Вправи комплексу «Загальне заспокоєння»

Заняття 1– 5

Я зовсім спокійний (згадайте почуття приємного спокою, який ви колись відчували).

Мене ніхто та ніщо не турбує (згадайте почуття приємного спокою, коли після напруженої роботи ви приходите додому та лягаєте відпочивати).

Усі мої м'язи приємно розслаблені для відпочинку (відчуйте це розслаблення. Зручна поза сама по собі викликає розслаблення м'язів).

Усе моє тіло відпочиває (згадайте почуття приємного відпочинку та розслаблення, коли ви лежите в теплій ванні).

Я зовсім спокійний (думайте про спокій і відпочинок).

Заняття 6 – 9

Я зовсім спокійний...

Мене ніхто та ніщо не турбує...

Усі мої м'язи розслаблені для відпочинку...

Усе моє тіло повністю відпочиває...

Я зовсім спокійний.

Заняття 10 – 12

Я абсолютно спокійний...

На 6–9-му заняттях досить буде вимовляти лише одні формули («Я зовсім спокійний» і т. д.) без примусового згадування відповідних почуттів, а на 10–12-му заняттях – ключову формулу («Я абсолютно спокійний...»).

Вправи комплексу «Досягнення тренованої м'язової релаксації»

Я відчуваю приємну важкість у правій руці. Відчуття важкості в моїй правій руці наростає. Моя права рука дуже важка. Відчуття приємної важкості у всьому тілі все більше наростає. Приємна важкість наповнює мої руки та ноги. Усе моє тіло дуже важке. Усе моє тіло розслаблене та важке.

На 1-му та 2-му заняттях ці формули не застосовують.

Комплекс «Мобілізуючі вправи»

Я добре відпочив. Мої сили відновилися. У всьому тілі відчуваю приплив енергії. Думки ясні, чіткі. М'язи легкі, наповнюються силою. Готовий діяти. Я наче прийняв освіжаючий душ. По всьому тілі перебігає приємний холодок. Роблю глибокий вдих, різкий видих, піднімаю голову (або встаю) та розплющую очі.

Вправи комплексу «Загальне зміцнення

Емоційно-вольової сфери»

Я все краще володію собою. Я володію своїми думками. Я володію своїми почуттями. Я завжди уважний. Я постійно організований. Я завжди впевнений у собі. Я завжди врівноважений. Я володію собою.

Формули самонавіювання під час практичного застосування можна комбінувати.

Вправи комплексу «Райдужний тонік» є чудовий спосіб підбадьоритися, підняти настрій і тонус.

Влаштуйтеся якомога зручніше та зробіть глибокий вдих і видих.

Уявіть собі світле блакитне небо з райдугою від краю до краю.

Сконцентруйтеся на червоній лінії. Уявіть, як вона починає вібрувати, віддаляється від райдуги та наближується до вас у вигляді червоної хмаринки. Коли ця хмарка досягне вас, вона розсипається на рубінові кристали і сипеться на вас. Кристали торкаються шкіри та перетворюються на краплі води, вона просочується всередину та наповнює ваше тіло рубіновим кольором. Коли ви відчуєте, що тіло наситилося кольором, зайва волога вирветься назовні та швидко розвіється.

Повторіть ці уявні дії з наступною та всіма іншими кольоровими лініями райдуги. Зовсім не обов'язково, до речі, відразу використовувати усі кольори, можна обмежитися декількома. Поглинання різних кольорів може займати різний час, якщо один колір ви поглинаєте набагато довше за інші, зверніть увагу, що несе цей колір і чого, власне, вам не вистачає, оскільки саме його ви поглинаєте так довго.

Вправи комплексу «Зоряне дихання»

За допомогою цієї техніки можна вилікувати біль будь-якого походження, тривогу, страхи, поганий настрій. Перед тим як почати виконувати ці вправи, необхідно обрати потрібний вам колір.

Сядьте якомога зручніше, а краще – приляжте.

Уявіть синє небо, усіяне зорями.

Оберіть одну зірочку – вона тепер належить вам.

Виберіть необхідний для зцілення колір.

Увімкніть зірочку, нехай вона засвітиться цим кольором. Кольоровий промінь широкий, він все довкола заповнює своїм сяйвом. Вдихніть на рахунок «один-два-три», уявляючи, що ви вдихаєте кольорове повітря. Повітря, проникаючи через ніс, заповнює усе ваше тіло, спробуйте побачити та відчути це. Вдихати бажано саме носом.

Затримайте дихання, порахувавши до трьох. Видихніть на рахунок «один-два-три».

