Операційна картка №2 «Правила стрільби з гранатометів» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Операційна картка №2 «Правила стрільби з гранатометів»



Операційна карта №1

Перелік питань Методичні вказівки
Важкі умови і напруга обстановки сучасного бою вимагають від солдат, сержантів, прапорщиків, офіцерів відінної бойової виучки. Вогневі засоби сучасних механізованих підрозділів автомати, кулемети, протитанкові гранатомети - дозволяють вирішувати широке коло вогневих задач - від подавлення живої сили і вогневих засобів противника до знищення його танків і низько літаючих літаків та вертольотів. Влучний, вміло організований вогонь всіх видів озброєння механізованих розділів є основою досягнення успіху в бою. Спосіб нанесення вогню повинен вибиратись з розрахунком несення противнику найбільшого ураження у найкоротший час із найменшою витратою боєприпасів. Організація такого вогню потребує від командирів. механізованих підрозділів твердих знань та розуміння правил стрільби. Так стрільба з любого виду зброї, як - правило, складається з трьох елементів: - підготовка до стрільби; - пристрілка; - стрільба на ураження. Підготовка до стрільби - в цілому має завдання забезпечити у найкоротші терміни готовність вогневих засобів, вивчення місцевості, розвідка цілей, вибір місця розташування, заняття позицій для стрільби і КСП, підготовка вихідних даних для стрільби по участках та рубежах ймовірної появи противника. Пристрілка - має завдання вибрати стрільбою приціл, яким можна вести вогонь на ураження. Стрільба на ураження - переслідує завдання в необхідний час добитися подавлення і знищення цілі.   1. Підготовка вихідних даних. Стрільба по нерухомим і цілях що з'являються. В залежності від умов бойової обстановки підготовка вихідних даних може проводитись завчасно (по орієнтирам, рубежах) чи безпосередньо по цілях. При завчасній підготовці більш точніше визначається відстань, поправки на змінення умов стрільби можуть бути вираховані за допомогою таблиць. підготовка даних безпосередньо по цілі, як правило, проводиться у найкоротші терміни, а може навіть під дією вогню противника, коли неможливо провести будь які розрахунки. Вибір вихідної установки прицілу і точки прицілювання, є дальність до цілі чи рубежу, по якому намічено ведення вогню. Тому потрібно якомога точніше вирахувати дальність до цілі. При точному визначенні відстані до цілі і при табличних умовах стрільби приціл назначається згідно дальності до цілі а точка прицілювання вибирається в центрі цілі. В механізованих підрозділах основним способом визначення відстаней до цілей є окомір; в деяких випадках можна вирахувати дальність по кутовим величинам. Коли відомі лінійні розміри цілі чи місцевого предмету, поблизу неї, то для вирахування дальності можна використовувати формулу тисячної: Д = Д - дальність до цілі (м); В - лінійна величина цілі; У - кут під яким зображена ціль в тисячних. У польових умовах солдати та сержанти можуть вираховувати дальність за допомогою прицільного пристрою. Наприклад: видима ширина фігури людини (0,5 м.) дорівнює ширині мушки на дальності до цілі - 200 м.; Знаючи відстань до цілі, встановлюємо приціл, який при стрільбі зі стрілецької зброї нерозривно пов'язаний з вибором точки прицілювання. Так, при встановленні прицілу згідно відстані до цілі (наприклад на 500м. приціл – 5 найвигіднішою точкою прицілювання по висоті береться середина цілі. Однак при стрільбі зі стрілецької зброї, маючою відкриті приціли, по низьким і невеликим цілям (піхота, що залегла, спостерігач в амбразурі ДОС) прицілитись у цілі, як правило, не зручно, важко визначити середину цілі, так як мушка закриває більшу частину цілі. Тому для стрільбі по невеликим цілям і коли ціль погано видно, точку прицілювання вибирають на нижньому краю цілі (під обріз). Відкриваючи вогонь на відстані прямого пострілу, точку прицілювання слід брати в середині цілі, по мірі наближення цілі знижувати точку прицілювання до нижнього краю. Таким чином, при незмінній установці прицілу можна змінювати точку прицілювання добиватися більш вигідного положення середньої траєкторії відносно центра цілі. Для стрілецької зброї найбільш типові нерухомі цілі які знаходяться на вогневих позиціях, в першу чергу амбразури оборонних споруд, а також жива сила противника, розрахунки вогневих засобів, спостерігачі. При стрільбі по нерухомим цілям їх положення відносно місцевих предметів не змінюється і на виконання вогневої задачі є більше часу. Це дозволяє в навчальній практиці, а деколи і в бойових умовах готувати вихідні данні завчасно і великою точністю. З розглянутого можна зробити наступні практичні висновки про правила урахування поправок дальності при визначені вихідної установки прицілу: 1. На відстані до 400 м. ніяких поправок в дальності стрільби не вносити. 