Характеристика основних етапів ціноутворення на прикладі продукції підприємств апк. Приклади.

Процес ціноутворення складається з шести етапів. Розглянемо кожний з них.

1. Визначення мети ціноутворення.

Кожному підприємству необхідно визначити мету виготовлення конкретного товару. Якщо підприємство вибрало цільовий ринок і здійснило правильне позиціонування, то йому легше сформувати маркетинговий комплекс і визначити мету цінової політики. Існує кілька основних цілей цінової політики маркетингу:

• забезпечення збуту (виживання);

• максимізація чи збільшення прибутку;

• досягнення та збереження відповідних обсягів товарообігу (частки ринку, кількості продавців);

• підвищення конкурентоспроможності підприємства й товару.

2. Визначення попиту.

Величину попиту визначають кілька факторів: існуючий рівень цін на товари, економічна ситуація, доходи покупців, їх спеціалізація та поведінка, рівень розвитку техніки та технології. Крім того, товаровиробнику слід ураховувати, що не завжди зниження ціни на товар супроводжуватиметься підвищенням попиту на нього (ефект заміни)

3. Аналіз витрат на виробництво та збут товару.

Це один з найважливіших етапів встановлення ціни, оскільки дає змогу встановити мінімально допустиме її значення, яке забезпечить покриття витрат на виробництво та реалізацію продукції

(надання послуги) і отримання відповідного прибутку. Ось чому важливо розрахувати всі види витрат підприємства:

• постійні (не змінюються залежно від обсягів випуску чи продажу продукції: амортизаційні відрахування, орендна плата, страхові внески, відсотки за кредит тощо);

• змінні (змінюються залежно від обсягів виробництва: вартість сировини, матеріалів, транспортування тощо);

• повні (сума постійних і змінних витрат);

• середні (постійні, змінні, повні витрати у розрахунку на одиницю продукції);

• маржинальні (збільшення або зменшення повних витрат за відповідного збільшення або зменшення

обсягу виробництва на одиницю продукції).

4. Аналіз цін конкурентів.

Товаровиробник має знати ціни на продукцію конкурентів і відмітні характеристики їх товарів.

5. Вибір методу (методів) ціноутворення.

На цьому етапі безпосередньо визначають ціну на товар за допомогою відповідного методу (методів) ціноутворення.

Маркетингова цінова політика має досить широкий арсенал підходів та методів прямого і непрямого розрахунків ціни. Найчастіше використовують такі методи: "витратний", беззбитковості та одержання цільового прибутку, значних переваг (цінностей) товару.

6. Встановлення остаточної ціни.

(Щодо АПК написать самостійно)

Показники визначення попиту на прикладі продукції АПК. Цінова еластичність попиту: методологія її визначення та фактори від яких вона залежить.

Показники:

1)обсяг та динаміка продажу.

2)показник еластичності попиту

3)економічні па психологічні можливості покупців

Будь-яка ціна, призначена фірмою, так чи інакше позначиться на рівні попиту на товар. Залежність між ціною і сформованим у результаті цього рівнем попиту представлена кривою попиту. Крива показує, яку кількість товару буде продано на ринку протягом конкретного відрізка часу. У звичайній ситуації попит і ціна знаходяться в обернено пропорційній залежності. Так що, піднявши ціну з Ц1 до Ц2 фірма продає меншу кількість товару. Імовірно, споживачі з обмеженим бюджетом, зіштовхнувшись із вибором альтернативних товарів, стануть купувати менше тих товарів, ціни яких виявляються для них занадто високими. Більшість кривих попиту прагне вниз по прямій чи вигнутій лінії. Однак у випадках із престижними товарами крива попиту іноді має позитивний нахил. Споживачі порахували більш високу ціну показником більш високої якості чи більшої бажаності товару. Однак при занадто високій ціні (Ц3) рівень попиту виявляється нижче, ніж при ціні Ц2.

Цінова еластичність попиту - чутливість споживачів до зміни цін на продукцію.

Ц-ва ел-сть визначається відношенням зміни величини попиту до зміни цін (у %):

Ке=(ΔХ/Х)/(ΔР/Р).

де Ке – цінова еластичність; Р - початкова ціна, Х – величина попиту на товар при ціні Р; ΔХ - зміна попиту; ΔР - зміна ціни.

