Міждисциплінарні підходи до літератури та її контекстів

1. Література в системі мистецтв та інших сфер культури. Поезія і система мистецтв у давніх греків. Праця Г. Е. Лессінга „Лаокоон, або про межі живопису й поезії”. Теорія синкретизму О. Веселовського.Праця І. Франка „Із секретів поетичної творчості”.

2.Тенденції до синтезу мистецтв (імпресіоністичні акварелі М. Коцюбинського, графіка в „Каліргамах” Г. Аполінера, „поезомалярство” М. Семенка).

3.Мистецтво та інші сфери духовної культури: наука, філософія, релігія, мораль. Ф. Ніцше і його теорія естетизму; її послідовники в Україні (М. Євшан, Б.-І. Антонич). Культурні студії. Постколоніальний дискурс (М. Павлишин).

4.Мультикультуралізм як складне міждисциплінарне явище. Теоретики мультикультуралізму (Е. Саїд, Л. Фідлер, Ф. Кермоуд, П. Лаутер). Маргінальність як свідома установка на периферійність. Тема безумства в Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі („шизофренічний дискурс”).

Література

1. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник для студ. вищих навч. закл. / Будний Василь Володимирович, Ільницький Микола Миколайович. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 430 с.

2. Енциклопедія постмодернізму; [за ред. Ч. Вінквіста та В. Тейлора; пер. з англ. В. Шовкун; наук. ред. пер. О. Шевченко]. – К.: Вид-во С. Павличко „Основи”, 2003. – 503 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Концепція інтертекстуальності

1. Компаративістика „без берегів”. Поняття „ризома” (Ф. Дельоз, Ф. Гваттарі).

2. Форми міжтекстуальних відношень (алюзія, топос, цитата, ремінісценція, цитата, колаж, пастиш, стилізація, наслідування, пародія).

3. Учення Михайла Бахтіна про діалогічність. Гіпертекст. Палімпсестова будова тексту.

4. Історичні форми міжтекстовості. Міжтекстовість у добу модерну і постмодерну. Концепції інтертекстуальності Ю. Крістевої, Р. Барта. Текст як інтертекстуальна гра.

ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати статтю „Інтертекстуальність” за джерелом: Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – Т. 1. – К.: ВЦ „Академія”, 2007. – 608 с. – (Енциклопедія ерудита) (стор. 430 – 432).

Література

1. Кристева Ю. Бахтин, слово, диалог и роман / Юлия Кристева [Електронний ресурс] // Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. – М.: Прогресс, 2000. –http://www.libfl.ru/mimesis/txt/kristeva_bakhtin.pdf.

2. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности / Н. Пьеге-Гро; [пер с фр. Г. К. Косиков, В. Ю. Лукасик, Б. П. Нарумова; общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова]. – М.: Изд-во ЛКИ, 2007. – 270 с.

3. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник для студ. вищих навч. закл. / Будний Василь Володимирович, Ільницький Микола Миколайович. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 430 с.

4. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман / Л. Сокол // Слово і Час. – 2002. – № 11. – С.76 – 80.

5. Бровко О. О. Новела в структурі української прози: модифікації та функції: монографія / О. О. Бровко; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ: Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2011. – 400 с. (стор. 266 – 274).

6. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – Т. 1. – К.: ВЦ „Академія”, 2007. – 608 с. – (Енциклопедія ерудита).

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Літературознавча імагологія

1.Імагологія як мультидисциплінарна спеціалізація літературної компаративістики. Проблема національного характеру і національний образ світу. Поняття про національну ідентичність. Національні стереотипи у дискурсивному висвітленні.

2.Жанрові особливості „подорожньої літератури”. Екзотика в літературі романтизму. Образи-міражі, збірні та психологічні етнообрази. Гендер, вік, расова й етнічна приналежність. Особистість як продукт і носій лінгвокультури.

3.Світосприймання крізь призму культури. Народи-сусіди, іноплемінні співвітчизники, „люди без батьківщини” в літературі.

4.Україна в рецепції Заходу і Сходу. Комунікативні стратегії й етикетні норми. Критерії успішної міжкультурної комунікації. Асиметрія в міжкультурному діалозі. Конфліктність і діалогічність культур.

Література

1. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник для студ. вищих навч. закл. / Будний Василь Володимирович, Ільницький Микола Миколайович. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 430 с.

2. Будний В. Розгадка чарів Цірцеї: національні образи та стереотипи в освітленні літературної етноімагології / Василь Будний // Слово і Час. – 2007. – № 3. – С. 52 – 59.

3. Наливайко Д. С. Україна очима Заходу / Д. С. Наливайко. ─ видання друге, доповнене. – К.: Грамота, 2008. – 782 с.

4. Гачев Г. Национальные образы мира. Общие вопросы / Г. Гачев. – М.: Прогресс, 1995. – 445 с.

5. Наливайко Д. С. Козацька християнська республіка: Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках / Д. С. Наливайко. – К.: Дніпро, 1992. – 495 с.

