетингу: 1) домінування цивілізованого обміну (4 види обміну): ошукування, неповноцінний обмін, чесний обмін, обмін з перевищенням. Повноцінний маркетинг з’являється тоді, коли домінує 3 і 4 види обміну. 2) формування держави, як повноцінного інституту в суспільстві.Повноцінний маркетинг – це тоді, коли ви охоплюєте весь ринок, всі його сфери. Він виходить із 4-ої концепції розвитку маркетингу (класичної або ринкової). Будь-яка економічна наука зявляється тоді, коли на неї є попит або запити з боку економіки, бізнесу.

Маркетинг виник як наслідок систематизації накопичених знань в сфері торгівлі, бізнесу.

3)наукова технічна революція

4) глобалізація і ускладнення ринкового середовища.

В другій половині ХІХ ст. людство вступило в індустріальну фазу розвитку капіталізму або індустріальну епоху. Це період, коли бурхливо розвинулась промисловість і великий капіталізм. А промисловість почала розвиватись на основі цілої науки наукових технічних досягнень, які фундаментально змінили виробничі відносини. Це – двигун внутрішнього згорання, телеграф, телефон і т.д. Такі зміни значно прискорили формування великих ринків де відносини між учасниками характеризувалися значною динамікою і складністю.

Маркетинг зявився в той час з головною функцією – впорядкування бізнес процесів або мав логістичну функцію. По суті маркетинг виконував збутові фукції і мав виробничу орієнтацію.

 

Чотири стану обміну як передумова виникнення маркетингу.

Л. Рон Хаббард виокремлював чотири стани обміну:

-ошукування, коли група людей, що збирає гроші, не дає нічого в обмін на них(грабіжники, деякі уряди, співробітники служб контролю тощо)

-неповноцінний обмін, коли група, що збирає замовлення і гроші, потім повертає їх частково («обрахунок», «накопичення боргів»).

-чесний обмін, коли група, що збирає замовлення й гроші, повертає саме те, що було замовлення

- обмін із перевищенням, коли група, що збирає замовлення й гроші, повертає щось цінніше за отримане (наприклад, позитивні емоції, подарунки, тощо..)

Як показує практика, повноцінний маркетинг з’являється тоді, коли в суспільстві домінують третій і четвертий типи обміну, які можна назвати цивілізованими, а держава гарантує відповідальність перед законом тих, хто порушує ці принципи. Такий підхід пояснює час виникнення маркетингу як цілісної науки та причини нерівномірного поширення маркетингових принципів у всьому світі. Так до початку бурхливо розвитку капіталізму у світі(XIXcт) позиції держави як демократичного інституту були несталими, тобто жоден підприємець не почувався повноцінно захищеним від дії шахраїв. Згадаймо принаймні «пригоди» людей на «Дикому Заході» (адже саме у США й зародився маркетинг). Проте у XIX столітті завершився процес остаточного формування інституту держави, як наднаціонального утворення, що створило необхідний простір для розвитку цивілізованих взаємин між окремими особами.

 

Причини та час виникнення науки «Маркетинг».

Будь-яка економ наука з’являється тоді, коли на неї є попит з боку економіки (бізнесу). Маркетинг виник як наслідок систематично накопичених знань в сфері торгівлі. Бізнесу, науково-технічної революції, глобалізації і ускладнення ринкового середовища.

Маркетинг-(від англ.market-ринок,торгівля,продаж,комерційна діяльність;за іншою версією,-від market getting- завоювання ринку)виник на початку ХХ ст. у США. ТАм же внаслідок посилення конкуренції, підвищення міри поінформованості, зростання виробничих можливостей і потреб окремі елементи маркетингу було об’єднано в систему, створені відповідні маркетингові концепції та організаційні структури. Першим хто визначив маркетинг як провідну функцію підприємства, а створення цільової групи споживачів як специфічну роботу менеджера, був МАк-Кормік (1809-1884) з міжнародної компанії прибиральних машин. Механік за освітою, він запровадив у практику діяльності компанії маркетингові дослідження, концепцію створення цільового ринку фірми, цінову політику, сервісне обслуговування.