2. На відстані більше 400 м. потрібно вносити поправки в дальність стрільби: - при температурі нижче 0°С – більше 50м. (Поправку дальності + 50 м. практично досягають вибираючи точку прицілювання по верхньому краю цілі). - при температурі нижче -25 ° С – більше 100 м. ПРАВИЛО визначення вихідної установки прицілу можна сформувати так: в літніх умовах на всі дальності стрільби приціл назначати згідно дальності до цілі, зимою при стрільбі більше 400 м. точку прицілювання слід вибирати на верхньому краю цілі, а при низьких темперагурах (нижче -25 °С) - збільшити приціл на одне ділення.   Приклади. Задача №1 Вид зброї - АК-74 Ціль - мішень № 6 (грудна фігура) Дальність - 400 м Температура - +25 °С Визначити та вказати приціл та точку прицілювання? Відповідь: дальність до цілі дорівнює прицілу. Томут приціл - "4". Точкаприцілювання під обріз цілі.   Задача №2 Вид зброї-АК-74 Ціль - мішень № 6 (грудна фігура) Дальність - 600 м Температура - -25 ° С Визначити та вказати приціл та точку прицілювання? Відповідь: дальність до цілі дорівнює прицілу, а при;мпературі нижче - 25° С приціл збільшуємо на одну поділку. Тому приціл - "7". Точка прицілювання буде у верхній частиш цілі. 2. Вибір вихідних установок цілика, чи величини виносу точки прицілювання по боковому направленню. При стрільбі по нерухомим цілям при табличних умовах вихідна установка цілика 0 і точка прицілювання в середині цілі згідно найвигіднішому положеншо середньої траєкторії по боковому направленню. Відхилення середньої траєкторії являтися слідством дії бокового вітру, боковий вітер здійснює відхилення куль від площини тільби куди він дме. Так, наприклад, боковий вітер зі швидкістю 10 м/с на дальності 500 м. відхиляє кулю зразка 1943 р. на 3,2 - 3,4 м. від площини стрільби. Швидкість вітру можна встановити за простими признакам: при слабкому вітрі (2-3 м/с) носова хустинка або прапорець коливаються і легко розвиваються; при мірному вітрі (4 -6 м/с) прапор тримається розвернутим, а хустинка розкривається; при сильному вітрі (8-12 м/с) прапор шумом розвивається, а носова хустинка рветься з рук. ПРАВИЛО. Вітер помірний кулю так відносить так, як від прицілу відкинути два і поділити на два. (Пр - 2): 2. Вітер. який діє під гострим кутом ло площини стрільби буде відхиляти кулю в два рази менше ніж боковий вітер. В інших випадках величина бокових відхилень куль прямо пропорційна швидкості вітру. Тому при сильному вітру поправки потрібно брати в два рази більше, а при слабкому - в два рази меньше. Винос точки прицілювання потрібно проводити від середини цілі, а не від краю, так як величина відхиленя куль по боковому напрямку розраховується від середини. При стрільбі по груповим широким цілям поправки на боковий вітер вносити не має необхідності. При стрільбі по вузьким одиночним цілям неврахування бокового вітру різко знизити ефективність вогню. Для зброї, яка має цілик, поправки на боковий вітер можна ураховувати за допомогою цілика. Як правило, вітер має відносно постійну швидкість і напрямок, тому при встановленому цілику з урахуванням вітру, вогонь можна вести на одному рубежі по різним цілям з одною установкою прицілу. Одне ділення цілика у РПК відповідає двом тисячним дальності стрільби. Поправки в діленнях цілика при стрільбі РПК можна округлити і запам'ятати так: на дальності до 500 м поправка дорівнює одному діленню, більше 500 м. – більше 500 м двум ділення цілика. Для кулеметів ПК і ПКС таке правило: поправки в діленнях цілика на боковий помірний вітер на дальність до 500 м - пів поділки, на 600 - 700 м. - одній поділці, на 800 – 900 м - півтори поділки, дальше - двом поділкам цілика. Наприклад: потрібно визначити вихідні установки для стрільби з РПК на відстані до 500 м. по кулемету противника, якщо вітер помірний, дує зліва під кутом 90 ° до напрямку стрільби, температура повітря - 25 ° С (сильний мороз). Відповідь: в цьому випадку в установку прицілу слід внести поправку, яка відповідає величині + 100 м. Тому приціл буде "6". Цьому прицілу відповідає поправка на боковий вітер двом діленням цілика. Так, як вітер зліва, цілик потрібно поставити вліво. У всіх випадках цілик потрібно ставити на зустріч вітру.   Задача № 1 Стрільба ведеться з АК - 74 по грудній фігурі на дальності 500 м. Вітер помірний боковий з права. Визначити поправку на вітер. Зброя: АК-74 Дц - 500 м. Vв - 4 м/с. Визначити Пв? Рішення: Пв = (ПР-2): 2 = (5-2): 2 = 1,5 фігури (вправо).   Задача №2 Стрільба ведеться з АК - 74 по ростовій фігурі на дальності 500 м. Вітер сильний боковий з права. Температура повітря - 25 ° С. Визначити поправку на вітер. Зброя: АК-74 Дц-500м. Т - - 25°С Vв - 8м/с. Визначити Пв? Рішення: Пв (ПР - 2): 2 (6-2): 2 = 2ф · 2 = 4 фігури (вправо). При сильному морозі приціл збільшується на одну поділку. Тому прицціл "6" 4ф праворуч.   