ЗАВДАННЯ

1. Законспектувати статтю: Будний В. Розгадка чарів Цірцеї: національні образи та стереотипи в освітленні літературної етноімагології / Василь Будний // Слово і Час. – 2007. – № 3. – С. 52 – 59.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4

ЗАХИСТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

Літературознавча конференція

План презентації монографії

1. Короткі відомості про автора

2. Окреслення наукової проблеми, якій присвячена монографія

3. Зміст і структура видання

4. Огляд розділів монографії

5. Характеристика технічних аспектів видання (шрифт, обкладина, інформаційно-довідковий апарат, бібліографія, ілюстрації тощо)

6. Дискусійні питання монографії. Проблемність викладу, складність/доступність сприйняття

7. Перспектива подальшої розробки цієї наукової проблеми.

Орієнтовний перелік монографій для презентації

1. Агеєва В. Апологія модерну: обрис ХХ віку / Віра Агеєва. – К.: Грані-Т, 2011. – 408 с.

2. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму / Віра Агеєва. – К.: Факт, 2003. – 320 с.

3. Агеєва В. Три долі: Марко Вовчок в українській, російській та французькій літературі / Віра Агеєва. – К.: Факт, 2002. – 367 с.

4. Александрова Г. А. Помежів’я (Українське порівняльне літературознавство кінця XIX – першої третини XX століття): монографія / Галина Александрова; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К.: ВПЦ Київський університет, 2009.

5. Барабаш Ю. Я. „Коли забуду тебе, Єрусалиме…”: Гоголь і Шевченко. Порівняльно-типологічні студії / Юрій Барабаш. – Х.: Акта, 2001. – 373 с. – (Харківська школа).

6. Блум Г. Західний канон: книги на тлі епох; [пер. з англ. Р. Семків]. – К.: Факт, 2007. – 720 с. – (Сер. „Висока полиця”).

7. Бондарева О. Є. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання: [монографія] / Олена Бондарева. – К.: Четверта хвиля, 2006. – 512 с.

8. Дон Жуан у світовому контексті / уклад. В. Агеєва. – К.: Факт, 2002. – 448 с. – (Літературний проект „Текст + контекст”).

9. Забужко О. Notre Dame d'llkraine: Українка в конфлікті міфологій / Оксана Забужко. – Сер. „Висока полиця” / післям. Л. Ушкалова. – К.: Факт, 2007. – 640 с.

10. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури / Ніла Зборовська. – К.: Академвидав, 2006. – 504 с.

11. Мельник Я. Іван Франко й biblia apocrypha / Ярослава Мельник. – Л.: Вид-во Укр. Католицького ун-ту. – 2006. – 512 с.

12. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща / Володимир Моренець. – К.: Вид-во Соломії Павличко „Основи”, 2002. – 327 с.

13. Наливайко Д. С. Україна очима Заходу / Д. С. Наливайко. – видання друге, доповнене. – К.: Грамота, 2008. – 782 с.

14. Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського / Соломія Павличко. – К.: Основи, 2001. – 328 с.

15. Поліщук Я. Міфологічний горизонт українського модернізму: монографія / Ярослав Поліщук. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2002. – 392 с.

16. Соболь В. О. Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко / В. О. Соболь. – Донецьк: МП „Отечество”, 1996. – 336 с.

17. Ушкалов Л. Есеї про українське бароко / Леонід Ушкалов. – К.: Факт. – Наш час, 2006. – 284 с. – (Сер. „Висока полиця”).

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 – 6

ЗАХИСТ ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАУКОВО-НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ

(наукове обґрунтування, інформаційне забезпечення)

І. Імагологія як розділ компаративістики. Національні образи в художній рецепції інших етносів і регіонів.

ІІ. Інтермедіальні підходи до літератури (література і кіно, живопис, музика).

ІІІ. Поняття про інтертекстуальні студії. Інтертекстуальність художньої літератури.

ІV. Образ учителя, журналіста, редактора, видавця, рекламіста в художній літературі.

 

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

ПИТАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ МОДУЛЬНОЇ РОБОТИ № 2

1. Як Ви розумієте значення слова „компаративний”?

2. У чому полягає предмет компаративних досліджень?

3. Як Ви розумієте проблему статусу літературознавчої компаративістики?

4. Назвіть основні напрями сучасних компаративних досліджень.

5. Назвіть прізвища учених-компаративістів.

6. Які українські наукові центри вивчення компаративістики Ви знаєте?

7. Висловіть власні міркування й наведіть приклади на підтвердження власної позиції: „Чи потрібні порівняльні дослідження? Якщо компаративістика – це наука, то які шляхи порівняльного вивчення є найбільш продуктивними?”.

8. Як Ви розумієте поняття „методологія”?

9. У чому полягає сутність порівняльно-історичного підходу до вивчення літератури?

10. Чим відрізняються типологічні підходи до вивчення літератури від генетико-контактних?

11. Спробуйте виокремити основні епапи компаративних досліджень, охарактеризувати тенденції сучасної компаративної методології.

12. Поясніть значення терміна „типологія”.

