Операційна картка №3 «Правила стрільби з БМП»

Перелік питань

Методичні вказівки

Способи стрільби і вибір вогневих позицій. Вогонь з бойової машини піхоти з усіх видів зброї ведеться прямою наводкою. В залежності від віддалення противника, характеру місцевості і вибраного виду зброї, яка використовується для ураження тієї чи іншої цілі, вогонь із БМП ведеться з ходу, з коротких зупинок або з місця. Вогонь з ходу – основний спосіб стрільби під час атаки, контратаки і переслідування противника. Вогонь з ходу ведеться, як правило, із стрілецької зброї. Вогонь з коротких зупинок ведеться в наступі, коли вогонь з ходу через велику відстань до цілі або різких коливань корпуса машини мало дійсний. Вогонь з коротких зупинок ведеться з гармат кумулятивними гранатами і зі стрілецької зброї. Ціль уражається вогнем з одної або декількох коротких зупинок. Підготовка до здійснення пострілу відбувається в русі. На кожній з коротких зупинок здійснюється один постріл з гармати, а при стрільбі зі стрілецької зброї вогонь, як правило, ведеться до ураження цілі. Рух БМП - 1 між короткими зупинками здійснюється з якомога більшою швидкістю. Величина скачка визначається умовами обстановки, місцевості, спостереження і наявності часу на підготовку до здійснення чергового пострілу. Коротка зупинка здійснюється по команді того, хто виконував вогневу задачу, тобто по команді навідника-оператора або стріляючого. Рух БМП - 1 з короткої зупинки починається самостійно механіком-водієм після пострілу з гармати або по команді стріляючого при стрільбі з кулеметів і автоматів. Вогонь з місця ведеться протитанковими ракетами, а також з гармати і спареного кулемета при діях в обороні, в засаді і при відбитті контратак противника. Вогнева позиція для стрільби з місця вибирається так, щоб забезпечити маскування і укриття бойової машини піхоти, а також хороші умови для спостереження. Особливу увагу треба приділяти правильному вибору вогневих позицій для стрільби ПТУР, оскільки багато в чому від цього залежить успіх вирішення вогневих задач. Вогнева позиція для стрільби ПТУР повинна вибиратися з врахуванням зони ураження, тобто зони, в якій досягається ураження цілі з високим ступенем надійності. По глибині зона ураження обмежується максимально і мінімальними дуальностями стрільби, а по напрямку – величиною поля зору прицілу і літніми характеристиками ПТУР. Треба прагнути, щоб вогнева позиція в першу чергу забезпечувала стрільбу ПТУР на максимальну дальність. Якщо місцевість не дозволяє вести стрільбу по всьому діапазону по дальності і напрямку, вогневі позиції слід обирати з таким розрахунком, щоб забезпечити спостереження окремих ділянок місцевості протяжністю 300-500 м. В напрямку стрільби не повинно бути природних або штучних перешкод, які б знаходились на лінії візування. Для вогневої позиції повинна вибиратися по можливості рівна площадка. Бойова машина піхоти на вогневій позиції не повинна мати крен більше 3^0. При крені машини більше 3^0 погіршуються умови управління ПТУР в польоті, оскільки в цьому випадку інформація про кутове положення ракети буде надходити в апаратуру управління БМП -1 з великою помилкою, а вироблені нею команди не будуть повністю синхронізовані з поворотом ракети. При виборі вогневої позиції треба також враховувати, що під час пуску ПТУР в результаті інтенсивного витоку з сопел ракети гарячих газів в безпосередній близькості від пускової установки (в 3 м вправо і вліво від неї), а також в створі ззаду машини в полосі 2,6 м і на віддаленні до 25 м утворюється небезпечна зона, в якій забороняється знаходитися особовому складу, розміщати боєприпаси і горючі речовини. При необхідності для БМП - 1 відривається окоп, визначаються дані для стрільби по орієнтирам (рубежам) і складається картка вогню. Вибір цілі Протитанковими керованими ракетами і вогнем із гармати кумулятивними гранатами уражаються броньовані цілі, наприклад танки, самохідно-артилерійські установки, ПТУР на бронетранспортерах. На дальності менше 1000 м стрільбу ракетами 9М111 вести тільки при відсутності до гармати пострілів з кумулятивною гранатою. Кумулятивними гранатами при відсутності броньованих цілей може уражатися жива сила противника, яка знаходиться в дерево земляних, цегляних та інших укриттях. Вогнем спареного кулемета, кулеметів Калашникова (ПК) і автоматів уражається жива сила противника і його вогневі засоби – протитанкова зброя, кулемети та ін. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими (або з’являтися на короткий час) і рухомими. Ціль вибирається і вказується особовому складу в бою, як правило, командиром відділення. З кількох цілей, які одночасно з’явилися або рухомих слід вибрати найбільш важливу, яка загрожує відділенню з найбільш небезпечного напрямку. При появі однакових по значенню цілей вибирають ту, яка найближче. Визначення відстані Відстань до цілі зазвичай визначається (виміряються) окоміром і з допомогою шкали виміру даності сітки приладу ТКН-3Б або прицілу 1ПН22М1, а також по формулі „тисячної”. Визначення відстані окоміром виконується по відрізкам місцевості, які добре відклалися в зоровій пам’яті, по ступеню видимості і величині цілей, а також поєднанням обох способів. При визначенні відстані по відрізкам місцевості необхідно будь-яку звичну відстань, яка добре закріпилась в зоровій пам’яті, наприклад відрізок 200 м, умовно відкласти від