АДАПТАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО НАСІННИЦТВА ДО



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

АДАПТАЦІЯ ВІТЧИЗНЯНОГО НАСІННИЦТВА ДО



МІЖНАРОДНИХ СХЕМ І ПРОЦЕДУР

Нині галузь насінництва u1074 в Україні є складним комплексом,

до якого входять дослідні та учбові господарства науково-

дослідних установ і сільськогосподарських навчальних за-

кладів, акціонерні товариства, приватні та інші підприємства.

Потенціал галузі надзвичайно великий, але сьогодні вона

не спроможна повною мірою забезпечити високоякісним на-

сінням та садивним матеріалом вітчизняного виробника сіль-

ськогосподарської продукції. Звертає на себе увагу й те, що

інвестиції , вкладені в насінництво, не дозволяють виробнику

вийти на європейський і світовий ринки, які на сьогодні стали

досить значними (табл.1.1). А це, в свою чергу, блокує роз-

виток галузі, знижує її інвестиційну привабливість, не дозво-

ляє поповнювати бюджет країни.

ТАБЛИЦЯ 1.1 – ОБСЯГИ РИНКУ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В

ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

Країна

Пшениця Ячмінь

Розмір ринку,

Млн. євро

Доля ринку,

%

Розмір ринку,

Млн. євро

Доля ринку,

%

Австрія 10 20 10 18

Англія 65 65 51 45

Бельгія 10 8 2 2

Греція 8 10 2 2

Данія 40 13 45 26

Ірландія 8 39 7 52

Іспанія 65 45 22 15

Італія 25 12 5 2

Нідерланди 10 9 3 2

Німеччина 100 23 65 15

Португалія 5 7 – –

Швеція 19 32 25 42

Фінляндія 5 18 11 42

Франція 185 25 68 10

Одним із шляхів виправлення становища в насінництві є

перегляд його організаційної структури, пристосування галузі

до ринкових умов та міжнародних вимог, головною з яких є

запровадження в Україні сертифікації насіння за Схемами

ОЕСD – Організації країн економічного співробітництва та

розвитку.

ОЕСD є міжурядовою організацією з головним офісом у

Парижі (Франція). Її членами є усі країни-члени Європейсько-

го союзу (ЄС), а також США, Канада, Мексика, Бразилія, Ар-

гентина, Чилі, Уругвай, Болівія, Австралія, Нова Зеландія,

Японія, Ізраїль, Туреччина, Росія, Киргизстан, Іран, Туніс,

ПАР, Зімбабве, Єгипет, Кенія, Уганда. Головним керівним ор-

ганом ОЕСD є Рада, до складу якої входять представники

країн-учасниць, уповноважені своїми урядами.

Структура ОЕСD включає близько 200 директоратів, ко-

мітетів, робочих груп і технічних підгруп, в засіданнях яких

щорічно приймають участь біля 20 тисяч експертів з різних

країн світу. Основними є директорати:

- продовольства, сільського господарства і рибальства;

- співробітництва і розвитку;

- торгівлі;

- навколишнього середовища;

- економіки;

- науки, технології і промисловості;

- освіти, працевлаштування і соціальних питань.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

Директорат ОЕСD з продовольства, сільського господар-

ства і рибальства концентрує свою діяльність на вивченні і

складанні щорічних аналітичних звітів з питань розвитку і пе-

рспектив національної політики в галузі сільського господар-

ства, маркетингу і торгівлі.

Проводиться робота з вивчення рівня споживачів і секто-

ра допомоги платникам податків; отримання прибутків; тех-

нологій і ефективності їх взаємодій. Ця робота також вклю-

чає розроблення і приведення у відповідність сучасним ви-

могам міжнародних стандартів якості насіннєвого і садивного

матеріалу, а також управління кодами і програмами.

Деякі з видів діяльності цієї організації відкриті для країн,

що не її членами. У теперішній час кількість країн-учасниць

Схем сортової сертифікації насіння ОЕСD доведена до 55,

включаючи 6 африканських країн. Зараз весь світовий ринок

насіння, який регламентовано згідно з вимогами сортової

сертифікації ВОС (відмінність, однорідність і стабільність),

майже повністю діє за принципами ОЕСD.