13. Як Ви розумієте поняття „типологічний збіг”?

14. У чому сутність зіставної компаративістики?

15. Який зміст Ви вкладаєте в поняття „поетика”?

16. Назвіть основні напрями досліджень із порівняльної поетики.

17. Поміркуйте над питанням: яку літературознавчу інформацію можна отримати на основі компаративного аналізу оповідних структур?

18. Чи погоджуєтеся Ви з твердженням літературознавця А. Есалнек, що дослідження типології жанрів є в історії та теорії літератури одними й найскладніших? Відповідь обґрунтуйте.

19. Як Ви розумієте поняття „внутрішня типологія”?

20. Які критерії пропонують літературознавці для виокремлення внутрішніх типологічних моделей (на прикладі жанру новели)?

21. Наведіть приклади різної змістовно-естетичної ролі новели-казки в художньому творі.

22. У чому Ви вбачаєте зв’язок та відмінності між новелою, анекдотом, байкою в її національних версіях?

23. Охарактеризуйте проблематику сучасних досліджень типології стилів.

24. Поміркуйте, яке значення має аналіз літературних напрямів і стилів у порівняльно-типологічному аспекті?

25. Поясніть відмінності типологічного підходу від генетико-контактного вивчення літератур?

26. Наведіть приклади спільних типологічних рис і національних особливостей літературних напрямів (українське бароко, український романтизм тощо).

27. Як Ви розумієте висловлювання „компаративістика без берегів”?

28. На Вашу думку, міждисциплінарні дослідження свідчать про кризу літературознавства, чи є виявом інтеграції наукового знання?

29. Як значення вкладають філософи Ж. Дельоз і Ф. Гваттарі в поняття ризоми?

30. Поясніть значення терміна „мультукультуралізм”.

31. Наведіть приклади художніх текстів ризоматичної структури.

32. Подайте визначення поняття „інтертекстуальність”

33. Розкрийте сутність понять і наведіть приклади алюзій, ремінісценцій, метатексту, колажу,

34. Розкрийте сутність понять і наведіть приклади пародії, гіпертексту.

35. Розкрийте сутність понять і наведіть приклади палімпсесту, текст у тексті.

36. Чому імагологію вважають міждисциплінарною галуззю знань?

37. Розкрийте поняття „етноімагологія”, „етнообраз”.

38. Розкрийте понятті інтермедіальності.

39. Наведіть приклади взаємодії літератури з іншими видами мистецтв.

40. Назвіть сучасні монографії компаративної проблематики й окресліть основну проблематику цих робіт.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РЕЙТИНГУ

А. Напишіть есе на одну із запропонованих тем (основні вимоги до есе див.: Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р. Гром’яка. – К., 1997 – стаття „Есе”)

1. Міфологема Світового Дерева у фольклорі та літературі.

2. Античні образи та сюжети в українській літературі.

3. Образ Дон Жуана в художній літературі.

4. Образ Фауста й Мефістофеля в художній літературі.

5. Образ Дон Кіхота у світовій культурі.

6. Трансформація фольклорних жанрів у сучасній літературі („Втеча трьох братів з Азова” і „Дума про братів неазовських” Л. Костенко).

7. Компаративні зацікавлення І. Франка („Влада землі в сучасному романі”, „ Варлаам і Йоасаф. Старохристиянський духовний роман і його літературна історія” та ін.).

8. Сонети В. Шекспіра в перекладах Д. Павличка.

9. „Осіння пісня” П. Верлена: українські версії.

10. Зіставний аналіз „Тюремних сонетів” І. Франка і „Ґратованих сонетів” І. Світличного.

11. Зіставний аналіз монологу Гамлета („Гамлет” В. Шекспіра) в українських і російських перекладах.

12. Німецькомовна творчість Ю. Федьковича.

13. Німецькомовна творчість О. Кобилянської.

14. Німецькомовна творчість Є. Маланюка.

15. Перекладацька діяльність англійських (німецьких, французьких) та українських авторів (на вибір студента).

16. Ремінісценції в романі Дж. Джойса „Улісс”.

17. Міжмистецький переклад: екранізації творів І. Франка.

18. Рецепція повісті М. Коцюбинського „Тіні забутих предків” в кіномистецтві.

19. Жанр кіноповісті у творчості О. Довженка.

20. Кіноцентричність української епіки 20-х рр. ХХ ст. (Ю. Яновський, Л. Скрипник).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Основою типології як методу наукового пізнання є:

а) роз’єднання систем об’єктів та їх групування за допомогою ідеалізованої моделі (типу);

б) аналіз художньої типізації образів-персонажів;

в) синтез як наукова процедура;

г) заперечення можливості побудови узагальнених моделей (типів) літературних явищ.

2. Під поняттям „типологічні збіги” теоретики розуміють:

а) подібності, породжені схожими суспільно-історичними обставинами;

б) подібності, породжені між літературною взаємодією;

в) подібності, породжені спілкуванням письменників;

г) подібності, породжені літературними впливами.