себе до цілі (предмета). При цьому слід враховувати, що зі збільшенням уявна величина відрізка в перспективі поступово скорочується. Якщо ціль виявлена поблизу місцевого предмета (орієнтира), відстань до якого відома, то при визначенні відстані до цілі необхідно враховувати її віддалення від місцевого предмета (орієнтира). Вночі відстані до освітлених цілей визначаються так само, як і вдень. Для визначення відстані до цілі, яка виявила себе спалахом і звуком пострілу, необхідно проміжок часу в секундах від моменту появи спалаху до моменту прийняття звуку помножити на 330 (330 м/с – швидкість звуку в повітрі). Для визначення відстані за допомогою далекомірної шкали сітки приладу ТКН-3Б та прицілу 1ПН22М2 необхідно цю шкалу навести на ціль так, щоб основа цілі співпала з нижньою суцільною лінією шкали, а вершина цілі торкалась верхньої пунктирної кривої лінії вертикальний штрих шкали, розміщений над ціллю в точці торкання, вказує на відстань до цілі. Слід мати на увазі, що визначення відстані з допомогою шкали виміру дальності буде здійснюватися приблизно з подальшим уточненням стрільбою. Шкала виміру дальності сітки приладу ТКН-3Б і прицілу 1ПН22М2 розрахована для цілей, які мають висоту 2,7 м. Якщо ж ціль має висоту, меншу (більшу) 2,7 м, то необхідно із відстані, визначеної по шкалі, відняти (додати) поправку, яка рівна добутку числа десятих метра різниці в висоті цілі стале число 4 і на цифру шкали, розміщеної над ціллю. Задача № 1. Визначити відстань до танка противника, який має висоту 3,2 м, якщо танк своєю верхньою частиною торкається верхньої лінії шкали виміру дальності, позначеної цифрою 10. Рішення. Різниця в висоті цілі рівна 0,5 м (3,2 - 2,7 м); поправка рівна 200 м (0,5 · 4 · 1); відстань до цілі дорівнює 1200 м (1000 м +200 м). Відстань до цілі по шкалам виміру дальності сітки приладу ТКН-3Б і прицілу 1ПН22М1 можна визначати лише тоді, коли ціль по висоті видно повністю. Якщо ціль по висоті видно не повністю, то визначення відстані по цим шкалам може призвести до грубих помилок (дальність при цьому буде завищеною). Приблизно поправка до визначеної по шкалі відстані до цілі приймається за 200, якщо висота цілі відрізняється від 2,7 м не більше ніж на 0,5 м, а якщо вона відрізняється більше ніж на 0,5 м, то поправка рівна 300 м на всіх відстанях більше 800 м. Для визначення відстані по формулі „тисячної” необхідно знати ширину або висоту цілі (предмета) і виміряти кутову величину цілі (предмета), після чого по формулі визначити відстань. Задача № 2. Танк противника шириною 3,5 м видно під кутом 0-05. Визначити відстань до танка. Рішення. Визначаємо по формулі „тисячної” Д = (В · 1000): У = (3,5 · 1000): 5 = 700 м.   2. Правила стрільби з гармати 2А28, по нерухомим і рухомим цілям на різні відстані: з місця, з коротких зупинок, з ходу і на плаву. Для здійснення першого пострілу визначаються вихідні установки: - приціл – вибирається та чи інша горизонтальна шкала сітки прицілу; - прицільна марка – вибирається потрібний трикутник або штрих, вершина (або основа) якого повинна суміщатися з точкою прицілювання при наводці гармати на ціль; - точка прицілювання – вибирається певна точка на цілі або поза нею. При виборі прицілу, прицільної марки і точки прицілювання необхідно знати: - температура повітря (пострілу) впливає на дальність польоту гранати, збільшуючи її при стрільбі в літніх умовах і зменшуючи зимою; тому перед стрільбою навідник-оператор повинен перевірити правильність установки рукоятки механізму температурних поправок прицілу (вона встановлюється в положення, яке відповідає температурі повітря); - поздовжній сильний вітер значно впливає на дальність польоту гранати на відстанях до цілі більше 1000м: при зустрічному вітрі дальність польоту гранати зменшується, тому точку прицілювання вибирати на верхньому обрізі цілі; при попутному вітрі – збільшується, тому точку прицілювання вибирати на нижньому обрізі цілі; - при стрільбі в горах атмосферний тиск може значно відрізнятися від нормального; з підвищенням місцевості над рівнем моря на кожні 100 м починаючи з висоти 100 м, атмосферний тиск зменшується на 9 мм рт. ст., тому дальність польоту гранати в горах збільшується; при висоті вогневої позиції від 500 м і більше необхідно змінювати положення точки прицілювання по висоті. Задача № 3. Стрільба ведеться в горах на висоті 900 м над рівнем моря по танку на дальності 1000 м. Визначити поправку по висоті на зміну атмосферного тиску. Рішення. 1. Зміна атмосферного тиску (округлено) дорівнює (9 · 900): 100 = 80 мм рт. ст. 2. З табл. 1 знаходимо, що поправка по висоті при зміні атмосферного тиску на 10 мм рівна 0,18 м. 3 Точку прицілювання необхідно виносити вниз на 1,4 м ((0,18 · 80): 10), або на ½ фігури цілі (танка);   - боковий вітер відхиляє гранату від площини стрільби при веденні вогню до 1100 м в ту сторону, звідки дує вітер, а при стрільбі на 1200 і 1300 м – в ту сторону, куди дує вітер; - чим більша дальність до цілі (час польоту гранати), а також швидкість руху цілі, тим більше повинна бути величина упередження; величина упередження залежить також від напрямку руху цілі; - при визначенні прицілу і точки прицілювання по висоті необхідно враховувати перевищення середніх траєкторій над лінією прицілювання.   Перевищення середніх траєкторій над лінією прицілювання при стрільбі з гармати протитанковою гранатою ПГ-9