Хронологія зародження й розвитку Маркетингу в США: 1901-1905 рр. – дисципліни „Маркетинг продукції” та „Методи маркетингу” включено до навчальних програм провідних університетів США; 1908 р. – організовано першу маркетингову дослідницьку фірму; 1911 р. – виникнення перших відділів марк-гу в складі управлінського апарату корпорацій США; 1926 – створено Америк-ку національнуну асоціацію викладачів маркетингу та реклами, а згодом Американське товариство маркетингу; 1937 – створено Американську маркетингову асоціацію (АМА).

Наприкінці 60-х років маркетингг стає відомим у Європі, а у 80-х роках – і в колишньому СРСР. Треба сказати, що окремі елементи маркетингу були відомі людству ще з давніх-давен. Але саме в США внаслідок поширення конкуренції, зростання виробничих можливостей і потреб, становлення ринку спож-в окремі елементи марк-гу було об’єднано в систему, апробовано відповідні марк-ві концції та структури.

 

Принципова схема визначення маркетингу.

Маркетинг: 1.для чого?; навіщо?(завдання цільового ринку, перевага в конкурентній боротьбі з метою отримання прибутку або інших вигод); 2.Яким чином? (задовольнити потребу споживача шляхом обміну(продажу), а також розробки товару, встановлення на нього ціни, доведення інформ про товар до споживача, а також дослідження ринку, його аналізу на організації виконання маркетингових функцій.) Маркетинг – це той інструмент, який дає можливість швидше адаптуватися до змін середовища. Загальним завданням маркетингу є одержання обґрунтованих відповідей на запитання: хто?(споживачі, постачальники, посередники, конкуренти), що і скільки?(продукувати, продавати), коли і як? (продукувати,рекламувати, продавати), за скільки?(пропонувати товари), навіщо?(створювати фірму, розширювати виробництво.) З кінця 50-х рр. сис-ма засобів М. (тобто сук-ть прийо­мів та методів, конкретного інструментарію, який викор-ся фірмою для досягнення посавленої мети, розв’язання відповідних ринкових завдань) трактується як “маркетин­гова суміш” (marketing-mix). З кінця 70-х усі можливі елементи цієї суміші були об’єднані в 4 групи (концепція 4 “Р”):

1) product – продукт, товар:асортимент;якість;дизайн;торговельна марка; упаковка;розміри;сервіс;гарантії;можливості повернення.

2) place – місце розподілу:канали;транспортна упаковка;асортимент; розміщення;запаси;транспортування.

3) promotion – просування, комунікації:стимулювання збуту;суспільні відносини;пропаганда;прямий продаж.

4) price – ціна:прейскурантна;знижки;терміни платежу;умови кредитування.

Зараз цю концепцію доповнено ще кількома “Р”:people – люди (споживачі, персонал фірми);personal selling – персональний продаж;package – упаковка.

Типи ринків та відповідні їм типи маркетингу.

Найбільш поширена класифікація маркетингу

Критерії класифікації	Типи маркетингу
В галузі використання	Маркетинг товарів народного споживача
Маркетинг продукції виробничо-технічного характеру
Маркетинг послуг
За цілями організації	Маркетинг орієнтований на продукт
Маркетинг орієнтований на споживача
За характером отримання продукту	Комерційний
Некомерційний
За розмірами підприємства	Маркетинг великих підприємств
Маркетинг середніх
Маркетинг малих
За прогнозом майбутнього	Сучасний
Стратегічний
За масштабами впливу	Мікро маркетинг
Макро маркетинг
Соціально-етичний
Міжнародний

 

Класифікації потреб: види та значення.

Подібно до питання 19.

Види маркетингу залежно від типу попиту.

За час свого існування маркетинг набрав різноманітних видів та форм.

За видами попиту розрізняють маркетинг конверсійний, стимулювальний, ремаркетинг, синхромаркетинг, розвивальний, підтримувальний, демаркетинг, маркетинг, що реагує, маркетинг, що протидіє, креативний, персональний

Основні функції маркетингу.