3. Зіставлення – це пізнавальна аналітична процедура, що полягає у співвіднесенні предметів із метою виявити:

а) різноманітні відношення між ними – не лише подібність, а й різнорідність і відмінність;

б) схожі риси різних явищ;

в) індивідуальні особливості кожного явища;

г) тільки відмінності та розбіжності між явищами.

4. Адаптація – це:

а) пристосування літературного твору до потреб іншого адресата чи виду мистецтва;

б) дослівний переклад, здійснений спеціально для подальшого мистецького опрацювання;

в) відтворення літературного тексту засобами іншої мови;

г) точне відтворення лексичних, синтаксичних, версифікаційних особливостей оригіналу.

5. Вільний переклад передбачає:

а) використання художніх засобів, не властивих першотворові, задля відтворення його духу;

б) вільне трактування оригіналу відповідно до власних творчих настанов перекладена;

в) інтерпретацію вербальних знаків засобами невербальних знакових систем;

г) прозовий переклад змісту поетичного твору.

6. Р. Якобсон у роботі „Про мовознавчі аспекти перекладу” (1958) виділив такі типи перекладу:

а) внутрішньомовний, міжмовний, міжсеміотичний;

б) мистецький, вільний, буквальний;

в) адаптацію, підрядник, переспів;

г) опосередковано, автоматичний, художній.

7. Під поняттям „рецепція” у компаративістиці розуміють:

а) синтетичну форму генетично-контактних зв’язків, яка полягає у сприйманні ідей, авторів і літератур та їхньому творчому переосмисленні;

б) пізнавальну аналітичну дію, що полягає у співвіднесенні предметів із метою виявити не лише подібність, а й відмінність між ними;

в) пристосування літературного твору до потреб іншого адресата чи виду мистецтва;

г) творче трактування тексту.

8. Назвіть різновиди компаративної типології:

а) жанрова, стильова, тематична, порівняльна поетика;

б) спілкування між письменниками, запозичення та впливи;

в) адаптація, підрядник, переспів;

г) лірична, епічна, драматична.

9. Назвіть складові художньої тематики:

а) мотив, топос;

б) жанр, рід;

в) вірш, проза;

г) метонімія, оксиморон.

10. Структуральні засоби типології ґрунтуються на категоріях:

а) зв’язок, відношення, синтагма, парадигма, варіант, інваріант;

б) прагматика, філософема, лінгвістика, міфологема, комунікація;

в) синтез, аналіз, узагальнення, систематизація, класифікація;

г) модифікація, різновид, вид, форма, підвид.

11. Назвіть поетів-перекладачів, відомих у літературознавстві як неокласики:

а) М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт (Юрій Клен), М. Рильський;

б) Г. Кочур, М. Лукаш, В. Мисик, М. Москаленко, І. Качуровський;

в) В. Барка, І. Костецький, Мих. Орест, Філарет, Митрополіт Іларіон;

г) П. Куліш, І. Франко, В. Самійленко, А. Кримський, Б. Грінченко.

12. Збірка перекладів, переспівів і оригінальних творів А. Кримського має назву:

а) „Пальмове гілля”;

б) „Мій Ізмарагд”;

в) „Переклади й переспіви”;

г) „Друге відлуння”.

13. Такі категорії, як традиція, еволюція, вплив, запозичення, рецепція дають змогу розкрити літературні явища з позицій:

а) генетично-контактного підходу;

б) порівняльно-типологічного підходу;

в) постструктуралізму;

г) структуралізму.

14. У потрактуванні Г. Клочека поетика має такі понятійні смисли:

а) художність; система творчих принципі, художні форма; цілісність; системність;

б) інтерпретація; рецепція; переспів, адаптація; переклад;

в) зміст; форма, система; структура; домінанта;

г) мова; стиль; (тропи) поетичні фігури, засоби звукопису.

15. Алюзія – це риторична фігура, яка містить:

а) інтертекстуальний натяк на загальновідомий історичний факт, міфологічний сюжет чи художній образ;

б) різновид стилізації, техніка якої базується на згущенні та увиразненні стилістичних рис певного митця;

в) повторювані тематичні елементи, стереотип висловлювання;

г) неусвідомлений відгомін у художньому творі текстів інших письменників.

16. Вияв художньої практики постмодерну, який полягає в пародійному згущеному наслідуванні стилю інших митців, має назву:

а) пастиш;

б) алюзія;

в) ремінісценція;

г) цитата.

17. Тематична категорія, що означає повторювані тематичні елементи (загальні місця), має назву:

а) топос;

б) дискурс;

в) хронос;

г) симулякр.

18. Концепцію ризоматичної моделі культури запропонували філософи:

а) Ж. Дельоз і Ф. Ґваттарі;

б) Ж. Лакан і Ж. Дерріда;

в) Ж. Батай і Ж. П. Сартр;

г) У. Еко і М. Фуко.

19. Рукопис, написаний на пергаменті, з якого стерто попередній напис, називають:

а) палімпсест;

б) гіпертекст;

в) інтертекст;

г) метатекст.