3. Правила стрільби по рухомим цілям. В бою зустрічаються рухомі цілі, положення яких відносно стріляючого під час стрільби постійно змінюється. Такими цілями можуть бути групи піхоти, зв'язківців, підносчики боєприпасів, мотоциклісти, безвідкатні гармати і т.д. Швидкість руху цілі може бути різна. На полі бою швидкість руху примірно така: - пішої цілі від 1,5 до 3 м/с (5 - 10 км/год); - автомобілів і БТР - 3-8 м/с (10-30 км/год); - танків - 3-6 м/с (10-20 км/год). Напрямок руху цілі відносно стріляючого може бути: - фронтальна - коли ціль рухається у площині стрільби на стріляючого чи від нього; - коса - коли ціль рухається під гострим кутом до площини стрільби; - флангова - коли ціль рухається перпендикулярно площині стрільби. При стрільбі по рухомим цілям установку прицілу, цілика точку прицілювання слід назначати з урахуванням поправки на переміщення цілі, забезпечуючи проходження середньої траєкторії через середину цілі. На відстані, не перевищуючу дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, відповідно дальності, на якій ціль опиниться в момент відкриття вогню. ПРАВИЛО. Поправка на переміщення цілі називається упередженням. Упередження дорівнює прицілу. Упр=Пр.   Задача № 1. Стрільба ведеться з РПК по рухомій цілі на дальності 600 м. Рух цілі зліва на право фланговий. Визначити величину. Рішення: Упр = Пр = 6 фігур вправо. При фронтальному русі цілі, точку прицілювання вибирати на нижньому краю мішені з урахуванням відповідної дальності. А при русі цілі від стріляючого по фронту на верхньому краю цілі з урахуванням дальності. Стрільба по атакуючій живій силі противника на відстані від 200 м. і ближче слід вести довгими чергами з розсіюванням куль по фронту цілі. При цьому швидкість кутового переміщення кулемета (автомата) повинна бути такою, щоб щільність вогню у всіх випадках була не менша двох куль на кожен метр фронту цілі. При фланговому русі цілі відстань до цілі в прицілі не змінюється, змінюється напрямок на ціль. При косому русі цілі напрямок стрільби і відстань до цілі змінюється, тому необхідно врахувати не тільки бокове упередження а і упередження по дальності. ПРАВИЛО. Величина змін при косому русі цілі у порівнянні з величинами при фронтальному і фланговому русі вдвоє меньше, тому приціл встановлюється згідно дальності до цілі в момент пострілу, а бокове упередження береться в два рази меньше, чим при фланговому русі. Упр=Пр: 2   Задача №2 Стрільба ведеться з РПК по рухомій цілі на дальності 500 м. Рух цілі косий зліва. Визначити величину упередження. Рішення: Упр = Пр, при косому русі цілі в два рази менше, тому Упр = Пр: 2 5: 2 = 2,5 фігури вправо. Крім упередження у підготовці даних по рухомим цілям потрібно ураховувати і боковий вітер. Порядок рішення задач розглянемо на прикладі. Задача №3 Визначити загальну поправку по боковому направленні при стрільбі з РПК на дальність 500 м., ціль – перебігаюча піхота під кутом 90°, вітер боковий помірний зліва, дме на зустріч цілі. Рішення: 1. Користуючись правилами находимо поправки на рух цілі. Упр = 5 фігур вліво, так як ціль рухається з права вліво. 2. Находимо поправку на вітер Пв = (5 - 2): 2 = 1,5 фігури вліво. 3. Загальна поправка Пз = Упр + Пв (5 + 1,5 = 6,5) фігур вліво. З прикладу зрозуміло, що в усіх випадках, коли вітер дме назустріч руху цілі загальна поправка дорівнює сумі поправок на рух цілі і вітер, точка прицілювання виноситься в сторону руху цілі руху цілі. ПРАВИЛО .Коли вітер дме назустріч руху цілі загальна поправка дорівнює сумі поправок на рух цілі і вітер, точка прицілювання виноситься в сторону руху цілі руху цілі.   Задача №4 Визначити загальну поправку по боковому направленні при стрільбі з РПК на дальність 500 м., ціль - перебігаюча піхота з права наліво під кутом 90°, вітер боковий помірний з права. Рішення: 1. Знаходимо поправку на рух цілі: Упр = 5 фігур вліво; 2. Поправка на вітер: Пв = (5 - 2): 2 = 1,5 фігури вліво 3. Загальна поправка дорівнює Пз = Упр - Пв (5 - 1,5) = 3,5 фігури вліво (в сторону більшої поправки).   Задача №5 Визначити загальну поправку по боковому направленні при стрільбі з РПК на дальність 500 м., ціль – перебігаюча піхота з права наліво під кутом 90°, вітер боковий сильний з права (дме в сторону руху цілі). Рішення: 1. Знаходимо поправку на рух цілі: Упр = 5 фігур вліво; 2. Поправка на боковий вітер Пв = (Пр-2): 2 · 2 (5 – 2): 2 · 2 = 3 фігури праворуч; 3. Загальна поправка Пз = Упр - Пв 5 – 3 = 2 фігури вліво. ПРАВИЛО. Якщо рух цілі і вітер мають одне і теж саме направлення, то з більшої поправки віднімається менша і точка прицілювання виноситься в сторону більшої поправки.        

