Правила подачі команд командиром



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Правила подачі команд командиром



Протитанкового підрозділу

Ставлячи планові вогневі завдання, командир дивізіону (батареї, взводу) вказує:

- основні та запасні цілі, їх номери;

- порядок виконання вогневих завдань та послідовність ураження цілей;

- час готовності (відкриття) вогню;

- снаряд, підривник;

- витрату снарядів;

- смугу вогню батарей (взводів), сектори обстрілу гармат;

- місцезнаходження ВП батарей (взводів), основні та запасні ВП гармат;

- маршрути, час, порядок зайняття та зміни позицій, а також сигнали виклику (відкриття), перенесення та припинення вогню;

- засоби та способи цілевказання і порядок дій підрозділів після виконання вогневих завдань.

Ставлячи непланові вогневі завдання, командир дивізіону (батареї, взводу) після зайняття рубежу розгортання (ВП) вказує:

- позивні підрозділів, які залучаються до виконання вогневих завдань, або циркулярний позивний дивізіону, якщо залучають усі підрозділи дивізіону;

- попередню команду „Стій” або „Увага”;

- характер цілі (цілей), її розташування стосовно місцевих предметів (орієнтирів) та напрямок руху;

- розподіл цілей між підрозділами, порядок та послідовність їх ураження;

- снаряд, установку підривника (якщо потрібно);

- виконавчу команду.

Якщо вогневі завдання командиру батареї (взводу, гармати) не поставлені, він зобов’язаний, якщо необхідно, приймати рішення самостійно та доповідати про це командиру дивізіону (батареї).

Характер цілі в команді вказують словами: „Танки”, „Бронетранспортери” (в тому числі і бойові машини), „Група танків”, „Три бронетранспортери”і т. д.

Снаряд у команді вказують словами: „Бронебійним”, „Кумулятивним”, „Осколково-фугасним”та ін.

Виконавчими командами можуть бути: „Вогонь”, „Зарядити”,„Вогонь за сигналом таким-то”, „Вогонь з рубежу такого-то”.

Команду „Вогонь” подають, коли вогонь по цілі необхідно відкрити негайно.

Якщо по групових цілях дивізіон (батарея) повинен відкрити вогонь одночасно усіма підрозділами, то подається команда „Зарядити”, а після доповіді про готовність та вихід цілі на рубіж відкриття вогню – „Вогонь”.

Команди „Вогонь за сигналом таким-то”, „Вогонь з рубежу такого-то”подають у тих випадках, коли вогонь повинен бути відкритий за встановленим сигналом або з виходом цілі на встановлений рубіж.

За відсутністю часу на розподіл цілей, атакуючих на широкому фронті безпосередньо у вогневих смугах батарей (взводів), командир дивізіону (батареї) може подавати команду на знищення танків, не розділяючи їх між батареями (взводами), наприклад: „Волга”, стій. Танки. Вогонь.”

За цією командою командири батарей (взводів) самостійно розподіляють цілі у своїх смугах вогню, управляють вогнем батарей (взводів), доповідають командирові дивізіону (батареї) про відкриття вогню та результати стрільби.

Командири артилерійських підрозділів доповідають старшому командиру (начальнику):

- про відкриття вогню по цілях, наприклад: „Дон” за сигналом „Буря” вогонь відкрив”;

- про закінчення та про результати стрільби по цілях і витрату снарядів, наприклад: „Дон” стрільбу закінчив. Знищено 15 танків. Витрата 24”.

Після виконання вогневого завдання із знищення груп танків, які атакують (контратакують), командир батареї (взводу) за командою або самостійно переносить вогонь на іншу групу танків, про що доповідає старшому командиру. Під час ураження цілей стрільбою ПТРК після використання ракет, які знаходилися на напрямних, установки перезаряджаються з бойової укладки і продовжують виконання завдань з основних або запасних ВП.

Заряджання установок ПТРК батареї (взводу), які використали усі ракети, проводиться з дозволу командира батареї (взводу) у місці розташування машин з ракетами.

Переміщення на запасні ВП здійснюється з дозволу старшого командира.

Під час виконання вогневого завдання гарматою подають такі команди:

1 „Ціль така-то... (танк, мотопіхота, БТР і т. д.)”.

2 „Бронебійним (кумулятивним, осколковим і т.д.)”.

3 „Підривник такий-то”.

4 „Заряд такий-то” (для гармат, що мають змінний заряд).

5 „Шкала така-то” (якщо потрібно).

6 „Приціл такий-то”.

7 „Наводити туди-то”, „Правіше (лівіше) стільки-то” (упередження півфігури або наводити у передній зріз).

8 „Один снаряд” (або інший порядок).

9 „Вогонь”.

При стрільбі з прицілами панорамного типу, крім того, подають команди (після 6-ї команди):

- „Відбивач нуль”;

- „Кутомір 30-00” (або інша установка, якщо враховується поправка напрямку на рух цілі);

- „Рівень 30-00”.