20. Який термін започаткував американський філософ, піонер інформаційних технологій Тед Нельсон?

а) гіпертекст;

б) інтертекстуальність;

в) хронотоп;

г) дискурс.

21. До категорії між літературної комунікації належать:

а) вплив, літературна традиція, запозичений на рівні сюжету, мотивів, персонажів, композиції, стилю;

б) принципи дослідження творчих зв’язків, методи і прийоми дослідження;

в) стиль, напрям, течія, школа, група;

г) рід, жанр, різновид, модифікація, вид.

22. Різновидами зовнішніх контактів між письменником є:

а) листування, взаєморецензування, спільні виступи на літературних вечорах, обмін книгами тощо;

б) запозичення тем, мотивів, образів, художніх засобів, жанрів, стилів;

в) інтерпретація, трансформація, контамінація, рецепція, перцепція;

г) типологія жанру, стилю; порівняльна поетика.

23. Назвіть праці, у яких реалізовано генетично-контактний підхід до літератури:

а) „Адам Міцкевич в українській літературі” І. Франка; „Гете в російській літературі” В. Жирмунського, збірник „Юліуш Словацький і Україна”;

б) „Російський формалізм: історія і теорія” В. Ерліха; „Внутрішньожанрова типологія і шляхи її вивчення” А. Есалнек;

в) „Естетика. Філософія. Критика” Ф. Шпенглера;

г) „Short story і постмодернізм” В. Оленєвої.

24. Категорії „еквівалентність”, „адекватність”, „трансформація” і „деформація” характеризують передусім:

а) переклад;

б) стиль;

в) жанр;

г) літературну школу.

25. Дослідники наголошують на творчих контактах Є. Маланюка з:

а) представниками польської групи „Skamander”;

б) учасниками групи „Бу-Ба-Бу”;

в) діячами „Кирило-Мефодіївського товариства”;

г) представниками озерної школи англійського романтизму.

26. В Україні до естетичних засад Нью-Йоркської групи поетів були близькі митці:

а) Київської поетичної школи (М. Воробйов, В. Кордун, В. Голобородько та ін..);

б) Організації „Ланка-МАРС” (Б. Тенета, Я. Качура, Б. Антонечко-Давидович та ін.);

в) групи „Бу-Ба-Бу” (Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець);

г) Харківської школи поетів-романтиків (І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров).

27. Міфологемою називають:

а) уламок давнього міфу;

б) науку про міфологію;

в) сукупність міфологічних уявлень певного народу;

г) архетипний образ.

28. Дмитро Чижевський – автор таких праць компаративної проблематики:

а) „Філософія Г. С. Сковороди”, „Гоголь у Росії”;

б) „Адам Міцкевич в українській літературі”; „Шекспір в українській літературі”;

в) „Мовно-культурологічний діалог слов’янства”; „Романтизм між Україною та Польщею”;

г) „Ярослав Івашкевич і Україна”; „Гете в російській літературі”.

29. Дмитро Наливайко – автор праці:

а) „Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХІ – ХVІІІ ст.”;

б) „Доля – Los – Судьба. Шевченко і польські та російські романтики”;

в) „Канон і іконостас”;

г) „Гоголь у Росії”.

30. Назвіть науковців-компаративістів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України:

а) Д. Наливайко, Т. Денисова, Г. Сиваченко;

б) Р. Гром’як, М. Лановик, З. Лановик;

в) В. Зарва, О. Харлан, О. Новик;

г) А. Нямцу, В. Антофійчук, О. Червінська.

31. Назвіть авторів підручника „Порівняльне літературознавство”:

а) В. Будний, М. Ільницький;

б) Л. Грицик, О. Астаф’єв;

в) В. Моренець, Т. Пастух;

г) В. Агеєва, Т. Гундорова.

32. Назвіть україністів зарубіжжя:

а) І. Качуровський, Г. Грабович, Д. Чижевський;

б) Л. Ушкалова, Д. Наливайко, Л. Грицик;

в) А. Нямцу, Р. Гром’як, Ю. Ковалів;

г) Н. Шляхова, О. Харлан, О. Астаф’єв.

33. Наведіть приклад твору, побудованого за принципом гіпертексту:

а) Д. Галковський „Нескінченний глухий кут”;

б) Г. Квітка-Основ’яненко „Маруся”;

в) М. Стельмах „Правда і Кривда”;

г) О. де Бальзак „Гобсек”;

34. Термін „інтертекстуальність” запровадила:

а) Ю. Крістева;

б) А. Есалнек;

в) Д. Уліцька;

г) С. де Бовуар.

35. Українсько-угорські літературні зв’язки засвідчує творчість:

а) Ласло Балли;

б) Орхана Памука;

в) Мілорада Павича;

г) Сави Дам’янова.

36. Українсько-польські літературні зв’язки засвідчує творчість:

а) Ю. Тувіма, Я. Івашкевич;

б) Л. Балли, Ш. Веіренга;

в) М. В. Льоси, Х. Л. Борхеса;

г) Я. Купали, Я. Коласа.

