Ураження нерухомих цілей під час

Стрільби батареєю (взводом)

 

Стрільба по окремих цілях, розташованих на великих відстанях (більш 2000 – 2500 м), стає малоефективною, на виконання вогневого завдання в цих умовах однією гарматою знадобиться 10 – 30 снарядів, отже, час виконання завдання становитиме 3 – 10 хв і більше. Тому з метою скорочення часу виконання вогневого завдання доцільно по важливих цілях, розташованих на великих відстанях і укритих в окопах, вести вогонь батареєю (взводом). Для цього залучаються гармати, розташовані на одній ВП.

Розраховану установку прицілу і поправку напрямку (кутомір) визначають для основної гармати способом повної або скороченої підготовки. Ці установки передають гарматам батареї (взводу) і вказують їм єдину точку прицілювання в центрі групової цілі або найбільш уразливій частині окремої цілі. Кожна гармата враховує індивідуальні поправки за загальними правилами. Під час ураження групової цілі, крім того, призначають віяло за шириною цілі або кожній гарматі вказують свою точку прицілювання.

Пристрілювання цілі ведуть поодинокими пострілами основної гармати за допомогою далекоміра або за спостереженням знаків розривів і, коли необхідно, вводять загальні для усіх гармат коректури.

У випадку переходу від прямої наводки до непрямої необхідно завчасно відмітитися по точці наведення. Для цього після наведення гармати у ціль командир гармати вказує точку наведення, подає команду: “ Відмітитись по такій-то точці ”.

По цій команді навідник, не торкаючись до підйомного та поворотного механізмів гармати, обертає барабан рівня і виводить рівень до середини, відмічається перехрестям панорами по вказаній точці наведення і доповідає: “ Приціл такий-то, рівень такий-то, кутомір такий-то ”. Командир гармати записує ці установки.

 

Правила виконання команд та стрільба

По рухомих цілях

Під час стрільби по рухомих цілях перший постріл навідник проводить за командою командира гармати, наступні – самостійно, у міру виконання наведення гармати.

Під час стрільби по рухомій цілі на відстанях більше дальності прямого пострілу необхідно, щоб установка прицілу відповідала відстані до цілі на момент пострілу. Тому з підготовлених і раніше зайнятих ВП вогонь відкривають, як правило, з виходом цілей на рубіж відкриття вогню. Установку прицілу призначають за розрахованою дальністю до цього рубежу. Розраховану поправку напрямку складають з поправкою на бокове переміщення цілі та вводять у шкалу бокових поправок оптичного прицілу (кутомір панорами). За точку прицілювання приймають середину цілі.

Якщо рубіж відкриття вогню не призначався, то командир гармати (навідник) може намітити точку (рубіж) на шляху руху танка (БМП, БТР) і по ній визначити установки для стрільби. Перший постріл проводять у момент виходу танка (БМП, БТР) в намічену точку (рубіж).

У межах дальності прямого пострілу, коли середня траєкторія снаряда не перевищує висоти цілі, незалежно від відстані до цілі вогонь ведуть на постійній установці прицілу.

Під час стрільби з оптичним прицілом типу ОП-4 прицільну марку виносять від середини цілі на значення, що дорівнює сумі вирахуваної поправки напрямку та поправки на бокове переміщення цілі.

З урахуванням бокового переміщення гармату наводять не в точку прицілювання, а в деяку упереджену точку, в яку до моменту підльоту снаряда переміститься ціль.

Під час ураження рухомих цілей перед першим пострілом навідник суміщає марку (перехрестя) з ціллю і доповідає: „Є ціль”, супроводжує її за допомогою кутомірного механізму прицілу (панорами).

Командир гармати після доповіді навідника: „Є ціль” починає відлік часу і через 3-5 секунд подає команду „Стій”. Навідник припиняє супроводження цілі і знімає відлік зі шкали бокових поправок (кутоміра) панорами і доповідає командиру гармати. Бокове упередження дорівнює кутовому переміщенню цілі (у поділках кутоміра), поділеному на 3-5 с і перемноженому на польотний час снаряда.

Приклад. За командою „Стій”, яку подано через 4 с, навідник доповів: „Вправо 10”. Польотний час снаряда 1,2 с. Бокове упередження дорівнює . Команда: „Правіше 0-03”.

Навідник вводить поправку у шкалу бокових поправок оптичного прицілу (кутоміра), суміщає горизонтальну лінію з центром цілі, а вертикальну лінію перехрестя виносить трішки вперед по напрямку руху цілі і доповідає: „Готов”.

За командою „Упередження півфігури (наводити у передній зріз)” навідник, постійно слідкуючи за ціллю, виносить точку прицілювання вперед дещо більше, ніж було указано у команді, і суміщає горизонтальну лінію перехрестя прицілу з центром цілі.

Після команди „Вогонь” навідник очікує, доки ціль підійде настільки, щоб вертикальна лінія перехрестя суміщалася з центром цілі (щоб між вертикальною лінією перехрестя та переднім зрізом було необхідне упередження), і проводить перший постріл; усі наступні постріли він проводить без команд (у міру виконання наведення).

За командою „Упередження більше (менше) півфігури” або „Наводити туди-то” навідник змінює точку прицілювання по напрямку на упередження, враховуючи наведення при останньому пострілі.

За командою “ Приціл більше (менше) стільки-то ” чи “ Приціл такий-то ” навідник змінює установку прицілу на відповідне число поділок або установлює відповідний приціл, а точку прицілювання не змінює.

За командою “ Правіше (лівіше) стільки-то “ навідник змінює установку на величину отриманого із команди значення (вводить коректуру) по шкалі бокових поправок та наводить гармату у попередню точку прицілювання. Якщо в оптичному прицілі немає механізму бокових поправок, навідник виносить вершину центральної марки на величину коректури, отриманої в команді.