Стрільби із 100-мм протитанкової гармати МТ-12

Під час стрільби необхідно дотримуватися таких правил:

- стрільбу вести тільки зі справних гармат з перевіреними та відрегульованими механізмами та прицільними пристроями;

- перед заряджанням гармати перевірити, чи знято чохол з дульної частини ствола, і переконатись (особливо після переміщення вогневих підрозділів або великої перерви в стрільбі) у тому, що в каналі ствола гармати немає піску, бруду та ін.;

- перед заряджанням гармати пострілом з бронебійним підкаліберним снарядом необхідно переконатись у тому, що перед гарматою в зоні розльоту секторів ведучого кільця снаряду немає особового складу та техніки, які не знаходяться в укритті;

- під час стрільби необхідно постійно стежити за правильною роботою і справністю всіх механізмів гармати, щоб не допустити нещасних випадків та пошкоджень самої гармати та її обслуги;

- для кращого охолодження ствола під час перерви в стрільбі залишати замок відкритим, а під час інтенсивних режимів стрільби, крім того, відкривати покривки на кожусі люльки зверху та знизу;

- спостерігати за характером відкоту, його довжина не повинна перевищувати граничну, помічену надписом „Стоп” на лінійці покажчика відкоту. Під час небезпечного відкоту, а також при недокоті стрільбу припинити, виявити причини несправності й усунути їх. Якщо це неможливо, то гармату відправити у майстерню;

- у зимовий період при сильних морозах (нижче – 20⁰С) для прогрівання гармати перші два постріли проводити бронебійними підкаліберними снарядами;

- під час стрільби стежити за тим, щоб лемеші щільно прилягали до ґрунту (брусів). Після першого пострілу перевірити, чи щільно прилягають лемеші до ґрунту. Якщо один з лемешів буде нещільно прилягати до ґрунту, то підбити під нього ґрунт;

- під час стрільби з кутами підвищення більше 15⁰ стежити, щоб під час відкоту ствола казенник не ударявся об ґрунт, за необхідності – підкопати ґрунт під гузівником (зробити рівчак глибиною 15-30 см).

У разі відхилення розриву снаряда більше норми перевірити прицільні пристрої та наведення.

У разі осічки звести ударник ручкою повторного взведення (замок не відкривати) і зробити повторний спуск ударника. У разі повторної осічки знову звести ударник (затвор не відкривати) і зробити третій спуск ударника. Якщо після третього спуску пострілу не було, то необхідно виждати одну хвилину, розрядити гармату і замінити постріл, при цьому не допустити, щоб постріл, який виймають зі ствола, ударився об лафет підривником або капсульною втулкою.

У разі заклинення пострілу вийняти його ручним екстрактором. Якщо при вилученні пострілу вийнялася тільки гільза, а снаряд залишився в каналі ствола, необхідно гармату розрядити пострілом.

Для зменшення дії звукової хвилі від пострілу обслуга гармати під час стрільби повинна надівати шоломи.

Після закінчення стрільби оглянути гармату, змастити канал ствола, клин замка та клиновий проріз казенника.

Категорично забороняється:

- возити гармату зарядженою або із залишеним у стволі снарядом;

- знаходитися позаду відкотних частин гармати під час її розряджання після осічки;

- розряджати гармату холостим пострілом, призначеним для імітації звуку бойового пострілу;

- усувати несправності та проводити огляд при зарядженій гарматі;

- заряджати гармату пострілами, які не очищені від мастила, піску та бруду;

- ставити постріли на дно гільзи;

- стріляти снарядами, у яких вигвинтилися підривники;

- стріляти кумулятивно-осколковими ій осколково-фугасними снарядами з підривниками ГПВ-2 та В-429Е, які мають пошкоджену мембрану (проколота, тріснута, продавлена, зірвана);

- стріляти кумулятивно-осколковими й осколково-фугасними снарядами під час дощу, граду з підривниками без ковпачка;

- стріляти пострілами з гільзами, які мають тріщини на дні і нижній частині корпусу;

- стріляти бронебійними підкаліберними снарядами з пом’ятими, погнутими або хитними балістичними наконечниками;

- стріляти пострілами, на гільзах яких є погнутості, які заважають заряджанню;

- стріляти пострілами з перекосами снаряду в гільзі, які заважають заряджанню;

- стріляти пострілами з кумулятивно-осколковими й осколково-фугасними снарядами, в яких замість підривника угвинчена холоста пробка з дерева або пластмаси;

- стріляти при кутах підвищення ствола більше 15⁰ без підкопу рівчака під казенну частину ствола;

- стріляти при величині відкоту більше граничного;

- стріляти бронебійними підкаліберними снарядами при знаходженні своїх військ попереду гармати на відстані до 1000м у секторі ±5⁰ від напрямку стрільби;

- стріляти пострілами, які не мають маркування.

Заходи безпеки у ході підготовки ПТРК до

Пуску, під час пуску та якщо пуск нездійснений

До роботи з ПТРК допускаються особи, які вивчили будову і правила їх експлуатації.

