Насінництво зернових та зернобобо-

ВИХ КУЛЬТУР

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно із Законом України "Про насіння і садивний мате-

ріал" оновлення елітного насіння та його розмноження орга-

нізовано за такою схемою:

Первинне насінництво (виробництво оригінального на-

сіння), як правило, ведеться безпосередньо оригінатором

або власником сорту. В окремих випадках цим можуть за-

йматись й інші науково-дослідні установи, але обов'язково за

згодою й методикою автора-оригінатора сорту і під його кон-

тролем, про що зазначається у відповідному договорі. Реалі-

зація насіння розсадників розмноження, супереліти не оригі-

наторами сортів регламентується ліцензійною угодою. Пер-

винне насінництво складається з добору вихідного матеріалу

кращих типових рослин, оцінки за потомством та поперед-

нього розмноження. До ланки первинного насінництва вхо-

дять розсадники випробування потомств першого і другого

року та насіння розсадника розмноження першого року.

Елітне насінництво (розсадник розмноження другого і

третього років, супереліта, еліта), як правило, ведеться нау-

ково-дослідними установами та їх дослідними господарства-

ми, окремими учбовими господарствами сільськогосподарсь-

ких навчальних закладів та деякими іншими суб'єктами гос-

подарювання, яким за результатами атестації надано право

на виробництво й реалізацію такого насіння.

Репродукційне насінництво (перша, друга, третя та від-

повідні наступні репродукції) ведуть у спеціалізованих та то-

варних господарствах з метою отримання насіння для забез-

печення товарних посівів, а також у тих господарствах, що

пройшли відповідну атестацію і отримали право на виробни-

цтво й реалізацію репродукційного насіння. До цієї категорії

також відноситься насіння сорту або гібриду, які проходять

державне випробування і не занесені до "Реєстру сортів ро-

слин України".

Залежно від коефіцієнта розмноження насіння, обсягу

робіт та можливостей установи, що виробляє насіння еліти,

схема насінницького процесу деяких культур може бути ско-

рочена (просо, рис, сорго та ін.), а також продовжена (зерно-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

бобові, гречка, яра тверда пшениця та ін.) за рахунок розса-

дника розмноження третього року.

Обсяги виробництва у ланках первинного і елітного на-

сінництва визначають з розрахунком потреб на ринку і пода-

льшого розмноження сорту таким чином, щоб товарні посіви

були забезпечені насінням зазначених вище репродукцій, а

впровадження у виробництво нових сортів здійснювалось

протягом 3-4 років з моменту його реалізації.

МЕТОДИ, СХЕМИ Т А ЗАХОДИ З ВИРОБНИЦТВА

НАСІННЯ ВИСОКИХ ГЕНЕРАЦІЙ

Насінництво в первинних ланках повинно здійснюватися з

найбільш ретельним дотриманням усіх вимог методики та

технології. Усякі порушення, що можуть призвести до змін

генетичних параметрів сорту, обов'язково вплинуть на сор-

тові якості насіння у всіх наступних ланках елітного та репро-

дукційного насінництва.

Насіння еліти повинно бути вирощене з використанням

спеціальних селекційно-насінницьких методів та заходів, ма-

ти добру виповненість, вирівняність, велику масу 1000 зерен,

відповідати сортовим та посівним вимогам державних стан-

дартів, мати типові для сорту ознаки та властивості.

При вирощуванні насіння еліти повинно бути забезпече-

но:

- підтримання всіх цінних господарсько-біологічних власти-

востей та ознак сорту, які послужили підставою для його ра-

йонування;

- збереження високої чистоти та типовості;

- одержання фізіологічно повноцінного насіння з високими

посівними якостями та врожайними властивостями;

- оздоровлення насіння від хвороб;

- дотримання обсягів виробництва згідно маркетингових

досліджень щодо потреб ринку;

- виконання планів виробництва і реалізації насіння еліти

та створення в необхідних обсягах страхових і перехідних

фондів;

- якнайшвидше розмноження насіння нових сортів для

прискорення сортозміни.

При виробництві насіння еліти застосовують,

здебільшого, метод індивідуально-родинного добору. Метод

масового добору або інші методи використовують за

рекомендацією установи-оригінатора, а також షа приско-

реного розмноження насіння еліти перспективних і

дефЦіці имтентиохд сио претірве. дбачають такі основні заходи підтримання

морфологічних особливостей та продуктивності сорту:

- відбір кращих, тобто найбільш продуктивних, здорових і

типових для сорту рослин (колосся, волоті);

- створення в процесі насінницької роботи оптимальних

умов для рослин, з яких формується насіння з високими

посівними якостями та врожайними властивостями;

- вилучення маловрожайних нетипових, уражених хворо-

бами та шкідниками рослин (потомств);

- проведення видових і сортових прополювань,

запобігання механічному та біологічному засміченню;

- ретельне очищення та сортування насіння з доведенням

його до високих посівних кондицій.