 

ПРАВИЛО.

Задача №1

Визначити винос точку прицілювання при стрільбі пострілом ПГ-7В по нерухомому танку на відстані 400 м. при сильному вітрі справа спереду. Ціль фронтальна.

Дц. = 400 м.

Vв = 8 м/сек.

Напрямок вітру -

Рішення:

1. З таблиці знаходимо поправку на помірний вітер по нерухомому танку, на відстані 400 м і вона дорівнює 1.5 фігури.

2. Згідно правила 1 до таблиці поправку збільшуємо вдвічі, а згідно примітки 2 зменшуєм вдвоє і отримуєм поправку 1.5 фігури.

3. Для ураження потрібно винести точку прицілювання в ту сторону, куди дує вітер на півтори фігури, тобто вліво.

 

Задача №2

Визначити винос точки прицілювання по нерухомому танку на відстані 400 м. При сильному вітрі справа. Ціль флангова.

Дц.=400м.

Vв = 8 м/сек

Напрямок вітру -

Рішення:

1. З таблиці знаходимо поправку на помірний вітер по нерухомому танку, на флангову ціль на відстані 400 м. вона дорівнює 1 фігурі.

2. Згідно правила 1 до таблиці поправку збільшуємо у 2 рази.

3. Для ураження цілі потрібно зробити винос у 2 фігури в сторону вітру.

 

ПРАВИЛО.

Округлено упередження на фланговий рух цілі зі швидкістю 15 км/год 0.5 фігури на відстані 200 м. і 1 фігури на більших відстанях. 2. 2. 2. Якщо ціль рухається в 2 рази швидше (менше), упередження потрібно в 2 раза збільшувати (зменшувати).

