Операційна картка №3 «Правила стрільби з БМП»

Перелік питань

Методичні вказівки

Способи стрільби і вибір вогневих позицій. Вогонь з бойової машини піхоти з усіх видів зброї ведеться прямою наводкою. В залежності від віддалення противника, характеру місцевості і вибраного виду зброї, яка використовується для ураження тієї чи іншої цілі, вогонь із БМП ведеться з ходу, з коротких зупинок або з місця. Вогонь з ходу – основний спосіб стрільби під час атаки, контратаки і переслідування противника. Вогонь з ходу ведеться, як правило, із стрілецької зброї. Вогонь з коротких зупинок ведеться в наступі, коли вогонь з ходу через велику відстань до цілі або різких коливань корпуса машини мало дійсний. Вогонь з коротких зупинок ведеться з гармат кумулятивними гранатами і зі стрілецької зброї. Ціль уражається вогнем з одної або декількох коротких зупинок. Підготовка до здійснення пострілу відбувається в русі. На кожній з коротких зупинок здійснюється один постріл з гармати, а при стрільбі зі стрілецької зброї вогонь, як правило, ведеться до ураження цілі. Рух БМП - 1 між короткими зупинками здійснюється з якомога більшою швидкістю. Величина скачка визначається умовами обстановки, місцевості, спостереження і наявності часу на підготовку до здійснення чергового пострілу. Коротка зупинка здійснюється по команді того, хто виконував вогневу задачу, тобто по команді навідника-оператора або стріляючого. Рух БМП - 1 з короткої зупинки починається самостійно механіком-водієм після пострілу з гармати або по команді стріляючого при стрільбі з кулеметів і автоматів. Вогонь з місця ведеться протитанковими ракетами, а також з гармати і спареного кулемета при діях в обороні, в засаді і при відбитті контратак противника. Вогнева позиція для стрільби з місця вибирається так, щоб забезпечити маскування і укриття бойової машини піхоти, а також хороші умови для спостереження. Особливу увагу треба приділяти правильному вибору вогневих позицій для стрільби ПТУР, оскільки багато в чому від цього залежить успіх вирішення вогневих задач. Вогнева позиція для стрільби ПТУР повинна вибиратися з врахуванням зони ураження, тобто зони, в якій досягається ураження цілі з високим ступенем надійності. По глибині зона ураження обмежується максимально і мінімальними дуальностями стрільби, а по напрямку – величиною поля зору прицілу і літніми характеристиками ПТУР. Треба прагнути, щоб вогнева позиція в першу чергу забезпечувала стрільбу ПТУР на максимальну дальність. Якщо місцевість не дозволяє вести стрільбу по всьому діапазону по дальності і напрямку, вогневі позиції слід обирати з таким розрахунком, щоб забезпечити спостереження окремих ділянок місцевості протяжністю 300-500 м. В напрямку стрільби не повинно бути природних або штучних перешкод, які б знаходились на лінії візування. Для вогневої позиції повинна вибиратися по можливості рівна площадка. Бойова машина піхоти на вогневій позиції не повинна мати крен більше 3^0. При крені машини більше 3^0 погіршуються умови управління ПТУР в польоті, оскільки в цьому випадку інформація про кутове положення ракети буде надходити в апаратуру управління БМП -1 з великою помилкою, а вироблені нею команди не будуть повністю синхронізовані з поворотом ракети. При виборі вогневої позиції треба також враховувати, що під час пуску ПТУР в результаті інтенсивного витоку з сопел ракети гарячих газів в безпосередній близькості від пускової установки (в 3 м вправо і вліво від неї), а також в створі ззаду машини в полосі 2,6 м і на віддаленні до 25 м утворюється небезпечна зона, в якій забороняється знаходитися особовому складу, розміщати боєприпаси і горючі речовини. При необхідності для БМП - 1 відривається окоп, визначаються дані для стрільби по орієнтирам (рубежам) і складається картка вогню. Вибір цілі Протитанковими керованими ракетами і вогнем із гармати кумулятивними гранатами уражаються броньовані цілі, наприклад танки, самохідно-артилерійські установки, ПТУР на бронетранспортерах. На дальності менше 1000 м стрільбу ракетами 9М111 вести тільки при відсутності до гармати пострілів з кумулятивною гранатою. Кумулятивними гранатами при відсутності броньованих цілей може уражатися жива сила противника, яка знаходиться в дерево земляних, цегляних та інших укриттях. Вогнем спареного кулемета, кулеметів Калашникова (ПК) і автоматів уражається жива сила противника і його вогневі засоби – протитанкова зброя, кулемети та ін. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими (або з’являтися на короткий час) і рухомими. Ціль вибирається і вказується особовому складу в бою, як правило, командиром відділення. З кількох цілей, які одночасно з’явилися або рухомих слід вибрати найбільш важливу, яка загрожує відділенню з найбільш небезпечного напрямку. При появі однакових по значенню цілей вибирають ту, яка найближче. Визначення відстані Відстань до цілі зазвичай визначається (виміряються) окоміром і з допомогою шкали виміру даності сітки приладу ТКН-3Б або прицілу 1ПН22М1, а також по формулі „тисячної”. Визначення відстані окоміром виконується по відрізкам місцевості, які добре відклалися в зоровій пам’яті, по ступеню видимості і величині цілей, а також поєднанням обох способів. При визначенні відстані по відрізкам місцевості необхідно будь-яку звичну відстань, яка добре закріпилась в зоровій пам’яті, наприклад відрізок 200 м, умовно відкласти від