37. Українсько-німецькі літературні зв’язки засвідчує творчість:

а) О. Кобилянської, Ю. Федьковича;

б) А. Міцкевича, Ю. Словацької;

в) Л. Дашвар, А. Чеха;

г) А. Головка, П. Панча.

38. Чия праця присвячена морфології чарівної казки?

а) Володимира Проппа;

б) Бориса Ейхенбаума;

в) Юрія Тинянова;

г) Майка Йогансена.

39. Основною тенденцією розвитку компаративних досліджень є шляхи:

а) від порівняльно-історичних до типологічних і міждисциплінарних студій;

б) від міжмистецьких розвідок до генетико-контактних зв’язків;

в) від міждисциплінарних підходів до порівняльно-історичних праць;

г) від порівняльно-типологічних, міждисциплінарних студій до генетико-контактного підходу.

40. Поняття „компаративний” указує на:

а) порівняльний дослідницький підхід;

б) системний метод дослідження;

в) біографічний метод;

г) постмодерний підхід.

41. Поясніть значення поняття „мультикультуралізм”:

а) увага до особливостей культури різних етнічних груп;

б) стан культури, окреслений метафоричним висловом „великий плавильний казан”;

в) дослідження культур колишніх колоній;

г) аналіз стану колоніальної свідомості.

42. У потрактуванні А. Вежбицької, метатекстом є:

а) висловлювання про висловлювання;

б) гіперриторична побудова;

в) метажанр;

г) метажанрова форма.

43. Голандська дослідниця Міа Герхард присвятила окрему працю аналізу оповідних структур твору:

а) „Тисяча і одна ніч”;

б) „Панчатантра”;

в) „Океан сказань”;

г) „Рігведа”.

44. Європейські варіації духовного роману про Варлаама та Йоасафа дослідили:

а) О. Кирпичников, І. Франко;

б) О. Котляревський, О. Бодянський;

в) М. Зеров, П. Филипович;

г) Б. Грінченко, М. Загірня.

45. Виокремлення новели-казки, новели-метафори, чехівської новели, новели настрою, сатиричної новели тощо – результат:

а) внутрішньої жанрової типології;

б) стильової диференціації;

в) жанрово-родового поділу;

г) жанрово-стильового поділу.

46. Індивідуально неповторний спосіб використання традиційної палітри художніх засобів, своєрідність естетичних уподобань називають:

а) стилем;

б) жанром;

в) методом;

г) родом.

47. Назвіть прізвища сучасних вчених-компаративістів:

а) Д. Наливайко, А. Нямцу, Л. Грицик;

б) О. Галич, В. Галич, Л. Синельникова;

в) М. Максимович, М. Костомаров, М. Драгоманов;

г) Б. Шкловський, О. Фрейденберг, Ю. Тинянов.

48. Назвіть представників російського формалізму:

а) Б. Ейхенбаум, Б. Шкловський;

б) Н. Тамарченко, М. Храпченко;

в) М. Бахтін, Ю. Крістева;

г) Ю. Борев, Г. Гачев.

49. Предметом інтермедіальних студій є:

а) міжмистецька взаємодія;

б) особливості рецепції представників інших етносів;

в) алюзії, ремінісценції в текстах;

г) жанрові особливості літератури.

50. Імагологія – це:

а) міждисциплінарна галузь знань, зосереджена на сприйнятті етнообразів;

б) літературознавча дисципліна, зосереджена на аналізі образності;

в) система образів твору;

г) учення про засоби творення образів-персонажів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресус]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.

2. Будний В. Порівняльне літературознавство: підручник для студ. вищих навч. закл. / Будний Василь Володимирович, Ільницький Микола Миколайович. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008. – 430 с.

3. Літературознавча енциклопедія: у 2 т. / [авт.-уклад. Ю. І. Ковалів]. – Т. 1. – К.: ВЦ „Академія”, 2007. – 608 с. – (Енциклопедія ерудита).

4. Мітосек З. Теорія літературних досліджень / Мітосек, Зофія; [пер. з польськ. В. Гуменюк]. – Сімферополь: Таврія, 2005. – 408 с.

5. Козлик І. В. Вступ до історії західноєвропейської літератури доби Середньовіччя та епоха Відродження. („Картина світу. Естетика. Поетика”) / І. В. Козлик. – Івано-Франківськ: Гостинець, 2006. – 155 с.

6. Панченко В. Будинок з химерами. Творчість Володимира Винниченка 1902 – 1920 рр. у європейському літературному контексті / Володимир Панченко. – Кіровоград, 1998. – 272 с.

7. Сервантес де М. Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі: [роман]: [в 2 ч.]. – Ч. 1 / Сервантес Сааведра, Мігель де; [пер. з ісп. М. Лукаш, передм. Г. Кочура]. – Х.: Фоліо, 2008. – 479 с. – (Б-ка світової літ.).

8. Винниченко В. Історія Якимового будинку / Володимир Винниченко. – К. – Відень: Вид-во „Дзвін”, 1919. – С. 5 – 75.