При фланговому і косому русі цілі величина сумарної поправки на упередження і боковий вітер знаходиться додаванням величини упередження і поправки на вітер, коли напрям руху цілі співпадає з напрямком вітру - відніманням, коли ціль рухається назустріч вітру при плюсовій різниці враховується упередження, при від'ємній - поправка на вітер.

 

Задача №1

Визначити сумарну поправку при стрільбі пострілом ПГ-7В, якщо танк рухається справа наліво зі швидкістю 15 км/год на відстані 300 м і вітер помірний справа.

Дц. = 300м.

Vц = 15 км/год

Vв = 4 м/сек.

Рішення:

1. 3 таблиці знаходимо упередження на боковий вітер. Упередження дорівнює 1 фігурі танка;

Поправка на боковий вітер - 0.5 фігури – в право;

2. Сумарна поправка дорівнює 1.5 фігури. Точка прицілювання виноситься в напрямку руху цілі (вліво). Пс = Упр + Пб.в. = 1.5 фігури.

Задача №2

Визначити сумарну поправку при стрільбі пострілами ПГ-7В, якщо танк рухається косо зліва на гранатометника зі швидкістю 25 км/год на відстані 400 м і вітер сильний справа.

Дц. = 400 м.

Vц = 25 км/год

Vв = 8 м/сек

Рішення:

1. 3 таблиці знаходимо упередження і поправку на боковий вітер. Упередження дорівнює 1 фігурі. Поправка на боковий вітер - 2 фігури.

2. Сумарна поправка дорівнює 1 фігурі. Точка прицілюваня виноситься вліво на 3 фігури Пс = Упр + Пб.в = 3 фігури.

Вогонь по цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби ведеться шляхом супроводження цілі і шляхом очікування цілі.

При веденні вогню шляхом супроводження цілі гранатометник переміщує гранатомет, співвідносячи вибране ділення сітки прицілу з серединою цілі, чи утримуючи лінію прицілювання попереду цілі на величину упередження, і в момент найбільш правильної наводки робить постріл.

При веденні вогню шляхом очікування цілі гранатометник прицілюється центральною лінією шкали бокових поправок в точку, вибрану попереду руху цілі, і з підходом цілі до цієї точки на величину потрібного упередження в діленнях сітки чи фігурках цілі, проводить постріл. Якщо ціль не уражена, то він корегує вогонь і знову вибирає попереду цілі точку прицілювання, прицілюється і при підході цілі до і цієї точки проводить слідуючий постріл.

 

 

 

Таблиця стрільби з гармати протитанковою гранатою ПГ-9

Дальність, м Кут прицілювання град мін Висота траєкторії, м Повний час польоту, с Кінцева швидкість, м/с Поправка по висоті на відхилення Поправка напрямку на боковий вітер зі швидкістю 10 м/с, м Середнє відхилення Дальність, м
Температура повітря (пострілу) на 10 С, м Атмосферного тиску на 10 мм рт. ст., м На поздовжній вітер зі швидкістю 10 м/с, м По висоті, м По боковому напрямку, м
  0 16 0,60 0,71   0,11 0,01 0,02 +4,8 0,20 0,23  
  0 20 0,90 0,90   0,16 0,02 0,04 +5,9 0,26 0,29  
  0 25 1,30 1,10   0,23 0,03 0,07 +6,5 0,33 0,35  
  0 31 1,85 1,32   0,33 0,05 0,12 +6,5 0,39 0,42  
  0 38 2,65 1,56   0,46 0,08 0,20 +6,1 0,46 0,48  
  0 47 3,75 1,83   0,65 0,12 0,33 +5,2 0,53 0,54  
  0 56 5,20 2,14   0,90 0,18 0,52 +3,7 0,60 0,60  
  1 07 7,10 2,48   1,22 0,26 0,79 +1,5 0,68 0,67  
  1 19 9,50 2,83   1,60 0,36 1,15 -1,4 0,75 0,73  
  1 33 12,40 3,19   2,06 0,48 1,61 -14,7 0,83 0,79  

 

Примітка: 1. При користуванні графою „Поправка по висоті на відхилення Температура повітря (пострілу) на 10 С,” слід мати на увазі, що температурні установки „0”, „+” і „-” розраховані відповідно для температур навколишнього повітря 0 С, +20 С, -20 С (номінальні температури. Тому якщо механізм температурних поправок встановлений, наприклад, на „+”, то поправки по висоті на відхилення температури навколишнього повітря треба брати від номінальної температури, прийнятої за +20 С. Так, якщо температура навколишнього повітря +30 С, то відхилення від номінальної температури складе 10 С.