себе до цілі (предмета). При цьому слід враховувати, що зі збільшенням уявна величина відрізка в перспективі поступово скорочується. Якщо ціль виявлена поблизу місцевого предмета (орієнтира), відстань до якого відома, то при визначенні відстані до цілі необхідно враховувати її віддалення від місцевого предмета (орієнтира). Вночі відстані до освітлених цілей визначаються так само, як і вдень. Для визначення відстані до цілі, яка виявила себе спалахом і звуком пострілу, необхідно проміжок часу в секундах від моменту появи спалаху до моменту прийняття звуку помножити на 330 (330 м/с – швидкість звуку в повітрі). Для визначення відстані за допомогою далекомірної шкали сітки приладу ТКН-3Б та прицілу 1ПН22М2 необхідно цю шкалу навести на ціль так, щоб основа цілі співпала з нижньою суцільною лінією шкали, а вершина цілі торкалась верхньої пунктирної кривої лінії вертикальний штрих шкали, розміщений над ціллю в точці торкання, вказує на відстань до цілі. Слід мати на увазі, що визначення відстані з допомогою шкали виміру дальності буде здійснюватися приблизно з подальшим уточненням стрільбою. Шкала виміру дальності сітки приладу ТКН-3Б і прицілу 1ПН22М2 розрахована для цілей, які мають висоту 2,7 м. Якщо ж ціль має висоту, меншу (більшу) 2,7 м, то необхідно із відстані, визначеної по шкалі, відняти (додати) поправку, яка рівна добутку числа десятих метра різниці в висоті цілі стале число 4 і на цифру шкали, розміщеної над ціллю. Задача № 1. Визначити відстань до танка противника, який має висоту 3,2 м, якщо танк своєю верхньою частиною торкається верхньої лінії шкали виміру дальності, позначеної цифрою 10. Рішення. Різниця в висоті цілі рівна 0,5 м (3,2 - 2,7 м); поправка рівна 200 м (0,5 · 4 · 1); відстань до цілі дорівнює 1200 м (1000 м +200 м). Відстань до цілі по шкалам виміру дальності сітки приладу ТКН-3Б і прицілу 1ПН22М1 можна визначати лише тоді, коли ціль по висоті видно повністю. Якщо ціль по висоті видно не повністю, то визначення відстані по цим шкалам може призвести до грубих помилок (дальність при цьому буде завищеною). Приблизно поправка до визначеної по шкалі відстані до цілі приймається за 200, якщо висота цілі відрізняється від 2,7 м не більше ніж на 0,5 м, а якщо вона відрізняється більше ніж на 0,5 м, то поправка рівна 300 м на всіх відстанях більше 800 м. Для визначення відстані по формулі „тисячної” необхідно знати ширину або висоту цілі (предмета) і виміряти кутову величину цілі (предмета), після чого по формулі визначити відстань. Задача № 2. Танк противника шириною 3,5 м видно під кутом 0-05. Визначити відстань до танка. Рішення. Визначаємо по формулі „тисячної” Д = (В · 1000): У = (3,5 · 1000): 5 = 700 м.   2. Правила стрільби з гармати 2А28, по нерухомим і рухомим цілям на різні відстані: з місця, з коротких зупинок, з ходу і на плаву. Для здійснення першого пострілу визначаються вихідні установки: - приціл – вибирається та чи інша горизонтальна шкала сітки прицілу; - прицільна марка – вибирається потрібний трикутник або штрих, вершина (або основа) якого повинна суміщатися з точкою прицілювання при наводці гармати на ціль; - точка прицілювання – вибирається певна точка на цілі або поза нею. При виборі прицілу, прицільної марки і точки прицілювання необхідно знати: - температура повітря (пострілу) впливає на дальність польоту гранати, збільшуючи її при стрільбі в літніх умовах і зменшуючи зимою; тому перед стрільбою навідник-оператор повинен перевірити правильність установки рукоятки механізму температурних поправок прицілу (вона встановлюється в положення, яке відповідає температурі повітря); - поздовжній сильний вітер значно впливає на дальність польоту гранати на відстанях до цілі більше 1000м: при зустрічному вітрі дальність польоту гранати зменшується, тому точку прицілювання вибирати на верхньому обрізі цілі; при попутному вітрі – збільшується, тому точку прицілювання вибирати на нижньому обрізі цілі; - при стрільбі в горах атмосферний тиск може значно відрізнятися від нормального; з підвищенням місцевості над рівнем моря на кожні 100 м починаючи з висоти 100 м, атмосферний тиск зменшується на 9 мм рт. ст., тому дальність польоту гранати в горах збільшується; при висоті вогневої позиції від 500 м і більше необхідно змінювати положення точки прицілювання по висоті. Задача № 3. Стрільба ведеться в горах на висоті 900 м над рівнем моря по танку на дальності 1000 м. Визначити поправку по висоті на зміну атмосферного тиску. Рішення. 1. Зміна атмосферного тиску (округлено) дорівнює (9 · 900): 100 = 80 мм рт. ст. 2. З табл. 1 знаходимо, що поправка по висоті при зміні атмосферного тиску на 10 мм рівна 0,18 м. 3 Точку прицілювання необхідно виносити вниз на 1,4 м ((0,18 · 80): 10), або на ½ фігури цілі (танка);   - боковий вітер відхиляє гранату від площини стрільби при веденні вогню до 1100 м в ту сторону, звідки дує вітер, а при стрільбі на 1200 і 1300 м – в ту сторону, куди дує вітер; - чим більша дальність до цілі (час польоту гранати), а також швидкість руху цілі, тим більше повинна бути величина упередження; величина упередження залежить також від напрямку руху цілі; - при визначенні прицілу і точки прицілювання по висоті необхідно враховувати перевищення середніх траєкторій над лінією прицілювання.   Перевищення середніх траєкторій над лінією прицілювання при стрільбі з гармати протитанковою гранатою ПГ-9