 

Дальність стрільби, м	Приціл
Перевищення, м
	0,48	0,77	1,13	1,63	2,29	2,68
	0,57	1,16	1,87	2,87	4,18	4,97
	0,40	1,29	2,36	3,85	5,84	7,03
		1,18	2,61	4,60	7,25	8,83
	-0,70	0,78	2,58	5,06	8,37	10,34
	-1,74		2,42	5,17	9,14	11,51
		-1,14	1,36	4,84	9,47	12,22
		-2,86		3,97	9,26	12,38
			-2,06	2,41	8,36	11,87
			-4,97		6,61	10,49
				-2,94	3,87	8,13
				-7,92		4,66
					-5,04

 

Таблиця стрільби з гармати протитанковою гранатою ПГ-9

Дальність, м	Кут прицілювання град мін	Висота траєкторії, м	Повний час польоту, с	Кінцева швидкість, м/с	Поправка по висоті на відхилення	Поправка напрямку на боковий вітер зі швидкістю 10 м/с, м	Середнє відхилення	Дальність, м
Температура повітря (пострілу) на 10 С, м	Атмосферного тиску на 10 мм рт. ст., м	На поздовжній вітер зі швидкістю 10 м/с, м	По висоті, м	По боковому напрямку, м
	0 16	0,60	0,71		0,11	0,01	0,02	+4,8	0,20	0,23
	0 20	0,90	0,90		0,16	0,02	0,04	+5,9	0,26	0,29
	0 25	1,30	1,10		0,23	0,03	0,07	+6,5	0,33	0,35
	0 31	1,85	1,32		0,33	0,05	0,12	+6,5	0,39	0,42
	0 38	2,65	1,56		0,46	0,08	0,20	+6,1	0,46	0,48
	0 47	3,75	1,83		0,65	0,12	0,33	+5,2	0,53	0,54
	0 56	5,20	2,14		0,90	0,18	0,52	+3,7	0,60	0,60
	1 07	7,10	2,48		1,22	0,26	0,79	+1,5	0,68	0,67
	1 19	9,50	2,83		1,60	0,36	1,15	-1,4	0,75	0,73
	1 33	12,40	3,19		2,06	0,48	1,61	-14,7	0,83	0,79