9. Ауэрбах Э. Мимезис. Изображение действительности в западноевропейской литературе / Э. Ауэрбах. – М.: Прогресс, 1972. – 558 с.

10. Панченко В. Є. Володимир Винниченко: Парадокси долі і творчості: Книга розвідок та мандрівок / В. Є. Панченко. – К.: Твім інтер, 2004. – 288 с.

11. Рубчак Б. Кам’яні баби чи Світо-вид / Богдан Рубчак // Світо-вид. – 1996. – № 2. – С. 89 – 100.

12. Шерех Ю. МИ і ми / Ю. Шерех // Слово і час. – 2000. – № 1. – С. 62 – 64.

13. Бойчук Б. Декілька думок про Нью-Йоркську групу і декілька задніх думок / Богдан Бойчук // Сучасність. – 1979. – №1. – С. 20 – 33.

14. Саид Э. Мысли об изгнании / Эдвард Саид // Иностранная литература. – 2003. – № 1. – С. 252 – 262.

15. Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений и писем: [в 17 т] / Н. В. Гоголь. – Т. 12: Переписка, 1842 – 1844 / [сост., подгот. текстов и коммент.: И. А. Виноградов, д-р филол. наук, В. А. Воропаев, д-р филол. наук]. – М.; Киев: Изд-во Моск. Патриархии, 2009. – 704 с.

16. Королева Н. Без коріння. Во дні они. Quid est veritas?: [повість, роман, новели, оповідання, спогади] / [упоряд. і наук. ред. О. Баган; літ. ред. Я. Радевич-Винницький; передм. І. Набитовича]. – Дрогобич: Видавн. фірма „Відродження”, 2007. – 671 с. – (Серія „Укр. модерн”).

17. Набитович І. Художній всесвіт на палімпсестах минулого: Літературні обрії Наталени Королевої / І. Набитович // Королева Н. Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas?: [повість, роман, оповідання, спогади]. – Дрогобич: ВФ „Відродоження”, 2007. – С. 3 – 36.

18. Поліщук Я. Пейзажі людини / Ярослав Поліщук. – Х.: Акта, 2008. – 358 с.

19. Мафтин Н. В. Західноукраїнська та еміграційна проза 20 – 30-х років ХХ століття: парадигма реконкісти: [монографія] / Мафтин Наталя Василівна. – Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ Прикарпат. нац. ун-ту імені Василя Стефаника, 2008. – 356 с.

20. Мосендз Л. Засів: [повість] / Леонід Мосендз. – 2-ге вид. – Прага: Вид-во „Колос”, 1941. – 96 с.

21. Набитович І. Леонід Мосендз – лицар святого Ґрааля: Творчість письменника в контексті європейської літератури / І. Набитович. – Дрогобич: Відродження, 2001. – 222 с.

22. Эсалнек А. Я. Внутрижанровая типология и пути ее изучения / А. Я. Эсалнек. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1985. – 184 с.

23. Бондарева О. Є. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання: [монографія] / Олена Бондарева. – К.: Четверта хвиля, 2006. – 512 с.

24. Храпченко М. Б. Собрание сочинений: [в 4-х т.] / Михаил Борисович Храпченко. – Т. 4: Художественное творчество, действительность, человек. – М.: Худож. лит., 1982. – 479 с.

25. Новейший философский словарь / [гл. науч. ред. и сост. А. А. Грицанов]. – Минск: Совр. литератор, 2007. – 816 с.

26. Большой глоссарий по антропологии: Национальная философская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://terme.ru/dictionary/702/word.

27. Ивин А. А. Словарь по логике [Електронний ресурс] / А. А. Ивин, А. Л. Никифоров. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 384 с. – Режим доступу: http: // yanko.lib.ru/books/dictionary/slovar-po-logike.htm#_Toc513624854.

28. Денисенко О. В. До інтерпретації жанру новели у світовому літературознавстві / О. В. Денисенко // Культура народов Причерноморья. – Симферополь: Межвуз. центр „Крым”. – 2004. – № 49. – Т. 2. – С. 109 – 111.

29. Барановская О. Н. Эволюция жанра новеллы во французской литературе последней трети XVI века: автореф. дисс. на соискание учен. ступени канд. филол. наук: спец. 10.01.05 „Литературы народов Европы, Америки и Австралии” / О. Н. Барановская. – Москва, 1999. – 20 с.

30. Денисюк І. О. Поетика новели / І. О. Денисюк // Жовтень. – 1969. – № 10. – С.127 – 134.

31. Гете И. В. Собрание сочинений: [в 10 т.] / И. В. Гете / [ред. А. Аникст, Н. Вильмонт]. – Т. 6: Романы и повести. – М.: Худож. лит., 1978. – 480 с.

32. Чавчавадзе Н. В. Вставная новелла в римской художественной прозе: автореф. дисс. на соискание учен. ступени канд. филол. наук: спец. 10.02.14 „Классическая филология” / Н. В. Чавчавадзе. – Тбилиси, 1985. – 20 с.