Високу типовість посівів перехреснозапильних культур

забезпечують за дотримання таких норм просторової ізоляції

між різними сортами даної культури і різними репродукціями

одного сорту:

- жито, гречка, вика озима, чина – 200 м;

- люпин багаторічний, боби, сорго – 500 м.

Посіви розсадників первинного насінництва генетично

вирівняних сортів самозапильних культур доцільно розміщу-

вати в одному масиві з чистосортними посівами даного сор-

ту. Розсадники випробування потомств поліморфних сортів

озимої пшениці короткостебельного типу, схильних до спон-

танної гібридизації, слід розміщувати в масивах цього ж сор-

ту або дотримуватись просторової ізоляції від посівів інших

сортів цієї культури (не менше 100 м). Щоб запобігти можли-

вому біологічному та механічному засміченню, ураженню

хворобами та пошкодженню шкідниками, первинні ланки на-

сінництва самозапильних культур розміщують в окремій сіво-

зміні.

Сорти твердої та м'якої озимих пшениць висівають не

ближче 200 м один від одного.

Метод індивідуально-родинного добору використову-

ють за виробництва насіння еліти як самозапильних, так і пе-

рехреснозапильних культур. Він дозволяє зберегти тип сорту

шляхом індивідуального відбору кращих, тобто найбільш

продуктивних, здорових і типових рослин (колосся, волоті),

кожне з яких потім окремо оцінюється за потомством протя-

гом одного-двох років.

Схема виробництва насіння еліти за цим методом (рис.1)

повинна, як правило, складатись із таких ланок: розсадників

випробування потомств першого і другого років, розсадників

розмноження 1 і 2 років, супереліти, еліти.

Залежно від коефіцієнта розмноження насіння, обсягів

робіт та можливостей установи, яка виробляє насіння еліти,

схема насінницького процесу може бути скорочена (просо,

рис, сорго), або подовжена (зернобобові, гречка за рахунок

розсадника розмноження 3-го року).

Добір елітних рослин. У зернових колосових культур

відбирають непошкоджені хворобами рослини з типовими

ознаками колоса та зерна; з прямостоячою та компактною

формою куща без підгонів; високою кущистістю, вирівняним

(одноярусним) розташуванням добірного, добре озерненого

колосся, характерними для сорту u1074 висотою, загальним габіту-

сом та архітектонікою.

При доборі рослин гречки враховують крупноплідність,

розміщення першого суцвіття на стеблі, архітектоніку росли-

ни (ознаки скоростиглості). При цьому візуально оцінюють

озерненість суцвіть стебла з подальшою лабораторною оцін-

кою продуктивності по господарському коефіцієнту та інших

показниках.

Елітні рослини зернобобових культур відбирають за ти-

повістю, скоростиглістю, урожайністю, імунністю, висотою

стебла, кількістю міжвузлів до нижнього бобу, кількістю бобів,

насіння в бобі, крупністю бобів, масою 1000 зерен та ін. Для

відбору рослин сої аналізують їх висоту, тип куща, висоту

прикріплення нижніх бобів. Типовість сорту забезпечує колір

квітки, опушення стебла й стулок бобів, наявність антоціано-

вого пігменту на підсім'ядольному коліні, ураження рослин

патогенними мікроорганізмами.

При аналізі насіння особлива увага звертається на фор-

му та колір рубчика. Кращі рослини збирають з корінням,

зв'язують в снопи, підсушують, а потім в лабораторних умо-

вах кожну з них знову оцінюють за типовістю по комплексу

морфологічних ознак, визначають загальну та продуктивну

кущистість. Нетипові та хворі рослини бракують. Кожну рос-

лину (колос, волоть) з тих, що залишились, індивідуально

обмолочують, одержане зерно очищають та оцінюють за

продуктивністю.

Після очищення насіння проводять органолептичну оцін-

ку за його морфологічними ознаками: кольором, виповненіс-

тю, формою, крупністю, скловидністю та ін. Насіння вівса пе-

реглядають в ультрафіолетовому промінні для виділення не-

типових за кольором форм, а у кормового люпину за допомо-

гою індикаторів виділяють алкалоїдні домішки.