Ще двічі повторіть дихальний цикл. Якщо ви хочете, наприклад, позбутися болю локального характеру, то направте кольоровий потік до хворого органу або частини тіла. До речі, ця техніка дуже корисна під час пологів, а також, для заспокоєння перед виходом на сцену або під час екзаменів. Так само насичуватися кольорами ви можете просто вживаючи їжу потрібного кольору.

Антистресова поведінка. Коли не треба ніде бути в точно зазначений час, залишайте наручний годинник удома. Намагайтеся робити одну справу. Спробуйте розмовляти тихіше. Ходіть пішки потихеньку. Будьте більш люб’язними з оточуючими, посміхайтеся. Плануйте свої справи так, щоб між ними були п’ятнадцятихвилинні перерви. У розпорядку дня має бути час для відпочинку. Знаходьте час для насолоди від маленьких радощів життя.

Антистресове дихання. Уявіть собі, що ви плачете. Зробіть видих із зусиллям, тривалий, уривчастий (3 – 6 сек), вдих відкритим ротом (1 сек), видих із зусиллями, тривалий, уривчастий (3 – 6 сек).

Пом’якшення стресу. Ставтеся до будь-яких змін у житті як до нових можливостей, виклику долі або ії благословлення. Щодня знаходьте привід, щоб хоч трохи посміятися.

Пом’якшення сприймання критики. Поміркуйте,можливо, у критиці є частка справедливості. Можливо, й інші критикували вас подібним чином. Чи впевнена людина, яка вас критикувала, у тому, про що вона говорила? Якщо критика пов ’ язана з незадоволенням людини, яка критикує, її варто пожаліти. Чи не прихована за критикою розбіжність думок про проблему? Відповівши на ці запитання та зрозумівши, що критика безпідставна, забудьте про неї.

Зменшення стресу. Виконайте найпростіші фізичні вправи (походіть). Прийміть теплу ванну або душ. Розкажіть друзям про ваші неприємності. Полічіть до 100 й у зворотному порядку. Приготуйте чашку теплого чаю з трав та пийте його повільно. Не бійтеся плакати. Висміюйте свої тривоги. Знаходьте привід, щоб посміятися. Навчиться передбачати критику.

Переключення на приємні спогади. Ви почули сьогодні хороші новини. Ви дотримали своїх обіцянок. Хтось дотримав своїх обіцянок стосовно вас. Згадайте, чи не зробив вам хто-небудь комплімент. Може, вам вдалося допомогти комусь, хто слабший за вас.

Нейтралізація стресу. Діліться своїми переживаннями з членами родини. Розповідайте про них друзям. Робіть справу, що приносить задоволення. Намагайтеся висипатися. Займайтеся процедурами, які поліпшують самопочуття (душ, прогулянка тощо).

Примушення стресу працювати на вас. Намагайтеся думати про минулі події як про перемогу. Ставтеся до стресу як до джерела енергії. Відпочивайте у проміжках між боротьбою за існування. Ви можете контролювати свою реакцію на вчинки інших. Ви повинні час від часу догоджати собі. Порівняйте невелику за часом кризу з картиною свого майбутнього.

 

2.6.1. Вправи для покращення зору, слуху та мовлення

 

Порушення зору. Найбільш поширеною патологією зору у дітей та молоді є міопія (короткозорість), на 2-му місці діагностують косоокість, на 3-му – далекозорість. Короткозорість виникає внаслідок перевантаження зорового аналізатора (погане освітлення, порушення осанки, порушення способу життя, спадкова патологія, тривалі напружені заняття). Далекозорість переважно спричинена недорозвитком очних яблук. Косоокість є наслідком патології вагітності чи пологів, вона може розвиватися внаслідок хвороб головного мозку або травм. Косоокість буває збіжною або розбіжною. Порушення зору викликає зміну характеру людини, її поведінки, з’являється неуважність, слабкість, втома. Людина починає сутулитися, з’являється головний біль, біль в очах. Якщо є скарги на порушення зору, то потрібно негайно проконсультуватися у лікаря- офтальмолога.

Вправи для покращення зору

1. Температурно-водна стимуляція очей.

Візьміть 2 шматки чистої тканини, один опустіть у гарячу воду (скільки шкіра рук може витерпіти), другий – у льодяну (просто холодну брати не можна). Вийміть тканину з гарячої води та прикладіть до очей. Потім негайно прикладіть на 1 хв тканину, змочену водою з льодом. Процедура допомогає за короткозорості та далекозорості.

2. Дихання, що стимулює прилив крові до очей:

а) глибоко зітхніть, затримайте дихання, не вдихаючи, зігнувши коліна, нахиліть голову, щоб вона була нижче від рівня серця. Стояти так, рахуючи до 5. Вправу треба робити без зусиль ще 9 разів;

б) заплющіть очі так щільно, як тільки зможете, потім розплющіть їх широко, повторіть це 9 разів. Кілька разів глибоко зітхніть, а потім замружуйте очі ще 10 разів.