 

Примітка: 1. При користуванні графою „Поправка по висоті на відхилення Температура повітря (пострілу) на 10 С,” слід мати на увазі, що температурні установки „0”, „+” і „-” розраховані відповідно для температур навколишнього повітря 0 С, +20 С, -20 С (номінальні температури. Тому якщо механізм температурних поправок встановлений, наприклад, на „+”, то поправки по висоті на відхилення температури навколишнього повітря треба брати від номінальної температури, прийнятої за +20 С. Так, якщо температура навколишнього повітря +30 С, то відхилення від номінальної температури складе 10 С.

2. Знак „+” в табличних поправках означає, що граната відхиляється в напрямку, звідки дме вітер, а знак „-” означає, що граната відхиляється в напрямку, куди дме вітер.

 

 

Для стрільби по нерухомим цілям вихідний приціл, як правило, призначається відповідно певній відстані до цілі. В напруженні моменти бою, коли умови обстановки не дозволяють змінювати приціл в залежності від відстані до цілей, вогонь по танкам, самохідно-артилерійським установкам та іншим бронецілям, які мають висоту не менше 2 м, на відстані до 800 м, ведеться з використанням прицілу 8 при наводці зброї в нижній край цілі. В якості вихідної використовується центральна прицільна марка відповідного прицілу, якщо не вводиться поправка напрямку. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на боковий вітер і на фланговий (косий) рух цілі і ця поправка враховується в поділках шкали бокових поправок, то в якості вихідної використовується певна бокова прицільна марка. Вихідна точка прицілювання по висоті вибирається в середині цілі, якщо не вводиться поправка на відхилення температури повітря (пострілу) від номінальної. Якщо температура повітря відрізняється від номінальної, то необхідно визначити поправку, користуючись табл., і врахувати цю поправку при виборі точки прицілювання по висоті. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на дію бокового вітру і ця поправка враховується в фігурах цілі, то потрібно, використовуючи для наводки центральну прицільну марку, винести точку прицілювання по боковому напрямку. Боковий вітер значно впливає на політ гранати. Напрям і швидкість вітру можуть бути визначені окоміром – по особистому відчуттю і по спостереженню за діями вітру на легкі предмети: нитку, хустинку, дим, траву, гілки дерев та ін.. Поправки напрямку на боковий вітер враховують, користуючись таблицею, розрахованої для вітру, який дме зі швидкістю10 м/с під кутом 90^0 до площини стрільби. Поправка напряму на боковий вітер

 

