Жодна із існуючих інтерпретації не може вважатися остаточно доведеною і не маж переваг над іншими.

 

Якій моделі, що пояснюють суспільство, притаманні такі властивості, як нормативізм, активізм, пластичність соціальної реальності, саморегулятивність?

1) феноменологічній;

2) ідеалістичній;

3) діяльнісній;

4) натуралістичній;

 

Яке з висловлювань належить до ідеалістичної моделі розуміння суспільства?

1) відношення «Я» і «Ти» опосередковане Вищим;

2) людина – одна із тварин біосфери;

3) джерело суспільних змін є в самому суспільстві;

4) сціальні відносини детермінують суспільну сферу.

 

Феноменологічна модель суспільства наголошує, що:

1) специфіка суспільного буття – в його штучній соціально-організованій природі;

2) специфіка соціального полягає в домінуванні жеста як способу комунікації;

3) соціальні відносини визначають структуру суспільства;

4) феномен лідерства є визначальним для розвитку соціуму.

 

Натуралістична модель суспільства наголошує, що:

1) базовими є біологічні закономірності, а культура – тільки їх модифікація;

2) базовими є духовні закономірності, а біологічні є витвором духовних;

3) смисли творять природу суспільства;

4) розвиток соціуму спрямовується провіденційними силами.

 

Сферний підхід до розуміння суспільства стверджує, що прогрес суспільства – це:

1) рух до інформаційного суспільства;

2) рух не стільки до інформаційного суспільства, скільки до суспільства гуманізму (суспільства святих);

3) утвердження цінності влади як засобу досягнення загального Блага при підтримці священників;

4) рух до ноосфери.

 

Чи і існує прогрес в неживій природі з точки зору синергетики?

1) так, бо в неживій природі криється можливість формування порядку і самоорганізації із безладу і хаосу;

2) ні, бо в неживій природі нема можливості формування порядку і самоорганізації із безладу і хаосу;

3) ні, бо прогрес – це вдосконалення, просування вперед до кращого;

4) ні, бо ця проблема не дискутується серед прибічників даної школи.

 

Ноосфера – це:

1) формування сфери розуму на Землі завдяки синтезу знань природних і гуманітарних наук;

2) гіпотеза, що обґрунтовує ймовірність приходу до пост ліберального суспільства;

3) тип соціуму, який спроможний розв’язати економічні проблеми за належної підтримки влади;

4) політична течія правого спрямування.

 

Теософське розуміння історичного процесу наголошує, що:

1) людство розвивається спіралеподібно в процесі расової еволюції від андрогінів до боголюдства;

2) людство досягло третьої передостанньої раси в своєму розвитку;

3) сучасне суспільство завершує свій розвиток в шостій расі і готується до переходу до сьомої раси;

4) від п’ятої до шостої раси пріоритетним стане духовний розвиток щодо інтелектуального та фізичного при збереженні відокремленості релігії від науки.

 

Згідно ідей Л. Гумільова пасіонарність - це:

1) прагнення до встановлення рівноправних відносин між представниками елітних спільнот в усіх царинах суспільного життя;

2) налаштованість на співпрацю задля реалізації ринкових перетворень в постсоціалістичних країнах;

3) е фект енергії живої речовини біосфери що виявляється у підвищеній активності етнічних колективів;

4) підвищена збудженість представників окремих етносів в період сонячної активності;

 

Методологічний підхід, який розглядає політичний процес через призму політичних інститутів, їх властивостей і взаємозв'язків, а також фіксованих норм, на основі яких функціонують ці інститути:

1) біхевіоралізм;

2) структурний функціоналізм;

3) інституціоналізм;

4) теорія раціонального вибору;

 

Методологічний підхід, який розглядає політичні процеси через призму поведінки на індивідуальному і соціально-агрегованому рівні (у групах, соціальних інститутах і т.д.):

1) біхевіоралізм;

2) структурний функціоналізм;

3) інституціоналізм;

4) теорія раціонального вибору;

 

Методологічний підхід, який досліджує політичний процес як скоординовану взаємодію елементів, що складають його структуру й обумовлюють виконання визначених функцій у рамках суспільного цілого:

1) біхевіоралізм;

2) структурний функціоналізм;

3) інституціоналізм;

4) теорія раціонального вибору;

 

Методологічний підхід, який орієнтований на виявлення соціальної обумовленості політичного процесу:

1) біхевіоралізм;

2) структурний функціоналізм;

3) інституціоналізм;

Соціологічний підхід.

