Основні фактори, що сприяють алкаголізації, стадії алкоголізма

Виділяють чотири групи факторів, що сприяють алкоголізації:

1) порушення соціального середовища (неповна сім'я, алкоголізм у сім'і, негативний психологічний клімат, неправильне сімейне виховання тощо);

2) індивідуальні особливості особистості (спадкова схильність до психічних хвороб, алкоголізм, важкі соматичні хвороби, нейроінфекції в дитячому віці, розумова відсталість);

3) індивідуально-психологічні особливості й нервово-психічні аномалії особистості (невротизація, психопатія, патохарактерологічний розвиток особистості);

4) моральна незрілість особистості (негативне ставлення до навчання, вузьке коло інтересів, відсутність суспільно-політичної активності).

Виділяють такі прояви споживання алкоголю:

– Побутове пияцтво може вести до алкоголізму тому, що людина починає звертатися до спиртних напоїв заради полегшення стресу («симптоматичне пияцтво») або тому, що початкові стадії залежності залишаються непоміченими («запущене пияцтво»).

– Ранній алкоголізм – знайомство з оп'яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років. Про підлітковий алкоголізм варто говорити з появою його перших ознак у віці до 18 років. Хлопчики частіше дівчаток уживають основні види спиртних напоїв. Серед міських школярів поширено споживання переважно слабких алкогольних напоїв — пива, вина. Учні ж сільських шкіл більш знайомі з міцними спиртними напоями.

– Базовий алкоголізм. Людина не може зупинитися, поки не досягне стадії отруєння. Вона підбадьорює себе самовиправданнями та обіцянками, але всі обіцянки й наміри запишаються не виконаними. Людина починає уникати родини й друзів, нехтує колишніми інтересами. роботою, грошима, навіть їжею. Настає фізичне погіршення здоров 'я і зменшується стійкість до алкоголю.

– Хронічний алкоголізм характеризується подальшою моральною деградацією, ірраціональним мисленням, неясними страхами, фантазіями і психопатичною поведінкою – алкогольними психозами. Такої стадії людина може досягти за 5–25 років.

Токсичний ефект алкоголю зумовлений ацетальдегідом, який впливає на зміни білкового, вуглеводневого і жирового обмінів. Алкоголь погіршує насичення легень киснем, знижує опір легеневої тканини хвороботворним мікроорганізмам. Алкоголіки у 4 рази частіше, ніж непитущі, хворіють пневмосклерозом, наслідком чого є підвищення тиску в судинах, а це зумовлює підвищення навантаження на серце, від якого кров надходить до легень. Прихильники спиртного частіше хворіють бронхітами, оскільки в розширених бронхах накопичуються і розмножуються збудники інфекційних захворювань. Інтоксикація алкоголем послаблює імунітет, що знижує опір організму. Помилковою є думка, що алкоголь поліпшує апетит і травлення, адже він подразнює слизову оболонку шлунка і послаблює дію шлункового соку. Особливо негативно діє алкоголь на пустий шлунок, викликаючи хронічне запалення і гастрит. Небезпечними є рекомендації щодо вживання алкоголю як судинорозширюючого засобу або для знеболення при приступах стенокардії, гіпертонічному кризі. Недопустимо вживати спиртні напої і як заспокійливий засіб при різних нервових розладах та безсонні.

Особливо згубно впливає алкоголь на печінку. Як відомо, печінка виділяє жовч, необхідну для перетравлення жирів та знешкодження утворених у кишечнику отрут. Алкоголь, потрапляючи у печінку, зумовлює запалення. У враженої печінки знижуються захисні функції, порушується утворення білків крові – альбумінів і глобулінів, наслідком чого є набрякання і зморщення печінки, її поверхня стає зернистою, жовто-іржавого кольору. З цим пов'язана поява назви захворювання печінки – «цироз», що у перекладі з грецької означає «іржавий». Інтенсивне зловживання ним призводить до порушення обмінних процесів, алкогольного психозу і деградації особистості. Невиправданим є використання алкоголю при переохолодженнях.

Значно нижчою, за даними ВООЗ, є смертність людей у країнах, де високо-розвинуте виноградарство, сформувалася культура вживання натуральних вин, яким властивий значно нижчий вміст алкоголю, ніж у горілці, і більший вміст корисних речовин. Із виноградного спирту виготовляють і коньяк.

