Наукові осередки дослідження компаративістики



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Наукові осередки дослідження компаративістики



Нині функціонує відділ компаративістики в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, діяльність науковців якого охоплює компаративні студії світової літератури, зокрема, порівняльну поетику, а також різні теоретичні й методологічні проблеми сучасної компаративістики. Завідувач відділу: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Д. С. Наливайко. У відділі працюють доктори філологічних наук, професори Т. Н. Денисова, Г. М. Сиваченко, Т. Г. Свербілова та інші дослідники.

Серед наукових здобутків працівників відділу такі: у 2006 р. завершено роботу над колективною антологією літературної компаративістики ХХ ст., що презентує концептуальні праці з теорії та методології компаративних досліджень. У 2009 р. ця праця була опублікована під назвою „Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія” за науковою редакцією Д. С. Наливайка). У 2007 р. закінчено роботу над плановою темою „Національні школи компаративістики: ґенеза і сучасний стан”, результатом якої стала праця „Національні варіанти літературної компаративістики” (2009). У 2010 р. закінчено роботу над колективною науковою темою „Імагологія як галузь порівняльного літературознавства: предмет, аспекти, функції”. Наукові результати дослідження цієї теми представлено в четвертому номері щорічника „Літературна компаративістика”, що вийшов друком 2011 р. під назвою „Імагологічний аспект сучасної компаративістики”.

Науковці відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України працюють над такими літературознавчими проблемами:

1. Брайко О. В. „Проза В. Винниченка 1900 – 1910-х рр. у компаративному аспекті”;

2. Дубініна О. В. „Екранізація художнього твору: поле перетину літератури та кіно”;

3. Мельниченко І. В. „Іронічна парадигма чеської прози ХХ ст.”;

4. Наливайко Д. С. „Шевченко в компаративному аспекті”;

5. Пупурс І. В. „Орієнталізм в українській та європейських літературах доби романтизму”;

6. Рязанцева Т. М. „Трансформація тем і мотивів метафізичної поезії у літературі ХХ ст.”;

7. Стембковська Г. О. „Коди високої європейської поезії у полі поетичного експерименту американських авторів ІІ половини ХХ ст.”

У 1995 р. створено кафедру теорії літератури та порівняльного літературознавства в Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка. На кафедрі працюють п’ять докторів наук (Р. Т. Гром’як, О. П. Куца, О. М. Веретюк, З. Б. Лановик, М. Б. Лановик). Своїми компаративними дослідженнями відомий доцент І. В. Папуша.

Наслідком наукової роботи членів кафедри стали колективні монографії: „Літературознавча компаративістика” (2002), „Літературознавча рецепція і компаративістичний дискурс” (2004), „Міжнаціональні горизонти і компаративістичний дискурс сучасних літературознавчих студій” (2005), „Терміносистеми сучасного літературознавства: досвід розробки і проблеми” (2006), „Герменевтика і проблеми літературознавчої інтерпретацій” (2006). Викладачі кафедри працюють над комплексною дослідницькою темою „Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”.

У Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича кафедру слов’янської філології та порівняльного літературознавства очолює доктор філологічних наук, професор А. Є. Нямцу – головний редактор щорічного збірника наукових праць „Біблія і культура”, автор праць „Миф. Легенда. Литература (теоретические аспекты функционирования), „Поэтика традиционных сюжетов”, „Идеи и образы Нового Завета в мировой литературе”, „Поэтика современной фантастики” тощо. Важливими для розвитку компаративної методології є роботи чернівецьких науковців, докторів філологічних наук, професорів В. І. Антофійчука, Б. І. Бунчука, І. М. Зварича, О. В. Червінської, П. В. Рихла.

Кафедру теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка очолює доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України М. Ільницький. На кафедрі працюють відомі дослідники – професор М. І Гнатюк, доценти В. В. Будний, З. Дрозда, О. І. Галета, М. О. Зубрицька, Т. В. Лучук, І. М. Старовойт, М. О. Гірняк.

Концепція наукової діяльності кафедри полягає в опрацюванні теоретико-компаративних категорій та понять, а також методик аналізу й опису діахронічних і синхронічних аспектів різноманітних еволюційних чинників, як-от: зміна жанрових і стильових систем; творча індивідуальність письменника і його соціальний статус; мистецькі уподобання публіки і літературно-критичні теорії; культурна політика суспільства і естетична функція національного письменства.

Саме викладачі й науковці ЛНУ імені Івана Франка В. Будний і М. Ільницький є авторами підручника з порівняльного літературознавства для студентів вищих навчальних закладів України.