Марке́тингові фу́нкції — окремі види або комплекси видів спеціалізованої діяльності, що здійснюються в процесі функціонування підприємства як учасника ринку. Орієнтуючись на принципову методологію маркетингу як ринкову концепцію управління і збуту, доцільно вирізнити чотири блоки комплексних функцій, кожний з яких містить у своїй структурі низку підфункцій:

Аналітична функція: вивчення ринку як такого; вивчення споживачів; вивчення фірмової структури ринку; вивчення товару; аналіз внутрішнього середовища підприємства. Виробнича функція: організація виробництва нових товарів; організація матеріально-технічного забезпечення; управління якістю та конкурентоспроможністю продукції. Збутова функція: організація системи товароруху; провадження цілеспрямованої товарної політики; організація сервісу; провадження цілеспрямованої збутової політики. Функція управління: планування маркетингової діяльності; організація маркетингової діяльності; інформаційне забезпечення; контроль маркетингової діяльності.

Аналітична функція маркетингу реалізується шляхом використання низки інструментів аналізу ринку і його складових для проведення маркетингових досліджень різних масштабів і цільового спрямування, результат яких – розробка обґрунтованіших маркетингових планів стратегічного, тактичного та оперативного рівня.

Основний зміст аналітичної функції маркетингу – проведення маркетингових досліджень для зниження невизначеності та ризику і прийняття обґрунтованіших маркетингових рішень

Виробнича функція маркетингу призначена для формування і реалізації інноваційного складника у товарній політиці підприємства через розробку і підтримку програм створення нових товарів і вдосконалення наявних.

Збутова функція маркетингу спрямована на створення ефективної збутової мережі для підтримування конкурентоспроможної пропозиції підприємства та реалізовування її з найбільшою вигодою для підприємства. Ефективне виконання збутової функції маркетингу є досить складним і проблемним завданням, враховуючи масштаби сучасного ринку, просторові й часові перешкоди, наявні на шляху від виробника до кінцевого споживача, необхідність залучення до збуту посередників та ін.

Управління маркетингом – це систематичний цілеспрямований вплив на маркетингову діяльність через планування, організацію, мотивацію і контроль для досягнення маркетингових цілей підприємства.

 

Під макрозовнішнім середовищем (макросередовищем маркетингу) розуміють сукупність суспільних і природних факторів, які впливають на всі суб'єкти мікросередовища (політичні, соціально-економічні, правові тощо).

Політико - законодавчий фактор охоплює: політичну структуру країни, урядову, політичну та законодавчу стабільність, політичну орієнтацію країни, податкову політику уряду, вплив професійних спілок, міжнародну орієнтацію та державне регулювання міжнародних відносин, державне регулювання конкуренції.

Зокрема, в останні роки політичні умови в нашій країні характеризувалися нестабільністю політичного становища, недостатнімзахистом інтересів товаровиробників з боку держави, її інертним доставленням розвитку різних форм власності та господарювання (незважаючи на рядприйнятих законодавчих актів щодо цього). Акціонування консервнихпідприємств теж не принесло позитивних результатів.

Правова ситуація в країні характеризується недосконалістю законодавчоїсистеми оподаткування підприємств-виробників (і в тому числі - ПДВ танарахування ін.), що не стимулює розвиток вітчизняного виробництва. Недосконалоює також нормативна база зовнішньоторговельних операцій, яка б мала забезпечувати державний протекціонізм експорту і обмеження імпортупродукції, для виробництва якої в Україні є умови .

74. Демографічні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

До демографічних факторів макрозовнішнього середовища відносять: Чисельність населення, Територіальне розміщення населення, Рівень урбанізації, Міграція населення, Віковий склад населення, Рівень народжуваності та смертності, Статевий склад населення, Сімейний стан населення.

Проявляється погіршення демографічної ситуації вдержаві, яке проявляється, зокрема, в підвищенні частки громадян віку іпенсійного скороченні працездатного населення. Якщо абстрагуватися від інших точинників, це зумовлює збільшення навантаження на працюючі підприємства щодоформування пенсійного фонду тощо.

Нераціональне розміщення частини зних щодо потенціальних сировинних зон. Зокрема, у великих містах і центрахпромислових великі підприємства галузі перебувають у значно гіршому становищі, ніжу сільській місцевості: і з точки зору забезпечення сировиною (за обсягомта асортиментом), і через вищі транспортні затрати на її перевезення в нарозрахунку одиницю виробленої продукції, і з огляду на більші фізичні затрати, атакож нижчі якісні характеристики при доставці на великі відстані.