Дальність стрільби, м	Табличні поправки	Поправки (округлено)
в тисячних	в метрах	В поділках шкали бокових поправок (крок ділення 5 тис.)	в фігурах танка
Лобова проекція (ширина танка 3,6 м)	Бокова проекція (довжина танка 6,9 м)
	+4,8	+2,0	+1	+0,5	+0,5
	+5,9	+3,1	+1	+1	+0,5
	+6,5	+4,1	+1	+1	+0,5
	+6,1	+4,8	+1	+1,5	+0,5
	+5,2	+5,1	+1	+1,5	+0,5
	+3,7	+4,9	+1	+1,5	+0,5
	+1,5	+3,9	+1	+1	+0,5
	-1,4	+1,7	+0,5	+0,5	+0
	-4,7	-1,7	-0,5	-0,5	+0
		-6,4	-1	-2	-1
Правило. Знак плюс (+) поправки означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, звідки дме вітер, а знак мінус (-) означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, куди дме вітер. При косому вітрі поправку зменшують в два рази; при швидкості вітру менше (більше) 10 м/с величина бокової поправки пропорційно зменшується (збільшується). Оскільки граната на дальностях до 1100 м при боковому вітрі відхиляється від площини стрільби в ту сторону, звідки дме вітер, поправка напрямку враховується по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то вона враховується виносом точки прицілювання (виносом центральної прицільної марки, яка відповідає певному прицілу) в ту сторону, куди дме вітер (відлік при виносі точки прицілювання здійснюється від середини цілі); - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, звідки дме вітер (прицілювання вибраною боковою прицільною маркою здійснюється в середину цілі). В цьому випадку, як і при врахуванні поправки виносом точки прицілювання, центральна прицільна марка по відношенню до цілі виявляється винесеною в ту сторону, куди дме вітер. Задача № 1. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 600 м при температурі повітря мінус 25 С; вітер дме справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 Тром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 600м T – 25º С Vв -10 м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „-”. Враховуючи правила, командир командує „По танку, 6, вліво фігура (справа перша марка) – вогонь”.За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну марку вліво на одну фігуру (або здійснює прицілювання першим штрихом справа від центральної марки). Оскільки граната на дальностях 1200 і 1300 м при боковому вітрі відхиляється в ту сторону, куди дме вітер, поправки напрямку враховуються по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то поправка враховується виносом центральної прицільної марки в ту сторону, звідки дме вітер; - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, куди дме вітер. Задача № 2. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 1200 м при температурі повітря плюс 30º С; вітер боковий, дує справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 "Гром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 1200м Т +25 С Vв-10м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „+”, командир командує: „По танку 12, в основу, вправо пів-фігури – вогонь”. За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну планку вправо на половину фігури. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається фронтально, приціл, прицільна марка і точка прицілювання визначається відповідно тій відстані, на якій ціль може виявитися в момент зустрічі гармати з ціллю. При цьому поправки напрямку на боковий вітер вводяться по тим же правилам, що і при стрільбі по нерухомим цілям. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, необхідно вводити поправку напрямку (враховувати упередження) на переміщення цілі за час польоту гранати, а також враховувати вплив бокового вітру. При стрільбі по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, наводка здійснюється способом супроводження цілі або способом вичікування цілі. Наводка способом супроводження цілі заключається в тому, що навідник-оператор, врахувавши необхідну поправку напрямку (вибором відповідної прицільної марки або виносом точки прицілювання), переміщує лінію прицілювання зі швидкістю видимого переміщення (руху) цілі і виконує постріл при найбільш правильному положенні прицільної марки по відношенню до цілі. Наводка способом вичікування цілі заключається в тому, що навідник-оператор виносить вибрану прицільну марку вперед по ходу цілі на 2-4 фігури і утримує її по висоті на рівні вибраної точки прицілювання з прицільною маркою виконує постріл. Для визначення величини упередження необхідно знати дальність до цілі, швидкість і напрямок її руху. Швидкість руху броньованих цілей визначається на око, виходячи з характеру їх тактичного застосування і рельєфу місцевості. Так: - при русі в бойових порядках піхоти танки рухаються зі швидкістю 5-6 км/год (1,6 м/с); - при атаці переднього краю у взаємодії з піхотою швидкість руху танків рівна приблизно 10-12 км/год (3,3 м/с); - при розвиненні успіху на сприятливій місцевості танки мають середню швидкість 18-20 км/год (5м/с) і більше. Напрямок руху броньованих цілей відносно площини стрільби визначається окомірно з врахуванням відношення ширини і довжини цілей. Якщо видно лише лобову (кормову) проекцію цілі, то рух фронтальний, тобто ціль рухається в площині стрільби. Якщо довжина цілі трохи більше її ширини, то рух обліческоє (косе), тобто ціль рухається під гострим кутом до площини стрільби. Якщо ціль видно по всій довжині (видно бокову проекцію), то рух фланговий, тобто ціль рухається під кутом близько 90 до площини стрільби. Більше того напрямок руху цілі рахується: фронтальним, якщо ціль рухається під кутом не більше ніж 30 до площини стрільби; косим, якщо ціль рухається під кутом від 30 до 60; фланговим, якщо ціль рухається під кутом від 60 до 120. Для визначення величини упередження при стрільбі по цілі, яка рухається під кутом 90 до площини стрільби додається таблиця. Таблиця величин поправок на рух цілі

 