В організації прийнято такі схеми сертифікації насіння:

- трави та бобові (50 країна);

- капустяні, інші олійні та прядивні (50 країна);

- хлібні злаки (51 країн);

- цукровий і кормовий буряк (30 країн);

- підземна конюшина та подібні види (4 країни);

- кукурудза і сорго (41 країн);

- овочі (27 країн).

Починаючи з 1962р., ОЕСD щорічно видає вказівки щодо

реєстрації сортів, дозволених до сертифікації згідно з прави-

лами цієї організації. Реєстри містять перелік сортів рослин,

дозволених до сертифікації за схемами ОЕСD, який щорічно

переглядається, а також інформацію про осіб, які відповіда-

ють за підтримку сортів (коди, імена і адреси).

Щорічний список сортів, допущених до сортової сертифі-

кації за схемами ОЕСD, включає ті, які офіційно визнанні як

відмінні та цінні хоча б в одній країні. В більшості він складе-

ний з сортів, що є об’єктами міжнародної торгівлі (інколи

включаються батьківські форми), число яких безперервно

зростає.

Схеми офіційно визнають використання етикеток та сер-

тифікатів для виробленого насіння та процесу його виробни-

цтва для міжнародної торгівлі у відповідності з погодженими

процедурами. Уряд кожної країни, що є членом ОЕСД, ви-

значає уповноважений орган з метою забезпечення роботи

цієї схеми. Результати роботи за вказаною схемою сертифі-

кації насіння розглядаються на щорічній зустрічі представни-

ків уповноважених органів.

Участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСD до-

зволить нашій країні повноправно долучитися до міжнарод-

ної торгівлі посівним матеріалом. Адже щорічні втрати від

торгівлі не сертифікованим насінням складають лише по на-

сінню трав приблизно 150 тисяч доларів США.

Попередні розрахунки показують, що наша країна може

експортувати насіння сільськогосподарських культур на суму

850 млн. доларів США (в недалекому минулому Україна пос-

тавляла в основному в межах колишнього СССР до 0,4 млн.

тонн насіння різних культур, в тому числі озимої пшениці і ку-

курудзи).

Запровадження основних принципів системи сортової

сертифікації насіння за схемами ОЕСD на внутрішньому рин-

ку дозволить підвищити його сортову чистоту, забезпечити

зростання урожайності основних сільськогосподарських ку-

льтур (на 25-30%) та відкрити шлях сортам української селе-

кції на світовий ринок.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ НАСІННИЦТВА

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Насінництво сільськогосподарських культур в Україні рег-

ламентується Законами України "Про насіння і садивний ма-

теріал", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про карантин

рослин", державними стандартами "Насіння сільськогоспо-

дарських культур. Сортові та посівні якості" (ДСТУ 2240-93)

та "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визна-

чення якості " (ДСТУ 4138-2002); "Державним реєстром сор-

тів рослин України", "Державним реєстром виробників насін-

ня та садивного матеріалу".

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про насіння u1110 і садив-

ний матеріал" система насінництва і розсадництва в Україні

складається з ланок оригінального, елітного і репродукційно-

го насінництва, страхових і державного резервного насіннє-

вих фондів.

Відповідно до вказаних ланок насінництво сільськогоспо-

дарських культур поділяється на такі категорії: оригінальне,

елітне, репродукційне (для гібридів – гібридне).

Оригінальне насіння (ОН) – насіння первинних ланок на-

сінництва (розсадник збереження сорту, розсадники випро-

бування потомств першого та другого років (РВ-1; РВ-2), роз-

садник розмноження першого року (Р-1).

Елітне насіння (ЕН) – насіння, отримане послідовним ро-

змноженням оригінального насіння (розсадники розмножен-

ня, починаючи з другого року: Р-2, Р-3, супереліта, еліта) у

елітно-насінницьких та інших господарствах, занесених до

Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріа-

лу.

Репродукційне насіння (РН1-3 – перша, друга, третя, РНН –

наступні репродукції) – насіння, яке отримують послідовним

пересівом насіння еліти.

До цієї категорії прирівнюється насіння "розмноження но-

вого незареєстрованого сорту (гібриду)".

Гібридне насіння (F1 – перше, F2 – друге покоління) – на-

сіння, отримане від схрещування генетично відмінних рослин

(батьківських форм гібридів) на ділянках гібридизації.