Нераціональна концентрація виробничих потужностей на окремих великих підприємствах спричиняє зазначені проблеми, а також зниженнякоефіцієнта використання цих потужностей порівняно з невеликимиоб'єктами галузі.

 

На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).

Культурні фактори, які впливають на маркетинг консервних заводів, проявляються в тому, що ставлення вітчизняних споживачів до продуктівтрадиційних переробки овочів і фруктів у цілому є позитивним. Однак у сучаснихумовах основна маса населення України віддає перевагу найнеобхіднішим і найдешевшим продуктам, І при відсутності попиту на досліджувану ніякіпродукцію маркетингові заходи не можуть бути успішними.

 

Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару.

Вплив природних факторів на роботу підприємств галузі: наприклад, роки, не врожайні для зерняткових культур, томатів або іншої овочевої тасадової продукції, спричиняють дефіцит відповідної сировини, щовимагає додаткових маркетингових зусиль для її залучення з інших регіонів і,зрештою, призводять до зростання затрат виробництва.

 

Усвідомлення потреби

Пошук постачальників

Запит пропозицій

Вибір постачальників

Оформлення замовлення

Маркетингові заходи підприємства АПК в залежності від типу товару, що їм виробляється, класифікованого відповідно до ступеню обробки та характеру споживання (сировина, готова та проміжна продукція, напівфабрикати).

- сировина – не потрібні сильні рівні захисту, достатньо 1го

- напівфабрикати – іноді потрібен 2й

-проміжна продукція – 2й-3й рівні захисту

-готова родукція – всі 4 рівні захисту

Основні характеристики, які треба враховувати при відборі торгових агентів. Цілі і завдання навчання торгових агентів. Основні способи мотивування і заохочення торгових агентів, вибір найбільш доцільних способів для підприємств АПК.

Основні риси характеру торгових агентів мають бути такими:

чесність: ті торгові агенти, які заводять споживачів в оману, створюють погану репутацію не тільки самим собі, а й підприємству, на яке вони працюють;

сильна структура особистості, позитивний імідж, почуття власної гідності, упевненість у собі;

розуміння споживача, непідробний інтерес до розв’язання проблем своїх клієнтів, уміння їх вислухати, етичність, приязність;

розвинутий інтелект, широкий кругозір, досконале знання характеристик та властивостей тієї продукції чи послуги, які пропонуються споживачам;

енергійність, самолюбна цілеспрямованість, потужна особиста заінтересованість у здійсненні продажу, винахідливість.

Торгові агенти до початку роботи мають повне право пройти курс навчання. Завданнями навчання майбутнього торгового агента є:

1) знайомство з фірмою, її предметом і цілями діяльності;

2) безпосередніє знайомство з товарами фірми. їх функція ми в різних варіантах використання;

3) отримання знань про особливості клієнтів і конкурентів, різні типи замовників та їх потреби, купівельні мотиви та звички;

4) організація проведення ефективних презентацій, вивчення головних комерційних аргументів на користь кожного окремого товару;

5) знайомство з особливостями роботи і пов’язаними з нею обов’язками.

Основними аспектами такого навчання є мистецтво продажу, уміння ефективно презентувати товар, набуття практичних навичок стосовно техніки продажу, знання поведінки споживачів і конкурентів, власного підприємства і тієї продукції, з якою торговий агент матиме справу.

Оплата праці торгових агентів має стимулювати їхню роботу, тобто залежати від отриманих ними результатів. За сучасних умов ця оплата здійснюється здебільшого за такою системою. Перша частина системи — так званий «фіксований мінімум» (конкретна річна або помісячна заробітна плата, розмір якої залежить від досягнутих торговим агентом обсягів продажу). Двома різновидами такої оплати є:

наперед визначена оплата, яка гарантується в будь-якому разі;

опла та, що видається в аванс тієї винагороди, що матиме місце після підведення підсумків діяльності торгового агента за певний період.