Дальність стрільби, м	Час польоту гранати, с	Упередження (округлено)
В поділках шкали бокових поправок при швидкості руху цілі, км/год	В фігурах танка при фланговому русі (довжина танка 6,9 м)при швидкості руху цілі, км/год
9-10	18-20	24-25	9-10	18-20	24-25
	0,71			2,5	0,5	0,5
	0,90			2,5	0,5	0,5
	1,10			2,5	0,5
	1,32			2,5	0,5		1,5
	1,56			2,5	0,5		1,5
	1,83			2,5	0,5	1,5
	2,14					1,5
	2,48		2,5				2,5
	2,83		2,5
	3,19		2,5			2,5

 

Правило. 1. Упередження на фланговий рух цілі зі швидкістю близько 10 км/год рівне 1 поділки шкали бокових поправок на всі дальності стрільби або ½ фігури на відстані від 400 до 900 м і 1 фігурі танка на більших відстанях. 2. При косому русі цілі (під гострим кутом до площини стрільби) упередження береться в два рази менше, ніж при фланговому русі. 3. Упередження в фігурах відраховується від середини цілі. 4. Для стрільби на дальності до 1100 м величина сумарної поправки напрямку на рух цілі і боковий вітер (коли граната відхиляється від площини стрільби в напрямку, звідки дме вітер) визначається: - якщо напрямок руху цілі співпадає з напрямком вітру, о поправки додаються; - якщо ціль рухається назустріч вітру, то від величини упередження віднімається поправка на боковий вітер; - при додатній різниці поправка враховується як упередження, при від’ємній – як поправка на боковий вітер.     Задача № 3. Визначити сумарну поправку, якщо танк рухається зліва зі швидкістю 18-20 км/год на відстані 800 м, вітер дме зліва зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 Тром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 800м Т +25 С VВ-10м/с VЦ- 18-20 км/год ПС-? Рішення: 1. З таблиць знаходимо величини поправок напрямку на боковий вітер і рух цілі. Поправка на боковий вітер рівна 1 поділці шкали або 0,5 фігури танка; упередження рівне 2 поділкам шкали або 1 фігурі танка. 2. Сумарна поправка напрямку рівна 3 поділкам шкали (1+2) або 1,5 фігури. При врахуванні поправки напрямку виносом точки прицілювання центральна прицільна марка виноситься на 1,5 фігури в сторону, куди рухається ціль (куди дме вітер), тобто вправо. Якщо поправка напрямку враховується школою бокових поправок, то поділка з цієї шкали вибирається в лівій частині сітки; наводка повинна здійснюватися в середину танка третім штрихом. Задача № 4. Визначити сумарну поправку, якщо танк рухається справа зі швидкістю 18-20 км/год на відстані 800 м, вітер боковий, дме зліва зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 "Гром" Ціль – мішень №12 (танк) ДЦ - 800м І ТП+25С VВ-10 м/с VЦ- 18-20 км/год ПС-? Ріщення: 1. З таблиці знаходимо поправки на боковий вітер поправка рівна 1 поділці шкали або 0,5 фігури танка; упередження рівне 2 поділкам шкали або 1 фігурі танка. 2. Сумарна поправка напрямку рівна 1 поділці шкали або 0,5 фігури (1-0,5). Оскільки отримана додатна дальність різниця, враховується упередження. Це значить, що при русі цілі справа центральну прицільну марку потрібно винести на 0,5 фігури в сторону, куди рухається ціль, тобто вліво або здійснювати прицілювання в середину танка першим штрихом, вибираючи його в правій частині сітки. Правило. Для стрільби на дальності 1200 м і 1300 м величина сумарної поправки напрямку на рух цілі і боковий вітер (коли граната відхиляється від площини стрільби в напрямку, куди дме вітер) визначається наступним чином: - якщо напрямок руху цілі співпадає з напрямом вітру, то від величини упередження віднімається поправка на боковий вітер; при додатній різниці поправка враховується як упередження, при від’ємній – як поправка на боковий вітер; - якщо ціль рухається назустріч вітру, то поправки додаються. Стрільба з гармати з коротких зупинок Стрільба з гармати з коротких зупинок ведеться в основному по тим же правилам, що і з місця. Додатково враховується наступне: - якщо з даного місця дальність до нерухомої (яка має рух фланговий) цілі уточнена стрільбою зі спареного кулемета, визначена за допомогою шкали виміру дальності прицілу або відносно місцевих предметів, дальність до яких відома з достатньою точністю, БМП-1 переміщується до цілі (відходить від неї), щоб зробити коротку зупинку більше