Загальний час виконання вправ – до 20 хв. Мають позитивний ефект під час короткозорості та далекозорості.

3. Вправи для очей за методикою Шичко – Бейтса. Послідовно рухайте очима:

– максимально вверх вниз;

– максимально вправо – вліво;

– максимально перехресно;

– по периметру уявного прямокутника;

– з верхньої дужки;

– з нижньої дужки;

– по периметру уявного конверта, розташованого горизонтально;

– по периметру уявного конверта, розташованого вертикально;

– з фіксацією окремо правої та лівої дуг;

– з периферії до центру по спіралі та навпвки;

– по уявній пружині, розташованій горизонтально;

– по уявній пружині, розташованій вертикально;

– по уявній змійці, розташованій горизонтально;

– заплющіть очі дуже щільно, потім продовжувати рухати з відкритими очима:

– по уявній вісімці;

– за кінчиками вказівних пальців асинхронно вверх – вниз;

– за кінчиками вказівних пальців разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців у косих проекціях разом і порізнь;

– за кінчиками вказівних пальців в бокових напівдугах.

Ефективно під час косоокісті. Повтор кожної вправи 2 – 3 раза.

Порушення слуху. Туговухість – це таке зниження слуху, коли сприйняття розмови у звичайних умовах незадовільне. Ступені туговухості: 1 – вада слуху за наявності незначного шуму; 2 – вада слуху у звичайних умовах; 3 – потрібно кричати у вухо (або використовувати слуховий апарат). Серед дітей поширеність туговухості становить близько 6,1%. Наявність туговухості спричияє порушення мовлення. Основна причина тцієї вади – наслідки захворювань середнього вуха (46%). Друга її причина – це кохлеарний неврит і отосклероз (30%), який виникає через постійний шум або вібрації на барабанну перетинку, коли дитина користується плеєром чи знаходиться у постійному шумі. 24% виникнення туговухості залежить від інших причин, наприклад, від отруєння отогенними речовинами, наслідків травм і контузії, гіпертонічної хвороби, захворюваннь мозку (коркова туговухість). Для виключення туговухості та визначення патології показано дослідження у ЛОР- лікаря.

Для збереження слуху слід дотримуватися таких правил:

1) шум має відповідати нормам (40 – 70 дБ) з перепадами до 5 дБ;

2) саджати дітей та підлітків з діагнозом туговухість 1-го ступеня за перші парти (столи);

3) забороняти учням голосно кричати на перервах;

4) забороняти учням користовуватися на перервах і заняттях телефонами та плеєрами з навушниками;

5) навчити дітей обережно користуватися динаміками, колонками та іншими потужними музикальними приладами;

6) навчити дітей користуватися індивідуальними засобами захисту від сильного шумового забруднення.

Учнів, що мають туговухість, слід перевести до спеціалізованих навчальних закладів.

Порушення мовлення. Мовлення – дивовижний дар, яким володіє лише людина. Слово разом із думкою та творчістю – найцінніше та найважливіше, що має людина. Воно дає людині можливість пізнавати світ і підкорювати собі сили природи. Слово – могутній засіб самовираження, необхідний кожній людині. Для розвиненого мовлення характерні грамотність, логічність, чіткість, стислість, жвавість тощо.

Для покращення власного мовлення необхідно:

– виконувати лінгвістичні вправи;

– читати класичну українську та зарубіжну літературу, обов’язково з’ясовуючи значення незразумілих слів і виразів;

– вчити напам’ять вірші, намагатися читати їх для самого себе;

– мати та користуватися словниками;

– писати листи рідним, близьким, друзям з будь-якого приводу;

– розпочати вести щоденникові записи;

– писати вірші та віршики, співати різноманітні пісні.

Пам’ятайте що мова формує інтелект, а інтелект відбивається у мові.

Для виправлення недорікуватості виконують спеціальні вправи щоденно тричі. Кожну вправу повторюють 7 – 10 разів по 5 – 10 с, загальний час виконання комплексу вправ – 15 хв. Виконують такі вправи:

– надути щоки одночасно;

– надути щоки поперемінно;

– втягувати щоки у рот;

– складати губи трубочкою та розтягувати їх у губи в посмішці;

– вищірити зуби з розкриванням та закриванням рота;

– висунути язик у нормальному положенні, потім «лопаткою»;

– протяжно вимовити звуку [а ] або [и ] з висунутим язиком;

– дути на широкий язик;

– висовувати язик по черзі «лопаткою», потім «голкою»;

– висунутий язик виконує вправу «маятник» (вправо – вліво);

– упор язика робити по черзі на верхні та нижні зуби;

– ковтати (імітація та його затримка);

– імітувати позіхання з підніманням та опусканням голови за міцного натискання підборіддям на кулаки рук.