2. Знак „+” в табличних поправках означає, що граната відхиляється в напрямку, звідки дме вітер, а знак „-” означає, що граната відхиляється в напрямку, куди дме вітер.

 

 


Для стрільби по нерухомим цілям вихідний приціл, як правило, призначається відповідно певній відстані до цілі. В напруженні моменти бою, коли умови обстановки не дозволяють змінювати приціл в залежності від відстані до цілей, вогонь по танкам, самохідно-артилерійським установкам та іншим бронецілям, які мають висоту не менше 2 м, на відстані до 800 м, ведеться з використанням прицілу 8 при наводці зброї в нижній край цілі. В якості вихідної використовується центральна прицільна марка відповідного прицілу, якщо не вводиться поправка напрямку. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на боковий вітер і на фланговий (косий) рух цілі і ця поправка враховується в поділках шкали бокових поправок, то в якості вихідної використовується певна бокова прицільна марка. Вихідна точка прицілювання по висоті вибирається в середині цілі, якщо не вводиться поправка на відхилення температури повітря (пострілу) від номінальної. Якщо температура повітря відрізняється від номінальної, то необхідно визначити поправку, користуючись табл., і врахувати цю поправку при виборі точки прицілювання по висоті. Якщо необхідно ввести поправку напрямку на дію бокового вітру і ця поправка враховується в фігурах цілі, то потрібно, використовуючи для наводки центральну прицільну марку, винести точку прицілювання по боковому напрямку. Боковий вітер значно впливає на політ гранати. Напрям і швидкість вітру можуть бути визначені окоміром – по особистому відчуттю і по спостереженню за діями вітру на легкі предмети: нитку, хустинку, дим, траву, гілки дерев та ін.. Поправки напрямку на боковий вітер враховують, користуючись таблицею, розрахованої для вітру, який дме зі швидкістю10 м/с під кутом 900 до площини стрільби. Поправка напряму на боковий вітер  

 