 

Дальність стрільби, м	Приціл
Перевищення, м
	0,48	0,77	1,13	1,63	2,29	2,68
	0,57	1,16	1,87	2,87	4,18	4,97
	0,40	1,29	2,36	3,85	5,84	7,03
		1,18	2,61	4,60	7,25	8,83
	-0,70	0,78	2,58	5,06	8,37	10,34
	-1,74		2,42	5,17	9,14	11,51
		-1,14	1,36	4,84	9,47	12,22
		-2,86		3,97	9,26	12,38
			-2,06	2,41	8,36	11,87
			-4,97		6,61	10,49
				-2,94	3,87	8,13
				-7,92		4,66
					-5,04

 

Таблиця стрільби з гармати протитанковою гранатою ПГ-9

Дальність, м	Кут прицілювання град мін	Висота траєкторії, м	Повний час польоту, с	Кінцева швидкість, м/с	Поправка по висоті на відхилення	Поправка напрямку на боковий вітер зі швидкістю 10 м/с, м	Середнє відхилення	Дальність, м
Температура повітря (пострілу) на 10 С, м	Атмосферного тиску на 10 мм рт. ст., м	На поздовжній вітер зі швидкістю 10 м/с, м	По висоті, м	По боковому напрямку, м
	0 16	0,60	0,71		0,11	0,01	0,02	+4,8	0,20	0,23
	0 20	0,90	0,90		0,16	0,02	0,04	+5,9	0,26	0,29
	0 25	1,30	1,10		0,23	0,03	0,07	+6,5	0,33	0,35
	0 31	1,85	1,32		0,33	0,05	0,12	+6,5	0,39	0,42
	0 38	2,65	1,56		0,46	0,08	0,20	+6,1	0,46	0,48
	0 47	3,75	1,83		0,65	0,12	0,33	+5,2	0,53	0,54
	0 56	5,20	2,14		0,90	0,18	0,52	+3,7	0,60	0,60
	1 07	7,10	2,48		1,22	0,26	0,79	+1,5	0,68	0,67
	1 19	9,50	2,83		1,60	0,36	1,15	-1,4	0,75	0,73
	1 33	12,40	3,19		2,06	0,48	1,61	-14,7	0,83	0,79