 

2.6.2. Вплив побутової електроники на людину

 

Вплив комп’ютера. Найголовніший шкідливий чинник для людини від комп’ютера – це навантаження на зір. Саме через навантаження на зір через деякий час у людини виникає головний біль і запаморочення. Якщо працювати на комп'ютері досить довго, то зорова перевтома може призвести до прогресуючого зниження гостроти зору. Проте зазначимо одразу, що не комп'ютер є основною причиною розвитку короткозорості у дитини. Величезну роль у цьому грає спадковість, телевізор, читання з поганим освітленням. За правильного користування комп'ютером навантаження на зір від нього може бути істотно знижене.

1-м шкідливим чинником від комп'ютера є сіпання зображення через низьку частоту вертикального оновлення або через низьку якість розділення монітора. 2-й чинник стомлюваності очей – це зміст зображення. Найлегше око сприймає статичне, крупне кольорове зображення у супроводі звуку. Тому для ока дитини або дорослого досить безпечно розглядати картинки або фотографії у супроводі дикторського тексту. Гірше сприймає око малювання на комп'ютері. Тут звук уже не відволікає, а всю роботу виконує око. Набагато важче доводиться зору у тому випадку, коли дитина (користувач) вимушена читати з екрана текст. Тому Internet небезпечний, оскільки доводиться багато читати, і читати швидко. Справжні «вбивці» ока – це ігри. Рухоме зображення, дрібні його елементи – все це призводить до такої перевтоми, яка минає дуже повільно.

Ще одним шкідливим чинником, що впливає на здоров'я під час роботи на комп'ютері, є вимушена поза. Сидячи за комп'ютером, дитина (або дорослий) повинна дивитися так, щоб між очима й екраном була певна відстань, і одночасно тримати руки на клавіатурі або маніпуляторах. Це змушує тіло прийняти певне положення та не змінювати його до кінця роботи. Це робить комп'ютер набагато небезпечнішим за телевізор, який дозволяє вільно рухатися.

У перервах роботи з комп'ютером виконуйте розтягувальні вправи для м'язів шиї, щоб розслабляти їх, – це допоможе зняти стрес і попередить виникнення головного болю. Спробуйте виконати вправу «шийні круги». Для максимального ефекту її слід виконати кілька разів протягом п'яти хвилин: поставте ноги на ширині плечей, поволі опустіть підборіддя на груди і залишіться в цьому положенні на декілька секунд, глибоко дихаючи, виконуйте кругові рухи головою вправо, намагаючись торкнутися вухом плеча, затримайтеся у цьому положенні на декілька секунд, потім поверніть голову вліво, до лівого плеча, знову роблячи паузу, коли відчуєте, що м'язи розслаблені, почніть поволі виконувати кругові рухи головою спочатку вправо 3–5 разів, потім стільки ж разів уліво, закінчить вправу (все ще глибоко дихаючи), піднявши плечі вгору та намагаючись дістати ними до вух, потім поволі опустіть їх. Повторіть 5 разів.

Щоб очі менше втомлювалися від роботи за комп'ютером, необхідно дотримуватися таких правил: відстань від очей до монітора має становити 50–75 см; додаткові джерела освітлення, що можуть спричинити появу відблисків на екрані, слід використовувати тільки під час роботи з паперовими документами; природне освітлення має бути з правого боку; доросла людина безперервно працювати з комп'ютером може 2 год, дитина – 30 хв; перерва має тривати щонайменше 15 хв; слід обмежувати час роботи в мережі Internet та ігор; використовувати мультимедіа зі звуком.

Для зниження рівня фізичного стомлення через обмежену позу використовують спеціальний комп'ютерний стілець на газ-патроні, без підлокітників; спеціальний комп'ютерний стіл з висувною дошкою під клавіатуру.

Для зниження електромагнітного випромінювання необхідно: установити монітор задньою стінкою до стіни; витерти пил у приміщенні; умиватися холодною водою після роботи; добре провітрювати приміщення і за нагоди встановити іонізатор.