ніж через 50 м, вихідний приціл треба зменшити (збільшити) на 100 м по відношенню до відповідної дальності до цілі, яка рухається фронтально або косо, БМП-1 переміщується до цілі (відходить від неї), щоб зробити коротку зупинку, треба враховувати поправку по дальності на зближення (віддалення) цілі і своєї машини; при цьому, якщо сумарна швидкість зближення (віддалення) рівна 20 км/год, та на кожні 20 с руху БМП-1 приціл треба зменшувати (збільшувати) на 100 м по відношенню до відповідної дальності. Стрільба з гармати з ходу та на плаву Напрямок руху БМП-1 відносно цілі під час стрільби може бути: фронтальним, якщо машина рухається під кутом не більше ніж 30 до напрямку на ціль; косим, якщо машина рухається під кутом від 30 до 60; фланговим, якщо машина рухається під кутом від 60 до 120. Стрільба з гармати з ходу і на плаву ведеться в основному по тим же правилам, що і з коротких зупинок. Додатково враховується наступне: - в зв’язку з коливаннями машини, які виникають при русі, влучність стрільби значно знижується порівняно зі стрільбою з місця і з коротких зупинок, тому стрільбу з ходу слід вести, як правило, на невеликі дальності і зі зниженням швидкості до 10 км/год, а на плаву до 6 км/год; - поле зору прицілу треба наводити на ціль так, щоб при вертикальних коливаннях машини вбрана прицільна марка своєю вершиною пересікла ціль; - момент відкриття вогню необхідно визначати з врахуванням часу на запізнення пострілу; це досягається шляхом натискання на кнопку стрільби з розрахунком отримати постріл в момент підходу прицільної марки до обрізу цілі; - постріли по можливості здійснюють при затухання коливань. Крім того, при стрільбі з гармати в сторону правого (лівого) борта для підвищення влучності стрільби необхідно враховувати поправку напрямку на рух своєї машини. Ця поправка при фланговому русі машини (відносно цілі) зі швидкістю до 10 км/год рівна одній поділці шкали бокових поправок, а при косому русі – половині поділки. Якщо швидкість БМП-1 не рівна 10 км/год, поправка змінюється пропорційно. Якщо стрільба ведеться в сторону правого (лівого) борта, то для врахування поправки на рух своєї машини бокову прицільну марку треба вибирати в лівій (правій) частині сітки прицілу. При цьому центральна прицільна марка виявиться винесеною вправо (вліво) від цілі, тобто в сторону, протилежну напряму руху своєї машини. Стрільба з гармати в умовах обмеженої видимості Стрільба з гармати по освітленим цілям, по силуетам цілей, при тумані або в диму ведеться так само, як і вдень, для чого використовується денна гілка прицілу. В момент освітлення місцевості навідник-оператор швидко наводить гармату в ціль і виконує постріл. При цьому навідник-оператор не повинен дивитись безпосередньо на джерело освітлення, щоб світло не засліпило його. При відсутності освітлення наводку гармати в ціль виконувати, використовуючи нічну гілку прицілу, на якій трикутник сітки служить для прицілювання на 400 м, а нижче його перший і другий центральні штрихи відповідно 600 і 800 м. При температурі повітря вище +10 С прицілювання здійснювати вершиною трикутника (штриха), при температурі повітря нижче -10 С – основою трикутника (штриха), при температурі повітря від -10 С до +10 С – серединою трикутника (штриха).   Коригування вогню (стрільби) Дальність і напрям стрільби коригується, як правило, одночасно. Дальність до цілі в ході стрільби може залишатися постійною або змінюватися від пострілу до пострілу. Дальність до цілі приймається як постійна у всіх випадках коли вона не змінюється або величина зміни відстані від пострілу до пострілу не перевищує 50 м, тобто: - при стрільбі з місця по нерухомій цілі, яка здійснює фланговий рух; - при стрільбі з коротких зупинок і з ходу або на плаву, коли БМП-1 має фланговий рух і вогонь ведеться по нерухомій цілі або по цілі, яка здійснює фланговий рух; - при стрільбі з коротких зупинок і з ходу або на плаву по цілям які рухаються, коли БМП-1 і ціль рухаються фронтально або косо і одному напрямку і т.