 

Примітка: 1. При користуванні графою „Поправка по висоті на відхилення Температура повітря (пострілу) на 10 С,” слід мати на увазі, що температурні установки „0”, „+” і „-” розраховані відповідно для температур навколишнього повітря 0 С, +20 С, -20 С (номінальні температури. Тому якщо механізм температурних поправок встановлений, наприклад, на „+”, то поправки по висоті на відхилення температури навколишнього повітря треба брати від номінальної температури, прийнятої за +20 С. Так, якщо температура навколишнього повітря +30 С, то відхилення від номінальної температури складе 10 С.

2. Знак „+” в табличних поправках означає, що граната відхиляється в напрямку, звідки дме вітер, а знак „-” означає, що граната відхиляється в напрямку, куди дме вітер.

 

 

Для стрільби по нерухомим цілям вихідний приціл, як правило, призначається відповідно певній відстані до цілі. В напруженні моменти бою, коли умови обстановки не дозволяють змінювати приціл в залежності від відстані до цілей, вогонь по танкам, самохідно-артилерійським установкам та іншим бронецілям, які мають висоту не менше 2 м, на відстані до 800 м, ведеться з використанням прицілу 8 при наводці зброї в нижній край цілі. В якості вихідної використовується центральна прицільна марка відповідного прицілу, якщо не вводиться поправка напрямку. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на боковий вітер і на фланговий (косий) рух цілі і ця поправка враховується в поділках шкали бокових поправок, то в якості вихідної використовується певна бокова прицільна марка. Вихідна точка прицілювання по висоті вибирається в середині цілі, якщо не вводиться поправка на відхилення температури повітря (пострілу) від номінальної. Якщо температура повітря відрізняється від номінальної, то необхідно визначити поправку, користуючись табл., і врахувати цю поправку при виборі точки прицілювання по висоті. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на дію бокового вітру і ця поправка враховується в фігурах цілі, то потрібно, використовуючи для наводки центральну прицільну марку, винести точку прицілювання по боковому напрямку. Боковий вітер значно впливає на політ гранати. Напрям і швидкість вітру можуть бути визначені окоміром – по особистому відчуттю і по спостереженню за діями вітру на легкі предмети: нитку, хустинку, дим, траву, гілки дерев та ін.. Поправки напрямку на боковий вітер враховують, користуючись таблицею, розрахованої для вітру, який дме зі швидкістю10 м/с під кутом 90^0 до площини стрільби. Поправка напряму на боковий вітер

 