Використання насіння зернових культур (згідно з чинним

в Україні порядком організації насінництва) нижче п’ятої ре-

продукції не допускається, за виключенням форс-мажорних

обставин (загибель насінницьких посівів від вимерзання, по-

сухи, градобою тощо).

Відповідно до цих категорій та біологічних особливостей

культур національними стандартами встановлено диферен-

ційовані вимоги до сортових та посівних якостей насіння.

Статтею 14 Закону України "Про насіння і садивний мате-

ріал" передбачений порядок надання права на виробництво

та використання насіння і садивного матеріалу. Суб’єкти на-

сінництва та розсадництва мають право розмножувати, заго-

товляти, реалізовувати та використовувати насіння і садив-

ний матеріал сортів рослин (клонів, u1083 ліній, гібридів), якщо їх

виробничі умови відповідають атестаційним вимогам, що

встановлені Міністерством аграрної політики України.

Виробники насіння і садивного матеріалу атестуються

спеціально створеними для цього атестаційними комісіями.

Порядок проведення атестації суб'єктів насінництва та роз-

садництва затверджується наказом Міністерства аграрної

політики України.

Суб'єкти насінництва та розсадництва, що за наслідками

атестації одержали паспорт на виробництво та реалізацію

насіння і садивного матеріалу відповідних категорій, зано-

сяться до Державного реєстру виробників насіння і садивно-

го матеріалу, який за дорученням Міністерства аграрної полі-

тики України формує Державна служба з охорони прав на

сорти рослин.

Суб'єкти насінництва і розсадництва, що не занесені до

Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріа-

лу, не мають права виробляти насіння і садивний матеріал

для реалізації.

ПРАВА ВЛАСНИКІВ СОРТІВ

Виробники оригінального, елітного та репродукційного

насіння в своїй роботі повинні керуватися законами України

"Про охорону прав на сорти рослин" та "Про насіння і садив-

ний матеріал".

17 січня 2002 року Верховна Рада прийняла Закон Украї-

ни "Про охорону прав на сорти рослин", який регулює майно-

ві і немайнові відносини, що виникають у зв’язку з набуттям,

здійсненням та захистом нових сортів рослин.

Цим Законом передбачено процедуру передачі власни-

ком сорту майнового права на сорт і передачу права на ви-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

користання сорту товаровиробником з виплатою ним відпо-

відної компенсації (роялті) власнику сорту, а також, передба-

чено питання охорони інтелектуальної власності сортів рос-

лин.

26 грудня 2002 року був прийнятий Закон України "Про

насіння та садивний матеріал" до якого увійшли основні по-

ложення, що регулюють виробництво, реалізацію та викори-

стання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських,

лісових, квітково-декоративних та лікарських рослин.

Законом "Про насіння та садивний матеріал" передбаче-

на державна підтримка селекції, насінництва та розсадницт-

ва, яка здійснюється шляхом компенсації витрат у цих галу-

зях, виділення державних інвестицій та дотацій, державного

регулювання цін, компенсації затрат на виробництво оригі-

нального та елітного насіння, надання кредитів на пільгових

умовах, а також іншими заходами, встановленими законо-

давством.

Сорти, не внесені до Реєстру сортів рослин, забороня-

ється поширювати в Україні і вирощувати для реалізації. Згі-

дно з Законом України "Про насіння та садивний матеріал"

(стаття 23), кондиційне насіння сортів, не занесених до Ре-

єстру і невизнаних перспективними за результатами держа-

вного випробування, можуть використовуватися у випадках,

якщо:

- їх розмноження передбачено міжнародним договором

для вивезення за межі України;

- стосовно сорту рослин прийнято відповідне рішення спе-

ціально уповноваженого центрального органу виконавчої

влади з питань аграрної політики України;

- власник сорту створює запас насіння в період державно-

го випробування сорту;

- насіння використовується їх виробником для власних по-

треб без права реалізації;

- насіння використовується для селекційних і дослідних

робіт, експонування.

Якщо сорт або гібрид проходять державне сортовипробу-

вання і ще не занесений до Реєстру сортів рослин, дозволя-

ється розмножувати їх для накопичення насіння в межах до-

слідної установи-оригінатора або її дослідних господарств.

