Додаток 11. Вимоги до написання статей

Стаття являє собою відомості обсягом, як правило, у кілька машинописних сторінок, що опубліковані в науковому (науково-популярному) журналі, збірці наукових праць і т. ін.

Наукова стаття містить виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень або відомості про них.

Наведемо вимоги до наукових статей, затверджених постановою Вищої атестаційної комісії (ВАК) України №7–05/1 від 15.01.2003:

«Редакційним колегіям організувати належне рецензування та ретельний відбір статей до друку. Зобов'язати їх приймати до друку у виданнях, що виходитимуть у 2003 році та у подальші роки, лише наукові статті, які мають такі необхідні елементи:

·постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями;

·аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор;

·виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття;

·формулювання цілей статті (постановка завдання);

·виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;

·висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку».

Опишемо методику написання статті на матеріалі, що містить результати певного окремого дослідження. Насамперед, потрібно розробити її план. Для статті обсягом 5–6 друкованих сторінок план має такий вигляд.

Вступ: постановка проблеми в найзагальнішому вигляді та її зв'язок з важливими практичними завданнями в області наукового дослідження (5–10 рядків).

Останні дослідження й публікації, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячено цю статтю (зазвичай ця частина статті становить близько 1/3 сторінки і в особистому плані має назву "Теоретичні передумови").

Формулювання мети статті й постановка задач. Ця частина є дуже важливою, тому що за нею читач визначає корисність для себе цієї статті; мета статті має випливати з постановки загальної проблеми й огляду раніше проведених досліджень, тобто ця стаття повинна “ліквідувати” певні "білі плями" у сформульованій загальній проблемі ("Постановка завдання" – 5–10 рядків).

Виклад власне матеріалу дослідження (3–4 сторінки друкованого тексту): зазвичай невеликий обсяг статті змушує виділити головне в матеріалах дослідження; іноді, наприклад, обмежуватися тільки формулюванням мети досліджень, коротким згадуванням про метод вирішення завдання й наведенням отриманих результатів; природно, якщо на обсяг статті немає строгих обмежень, то доцільно описати методику дослідження повніше.

Висновки – це частина статті, у якійподаються висновки з цього дослідження й у короткій формі накреслюються перспективи подальших досліджень.

Окрім того, при написанні статті бажано дотримуватися таких рекомендацій:

· надавати якомога більше посилань;

· робити посилання як на вітчизняних, так і на зарубіжних авторів;

· надавати посилання на останні за часом публікації;

· чітко ідентифікувати новизну й особистий вклад автора.

Варто завжди пам'ятати про те, що публікації мають відображати особисті результати наукових досліджень.

Оформляють статтю згідно з вимогами того або іншого наукового (науково-популярного) журналу, збірки наукових праць і т. ін.

Додаток 12. Вимоги до написання тез

Тези доповідей наукової конференції (з'їзду, симпозіуму) – науковий неперіодичний збірник, що містить опубліковані до початку конференції матеріали попереднього характеру (анотації, реферати доповідей і (або) повідомлень).

Зазвичай тези доповіді містять виклад результатів теоретичних і (або) експериментальних досліджень або відомості про них у дуже стислому й сконцентрованому вигляді і мають майже всі складові побудови наукової статті, а саме: вступ, формулювання мети й постановка завдання, викладення власне матеріалу дослідження, висновки, список використаної літератури.

При написанні тез також рекомендується чітко ідентифікувати новизну й особистий вклад автора, адже тези, як і стаття, мають відображати особисті результати наукових досліджень.

Оформляють тези згідно з вимогами того або іншого наукового видання: збірки наукових праць, матеріалів конференцій.

Обсяг тез не повинен перевищувати двох сторінок.

 

 

Додаток 13. Підготовка доповіді на конференцію

Методика підготовки доповіді на наукову (науково-практичну, науково-технічну) конференцію є дещо іншою, ніж при написанні статті. План доповіді майже аналогічний плану статті. Однак специфіка усного мовлення призводить до істотного змінення у формі й змісті. При написанні доповіді потрібно враховувати, що певний обсяг матеріалу подається на слайдах. На слайди зазвичай виносять: математичні постановки, метод вирішення, алгоритми, структуру системи, схеми експерименту, виявлені залежності в табличній або графічній формі й т. ін. Тому доповідь повинна містити коментарі (але не повторення) до ілюстративного матеріалу. Це дає можливість на 20–30 % скоротити доповідь.

При написанні доповіді треба враховувати, що за 10 хвилин людина може прочитати матеріал, який міститься на чотирьох – п¢яти сторінках друкованого тексту, так що обсяг доповіді зазвичай менший за обсяг статті. Крім того, доповідач повинен реагувати на попередні виступи за темою його доповіді. Корисним є полемічний характер доповіді: це викликає інтерес слухачів і підвищує їхню активність.

Після написання доповіді в її тексті треба позначити номера слайдів, на які Ви будете посилатися під час викладу. Потрібно проговорити доповідь із секундоміром, щоб перевірити, чи укладаєтеся Ви в регламент. Якщо заздалегідь невідомо, скільки хвилин буде надано для виступу, відзначте олівцем текст п’ятихвилинного виступу.

Рекомендується така структура виступу:

· інформація про себе й про організацію, яку Ви представляєте;

· про що Ви будете говорити;

· текст виступу.

За такої структури Ваш виступ залишиться в пам'яті.

Доповідь на конференцію має бути відшліфованою й вивченою, а також обов'язково супроводжуватися ілюстративним матеріалом.

 

 

Додаток 14. Перелік математичних методів розв’язання лінгвістичного завдання

 

Методи математики	Лінгвістичне завдання
Теорія множин, математична логіка, теорія алгоритмів	Вивчення граматик, що породжують текст, задачі теорії машинного перекладу
Математичний аналіз (нескінченні множини, межі, неперервність, диференціальне числення, інтегральне числення та ін.)	Моделювання неперервних змінень мови в часі (діахронічна лінгвістика), географічному просторі (діалектологія), у спеціально-професійному й художньому континуумі (соціолінгвістика й стилістика); розподіл інформації в тексті; акустична структура усного мовлення й ін.
Комбінаторика	Комбінації й розташування елементів, що належать до певної лінгвістичної множини; розроблення алгоритмів машинного перекладу; вимірювання значеннєвої інформації слів і надмірності тексту та ін.
Теорія ймовірності (апріорні й апостеріорні ймовірності, ентропія, кількість інформації та ін.)	Складання частотних словників; прогнозування лінгвістичних подій під час машинного перекладу (виникнення в сегментах заданої довжини певної кількості словоформ, морфем, словосполучень, що належать до певного класу); розпізнавання мови, тексту; вимір значеннєвої інформації в тексті, лексіці різних мов; вивчення норми, системи вживання різних слів, словосполучень, словоформ, частин мови у творах різних авторів та ін.
Математична статистика (параметричні й непараметричні методи)	Визначення кількісних і якісних змін ознаки лінгвістичних об'єктів (довжина словосполучення, частина мови, тип пропозиції; частина пропозиції; ступінь порівняння прикметників; тип присудка; довжина складу; час звучання складу; член пропозиції; фонема; стиль мови й ін.)