Вагітним і матерям, які вигодовують немовлят, заборонено користуватися комп'ютером через можливу негативну дію електромагнітного поля. У школах урок інформатики має тривати 1,5 астрономичні години на день. Слід пам'ятати, що винесені вперед лікті обмежують рухи грудної клітки, що може спричинити появу астми, нападів кашлю, а також:

1) болей у м'язах спини, шиї та головних болей. Людське тіло не пристосоване для того, щоб проводити тривалий час у фіксованому положенні. Тривалі періоди обмеженого руху знижують приток крові до м'язів, призводячи до накопичення продуктів метаболізму, що дратують нерви задіяних м'язів. Якщо цей застій відбувається в м'язах плечей, спини або шиї, може виникнути головний біль, оскільки м'язи передають «сигнали дискомфорту» нервам чутливих тканин тіла, голови;

2) за тривалого сидіння з опущеними плечима деформацію кістково-м'язової системи. Іноді – викривлення хребта та остеохондроз;

3) захворювання суглобів кистей рук. Це професійне захворювання друкарок у редакціях, а нині – операторів комп'ютерного набору. Під час роботи за комп'ютером рука людини здійснює безліч дрібних рухів, тому сильно втомлюється, а за тривалої роботи розвиваються хронічні захворювання.

Із глибоким видихом закрийте очі, повністю розслабтеся, розчепіть кисті, опустіть їх за шию і дайте їм вільно висіти вниз уздовж вашого тулуба. Одночасно розслабте голову та дайте їй впасти вперед. У кінці повільного видиху трохи зігніться вперед у поясниці та підберіть живіт (напружте черевні м'язи) для того щоб діафрагмою вичавити все повітря, що «застоялося», з ваших легенів – таке глибоке завершення видиху можна здійснити декількома гучними видихальними рухами.

Зробіть декілька таких повільних дихальних циклів на початку та в кінці комплексу вправ. Вправу потрібно робити на балконі або хоча б біля відкритої кватирки. Ступінь згинання рук в ліктьовому суглобі під час їх підняття та траєкторія їх висіння під час видиху може варіювати залежно від відчуттів найбільшої «приємності» від різних способів виконання цих рухів.

Профілактика негативного впливу комп'ютера

На здоров'я людини

Проводьте за дисплеєм на день не більше 4, максимум – 6 год. Кожні 10 хв відводьте погляд на декілька секунд убік від екрана і спрямовуйте погляд у завіконну далечінь. Через кожні 30–45 хв роботи переривайтеся на 5–15 хв. Врахуйте, буквено-цифрове зображення на моніторі викликає стомлення та роздратування швидше, ніж графічне. Під час відпочинку, щоб зняти нервово-емоційну напругу, слухайте спокійну, краще класичну музику, що має антистресову дію, рекомендовано також робити просту гімнастику. Відрегулюйте яскравість монітора. Найлегше читати темні букви на світлому екрані. Підставку для чорнових матеріалів помістіть ближче до екрана. Екран монітора має знаходитися приблизно на 20° нижче за рівень очей. Комп'ютер слід поставити так, щоб на екран не падало світло з вікна. Висуньте нижній край дисплея на 3–5 см вперед в порівнянні з верхнім – нахил екрану полегшить зорову роботу. Розмістіть екран комп'ютера на відстані 50–75 см від очей. Це корисно не тільки для зору, але і для правильної посадки в цілому. Якщо ви плануєте грати на комп'ютері, діагональ екрану має становити щонайменше 17 дюймів. Верхнє освітлення має бути неяскравим, відмовтеся від флюоресцентних ламп. Ідеальний варіант для очей – яскравість екрану така ж, як освітленність приміщення.

Порадьтеся з окулістом, чи не потрібні вам особливі окуляри для роботи з комп'ютером. Приступаючи до роботи на комп'ютері, прийміть правильну позу. Спину відхиліть назад для збільшення кута між тулубом і стегнами. Це підсилить кровообіг і зменшить тиск на хребет. Руки розслабте та вільно опустіть, передпліччя та кисті мають бути у положенні паралельному підлозі, коліна – під прямим кутом до стегон (для цього поставте під ноги низеньку лавку). Спинка стільця має повторювати лінію вигину нижньої частини спини. Для більшої зручності підкладіть під поясницю невелику довгасту подушечку або валик. Сидіння має бути злегка нахилене вперед так, щоб вага тіла була перенесена на стегна та ноги. Верхня частина екрана знаходиться на рівні очей.

У жодному випадку не зловживайте роботою «на колінах», можливість якої надають сучасні ноутбуки. Обіцяна ними мобільність може обернутися повною нерухомістю. Міняйте характер роботи протягом дня. Продумайте своє робоче місце, зробіть його дещо «незручним», наприклад: поставте телефон на сусідній стіл для того, щоб кожного разу вставати на дзвінок. Після тривалого сидіння за комп'ютером влаштовуйте розминку.