Основною частиною оплати праці торгового агента є комісійні винагороди. Вони можуть встановлюватись у певній пропорції до досягнутих обсягів збуту чи отриманого при цьому підприємством прибутку. Різновидами комісійних винагород, які встановлюються пропорційно обсягам збуту, є такі:

лінійні комісійні винагороди (торговий агент отримує конкретний процент зі свого обороту, без урахування кількості закупок);

дегресивні комісійні винагороди (торговий агент отримує конкретний процент, який зі збільшенням обороту зменшується),

прогресивні комісійні винагороди (зі зростанням обсягів продажу збільшується комісійний процент).

У систему оплати праці торгових представників можуть також включатися такі складові:

компенсація витрат (оплата документально підтверджених торговим агентом витрат, які мали місце під час здійснення продажу);

додаткові виплати (страхування, оплата відпусток, лікарняних листків тощо);

заохочувальні виплати (премії, подарунки).

Задача 1.

Визначити на основі цільового прибутку бюджет на маркетинг для агрофірми (картопля).

Прогнозовані потреби у картоплі - 300000т,

частка - 3%, оптова ціна(кг) – 0,38 грн., роздрібна ціна(кг) – 0,5 грн., 35% - роздріб, 65% - посередники, постійні витрати – 1,1 млн. грн., змінні витрати – 16грн/ц.

На власні потреби залишаються 950000 грн., решта на маркетинг.

1) Картопля нашого виробництва на ринку

300000*3%=9000т

2) Прибуток від роздрібної торгівлі

9000*35%*0,5*1000=1575000грн

3) Прибуток від продажу посередникам

9000*65%*0,38*1000=2223000грн

4) Витрати(постійні + змінні)

1100000+9000*10*16=2540000грн

5) Бюджет на маркетинг

1575000+2223000-2540000-950000=308000грн

Задача 2.

Розрахувати 3 варіанти ціни на товар:

Очікуваний обсяг в-ва - 150од, ЗВ – 35грн/од, ПВ – 1,9 млн. грн. Плановий рівень прибутку – 1,7 млн. грн., плановий рівень рентабельності(Рр) – 25%, планова рентабельність продажу(Рп) – 17%

Ц1=(П+ПВ+ЗВ*Обсяг в-ва)/Обсяг в-ва

Ц2=(1+Рр)*(ПВ+ЗВ*Обсяг в-ва)/Обсяг в-ва

Ц3=(ПВ+ЗВ*Обсяг в-ва)/(1-Рп)/Обсяг в-ва

Задача 4.

Підприємство реалізує продукцію за ціною 100грн., ПВ – 1,6 млн. грн., ЗВ – 45грн./од.

Протягом місяця за такою ціною реалізовано 90000од. продукції. Пропонується знизити ціну:

А) 90 грн. – Е=2,6; Б) 80грн. – Е=3.

Яке зниження ціни доцільніше?

Розв’язання

1) Прибуток без зниження

П=Обсяг в-ва*Ц-(ПВ+ЗВ* Обсяг в-ва)=3350000грн

2) Прибуток від зниження

А) дод.обс.в-ва=(Е1*(Ц-Ц1)*Обсяг в-ва)/Ц=23400од

Обсяг в-ва1=90000+23400=113400од

П1= Обсяг в-ва1*Ц1-(ПВ+ЗВ* Обсяг в-ва1)=

3503000грн

Б) дод.обс.в-ва=(Е2*(Ц-Ц2)*Обсяг в-ва)/Ц=54000од

Обсяг в-ва2=90000+54000=144000од

П2= Обсяг в-ва2*Ц2-(ПВ+ЗВ* Обсяг в-ва2)=

3440000грн

Задача 3.

Вибрати оптимальний засіб розміщення реклами, якщо окремі витрати на маркетинг 50000тис грн., 75% - загальний бюджет на маркетинг.

	вартість оголош.	охоп- лення	резуль- тативн.
газета			0,004
тижневик			0,005
радіо			0,01

Розв’язання

1) Витрати на рекламу

50000*0,25/0,75=16667тис.грн.