Дальність стрільби, м	Табличні поправки	Поправки (округлено)
в тисячних	в метрах	В поділках шкали бокових поправок (крок ділення 5 тис.)	в фігурах танка
Лобова проекція (ширина танка 3,6 м)	Бокова проекція (довжина танка 6,9 м)
	+4,8	+2,0	+1	+0,5	+0,5
	+5,9	+3,1	+1	+1	+0,5
	+6,5	+4,1	+1	+1	+0,5
	+6,1	+4,8	+1	+1,5	+0,5
	+5,2	+5,1	+1	+1,5	+0,5
	+3,7	+4,9	+1	+1,5	+0,5
	+1,5	+3,9	+1	+1	+0,5
	-1,4	+1,7	+0,5	+0,5	+0
	-4,7	-1,7	-0,5	-0,5	+0
		-6,4	-1	-2	-1
Правило. Знак плюс (+) поправки означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, звідки дме вітер, а знак мінус (-) означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, куди дме вітер. При косому вітрі поправку зменшують в два рази; при швидкості вітру менше (більше) 10 м/с величина бокової поправки пропорційно зменшується (збільшується). Оскільки граната на дальностях до 1100 м при боковому вітрі відхиляється від площини стрільби в ту сторону, звідки дме вітер, поправка напрямку враховується по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то вона враховується виносом точки прицілювання (виносом центральної прицільної марки, яка відповідає певному прицілу) в ту сторону, куди дме вітер (відлік при виносі точки прицілювання здійснюється від середини цілі); - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, звідки дме вітер (прицілювання вибраною боковою прицільною маркою здійснюється в середину цілі). В цьому випадку, як і при врахуванні поправки виносом точки прицілювання, центральна прицільна марка по відношенню до цілі виявляється винесеною в ту сторону, куди дме вітер. Задача № 1. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 600 м при температурі повітря мінус 25 С; вітер дме справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 Тром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 600м T – 25º С Vв -10 м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „-”. Враховуючи правила, командир командує „По танку, 6, вліво фігура (справа перша марка) – вогонь”.За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну марку вліво на одну фігуру (або здійснює прицілювання першим штрихом справа від центральної марки). Оскільки граната на дальностях 1200 і 1300 м при боковому вітрі відхиляється в ту сторону, куди дме вітер, поправки напрямку враховуються по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то поправка враховується виносом центральної прицільної марки в ту сторону, звідки дме вітер; - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, куди дме вітер. Задача № 2. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 1200 м при температурі повітря плюс 30º С; вітер боковий, дує справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 "Гром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 1200м Т +25 С Vв-10м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „+”, командир командує: „По танку 12, в основу, вправо пів-фігури – вогонь”. За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну планку вправо на половину фігури. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається фронтально, приціл, прицільна марка і точка прицілювання визначається відповідно тій відстані, на якій ціль може виявитися в момент зустрічі гармати з ціллю. При цьому поправки напрямку на боковий вітер вводяться по тим же правилам, що і при стрільбі по нерухомим цілям. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, необхідно вводити поправку напрямку (враховувати упередження) на переміщення цілі за час польоту гранати, а також враховувати вплив бокового вітру. При стрільбі по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, наводка здійснюється способом супроводження цілі або способом вичікування цілі. Наводка способом супроводження цілі заключається в тому, що навідник-оператор, врахувавши необхідну поправку напрямку (вибором відповідної прицільної марки або виносом точки прицілювання), переміщує лінію прицілювання зі швидкістю видимого переміщення (руху) цілі і виконує постріл при найбільш правильному положенні прицільної марки по відношенню до цілі. Наводка способом вичікування цілі заключається в тому, що навідник-оператор виносить вибрану прицільну марку вперед по ходу цілі на 2-4 фігури і утримує її по висоті на рівні вибраної точки прицілювання з прицільною маркою виконує постріл. Для визначення величини упередження необхідно знати дальність до цілі, швидкість і напрямок її руху. Швидкість руху броньованих цілей визначається на око, виходячи з характеру їх тактичного застосування і рельєфу місцевості. Так: - при русі в бойових порядках піхоти танки рухаються зі швидкістю 5-6 км/год (1,6 м/с); - при атаці переднього краю у взаємодії з піхотою швидкість руху танків рівна приблизно 10-12 км/год (3,3 м/с); - при розвиненні успіху на сприятливій місцевості танки мають середню швидкість 18-20 км/год (5м/с) і більше. Напрямок руху броньованих цілей відносно площини стрільби визначається окомірно з врахуванням відношення ширини і довжини цілей. Якщо видно лише лобову (кормову) проекцію цілі, то рух фронтальний, тобто ціль рухається в площині стрільби. Якщо довжина цілі трохи більше її ширини, то рух обліческоє (косе), тобто ціль рухається під гострим кутом до площини стрільби. Якщо ціль видно по всій довжині (видно бокову проекцію), то рух фланговий, тобто ціль рухається під кутом близько 90 до площини стрільби. Більше того напрямок руху цілі рахується: фронтальним, якщо ціль рухається під кутом не більше ніж 30 до площини стрільби; косим, якщо ціль рухається під кутом від 30 до 60; фланговим, якщо ціль рухається під кутом від 60 до 120. Для визначення величини упередження при стрільбі по цілі, яка рухається під кутом 90 до площини стрільби додається таблиця. Таблиця величин поправок на рух цілі

 

Дальність стрільби, м	Час польоту гранати, с	Упередження (округлено)
В поділках шкали бокових поправок при швидкості руху цілі, км/год	В фігурах танка при фланговому русі (довжина танка 6,9 м)при швидкості руху цілі, км/год
9-10	18-20	24-25	9-10	18-20	24-25
	0,71			2,5	0,5	0,5
	0,90			2,5	0,5	0,5
	1,10			2,5	0,5
	1,32			2,5	0,5		1,5
	1,56			2,5	0,5		1,5
	1,83			2,5	0,5	1,5
	2,14					1,5
	2,48		2,5				2,5
	2,83		2,5
	3,19		2,5			2,5