Такі посіви апробують як "розмноження нового незареєстро-

ваного сорту (гібриду)" і відносять до категорії репродукцій-

ного насіння. У разі внесення сорту до Реєстру при інспекту-

ванні (апробації) в дослідних господарствах науково-

дослідних установ, учбово-дослідних господарствах, які за

результатами атестації одержали паспорт на виробництво та

використання насіння відповідних категорій, таке насіння до-

зволяється документувати як елітне (ОН) або репродукційне

(РН) відповідної генерації, якщо сортова чистота та інші по-

казники якості таких посівів відповідають вимогам чинних но-

рмативних u1076 документів.

Особа, яка створила сорт, визначається автором сорту.

Вона набуває особисте немайнове право авторства від дати

державної реєстрації сорту.

Право на поширення сорту в Україні виникає з дати при-

йняття рішення про занесення його до Реєстру сортів. Тому,

науково-дослідні установи (оригінатори), щойно після зане-

сення своїх сортів та гібридів до Реєстру, повинні

обов’язково отримати в Державній службі з охорони прав на

сорти рослин "Свідоцтво" про державну реєстрацію сорту

рослин.

Майновим правом власника сорту є його виключне право

на використання власного сорту і на дозвіл чи заборону ви-

користання сорту іншими особами.

Виключне право власника сорту на дозвіл чи заборону

використання сорту полягає в тому, що ніхто без його дозво-

лу не може здійснювати по відношенню до матеріалу сорту

такі дії:

- виробництво або відтворення (з метою розмноження);

- доведення до кондиції з метою розмноження;

- пропонування до продажу;

- продаж або інший комерційний обіг.

Майнове право власника сорту може бути предметом за-

стави і використовуватись у спільній діяльності, зокрема, бу-

ти внеском до статутного фонду чи майна юридичної особи,

та бути предметом іншого комерційного обігу, що не заборо-

нений законом.

Своє майнове право власник сорту реалізує на власний

розсуд, але при цьому не повинні порушуватися майнові

права інших власників сорту (якщо такі є).

Власник сорту має право:

- передати своє майнове право на сорт на підставі догово-

ру будь-якій особі, яка стає його правонаступником;

- заповісти своє майнове право на сорт у спадщину;

- видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання

сорту на підставі ліцензійного договору.

За ліцензійним договором власник сорту (ліцензіар) пе-

редає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату),

яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовле-

ні договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені до-

говором про виключну або не виключну ліцензію.

За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає

право на використання сорту u1083 ліцензіату в певному обсязі, на

визначеній території і в обумовлений строк, залишаючи за

собою право використовувати сорт в частині, що не переда-

ється ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права надавати

ліцензії на використання сорту іншій особі на цій же території

в обсязі наданих ліцензіату прав.

За договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає

право на використання сорту ліцензіату, залишаючи за со-

бою право на використання сорту і надання ліцензій іншим

особам.

Ліцензійний договір та договір про передачу виключного

права власника сорту вважаються дійсними, якщо вони ук-

ладені у письмовій формі і підписані сторонами.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України

за № 1183 від 19. 08. 2002р. "Про заходи щодо реалізації За-

кону України "Про охорону прав на сорти рослин" установле-

на винагорода авторам сортів у розмірі не менше, ніж 5 від-

сотків від загальної суми коштів, отриманих власником сорту

за використання сорту (для зернових культур).

Виплата винагороди (роялті) авторам сортів рослин бю-

джетними установами здійснюється у межах коштів, отрима-

них ними за використання сорту, із власних надходжень за

реалізацію посівного (садивного) матеріалу цього сорту. То-

му товаровиробники всіх форм власності купуючи сортове

насіння у власників сортів повинні обов’язково сплачувати

роялті не менше зазначених розмірів.

Виробники репродукційного насіння, які мають дозвіл на

його виробництво і реалізацію, реалізуючи споживачеві вла-

сне вирощене насіння першої репродукції, обов’язково по-

винні сплачувати роялті у визначених розмірах (по домовле-

ності). Сплачені кошти за використання сорту, як інтелектуа-

льної власності, перераховуються власникам сортів (устано-

вам-оригінаторам) та в подальшому виплачуються авторам

сортів у встановленому порядку (Постанова Кабміну №

1183).



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; просмотров: 219; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.57.161 (0.016 с.)