2) Оптимальний засіб реклами

	к-ть виход	к-ть покуп	резуль- тативн.
газета	66^А	26400^Б	0,64^В
тижневик			0,59
радіо			0,41

А) Витрати на рекламу/Вартість оголошення

Б) К-ть виходів*Результативність

В) Витрати на рекламу/ К-ть покупців

Відповідь: радіо (0,41)

>П2, доцільне зниження до 90грн.

Задача 5.

Визначити один із варіантів розподілу товару за каналом розподілу:

- обсяг збуту – 1,4 млн. грн. на міс.

- к-ть споживачів – 1782

- к-ть контактів з споживачем – 2 р на міс.

- к-ть контактів працівника відділу збуту – 10 р в день

- 22 роб. дні в міс.

- з/п – 1200грн

- офісні витрати – 250тис.грн.

- 1 дрібний оптовик – 8,3% обсягу продажу

- 1 працівник - 2 дріб. оптовики

- офісні витрати знижуються на 60%

- націнка дріб. оптовика – 9%

Розв’язання

1) Самостійний продаж

Контакти=споживачі*к-ть контактів в міс.=3564

Контакти 1 працівника=роб.дні* контакти 1прац. в день=220

К-ть прац.=К/К1=3564/220=16 чол.

Оплата праці=Прац.*З/П=19200грн.

Витрати1=250000+19200=269200грн.

2) Продаж через постачальника

К-ть оптовиків=100%/8,3%=12

К-ть прац.=12/2=6 чол.

Оплата праці=6*1200=7200грн.

Офісні витрати=250000*60%=150000грн.

Витрати опт.=1400000*9%=126000грн

Витрати2= 7200+126000+150000=283200грн

Відповідь: В1<В2, доцільний нульовий канал розподілу.

1. Зв`язок і відмінності визначення понять «ринок» і «маркетинг».

2. Передумови появи повноцінного маркетингу.

3. Чотири стану обміну як передумова виникнення маркетингу.

4. Причини та час виникнення науки «Маркетинг».

5. Принципова схема визначення маркетингу.

6. Методичні підходи до визначення терміну «маркетинг». Варіанти різних визначень та їх причини.

7. Характеристика сучасних тенденцій розвитку маркетингу.

8. Значення маркетингу для підприємств АПК. Відмінність маркетингової діяльності від інших видів діяльності підприємств АПК.

9. Зміст маркетингової діяльності підприємств АПК.

10. Типи ринків та відповідні їм типи маркетингу.

11. Класифікація ринків агропродовольчої продукції.

12. Особливості ринку продавця і ринку покупця та відповідних типів маркетингу.

13. Особливості маркетингу підприємства та територіального маркетингу.

14. Особливості макромаркетингу та глобального маркетингу.

15. Особливості політичного маркетингу та маркетингу особистості.

16. Типи маркетингу на рівні підприємства. Стратегічний і тактичний маркетинг.

17. Особливості та значення соціального маркетингу.

18. Основні категорії маркетингу.

19. Визначення потреби і попиту та характеристика їх видів.

20. Характеристика різних рівнів потреб.

21. Взаємозв’язок категорій «потреба» та «цінність».

22. Класифікації потреб: види та значення.

23. Класифікації потребАбрахам Маслоу: переваги та недоліки, можливості використання.

24. Комплекс маркетингу та його основні елементи.

25. Сутність поняття маркетинг-мікс.

26. Види маркетингу залежно від типу попиту.

27. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК конверсійного маркетингу. Приклади.

28. Основні завдання та умови застосування на підприємствах АПК стимулюючого маркетингу. Приклади.

29. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК розвиваючого маркетингу. Приклади.

30. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК ремаркетингу. Приклади.

31. Основні завдання та умови застосування на підприємствах АПК синхромаркетингу. Приклади.

32. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК підтримуючого маркетингу. Приклади.

33. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК демаркетингу. Приклади.

34. Завдання та умови застосування на підприємствах АПК протидіючого маркетингу. Приклади.

35. Зародження і еволюція науки «Маркетинг».

36. Взаємозв`язок розвитку маркетингу із суспільно-економічним розвитком людства.

37. Зародження і еволюція маркетингу в світі та в Україні та відповідність його історичному розвитку суспільства.