 

Р.-Ж. Шварценберг виділив три основних способи політичної комунікації. Визначте зайве:

1) комунікація через засоби масової інформації;

2) комунікація через суспільно-політичні організації (інститути);

3) комунікація через неформальні канали;

4) комунікація через політичних лідерів.

 

Визначте, для якого «ідеального» типу політичної культури за типологією Г.Алмонда і С.Верби характерні наступні ознаки: відсутність інтересу громадян до політичного життя; брак достовірної інформації про політику; сліпе підпорядкуванням владі; злиття політичних орієнтацій з релігійними і соціальними:

1) патріархальний;

2) гегемоністський;

3) підданський;

4) активістський.

 

Визначте, для якого «ідеального» типу політичної культури за типологією Г.Алмонда і С.Верби характерні наступні ознаки: наявність інтересу та інформації про політичне життя, але відсутність прагнення до активної участі (невисокий рівень індивідуальної активності громадян); визнання особливого авторитету влади, шанобливе ставлення до неї:

1) патріархальний;

2) гегемоністський;

3) підданський;

4. Активістський.

 

Визначте, для якого «ідеального» типу політичної культури за типологією Г.Алмонда і С.Верби характерні наступні ознаки: зацікавленість громадян у політичній участі і прояв ними активності в політиці незалежно від позитивного чи негативного відношення до політичної системи.

1) патріархальний;

2) гегемоністський;

3) підданський;

Активістський.

 

За типом політичної культури Г.Алмонд основні типи політичних систем. Визначте зайвий тип:

1) доіндустріальна з диференційованою політичною культурою;

2) демократична з інтегрованою політичною культурою;

3) континентально-європейська з фрагментарною політичною культурою;

4) англо-американська із секулярною, гомогенною культурою.

 

Що означає термін “легітимність політичної влади":

1) визнання народом влади, правомірності її застосування і згода громадян підкорятися владі;

2) здатність влади силоміць змушувати людей коритися її наказам;

3) законність влади, тобто юридичне, законодавче обґрунтування застосування влади;

4) юридичне, законодавче визнання розмежування повноважень між державою і структурами громадянського суспільства.

 

Які три типи легітимного панування виділив Макс Вебер?

1) традиційний, харизматичний, легальний;

2) харизматичний, структурний, легальний;

3) структурний, традиційний, легальний;

4) традиційний, харизматичний, структурний.

 

Як називається ставлення людини до політичних об'єктів (інститутів політичної системи, лідерів і т.д.), її суб'єктивна готовність поводитися певним чином стосовно цих об'єктів?

1) політичні установки;

2) політична ідентичність;

3) політичні цінності;

4) політичний міф.

 

Як називаються уявлення людини про ідеальні моделі політичної поведінки й кінцеві цілі діяльності, про абстрактні політичні ідеали не пов'язані з конкретним об'єктом чи ситуацією, уявлення про те, що бажано і необхідно?

1) політичні установки;

2) політична ідентичність;

3) політичні цінності;

4) політичний міф.

 

Популярна праця Г.Алмонда і С.Верби називається «Громадянська культура: політичні установки і демократія в п'яти країнах». Визначте країну, політична система якої детально не аналізувалися в цій праці:

1) Великобританія.

Франція.

3) Італія.

4) США.

 

На якому рівні інформаційно-комунікативних зв'язків, за підходом Дж.Томсона, розкривається залежність процесів передачі інформації і виникнення комунікації між суб'єктами від вживаних знаково-мовних форм?

1) технічний рівень;

2) нормативний рівень;

3) інфлуентальний рівень;

Семантичний рівень.

 

На якому рівні інформаційно-комунікативних зв'язків, за підходом Дж.Томсона, інформаційна діяльність політичних суб'єктів розглядається як функціонування спеціальних організаційних структур, кадрових центрів, банків даних, мереж і технологій збереження і передачі інформації?

1) технічний рівень;

2) нормативний рівень;

3) інфлуентальний рівень;

4) семантичний рівень.

 

На якому рівні інформаційно-комунікативних зв'язків, за підходом Дж.Томсона, визначаються ті умови, від яких залежить сила духовного впливу на громадян цілей, цінностей і ідей, пропонованих державою, партіями?

1) технічний рівень;

2) нормативний рівень;

3) інфлуентальний рівень;

4) семантичний рівень.

 

 

Який науковець розумів політичну систему як цілісну сукупність кількох структурних аналітичних рівнів (блоків), пов'язуючи функції чи групи функцій (соціалізації, рекрутування…) макросистеми з діяльністю окремих інститутів, груп і навіть індивідів, включених у системну організацію у якості структурних елементів?

1) Т.Парсонс;

2) Г.Алмонд;

3) К.Дойч;

4) Д.Істон.