Для зміни дальності стрільби зміною установки прицілу подають команду:„Приціл більше (менше) стільки-то” або„Приціл такий-то”. Для зміни дальності стрільби зміною точки прицілювання подають команду:„Наводити вище (нижче)” або„Відбивач вгору (вниз) стільки-то”. Для зміни напрямку стрільби подають команду„Правіше (лівіше) стільки-то”, „Упередження півфігури” або „Наводити туди-то”.

Правила виконання команд під час стрільби

По нерухомих цілях

Під час стрільби по нерухомій цілі навідник після отримання цілевказання „Ціль така-то”– з’ясовує ціль, установлює отримані з команди установки на прицільних пристроях, з’ясовує точку прицілювання, наводить гармату.

Навідник повторює команди щодо установок прицільних пристроїв перед першим пострілом, надалі - лише при зміні установок.

Після наведення гармати навідник доповідає: „Готов”.

Заряджання для кожного пострілу виконують за командами, що вказують тип снаряда й установку підривника, або за першою командою, коли на ВП є снаряди тільки одного типу і підривника до них з однією установкою. У подальшому під час ведення вогню гармату заряджають снарядами того самого типу безпосередньо після кожного пострілу до знищення цілі або команди „Стій”.Командир гармати перевіряє правильність наведення для першого пострілу і подає команду „Вогонь”.

Під час стрільби по нерухомій цілі за точку прицілювання вибирають центр цілі або найбільш уразливе місце. Перший постріл виконують на розрахованих установках.

Якщо снаряд не влучив у ціль, тоді оцінюють відхилення розриву від цілі по дальності в метрах і по напрямку в поділках кутоміра, вводять в установки прицільних пристроїв коректури, які дорівнюють отриманим відхиленням, взятим з протилежними знаками, і виконують наступний постріл. Щоб помилки визначення коректури були незначними, відхилення розривів від цілі повинні вимірюватися безпосередньо від гармати (на відстані не більше 10 м).

Приклад.Отримано спостереження: переліт 100, вправо 10. Команда: “Приціл менше два, лівіше 0-10, вогонь”.

За сприятливих умов (під час стрільби по цілях, розташованих на схилах, обернених у бік гармати, а також при значному перевищенні вогневої позиції над ціллю) дальність і напрямок коректують відмічанням по розриву. Якщо розрив спостерігається, подають команду: “Відмітитись по розриву”. Навідник після з’ясування місця падіння снаряда поновлює наведення після пострілу, а потім:

- діючи механізмами прицілювання і бокових поправок, суміщає вершину центральної марки з місцем падіння снаряда і на отриманих установках наводить гармату у попередню точку прицілювання;

- якщо оптичний приціл не має механізмів кутів прицілювання і бокових поправок, то навідник вимірює по сітці прицілу відхилення розриву від точки прицілювання по напрямку і по висоті і змінює точку прицілювання на величину виміряних відхилень у бік, протилежний відхиленню розриву;

- під час роботи на панорамному прицілі – навідник діє барабаном кутоміра і відбивача, наводить перехрестя панорами у центр розриву та на отриманих установках кутоміра і відбивача механізмами наведення гармати наводить її у попередню точку прицілювання.

Коректування вогню відмічанням по хмарі розриву не допускається, тому що хмара має великий об’єм, швидко змінюється у розмірах і переміщується зі швидкістю вітру. Внаслідок цих причин визначення коректур супроводжується великими помилками. Тому за відсутності видимості розриву (точок падіння снарядів) необхідно переходити до коректування вогню за спостереженням знаків розривів.

У разі неможливості визначення відхилення розриву за дальністю в метрах (позначками по розриву) оцінюють знак розриву і змінюють приціл у бік цілі на значення, що дорівнює 100 м. Так діють до влучення в ціль або отримання спостереження протилежного знака. Отримавши протилежний знак, змінюють приціл у бік цілі на значення, що дорівнює 50м, і продовжують стрільбу, запроваджуючи, якщо необхідно, коректури зміною точки прицілювання за висотою.

Коли бокове відхилення одночасне зі зміною установки прицілу, командують коректуру у бік цілі або змінюють точку прицілювання на значення отриманого відхилення.

Якщо бокове відхилення (траси) від цілі не виміряне, то командують коректуру 0-02 у бік цілі або змінюють точку прицілювання за напрямком на половину фігури цілі.

По цілях, що знаходяться на небезпечній відстані від своїх військ, розрахований приціл збільшують на 200 м.

Отримавши переліт, наближають розрив до цілі відмічанням по розриву (місцю падіння снарядів) або послідовними стрибками прицілу в 100 м для усіх систем. Захопивши ціль у вилку, продовжують стрільбу за загальними правилами.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.95.208 (0.012 с.)