В Одеському національному університеті ім. І. І. Мечникова кафедра теорії літератури і компаративістики отримала таку назву в 2003 р., хоча комплексне вивчення природи мистецтва було пріоритетним напрямом наукової діяльності упродовж попередніх десятиліть, коли кафедру очолював доктор філологічних наук, професор Г. А. В’язовський. З 1992 р. кафедрою завідує доктор філологічних наук, професор Н. М. Шляхова – автор монографій „Емоції і художня творчість”, „Духовний світ сучасника: Морально-етичні пошуки в сучасній радянській багатонаціональній літературі”, „Художній тип: Соціальна і духовна характерність”, збірника „Життя порізнені листочки”, навчального посібника „Еволюція форм художнього узагальнення” (2011). Окремим напрямом наукової роботи професора кафедри А. А. Жаборюка є історія українського живопису, європейських художніх стилів. Цій проблематиці присвячені його монографії „Український живопис доби Середньовіччя”, „Мистецтво живопису і графіки в Україні в першій половині і середині ХІХ століття”, „Український живопис останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.”, „Малярська творчість Тараса Шевченка”, „Давнє українське малярство” (ХІ-ХVІІІ ст.), „Історичні художні стилі Середньовіччя”, „Художній світ доби Відродження (ідеї, образи, стиль)”.

На кафедрі теорії літератури, компаративістики та літературної творчості Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (завідувач: професор Л. В. Грицик) нині працюють доктори наук, професори Л. В. Грицик, О. Г. Астаф’єв, Н. І. Бернадська, Н. В. Костенко, А. О. Ткаченко, М. М. Гнатюк, М. О. Шаповал, доценти Н. М. Андрійченко, О. С. Яровий Наукові напрями роботи кафедри реалізовано у працях проф. М. К. Наєнка „Українське літературознавство. Школи, напрями, течії”, „Романтичний епос”, „Художня література України”; проф. Л. В. Грицик „Орієнталістика Агатангела Кримського в українському літературному процесі початку ХХ ст.”, „Зарубіжна література. Матеріали до вивчення літератур Сходу” у 2-х ч., „Українська компаративістика”; проф. Н. В. Костенко „Поетика Миколи Бажана”, „Українське віршування XX ст.”, проф. О. А. Ткаченка „Мистецтво слова. Вступ до літературознавства”; проф. О. Г. Астаф’єва „Образ і знак”, „Художні системи українського зарубіжжя”, „Лірика української еміграції”, М. М. Гнатюк „Текстологічні студії”, М. О. Шаповал „Інтертекст у світлі рампи”, а також у підручниках і посібниках з історії українського літературознавства, вступу до літературознавства, основ компаративістики, історії українського порівняльного літературознавства.

У Бердянському державному педагогічному університеті є кафедра української літератури та компаративістики, якою керує доктор філологічних наук, професор О. Д. Харлан.

За активної участі нинішнього ректора, професора-компаративіста В. А. Зарви було відкрито в 2007 р. на базі БДПУ спільно з Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Науково-дослідний інститут слов’янознавства та компаративістики. В. А. Зарва – автор праць „Російська та українська проза 60 – 80-х рр. ХІХ ст. (концепція просвітницького героя”, „Дискурс Просвітництва в російській та українській прозі 60-80-х рр. ХІХ ст.” та ін.

Кафедри української літератури і компаративістики функціонують у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (проф. В. Т. Поліщук), Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (проф. М. Г. Кудрявцев). У Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка існує кафедра зарубіжної літератури і компаративістики (доц. О. В. Вибрик). До складу факультету іноземних мов Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка входить кафедра романської філології та компаративістики (проф. В. П. Кемінь).У Житомирському державного університету імені Івана Франка створено кафедру українського літературознавства та компаративістики (доц. В. І. Башманівський).

Знаковим для стратегічного міждисциплінарного підходу до теоретико-методологічних і практичних завдань літературознавчої підготовки студентів Луганського національного університету імені Тараса Шевченка стало створення кафедри теорії літератури та компаративістики (12 жовтня 2009 р. наказом в.о. ректора С. В. Савченка № 312-ЗД у зв’язку з поділом кафедри української літератури).

Як бачимо, навіть назви кафедр різних університетів України засвідчують дискусійність статусу компаративістики, адже у згаданих назвах концептуально ця дисципліна пов’язана і з теорією літератури, і з української літературою, і з іноземною філологією, і з українським літературознавством.

 

Статус літературознавчої компаративістики, тобто її місце серед інших гуманітарних дисциплін, – питання дискусійне. За твердженням В. Будного та М. Ільницького,традиційний погляд трактує компаративістику як галузь, яка зі своєю методикою і методологією є розділом літературознавства. Жан-Марі Kappe, Франк Вольман, Діониз Дюришин розглядали компаративістику ще вужче – як частину історії літератури. Рене Веллек та Остін Воррен вважали її методологією, тоді як Віктор Жирмунський відносив її до методики, а не методології – це, мовляв, методичний засіб історичного дослідження, який може бути застосований з різною метою в рамках різних методів [2].

За твердженням дослідників, компаративна наукова галузь літературознавства виникла з потреби досліджувати національне письменство в поза(між)національному просторі – спершу в культурних контекстах, близьких мовно або географічно, а відтак – у світовому масштабі. Таке порушення кордонів зробило компаративістику, за образним висловом французького вченого Симона Жена, митником, який стежить за переходом книг через „державний кордон” і тримає в полі зору безпосередні та опосередковані взаємини між літературами [2].

Таким чином, традиційна проблематика компаративістики зосереджена передусім у царині міжлітературних звязків і взаємодії. Ці поняття потребують уточнення й додаткового коментування:



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.254.246 (0.015 с.)