Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Кодифікації римських імператорів. Кодифікація ЮстиніанаСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Для дослідників найціннішими є юридичні пам'ятки римського права, серед яких на перше місце варто поставити Кодифікацію Юстініана. Юстініан — східно-римський імператор (527—565 pp.) — вважав одним із засобів збереження рабовласницького ладу удосконалення законодавства. Тільки сильне і жорстоке законодавство здатне утримувати підвалини рабовласницької імперії, утримувати в покорі рабів, що часто повставали і розхитували її. Крім того, шляхом кодифікації Юстініан мріяв відродити колишню Римську імперію. Між тим законодавство знаходилось у хаотичному стані. Більш як за тисячолітню історію Риму нагромадилась така кількість законів різного рангу і змісту, едиктів, конституцій, творів римських юристів та інших правових документів, що користуватися ними було просто неможливо. Деякі з них явно застаріли і не відповідали вимогам часу, інші суперечили один одному, потребуючи упорядкування, поновлення, приведення у відповідність до нових соціально-економічних умов. При цьому відчувався вплив ще й інших правових систем. Було вирішено піддати кодифікації все накопичене право — цивільне, преторське, імператорське, твори юристів тощо. За своїм змістом кодифікація Юстініана безумовно перевершувала всі попередні. її відзначали широка творча основа, величезна, кількість джерел, серйозність намірів, послідовність обробки їх. (Для здійснення кодифікаційних робіт Юстініан 13 лютого 528 р. призначив комісію у складі 10 чоловік на чолі з магістратом і константинопольським професором права Тео-філем. Комісії було доручено систематизувати імператорські конституції. Три попередні кодифікації імператорських конституцій значно полегшили роботу і вже через рік було опубліковано зібрання конституцій під назвою Кодекс Юстініана. Розв'язувалося також ряд спірних (близько 50) питань шляхом прийняття новихконституцій. Кодифікаційні роботи вимагали прийняття нових конституцій, чим викликали активну законодавчу діяльність імператора. Протягом трьох років було прийнято близько 300 конституцій. У такий спосіб наприкінці роботи кодифікаційної комісії (533 р.) розроблений Кодекс фактично застарів і вимагав перегляду. Комісія знову його переглянула, поновила, привела у відповідність до кодифікації. В новій редакції він був прийнятий в 534 р. Кодекс Юстініана є зібранням законів (імператорських конституцій) в точному значенні цього слова. Він складається з 12 книг, кожна з яких поділяється на титули зі своєю назвою. Всередині титула розташовані окремі конституції із зазначенням імені імператора, що її прийняв, і дати прийняття. Книга 1 містить конституції з церковнего права, 2—8 — з приватного, 9 — з кримінального права, 10—12 — положення про державне управління. Для кодифікації юридичної літератури в 530 р. була створена спеціальна комісія у складі 17 чоловік, яку очолив Трібо-ніан. Вона мала переглянути всі твори класиків, вибрати найцінніші, привести їх до певної системи, вилучити повторення і протиріччя. При цьому комісії була надана повна свобода дій — вона могла змінювати тексти уривків із творів, робити до них доповнення, вилучати окремі тези, тобто опрацьовувати (поліпшувати) на свій розсуд. Застарілі поняття, терміни, положення комісія замінювала новими. Такі зміни та оновлення пізніше дістали назву інтерполяцій. Через три роки робота з кодифікації творів видатних римських юристів була завершена і опублікована як Дигес-ти, чи Пандекти Юстініана. Дигести, чи Пандекти, — зібрання уривків із 2000 творів 39 найвидатніших римських юристів, в основному тих, які мали право офіційного тлумачення законів: 9200 уривків — фрагментів. Дигести поділяються на 50 книг, книги — на титули (окрім 30—32 книг, які не мають титулів). Всього в Дигестах зібрано 432 титули*. Титули поділяються на фрагменти, довгі фрагменти — на параграфи. Кожний фрагмент містить уривок із творів одного юриста, на початку якого позначається його ім'я і назва джерела. Тому Дигести прийнято цитувати: Д.8.3.4 — Д — Дигести, 8 — книга, 3 — титул, 4 — фрагмент Основним змістом Дигестів є фрагменти, що відносяться до приватного права. Найбільша кількість фрагментів належить Ульпіану — 2462, Павлу —2083, Папініану — 595, Помпонію— 585, Гаю — 535, Юліану — 457, Модестіну — 345. Комісія здійснила переробку Інституцій Гая, які були опубліковані одночасно з Дигестами ЗО грудня 533 р. під назвою Інституції Юстініана. Вони підготовлені як навчальний посібник для юристів-початківціармператорська конституція, Якщо взяти цифри від 9 до 2, то перші дві цифри — 98 — число титулів інституцій; наступні три цифри 765 — число титулів Кодекса; останні три цифри — 432 — число титулів дигестів, що затвердила Інституції, адресується молоді, «жадібної до вивчення законів». В ній підкреслюється, що Інституції є «першими елементами усієї юридичної науки». Інституції Юстініана складаються з 4 книг, 98 титулів; титули — відповідно з фрагментів, а великі фрагменти — з параграфів. Імператорські конституції, прийняті після роботи комісії, становили четверту частину кодифікації Юстініана і дістали назву Новел. Відомо, що було 168 новел, але повністю до нас вони не дійшли. Кодифікація Юстініана в XII ст. дістала назву Зводу цивільного права (Corpus juris civilis). Джерела пізнання римського права Соціально-економічним грунтом виникнення і змісту римського приватного права був рабовласницький спосіб виробництва, що зумовлював волю рабовласників. В об'єктивованій формі така воля виражалася в праці. Це стверджується висловлюваннями давньоримських юристів: «Те, що вирішив принцепс, має силу закону», «нема сумніву, шо сенат може творити право» (Ульпіан — Д. 1.4.1; Д. 1.3.9); «будь-який закон є думка (винахід) і дар бога» (Марціан — Д. 1.3.2). Право зумовлене економічним ладом суспільства, його соціальною структурою, політичними відносинами. Воно піддається впливу історичних традицій, пануючої ідеології тощо. В рабовласницькій і феодальній формаціях право відкрито закріплює станові привілеї. примус, використовує найжорстокіші санкції для охорони економічного і політичного всевладдя пануючого стану. З встановленням буржуазного ладу значення і характер права різко змінюються. Відносини капіталістичного виробництва та обміну вимагають розвинених правових систем, відображення в них демократичних принципів, економічних методів примусу, широких можливостей привласнення чужої неоплаченої праці, охорони приватної власності і підприємництва Однак спрямованість права залишається такою самою — захист інтересів можновладців. Проте воля і сенату, і принцепсу — не безумовна, вона зумовлена умовами способу виробництва, що панує в тій чи іншій формації, на тій чи іншій стадії її розвитку. Іншими словами, право — продукт поділу суспільства на відповідні стани. В ньому відбивається воля пануючого стану, спрямована на захист свого панування, своїх інтересів, але вона (воля) зумовлюється економічним ладом, способом виробництва. Залежність права від економіки можна спостерігати в будь-якій формації. Рабовласницький спосіб виробництва засобами права закріплював за рабовласником все, вироблене рабом. Проте розвиток продуктивних сил стримувався незацікавленістю раба в підвищенні пpoдyктивнocтi праці, бо все вироблене ним, привласнювалось його володарем. Отже, право стримувало розвиток продуктивних сил. На зміну рабовласницькому способу виробництва врешті-решт приходить новий економічний лад, який приводить у відповідність і правову систему. При феодалізмі кріпак вже має право на частку виробленого продукту, яку залишає за собою. Отже, підставою виникнення права були інтереси пануючого стану, прагнення зберегти своє панування. Джерелом змісту права є матеріальні умови життя цього стану, тобто економічний лад.
Запитання для перевірки засвоєння матеріалу 1. Поняття та види джерел римського приватного права. 2. Які Ви знаєте джерела змісту права? 3. Що таке джерела правоутворення? 4. Що є джерелами пізнання римського права? 5. Що таке кодифікація Юстініана?
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; просмотров: 276; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.216.196 (0.009 с.) |