33. Стрельникова И. П. „Метаморфозы” Апулея / И. П. Стрельникова // Античный роман / [Е. А. Беркова, И. П. Стрельникова, Н. П. Зембатова и др.; отв. ред. М. Е. Грабарь - Пассек ]. – М.: Наука, 1969. – С. 332 – 364.

34. Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки / В. Я. Пропп. – М.: Лабиринт, 2004. – 336 с.

35. Кобів Й. У. Визначна пам’ятка античного роману / Й. У. Кобів // Апулей. Метаморфози, або Золотий осел. – К.: Дніпро, 1982. – С. 5 – 17.

36. Щетинин Р. Б. Традиции античного романа в романе Ф. М. Достоевского „Идиот” / Р. Б. Щетинин // Бюл. оператив. науч. информ. – Томск: Изд-во Томск. гос. ун-т. – 2006. – № 84. – С. 82 – 86.

37. Полякова С. В. „Метаморфозы” или „Золотой осел” Апулея / С. В. Полякова. – М.: Гл. ред. изд-ва вост. лит. „Наука”, 1988. – 150 с.

38. Герхард М. Искусство повествования: Литературное исследование „1001 ночи” / Герхард Миа И.; [пер. с англ. А. И. Матвеева, предисл. И. М. Фильштинского]. – М.: Гл. ред. изд-ва вост. лит. „Наука”, 1984. – 455 с.

39. Османова З. Г. Встречи и преображения: Поэтика повествовательных жанров в контексте взаимосвязей национальных литератур / З. Г. Османова. – М.: Наследие, 1993. – 232 с.

40. Гринцер П. А. Избранные произведения: [в 2 т.] / П. А. Гринцер. – Т. 1: Древнеиндийская литература. – М.: Изд. центр РГГУ, 2008. – 548 с.

41. Грицик Л. В. Українська компаративістика: концептуальні проекції / Людмила Грицик. – Донецьк: Юго-Восток, 2010. – 299 с.

42. Франко І. Зібрання творів: [у 50 т.] / Іван Франко; [редкол.: Є. П. Кирилюк (голова) та ін.]. – К.: Наук. думка, 1976 – 1986–. – Т. 30.: Літературно-критичні праці (1895 – 1897) / [упоряд та комент. I. О. Денисюка С. С. Дідик, Л. О. Гаєвської, В. П. Колосової, Є. М. Черняхівської; ред. I. I. Дорошенко, Н. Л. Калениченко]. – 1981. – 719 с.

43. Грифцов Б. Теория романа / Б. Грифцов. – М.: ГосАХН, 1927. – Вып. 6. – 151 с. – (История и теория искусства).

44. Уртминцева М. Г. Жанр литературного портрета в русской литературе второй половины XIX века: генезис, поэтика, типология: дисс.... д-ра филол. наук: 10.01.01 / Уртминцева Марина Генриховна. – Н. Новгород, 2005. – 322 с.

45. Шеффер Ж.-М. Что такое литературный жанр? / Шеффер Жан-Мари; [пер. с фр., послесл. С. Н. Зенкина] – М.: Едиториал УРСС, 2010. – 192 с.

46. Утехин Н. П. Жанры эпической прозы / Н. П. Утехин. – Л.: Наука, 1982. – 185 с.

47. Якименко Л. Г. На дорогах века (Актуальные вопросы советской литературы) / Л. Г. Якименко. – М.: Худож. лит, 1978. – 494 с.

48. Жеребкина И. А. Метафизика как жанр / Ирина Жеребкина, Сергей Жеребкин. – Киев: ЦГО НАН Украины, 1996. – 313 с.

49. Ингарден Р. Очерки по философии литературы / Р. Ингарден; [А. Якушев (ред.), А. Ермилов, Б. Федоров (пер. с пол.)]. – Благовещенск: Благовещен. Гуманитар. колледж им. И. А. Бодуэна де Куртенэ, 1999. – 184 с.

50. Мартич Ю. Путь новели / Юхим Мартич. – К.: Держ. літ.видав., 1941. – 148 с.

51. Білецький Ф. Оповідання. Новела. Нарис / Ф. Білецький. – К.: Дніпро, 1966. – 89 с.

52. Денисюк І. О. Розвиток української малої прози ХІХ – початку ХХ ст. / І. О. Денисюк. – Л.: Академ. експрес, 1999. – 238 с.

53. Качуровський І. Генерика і архітектоніка / Качуровський Ігор Васильович. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”, 2005. – 376 с.

54. Васильєва М. Б. Українська модерна новела кінця ХІХ – початку ХХ століть: розвиток і модификації в їх обумовленості метафоризацією як провідною рисою художнього мислення доби: дис.... канд. філол. наук: 10.01.01 / Васильєва Майя Борисівна. – О., 2003. – 196 с.

55. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін.]. – К.: ВЦ „Академія”, 1997. – 752 с.

56. Судьба жанра в литературном процессе / [под. ред. Н. В. Дуловой]. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996. – 148 с.

57. Ломакина Е. В. Жанровое своеобразие сборника Елены Гуро „Небесные верблюжата”: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.01.0