п. Якщо дальність до цілі змінюється, то величина зміни відстані складається з величини зміни відстані за рахунок машини і з величини зміни відстані за рахунок руху цілі. Величина зміни відстані за рахунок машини (величина зміни відстані за рахунок цілі) приймається рівною всьому шляху, який проходить машина (ціль), якщо машина (ціль) здійснює фронтальний рух, і половині шляху – при косому русі. При неможливості оцінити величину зміни відстані вона приймається рівною: - 100 м – при стрільбі з місця по цілі, яка здійснює фронтальний або косий рух; при стрільбі з коротких зупинок і з ходу або на плаву по нерухомій цілі; при стрільбі по цілі, яка здійснює фланговий рух, коли машина рухається косо або фронтально; - 200 м – при стрільбі з коротких зупинок і з ходу або на плаву по цілі яка рухається, коли машина і ціль здійснюють фронтальний або косий рух в різних напрямках (сходяться або розходяться). Якщо величина відхилення розриву (траси біля точки падіння) від цілі по дальності оцінена в метрах, то корекція для наступного пострілу призначається: - рівною всій величині відхилення, коли відстань до цілі не змінюється; - рівною величині відхилення, яка змінена на величину зміни відстані, коли відстань до цілі змінюється. Відхилення по дальності в сотнях метрів враховується зміною прицілу, а рівні близько 50 м враховуються виносом точки прицілювання по висоті на 0,5 фігури при стрільбі по високим цілям і на 1 фігуру по цілям середніх розмірів (танк в окопі, протитанкові гармати і т.п.). Якщо величину відхилення по дальності після першого пострілу оцінити не вдалося і дальність до цілі не змінюється, то приціл для другого пострілу змінюється на 200 м, коли дальність до цілі розрахована окомірно, і на 100м, коли дальність до цілі уточнена стрільбою зі спареного кулемета, розрахована за допомогою шкали виміру дальності прицілу або відносно місцевих предметів, дальність до яких відома з достатньою точністю. Якщо дальність до цілі змінюється, то приціл для другого пострілу, крім того, збільшується (зменшується) на величину зміни відстані. Коригування вогню по боковому напрямку здійснюється виносом точки прицілювання або відміткою по розриву. При коригуванні вогню по боковому напрямку виносом точки прицілювання оцінюється величина бокового відхилення гранати в фігурах цілі і прицільна марка виноситься від середини цілі на величину відхилення в сторону, протилежну відхиленню гранати. При коригуванні вогню по боковому напрямку відміткою по розриву відновлюється наводка і помічається, проти якої прицільної марки (точки між прицільними марками)виявився розрив (траса біля точки падіння), і цією прицільною маркою (точкою) виконується наведення для чергового пострілу. Коригування вогню по дальності, коли дальність до цілі не змінюється, здійснюється зміною прицілу, шляхом виносу точки прицілювання по висоті або відміткою по розриву. Коригування вогню по дальності за рахунок зміни прицілу здійснюється в тому випадку, якщо величина відхилення (недольоту або перельоту) визначена в метрах. При отриманні однакових спостережень по дальності при першому і другому пострілах (обидва перельоти або обидва недольоти) коригування для третього пострілу призначається таким же, як і для другого пострілу. Отримавши при другому і третьому пострілі протилежне по знаку спостереження (переліт після недольоту або недоліт після перельоту), приціл зменшується (збільшується) на половину попереднього коригування. При отриманні протилежних знаків з коригуванням, рівним 100 м, коригування для наступного пострілу виконується шляхом зміни точки прицілювання по висоті. Коригування вогню по дальності шляхом виносу точки прицілювання по висоті здійснюється при невеликих відхиленнях гранати від цілі. Після отримання недольоту точка прицілювання по висоті виноситься: при стрільбі по високим цілям – на 0,5 фігури (прицілювання в верхній край цілі), при отриманні перельоту – вниз на 0,5 фігури (прицілювання в нижній край цілі); при стрільбі по цілям середніх розмірів – на 1 фігуру відповідно вверх або вниз.   3. Правила стрільби зі спареного кулемета (ПКТ). Вогонь зі спареного кулемета по живій силі і вогневим засобам противника як звичай примінюється на дальностях до 1000 метрів. Стрільба зі спареного кулемета по