Дальність стрільби, м Табличні поправки Поправки (округлено)
в тисячних в метрах В поділках шкали бокових поправок (крок ділення 5 тис.) в фігурах танка
Лобова проекція (ширина танка 3,6 м) Бокова проекція (довжина танка 6,9 м)
  +4,8 +2,0 +1 +0,5 +0,5
  +5,9 +3,1 +1 +1 +0,5
  +6,5 +4,1 +1 +1 +0,5
  +6,1 +4,8 +1 +1,5 +0,5
  +5,2 +5,1 +1 +1,5 +0,5
  +3,7 +4,9 +1 +1,5 +0,5
  +1,5 +3,9 +1 +1 +0,5
  -1,4 +1,7 +0,5 +0,5 +0
  -4,7 -1,7 -0,5 -0,5 +0
    -6,4 -1 -2 -1
Правило. Знак плюс (+) поправки означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, звідки дме вітер, а знак мінус (-) означає, що граната відхиляється від площини стрільби в напрямі, куди дме вітер. При косому вітрі поправку зменшують в два рази; при швидкості вітру менше (більше) 10 м/с величина бокової поправки пропорційно зменшується (збільшується). Оскільки граната на дальностях до 1100 м при боковому вітрі відхиляється від площини стрільби в ту сторону, звідки дме вітер, поправка напрямку враховується по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то вона враховується виносом точки прицілювання (виносом центральної прицільної марки, яка відповідає певному прицілу) в ту сторону, куди дме вітер (відлік при виносі точки прицілювання здійснюється від середини цілі); - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, звідки дме вітер (прицілювання вибраною боковою прицільною маркою здійснюється в середину цілі). В цьому випадку, як і при врахуванні поправки виносом точки прицілювання, центральна прицільна марка по відношенню до цілі виявляється винесеною в ту сторону, куди дме вітер. Задача № 1. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 600 м при температурі повітря мінус 25 С; вітер дме справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 Тром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 600м T – 25º С Vв -10 м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „-”. Враховуючи правила, командир командує „По танку, 6, вліво фігура (справа перша марка) – вогонь”.За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну марку вліво на одну фігуру (або здійснює прицілювання першим штрихом справа від центральної марки). Оскільки граната на дальностях 1200 і 1300 м при боковому вітрі відхиляється в ту сторону, куди дме вітер, поправки напрямку враховуються по наступному правилу: - якщо поправка визначена в фігурах цілі, то поправка враховується виносом центральної прицільної марки в ту сторону, звідки дме вітер; - якщо поправка визначена в поділках шкали бокових поправок, то потрібна бокова прицільна марка цієї шкали вибирається в тій частині сітки, куди дме вітер. Задача № 2. Стрільба ведеться з місця по нерухомому танку на дальності 1200 м при температурі повітря плюс 30º С; вітер боковий, дує справа зі швидкістю 10 м/с. Вид зброї - 2А28 "Гром" Ціль – мішень №12 (танк) Дц - 1200м Т +25 С Vв-10м/с ПВ-? Рішення. Рукоятка механізму температурних поправок на „+”, командир командує: „По танку 12, в основу, вправо пів-фігури – вогонь”. За цією командою навідник оператор виносить центральну прицільну планку вправо на половину фігури. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається фронтально, приціл, прицільна марка і точка прицілювання визначається відповідно тій відстані, на якій ціль може виявитися в момент зустрічі гармати з ціллю. При цьому поправки напрямку на боковий вітер вводяться по тим же правилам, що і при стрільбі по нерухомим цілям. Для стрільби по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, необхідно вводити поправку напрямку (враховувати упередження) на переміщення цілі за час польоту гранати, а також враховувати вплив бокового вітру. При стрільбі по броньованій цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби, наводка здійснюється способом супроводження цілі або способом вичікування цілі. Наводка способом супроводження цілі заключається в тому, що навідник-оператор, врахувавши необхідну поправку напрямку (вибором відповідної прицільної марки або виносом точки прицілювання), переміщує лінію прицілювання зі швидкістю видимого переміщення (руху) цілі і виконує постріл при найбільш правильному положенні прицільної марки по відношенню до цілі. Наводка способом вичікування цілі заключається в тому, що навідник-оператор виносить вибрану прицільну марку вперед по ходу цілі на 2-4 фігури і утримує її по висоті на рівні вибраної точки прицілювання з прицільною маркою виконує постріл. Для визначення величини упередження необхідно знати дальність до цілі, швидкість і напрямок її руху. Швидкість руху броньованих цілей визначається на око, виходячи з характеру їх тактичного застосування і рельєфу місцевості. Так: - при русі в бойових порядках піхоти танки рухаються зі швидкістю 5-6 км/год (1,6 м/с); - при атаці переднього краю у взаємодії з піхотою швидкість руху танків рівна приблизно 10-12 км/год (3,3 м/с); - при розвиненні успіху на сприятливій місцевості танки мають середню швидкість 18-20 км/год (5м/с) і більше. Напрямок руху броньованих цілей відносно площини стрільби визначається окомірно з врахуванням відношення ширини і довжини цілей. Якщо видно лише лобову (кормову) проекцію цілі, то рух фронтальний, тобто ціль рухається в площині стрільби. Якщо довжина цілі трохи більше її ширини, то рух обліческоє (косе), тобто ціль рухається під гострим кутом до площини стрільби. Якщо ціль видно по всій довжині (видно бокову проекцію), то рух фланговий, тобто ціль рухається під кутом близько 90 до площини стрільби. Більше того напрямок руху цілі рахується: фронтальним, якщо ціль рухається під кутом не більше ніж 30 до площини стрільби; косим, якщо ціль рухається під кутом від 30 до 60; фланговим, якщо ціль рухається під кутом від 60 до 120. Для визначення величини упередження при стрільбі по цілі, яка рухається під кутом 90 до площини стрільби додається таблиця. Таблиця величин поправок на рух цілі    
               

 

Дальність стрільби, м Час польоту гранати, с Упередження (округлено)
В поділках шкали бокових поправок при швидкості руху цілі, км/год В фігурах танка при фланговому русі (довжина танка 6,9 м)при швидкості руху цілі, км/год
9-10 18-20 24-25 9-10 18-20 24-25
  0,71     2,5 0,5 0,5  
  0,90     2,5 0,5 0,5  
  1,10     2,5 0,5    
  1,32     2,5 0,5   1,5
  1,56     2,5 0,5   1,5
  1,83     2,5 0,5 1,5  
  2,14         1,5  
  2,48   2,5       2,5
  2,83   2,5        
  3,19   2,5     2,5  

 



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 566; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.124.232 (0.05 с.)