Електростатичне поле можна зменшити підвищенням вологості повітря у приміщенні. Частіше влаштовуйте вологе прибирання в кімнаті, де працює комп'ютер, проводіть антистатичну обробку синтетичних матеріалів. Дрібні м'язи та сухожилля кисті витримують нерівномірну напругу, якщо клавіатурарозташована під кутом до монітора або дуже далеко від краю столу. У цьому випадку вам загрожує: по-перше, професійна хвороба друкарок – спазм, коли перетруджену руку раптово зводить судома, і по-друге, тендовагініт, у разі якого на тильній стороні кисті з'являються хворобливі набряки та гульки (синовиоми). Набираючи текст, згинайте лікті під прямим кутом, тримайте руки паралельно одна одній. Щоб розвантажити м'язи кисті та надати їй потрібне положення, використовуйте стаціонарні підставки для зап’ястків. Користувачі, що мають справу з мишкою, утричі більше напружують м'язи рук, шиї та плечового поясу порівнянно з тими, хто працює лише на клавіатурі.

Підберіть мишку за розміром долоні. Помістіть її збоку від клавіатури на краю стола – не потрібно буде кожного разу тягнутися за нею. Килимок для миші не розкіш, а засіб першої необхідності: забезпечуючи оптимальний ступінь ковзання, він позбавляє кисть від зайвого навантаження.

Переходячи від комп'ютерного набору до маніпуляцій з мишкою і назад, не робіть зайвих рухів – тримайте кисть паралельно кришці столу та пересувайте всю руку від самого плеча, щоб рівномірно розподілити навантаження на мускулатуру кінцівки.

Щоб не доводилося постійно натискувати вказівним пальцем на ліву клавішу, використовуйте мишку з додатковим коліщатком зверху, що дозволяє швидко та без зусиль гортати комп'ютерні сторінки.

Спеціальна гімнастика для користувачів комп'ютером

Сядьте на стілець, закрийте очі, розслабте м'язи обличчя, вільно, без напруги спирайтеся на спинку стільця, руки покладіть на стегна (10–15 с).

Закрийте очі, виконайте пальцями легкі кругові погладжуючі рухи надбрівних дуг і нижньої частини очних ямок від носа до скронь (20–30 с). Посидіть із закритими очима (10–15 с).

Складіть руки перед грудьми, пальці схрестіть. Поверніть кисті пальцями до грудей, долоні не розмикайте. Поверніть кисті пальцями від себе. Повторіть вправу 4–6 разів. Опустіть руки вниз і потрясіть розслабленими кистями, руки зігніть у ліктях і притисніть їх до тулуба, долоні розверніть вгору.

Виконуйте клацання пальцями по черзі, починаючи з вказівного. Те ж саме – у зворотньому порядку. Повторіть 2–3 рази. Опустіть руки вниз і потрясіть кистями. Опустіть голову на груди. Потім, піднявши її, злегка нахиліть назад.

Повторіть 4–6 разів у повільному темпі. Дивіться удалину перед собою (2–3 с). Переведіть погляд на кінчик носу (3–5 с). Повторіть 6–8 разів.

Вплив стільникового телефону. Насьогоні зареєстровано незначне збільшення ризику виникнення пухлини мозку, спричинене користуанням стільниковим телефоном. Місце виникнення залежить від того, до якого вуха найчастіше прикладають телефон. Слід зазначити, що середня тривалість користування телефоном серед досліджуваних становить 2–3 роки (найбільше 5 років). Тому не можна стверджувати, що тимчасові зміни, викликані дією електро-магнітного поля (ЕМП), не можуть мати наслідки у майбутньому. Достовірно відомо, що тривалий вплив стільникового сигналу збільшує час реакції людини. Спричинити це може як безпосередня дія ЕМП, так і нагрівання тканин тіла.

Зареєстровано також зменшення мозкового кровообігу та зміну артеріального тиску. Найчастіше користувачі телефонів скаржаться на головний біль, запаморочення, нудоту, неврологічні розлади, підвищену стомлюваність. Ще однією з найпоширеніших скарг є відчуття тепла в області вуха. Після шести-, семихвилинного використання стільникового телефону температура на поверхні мозку може підвищитися приблизно на 0,1°С (за частоти 1800 МГц підвищення температури значніше, ніж при 900 МГц).

Відзначають різні менш загальні ознаки порушень, що стосуються вуха, носа, горла, а також шлунку. На підставі проведених експериментальних досліджень можна стверджувати, що користування стільниковими телефонами найбільше впливає на вагітних жінок (внутрішньоутробне пошкодження плоду може відбутися на будь-якому етапі його розвитку) та дітей. Багато вчених також вважають, що особливу увагу користувачам мобільних телефонів необхідно звернути на те, що найбільш чутливі до дії ЕМП, крім центральної нервової і серцево-судинної, ще й репродуктивна система.