Для подальшої роботи залишають насіння високопродук-

тивних та типових для сорту рослин. З метою підвищення

ефективності відбору елітних рослин доцільно мати спеціа-

льний розсадник добору, в якому рослини вирощуються на

оптимальній площі живлення, що дозволяє підвищити проду-

ктивність кожної рослини і сформувати повноцінне насіння.

Маючи такий розсадник, можна прискорити та u1087 полегшити ві-

дбір високопродуктивних вихідних рослин, не подовжуючи

при цьому схеми виробництва насіння еліти.

Розсадник відбору закладають одночасно з розсадником

випробування потомств 1-го року. В розсаднику відбору до-

пускається проведення додаткових заходів для покращання

сорту. Протягом вегетаційного періоду тут спостерігають за

ростом та розвитком рослин. Перед збиранням проводять ві-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

дбір типових для сорту рослин (волотей), які мають комплекс

цінних ознак і властивостей.

Розсадник випробування потомств першого року (РВ-1)

закладають насінням з кращих відібраних рослин (колосся,

волотей), які залишались після лабораторного бракування

(рис. 4.1). Кількість потомств (не менше 100) встановлюють з

урахування плану-замовлення на виробництво насіння еліти,

створення страхових фондів в розмірі 100%, коефіцієнта ро-

змноження сортів, рівня браковки. Насіння кожної з кращих

рослин (колосся, волотей) залежно від його кількості висіва-

ють на одному або декількох рядках довжиною 1-5 метрів ка-

сетною або ручною сівалкою.

Схема посіву повинна забезпечувати оптимальну площу

живлення кожної рослини, що залежить від біологічних особ-

ливостей культури та сорту, а також від грунтово-кліматичних

умов зони вирощування. Для культур з високою енергією ку-

щіння більш ефективним є широкорядний та стрічковий посі-

ви, в яких ширину міжрядь та загущення в рядках встанов-

люють експериментально.

Гречку висівають з міжряддям 30-60 см та інтервалом в

рядках 2-5 см і більше, а зернобобові культури – на одноряд-

кових ділянках довжиною 1-15 м з міжряддям 45-60 см та ін-

тервалом в рядках 2-2,5 см. Родоначальне насіння та необ-

молочене колосся можна сіяти гніздами.

Всі потомства, які відхиляються за морфотипом та фе-

нофазами від типовості сорту, вибраковують на пні. У перех-

реснозапильних культур бракування проводять до цвітіння.

Кращі сім'ї збирають та оцінюють кожну окремо в такій послі-

довності: зібрані рослини зв'язують у снопи з етикетками, пі-

дсушують (за необхідності), u1086 окремо обмолочують і після

очищення насіння оцінюють його типовість за формою та ко-

льором, визначають (за масою насіння) продуктивність, потім

насіння сортують і зважують для визначення виходу.

Потомства оцінюють за середньою продуктивністю. Кращі

залишають для посіву в розсад-

никах випробування потомств

другого року. Загальний обсяг

бракувань (польових та лабора-

торних) залежить від особливос-

тей сорту, умов року тощо.

Специфічні заходи вирощу-

вання зернобобових культур (на-

явність підтримуючої культури,

розділення потомств рядками ві-

вса або ячменю) застосовують за

необхідності.

Розсадник випробування по-

томств другого року (РВ-2) приз-

начений для добору кращих по-

томств. У ньому доцільно висіва-

ти і частину кращих потомств з

розсадника випробування друго-

го року минулих років (контроль-

ний пересів).

Кількість закладених по-

томств повинна забезпечувати

виконання плану-замовлення по

виробництву насіння еліти.

Польові спостереження, облік та

оцінювання проводяться за схе-

мою, аналогічною РВ-1. Техніка

збирання, обробка та оцінка по-

томств уніфіковані при деякій

своєрідності окремих елементів

технології по культурах (сортах).

У гетерогенних сортів кожну

кращу лінію збирають окремо

малогабаритним комбайном,

одержане насіння очищують та

зважують. Кращі потомства об'є-

днують, насіння сортують та

зважують.

У генетично однорідних сортів після оцінювання потомств

на пні та бракування нетипових ліній залишені кращі потомс-

тва збирають комбайном (об'єднано), якщо немає необхідно-

сті оцінки по зерну. Потім зерно сортують. Загальний обсяг

бракувань у розсаднику випробування потомств другого року

залежить від кількості нетипових форм, уражених хворобами

і пошкоджених шкідниками. Біоморфологічно вирівняні сорти

самозапилюваних культур після 1-2 циклів індивідуально-

родинного добору розмножують простим пересівом.