38. Етап розвитку маркетингу, орієнтований на розвиток товару, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

39. Етап розвитку маркетингу, орієнтований на збут, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

40. Етап розвитку маркетингу, орієнтований на ринок, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

41. Етап розвитку маркетингу, орієнтований на маркетингове керівництво виробництвом, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

42. Етап розвитку маркетингу, орієнтований на маркетинг стосунків, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

43. Соціально-етичний етап розвитку маркетингу, його характеристика та відповідність економічному розвитку суспільства (економічній ері людства).

44. Мікроеволюція маркетингу. Концепції маркетингу. Приклади.

45. Концепції маркетингової діяльності. Приклади різних ситуацій для підприємств АПК.

46. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК маркетингової концепції вдосконалення виробництва.

47. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК маркетингової концепції вдосконалення товару.

48. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК маркетингової збутової концепції.

49. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК концепції соціально-етичного маркетингу.

50. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК концепції стратегічного маркетингу.

51. Приклади та можливості застосування на підприємствах АПК концепції маркетингу стосунків.

52. Причини повільного розвитку маркетингу в агробізнесі України.

53. Особливості еволюції маркетингу в АПК України.

54. Напрямки трансформації біз­не­су в агропромисловому секторі економіки України з метою адаптації до впли­ву глобалізації.

55. Основні функції маркетингу.

56. Суть основних принципів маркетингу.

57. Маркетингове середовище функціонування підприємств АПК: визначення та структура.

58. Принципи віднесення того чи ін­шо­го фак­тору маркетингового середовища до мікрозовнішнього чи макрозовнішнього середовища.

59. Характеристика внутрішніх факторів маркетингової діяльності підприємств АПК.

60. Склад та характеристика факторів мікрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК.

61. Цільовий ринок підприємств АПК – суть та методика визначення. Приклади.

62. Клієнти підприємств АПК. Два основні підходи їх визначення. Приклади.

63. Споживачі товарів підприємств АПК: визначення та основні типи. Приклади.

64. Постачальники, посередники та конкуренти підприємств АПК: визначення, види та їх вплив на їх діяльність. Приклади.

65. Контактні аудиторії підприємств АПК: визначення, види та їх вплив на діяльність підприємств. Приклади.

66. Особливості та значення для бізнесу взаємодії підприємств АПК із державними установами.

67. Особливості та значення для бізнесу взаємодії підприємств АПК із фінансовими установами.

68. Особливості та значення для бізнесу взаємодії підприємств АПК із внутрішніми контактними аудиторіями. Відмінність внутрішніх контактних аудиторій від факторів внутрішнього середовища.

69. Особливості та значення для бізнесу взаємодії підприємств АПК із контактними аудиторіями місцевих мешканців та впливових громадських груп.

70. Особливості та значення для бізнесу взаємодії підприємств АПК із контактними аудиторіями засобів масової інформації та лідерів громадської думки.

71. Склад та характеристика факторів макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК.

72. Економічні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

73. Політико-правові фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

74. Демографічні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

75. Соціально-культурні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

76. Природно-географічні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

77. Технологічні фактори макрозовнішнього маркетингового середовища підприємств АПК: види та приклади впливу на їх діяльність.

78. Вплив аграрної політики України на маркетингову діяльність підприємств АПК.

79. Два принципові підходи до реалізації аграрної політики в провідних країнах світу – виробників продукції АПК.

80. Напрямки побудови ефективної аграрної по­лі­­тики з метою формування конкурентного середовища.

81. Значення інформації в маркетингу. Приклади.

82. Суть, основна мета та сфера застосування маркетингового дослідження.

83. Об`єкти та напрями маркетингового дослідження.

84. Основні принципи маркетингового дослідження.

85. Характеристика основних етапів процесу маркетингового дослідження.

86. Якісні та кількісні маркетингові дослідження: суть та сфера застосування.

87. Характеристика основних методів аналізу маркетингової інформації.

88. Основні проблеми використання результатів маркетингового дослідження в бізнесовій діяльності.

89. Класифікація основних видів маркетингової інформації та її значення для практичної діяльності підприємств АПК.

90. Вторинна та первинна маркетингова інформація: суть, переваги та недоліки.

91. Шляхи та методи отримання первинної і вторинної інформації про конкурентів підприємств АПК. Приклади.