Результати аналізу основних причин, що зумовлюють вживання алкоголю неповнолітніми, свідчать, що для більшості підлітків це є прагнення до незалежності та самоутвердження, наслідування прикладу старших (у тому числі й батьків), напружена психологічна атмосфера і часті конфлікти в сім'ї.

Вживання алкогольних напоїв і зловживання ними особливо небезпечне в дитячому і підлітковому віці, коли ще не завершилося формування організму, у цей періоду печінці відсутній спеціальний фермент – алкогольдегідрогеназа, який розщеплює етиловий спирт на прості не токсичні сполуки (воду і вуглекислоту). Ось чому вживання дитиною навіть незначної кількості алкоголю може призвести до дуже небезпечних наслідків. В організмі людини, яка вживає алкоголь змолоду, набагато швидше формується алкогольна залежність і токсично уражуються життєво важливі органи і системи.

Формування залежності та характерологічних рис особистості при зловживанні алкоголем. Початок зловживання алкоголем тісно пов'язаний з психологічними особливостями особистості.

Виділяють три стадії його вживання: ознайомлення, експериментування й більш-менш стабільна поведінка відносно алкоголю.

Ознайомлення майже завжди відбувається у молодому віці. Діти бачать, що батьки п'ють зовсім не те, що дають пити їм. Іноді дитина у віці трьох-чотирьох років підходить до столу, на якому стоять склянки з алкоголем, і намагається спробувати їх на смак чи випити останню краплину.

Якщо заборонити дитині це робити, що буде цілком зрозумілим, проте не зовсім відповідним у цьому випадку. Дитина вважатиме, що існує багато чудових і приємних речей, які дозволено робити лише дорослим. Цікавість загострюється – і дитина напевне далі продовжуватиме робити те, чого заборонено. Тому краще в такій ситуації дозволити дитині випити те, що вона хоче. Малій дитині зазвичай не подобається смак алкоголю, і після першого ознайомлення з ним цікавість зникає. Якщо ж трирічна дитина, скуштувавши горілки, хоче спробувати ще, тут уже варто звернутися за консультацією до дитячого психіатра.

Друге ознайомлення з алкоголем відбувається в 10–12 років, Приміром, батьки пропонують скуштувати слабкий алкогольний напій під час якого-небудь свята. Саме тут і розпочинається друга стадія вживання алкоголю – експериментування. Ця фаза займе кілька років і завершиться після досягнення дитиною 16–17-річного віку. Саме в цьому віці підліток стверджується у своєму ставленні до алкоголю:

– що він любить більше – пиво, вино, чистий алкоголь чи всі три види одразу;

– як часто вживатиме алкоголь і коли – вечорами, у вихідні, лише у свята чи на відпочинку;

– де краще випивати – удома, у кав'ярні із друзями;

– скільки він може випити і чого очікує від випивки — задоволення, змоги приєднатися до друзів чи забути свої проблеми і напитися.

На цій стадії експериментування не завжди свідоме, хоча багато підлітків серйозно замислюються над цим і приймають виважені рішення. Виробляється певна лінія поведінки. Результатом цих свідомих рішень є те, що ми називаємо «поведінкою випивки», згідно з якою споживач відчуває себе комфортно.

З цього моменту розпочинається третя стадія – стабільна, або фіксована поведінка випивки, яка стає частиною стилю життя.

Людині, яка п'є ніколи не пізно «взяти себе в руки». Але люди по-різному звикають до алкоголю. Ось деякі застереження:

1. Чим молодша людина вживає спиртні напої, тим більша в неї вірогідність захворіти на алкоголізм.

2. Небезпека захворіти на алкоголізм значно більша в людей зі слабкими адаптаційними механізмами.

3. Люди з психопатичним складом особистості хворіють на алкоголізм частіше, ніж урівноважені, які мають витримку.

4. Люди зі спадковою алкогольною обтяженістю стають алкоголіками значно швидше, ніж ті, у яких спадковість необтяжена.

5. При рівних умовах вживання алкоголю в жінок алкоголізм розвивається значно швидше, ніж у чоловіків.

6. Алкоголізм розвивається швидше в осіб, які перенесли травму черепа або нервово-психічне захворювання.