Під час роботи з ПТРК 9П148 необхідно суворо виконувати такі вказівки:

- завантаження ПТРК 9П148 боєкомплектом і розряджання ПУ проводити тільки при вимкненому живленні бортової мережі машини та апаратури виробу.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- знаходитися номерам обслуги на даху ПТРК під час перевірки його на загальне функціонування;

- проводити технічне обслуговування ПТРК 9П148, якщо ракети знаходяться на ПУ та в боєукладці;

- переводити ПТРК в похідне положення, якщо на ПУ знаходяться ракети;

- вмикати тумблер ЖИВЛЕННЯ, якщо кут між рубкою і ПУ буде дорівнювати або більше 180^о.У цьому разі необхідно перед вмиканням тумблера ЖИВЛЕННЯ змінити цей кут де величини менш 180^о, повернувши вручну ПУ.

Під час роботи з ПТРК 9П135М необхідно суворо виконувати такі вказівки:

- не допускати знаходження великих предметів і людей позаду ПТРК;

- під час знаходження ПТРК біля стіни або будівлі відстань між ними і виробом повинна бути збоку не менше 2 м, позаду – 2 м;

- під час знімання виробів 9М111-2 або 9М113 з ПУ необхідно суворо стежити за тим, щоб вони не були направлені у бік людей.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- проводити бойову роботу без штатних шлемів;

- знімати із запобіжника і зводити механізм пуску до виявлення цілі;

Під час роботи з виробом 9М113, 9М111-2 дотримуватися таких заходів безпеки:

- у разі падіння виробів з висоти менше 0,5м необхідно провести огляд її на відсутність механічних пошкоджень (деформація, тріщини). Вироби допускаються до використання за відсутності пошкоджень;

- забороняється використовувати вироби, які впали без укупорки з висоти більше 0,5м і в укупорці з висоти більше 1,5м. Ракета без укупорки, що впала з висоти більше 0,5 м, але не більше 1,5м, і ракета в укупорці, яка впала з висоти більше 1,5 м, але не більше 3 м, підлягають відправці на базу з відповідною відміткою в формулярі;

- після падіння в укупорці з висоти більше 3 м і без укупорки з висоти більше 1,5м ракета стає небезпечною і підлягає знищенню без від’єднання БЧ в суворій відповідності з Керівництвом зі збереження артилерійського озброєння і боєприпасів у військах.

Пуск виробів 9М113 (9М111-2) повинен проводитися з урахуванням небезпечних зон. Небезпечною зоною скидання виробу 9М113 (9М111-2), що незійшовшов з ПУ, є відстань менше 5 м і напрямок скидання (зліва та справа від машини).

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ закривати щиток ковпака рубки при відкритій рамі із захисним склом.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ знаходитися біля частин пускової установки, які обертаються.

Перед вмиканням живлення в умовах низьких температур необхідно ввести в зчеплення маховики редукторів і повернути їх вручну на 15-20 обертів.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- відкривати кришку люка над двигуном, якщо опущені кришки жалюзі;

- опускати кришки жалюзі, якщо відкрита кришка люка над двигуном.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ наступати на люк і ходити по верхніх кришках жалюзі.

Закінчення

Необхідно враховувати, що сучасна війна розширить масштаби бойового використання сил та засобів, збільшить розмах бойових дій, які будуть супроводжуватися особливою напругою і швидкоплинністю. Все це відкладає свої відбитки на форми і методи управління підрозділами в бою. Безумовно, центральне місце в управлінні військами належить командиру. Він повинен швидко мислити, чітко висловлювати своє рішення, а це можливо лише за умови, що командир є компетентним фахівцем. Саме ця ідея і спонукала авторів посібника узагальнити позитивний досвід та результати багаторічних досліджень з основних питань:

- підготовки стрільби та управління вогнем прямою наводкою;

- поводження з гарматою та боєприпасами на вогневій позиції;

- бойова робота на відкритій вогневій позиції;

- заходи безпеки під час бойової роботи з військовою технікою та озброєнням.

На висвітлення цих питань авторський колектив звертає основну увагу, враховуючи, що знання наведеного в посібнику матеріалу допоможуть командиру підрозділу стати кваліфікованим спеціалістом.

Для практичної діяльності особливо це стосується занять із предметів бойової підготовки, командир підрозділу повинен знати велику кількість довідкового матеріалу. З метою надання допомоги командиру підрозділу в пошуку необхідних довідкових даних у додатках посібника наводиться різна інформація. Ця інформація, крім того, суттєво доповнює зміст розділів посібника.

Під час написання посібника були використані підручники та посібники, що розроблені на кафедрі військової підготовки Сумського державного університету та в інших військових організаціях („Методика проведення спеціальної підготовки в артилерійському підрозділі”, навчальний посібник, 2003 р., „Бойова робота вогневих підрозділів артилерії”, навчальний посібник, 2001р., статути, настанови, керівництва військових видань).

Отримання нових практичних позитивних результатів надасть можливість розширити та уточнити деякі положення і рекомендації, що наведені в посібнику.

Авторський колектив сподівається отримати від читачів зауваження та конструктивні пропозиції стосовно матеріалу посібника, які будуть використані у подальших перевиданнях.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1 УРАЗЛИВІ МІСЦЯ ТАНКА УРАЗЛИВІ МІСЦЯ ТАНКА

 

 

Продовження додатка 1

 

ДОДАТОК 2