92. Шляхи та методи отримання первинної і вторинної інформації про споживачів продукції підприємств АПК. Приклади.

93. Шляхи та методи отримання первинної і вторинної інформації про посередників підприємств АПК. Приклади.

94. Шляхи та методи отримання первинної і вторинної інформації про основні контактні аудиторії підприємств АПК. Приклади.

95. Шляхи та методи отримання первинної і вторинної інформації про постачальників продукції і потенційних партнерів підприємств АПК. Приклади.

96. Аналіз доцільності використання підприємствами АПК різних методів маркетингового дослідження.

97. Внутрішні і зов­ніш­ні джерела отримання вторинної інформації.

98. Опитування як метод маркетингового дослідження. Переваги та недоліки різних способів опитування.

99. Панельні опитування як метод маркетингового дослідження. Сфера застосування та значення.

100. Спостереження як метод маркетингового дослідження. Доцільність використання.

101. Експеримент та імітація як методи маркетингового дослідження. Доцільність використання.

102. Тестування як метод маркетингового дослідження. Різновиди та доцільність використання.

103. Фокус-групи як метод маркетингового дослідження. Переваги та недоліки. Доцільність використання.

104. Метод активного вивчення поведінки цільових ринків та метод “таємного споживача” як методи маркетингового дослідження. Доцільність використання.

105. Мар­ке­тин­го­ва інформаційна система: суть, доцільність створення та структура.

106. Суть кон’юнктури ринку та її складові.

107. Методика дослідження кон’юнктури ринків товарів АПК.

108. Суть маркетингових можливостей підприємства АПК та методика їх визначення.

109. Методика проведення SWOT-аналізу та його практичне застосування. Приклад SWOT-аналізу для підприємства АПК.

110. Поняття ринкової ніші підприємства АПК та способи її вимірювання.

111. Перешкоди, які можуть виникати при входженні підприємств АПК на ринки різних типів. Приклади.

112. Суть понять «сегментування ринку», «сегмент ринку». Основні рекомендації щодо сегментації ринку агропромислової продукції. Приклади.

113. Основні способи заволодіння ринком продукції АПК.

114. Приклади впливу факторів, які треба враховувати при виборі стратегії охоплення ринку продукції АПК.

115. Суть поняття «позиціонування товару» та способи його здійснення. Фактори, які треба враховувати при позиціонуванні продукції АПК. Приклади.

116. Визначення «конкуренції» та основні підходи до її вимірювання. Основні параметри, за якими оцінюються конкуренти підприємств АПК. Приклади.

117. Характеристика дії основних сил конкуренції (за Портером).

118. Аналіз на прикладі продукції АПК конкуренції бажання, товаро-родової, товаро-видової конкуренції та конкуренції марки.

119. Залежність маркетингової діяльності підприємств АПК від класифікації конкуренції за типами ринків. Приклади.

120. Цінова та нецінова конкуренція: їх види та приклади застосування підприємствами АПК.

121. Недобросовісна конкуренція, її види та способи боротьби з нею підприємствами АПК.

122. Методика здійснення сегментації ринку підприємств АПК.

123. Особливість ринку споживачів. Головні принципи сегментації споживчого ринку.

124. Особливість ринку підприємств. Головні принципи сегментації організацій-споживачів.

125. Основні елементи географічного принципу сегментації ринку споживачів продукції АПК. Приклади сегментації.

126. Основні елементи психографічного принципу сегментації ринку споживачів продукції АПК. Приклади сегментації.

127. Основні елементи демографічного принципу сегментації ринку споживачів продукції АПК. Приклади сегментації.

128. Основні елементи поведінкового принципу сегментації ринку споживачів продукції АПК. Приклади сегментації.

129. Характеристика основних етапів прийняття рішення споживачем про придбання товару на споживчому ринку.

130. Характеристика основних етапів прийняття рішення про придбання товару для виробничих потреб на ринку підприємств.

131. Основні відмін­ності між організаціями-спожи­ва­ча­ми (ринком підприємств) та кінцевими споживачами (споживчим рин­ком).

132. Особливості, які треба враховувати підприємствами АПК в ході співпраці з нек