 

Сім'я та здоров'я

 

Важливими факторами, що впливають на тривалість і повноцінність життя людини, є шлюб та благополучна сім'я. Учені довели, коли людина перебуває у шлюбі, вона може до своєї тривалості життя додати ще 5 років, а якщо ні, то з кожних 10 років, прожитих самотньо, треба вираховувати по 1 року. У сім'ї формується ставлення до здорового спосібу життя. Варто звернути увагу на те, що майже всі довгожителі – одружені. Шлюб – це своєрідна життєва школа, у якій чоловік і жінка вчаться турбуватися про дітей, виховувати їх. У сімейному житті неминуча відмова від своїх егоїстичних бажань, однак це не збіднює особистіть, а, навпаки, збагачує її добротою, справедливістю, ніжністю.

Істотне значення для здоров'я має психологічний клімат у сім'ї, який залежить від порядності її членів, вимог до себе та інших, від взаємних почуттів, загальних уявлень, інтересів, прагнень, моральної атмосфери, у якій живе сім'я, взаємної щирості та розуміння, а також матеріального благополуччя та побутових умов.

Слід пам'ятати, що закоханість і любов – різні почуття. Між ними не можна ставити знак рівності. Закохуються в більшості випадків не у людину як в особистість, а у, наприклад волосся, очі, ноги, усмішку, тембр голосу, поставу, манеру розмовляти, одягатися тощо.

У кожної людини в підсвідомості існує нечіткий ідеальний образ представника іншої статі. Найчастіше у цьому образі поєднано риси мами (батька), сестер (братів), перших учителів, артистів та ін. Закохуючись, люди знаходять у представника іншої статі риси, властиві образу, створеному фантазією. Однак пізніше виявляється, що об'єкт закоханості не відповідає ідеальному образу, тому можуть виникати конфлікти. Коли ж нечіткий ідеальний образ збігається з об'єктом закоханості, може утворитися міцна сім'я.

Дехто вважає, що опорою сім'ї є інтимні стосунки, однак статевий потяг дуже рідко зберігається протягом усього життя. Зміст життя полягає у праці, обов'язках, відповідальності, турботі, труднощах та радощах. Разом пройти через це і бути опорою одне одному, турбуватися про дітей – це і є основою сімейного життя. Гармонійна сім'я не виникає сама собою, для її створення необхідна взаємна повага. Якщо подружжя не розуміє цього, виникають невдоволення, звинувачення, сварки і, врешті-решт, настає розлучення. Більша частина сімейних конфліктів виникає, тому що подружжя не знає психічних особливостей одне одного, пов'язаних з біологічними (фізіологічними, гормональними) і соціальними (традиції, виховання в сім'ї) чинниками.

Для чоловіків характерне переважно абстрактне, теоретичне мислення, на яке почуття мають незначний вплив. Тому в багатьох випадках дружині варто залишати за чоловіком право вирішувати питання, що вимагають далекоглядності, критичного осмислення й об'єктивності. З іншого боку, чоловікові часто не вистачає дипломатичності, уваги та доброти під час вирішення сімейних проблем, його теоретизовані та схематичні підходи можуть тільки зашкодити справі. У таких випадках право вирішувати необхідно надати жінці, мислення якої є більш конкретним.

У більшості випадків у сім'ї жінка кращий психолог, ніж чоловік, а тому в конфліктних ситуаціях інші члени сім'ї, як правило, стають на її бік. Розважливий чоловік спокійно довіряє вирішення сімейних проблем жінці. Від жінки найчастіше залежить емоційна атмосфера сім'ї – радісна, оптимістична чи пригнічена, песимістична.

Материнські та батьківські почуття різні. Любов матері має багато відтінків. Матері краще відчувають молодших дітей, а в чоловіків тісніші зв’язки зі старшими дітьми. Є ще одна особливість жіночої психіки: на противагу чоловікам, які дуже цінують привабливість жінок, останні менш вимогливі щодо вроди чоловіків. Вони більше цінують внутрішню красу й інтелектуальний рівень чоловіка. Кожна жінка свідомо чи підсвідомо розуміє, наскільки важливі в сімейному житті духовні якості чоловіка.

Неповторну атмосферу благополуччя в сім'ї створюють гармонійні інтимні стосунки між подружжям, що вимагають духовної та фізичної рівноваги. На жаль, не завжди так буває. Сексологи багатьох країн стверджують, що майже 50% жінок незадоволені своїм сексуальним життям, а 33% ставляться до нього холодно та байдуже. Серед чоловіків незадоволених менше, однак досягти задоволення вони можуть часто без урахування інтересів партнерки. Наслідком сексуального невдоволення є поганий настрій, нервозність, навіть неврози, головний біль та інші негативні чинники, що накладають свій відбиток на стосунки подружжя та можуть спричинити взаємовідчуження.