Ке показує %-ну зміну попиту на кожний %-к зміни ціни. У зв’язку з тим, що попит зменшується в міру зростання цін, еластичність вимірюється від’ємними величинами. Для спрощення розрах-в ел-сть виражають в додатніх числах. Попит вважається еластичним, якщо Ке > 1, тобто у тих випадках, коли невеликі зміни в цінах призводять до помітного зростання к-сного обсягу продажу - це характерно для т-рів високої якості. Нееласт-й попит спостерігається тоді, коли 0<Ке<1 (товари низької якості).При одиничному попиті відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні попиту.

Перехресна еластичність попиту:

Ке=(ΔХа*Рб)/(ΔРб*Ха).

Ра - початкова ціна продукту Б, ΔРб- зміна ціни на продукт Б, Ха– початковий попит на товар А; ΔХа - зміна попиту на товар А.

Ке = 0 - продукти взаємозамінні; Ке>0 - продукти взаємодоповнюють один одного, Ке <0 - продукти не є взаємозамінними та не мають конкурентного співвідношення.

Фактори, які визн. цінову еласт-сть попиту:

--замінність товарів: чим більше існує замінювачів товару, тим більш еластичним є попит на нього;

--питома вага т-ру в доході споживачів: чим більш важливе місце займає продукт у бюджеті споживачів, тим вища еластичність попиту на нього;

--належність т-рів до предметів розкошу чи першої необхідності: чим ближче товар до життєво необхідних, тим менш еластичний попит на нього;

--фактор часу: еластичність попиту на продукт є в прямій залежності від проміжку часу, необхідного для прийняття рішення, оскільки зі зміною ціни змінюються звички і смаки споживачів.

 

Суть, переваги і недоліки, умови застосування підприємствами АПК методу ціноутворення «Середні витрати плюс прибуток». Приклади.

Метод "середні витрати плюс прибуток" (метод "солодкого чаю"). Це самий простий метод, по ньому ціна визначається як сума собівартості й націнки (норма прибутку). Для підприємств торгівлі при розрахунку враховується не собівартість, а початкова ціна, за яку торгівець придбав товар у його виробника. Націнка визначається в процентах або від собівартості, або від продажної ціни. Прибуток роздрібного продавця, хоча його націнка вища, не обов'язково вищий за прибуток виробника. Адже він ще визначається і обсягом продажів та витратами. Переваги методу: більш ясний для виробника; іноді вважається справедливим суспільством. Недоліки: не пов’язаний з поточним ринковим попитом; не враховує споживчі якості товару. Ц=С+П, де Ц-ціна товару, С-собівартість,П-середня норма прибутку

 

Суть, переваги і недоліки, умови застосування підприємствами АПК методу ціноутворення на основі відчутної цінності товару. Приклади.

Встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. При цьому методі за основу приймаються не витрати продавця, а сприйняття покупцем цінності товару. При використанні методу необхідно з'ясувати, які ціннісні уявлення про товари є у свідомості споживача. Не знаючи цих уявлень можна завищити ціни – і товар не розійдеться, або знизити – продавець недоотримає прибутку. За основу беруться не витрати продавця, а сприйняття покупцем цінності товару. Переваги: фірма враховує зміну попиту на товар, > виручка, оскільки покупці платять гроші не тільки за товар, а й за доставку, обслуговування, тощо. Недоліки: фірма мало враховує власні витрати. На п-вах АПК такий метод не має відчутного застосування, оскільки попит на переважну більшість с/г товарів є досить нееластичним. Якщо б його застосовували, то ціни могли б бути дуже високими, оскільки харчування є надзвичайно важливим для людей.

Наприклад, один і той же трактор одна фірма продає за 20 тис. дол., а дру­га – за 24 тис. дол., і його купують навіть швидше, ніж у першого. Чому? То­му що агент фірми пояснюють покупцям, що: 20 тис. – ціна аналогічного тра­ктора; 3 тис. – націнка за підвищену довговічність; 2 тис. – націнка за на­дій­ність; 1 тис. — націнка за більш тривалу гарантію, 28 тис. — ціна ком­пле­к­ту усіх ціннісних показників; 4 тис, – знижка; 24 тис. — кінцева продажна ціна трактора. Покупці у захваті! Вони платять за якість націнку в 4 тис. дол., але при цьому отримують ще й знижку в 4 тис. дол.