Слід пам'ятати, що у дівчат статеве дозрівання починається раніше та закінчується швидше, ніж у хлопців. У дорослих чоловіків і жінок одного віку характер статевого потягу не завжди однаковий. У чоловіків статевий потяг посилюється до 25 років, потім тримається на одному рівні до 40 – 45 років, після чого починає поступово зменшуватися та досягає нуля у старечому віці. У жінок сексуальна активність наростає повільно, часто вона досягає кульмінації лише до 30 років, потім тримається на одному рівні до клімактеричного періоду. Іноді у клімактеричному періоді спостерігають навіть посилення сексуального потягу. Однак кожна людина неповторна, а статевий потяг залежить від виховання, способу життя, впливу навколишнього середовища, взаємних симпатій тощо. Статеве збудження, яке може закінчитися статевим актом, у чоловіків і жінок має різний перебіг. Жінкам для його виникнення потрібно більше часу, ніж чоловікам. Жінку у більшості випадків збуджують доброта таніжність чоловіка, тоді як чоловік більше керується фізіологічними мотивами. У таких ситуаціях жінка вважає чоловіка грубим, нетактовним, а чоловік жінку – холодною, байдужою. Через таку сексуальну неграмотність у сім'ї виникають незгоди, які з часом можуть призвести до розлучення. Атмосферу щастя в сім'ї допомагають створити діти. Життя батьків «продовжується» у їх дітях. В ідеальній сім'ї повинно бути не менше трьох дітей, що забезпечує приріст населення. Першу дитину бажано народжувати в перші роки сімейного життя, у будь-якому разі до 30 років. У молодої жінки перша вагітність і пологи перебігають легше.

Якщо подружжя не бажає більшого приросту сім'ї або вагітність через певні причини не рекомендовано, доводиться турбуватися про контрацепцію. Універсального методу немає, кожен має свої позитивні та негативні сторони.

Досить поширеним методом запобігання вагітності є переривання статевого акту до еякуляції. За передчасного переривання статевого акту жінка часто не досягає оргазму, а в чоловіка він відбувається за несприятливих умов. З часом це може призвести до неврозів і послаблення статевої функції як у чоловіків, так і в жінок. У жінок крім цього можуть виникати різні розлади, наприклад, біль у ділянці малого тазу, збільшення тривалості менструації тощо.

Найбільш поширеним методом запобігання вагітності є користування презервативом. Однак він теж має недоліки: притупляє статеве відчуття, продовжує тривалість статевого акту, що не завжди є бажаним, а також спричиняє подразнення слизової оболонки піхви. Під час користування презервативом, так само, як і у разі переривання статевого акту, сім'я не потрапляє до піхви, а значить, туди не надходять білки, ферменти, статеві чоловічі гормони. А ці речовини, якщо вони потрапляють до організму жінки, сприятливо впливають на нього.

Менш популярними є такі протизаплідні засоби, як алюмінієві, пластмасові або гумові ковпачки, що їх надягають на шийку матки, марлеві та ватні тампони, змочені кислими розчинами, а також різні пасти, що вводять у піхву до початку статевого акту. Одним із методів запобігання вагітності є спринцювання піхви спеціальними розчинами (2 – 3 столові ложки оцту на 1 л води, 1 чайна ложка борної кислоти на 1 л води та ін.) через 3–5 хв після статевого акту. Запобігти вагітності можна також за допомогою гормональних препаратів – їх ще називають пероральними контрацептивами: інфекундіну, бісекуріну, рігевідону, ноновлону, марвелону, що гальмують дозрівання яйцеклітини у яєчнику. Їх треба приймати регулярно протягом року. Також ці препарати скорочують тривалість менструації та зменшують об’єм менструальної крові. Гормональні препарати протипоказані жінкам, які страждають на тромбофлебіти, захворювання печінки, а також тим, які мають до названих препаратів підвищену чутливість.

В останні роки значного поширення набули виготовлені з синтетичного полімеру спіралі, петлі або пружні кільця, що вміщують у порожнину матки гінекологи в перші дні після менструації. У порожнині матки ці протизаплідні засоби можуть знаходитися тривалий час, навіть декілька років. Однак їх не можна застосовувати жінкам, які страждають на гінекологічні захворювання, маткові кровотечі та пухлини матки. Не рекомендують ці засоби також жінкам, які ще не народжували, оскільки для їх введення треба розширювати канал шийки матки, що може в майбутньому ускладнити перебіг пологів.

Природним є фізіологічний метод запобігання вагітності – врахування перебігу менструального циклу. Дозріла яйцеклітина відділяється від яєчника за 16–22 дні до початку наступної менструації, у зв'язку з чим запліднення можливе за 11–18 днів до наступної менструації. Таким чином, у кожному менструальному циклі є два періоди, у які запліднення неможливе, а саме: безпосередньо після закінчення та перед початком наступної менструації. Фізіологічний метод ефективний, якщо у жінки регулярний менструальний цикл. Попередн