Робота частин і механізмів гвинтівки під час стрільби

7,62-мм снайперська гвинтівка є самозарядною зброєю. Автоматична дія гвинтівки основана на використанні енергії порохових газів, які відводяться з каналу ствола до газової камери.

Надійність запирання каналу ствола під час пострілу здійснюється за рахунок обертання затвора праворуч, навколо його повздовжньої осі. При цьому три бойові виступи затвора входять у зчеплення з бойовими упорами ствольної коробки.

Для здійснення пострілу необхідно приєднати до гвинтівки споряджений магазин, зняти з запобіжника, встановити запобіжник у положення “О” (“ВОГОНЬ”), відвести затворну раму в заднє положення та дослати перший патрон до патроннику. Прицілитися та натиснути на спусковий гачок. Спусковий гачок зачепом тяги обертає шептало та виводить його зі зчеплення з бойовим взводом курка. Звільнюючись, курок під дією бойової пружини обертається навколо своєї осі та наносить удар по ударнику. У результаті ударник розбиває капсуль патрона. При цьому утворюється велика кількість порохових газів. Куля під тиском порохових газів починає рухатися по каналу ствола. Частина порохових газів, які прямують за кулею, через бічний отвір ствола потрапляє до газової камери. Вони давлять на передню стінку газового поршня та відкидають його. Газовий поршень давить на штовхач, а останній - на затворну раму та відкидає її в заднє положення. Під час руху затворної рами здійснюється відпирання каналу ствола.

Затвор вилучає стріляну гільзу з патроннику та під час зустрічі з відбивачем викидає її зовні.

Затворна рама стискає пружини зворотного механізму та зводить курок (ставить його на взвод автоспуску). Під дією зворотного механізму затворна рама повертається в переднє положення.

Одночасно затвор досилає наступний патрон до патроннику, обертається навколо своєї осі та запирає канал ствола. При цьому бойові виступи затвора входять у зчеплення з бойовими упорами ствольної коробки, а затворна рама виводить шептало автоспуску з під взводу автоспуску курка. Курок становиться на бойовий взвод.

Для здійснення наступного пострілу відпустити спусковий гачок та натиснути на нього знову.

У випадку пострілу останнім патроном подавальник магазина подимає зупинку затвора. При цьому затворна рама зупиняється у задньому положенні. Після заміни магазина, необхідно відвести затворну раму назад та відпустити її. Під час руху вперед затворна рама дошле перший патрон до патроннику. Гвинтівка готова до стрільби.

Гранатомети

У локальних війнах і збройних конфліктах, особливо в умовах міста, досить широко застосовувалися ручні протитанкові гранатомети РПГ-7 (знаходяться на озброєнні більше ніж у 40 арміях світу). У "відповідь" на оснащення сучасних танків динамічним захистом, у 1987 році до РПГ-7 вперше у світі був розроблений постріл ПГ-7ВР із тандемною бойовою частиною (як відомо, уперше динамічний захист танків застосували ізраїльтяни у війні 1973 року, завдяки чому втрати їхніх танків від гранатометів були зведені практично до нуля). Незабаром у війська надійшли постріли з термобаричною бойовою частиною ТБГ-7В, що фактично перетворило РПГ-7 у штурмову гармату. Різко зросла його ефективність при веденні боїв у горах, місті, на пересічній місцевості, оскільки термобарична граната має могутню фугасну й осколкову дію. У порівнянні з тротилом ефективність боєприпасів зросла більше ніж у два рази.

Внаслідок невеликої ваги ручні гранатомети дуже зручні при веденні бойових дій. Вони дозволяють уражати цілі противника на відстані до 330 м при бойовій скорострільності 4 - 6 пострілів за хвилину. Гранатомети широко використовувалися бойовиками в Грозному, що в остаточному підсумку привело до великих утрат бронетанкової техніки федеральних військ.

 

2.5.1. Ручний протитанковий гранатомет РПГ‑7

40-мм ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 (рис.2.53) призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бойовими машинами піхоти, бронетранспортерами та іншою броньованою технікою противника. Десантний варіант РПГ-7Д (рис.2.54) складається для зменшення його довжини в похідному положенні. Крім того гранатомет може бути використаний для боротьби з живою силою противника, яка знаходиться за легкими укриттями та спорудами міського типу. Стрільба з гранатомета виконується пострілами ПГ-7В и ПГ-7ВМ із надкаліберною протитанковою гранатою кумулятивної дії. При стрільбі РПГ-7 обслуговується гранатометником і його помічником.

Рис.2.53. Загальний вигляд 40-мм протитанкового гранатомета РПГ-7В

Рис.2.54. Загальний вигляд 40-мм протитанкового гранатомета РПГ-7Д

 

Бойові і технічні характеристики РПГ-7:

калібр гранатомета 40 мм, по головній частині гранати - 85 мм;

прицільна дальність стрільби 500 м;

дальність прямого пострілу по цілі висотою 2 м 330м;

бойова скорострільність 4...6 постр. / хв;

початкова швидкість гранати140 м/с;

відстань взведення підривника гранати 2,5...18 м;

час самоліквідації гранати 4...6 с;

довжина гранатомета 955 мм;

маса гранатомета 6,3 кг;

маса гранати з пороховим зарядом 2,2 кг.

Основні частини гранатомета показані на рисунку 2.55 і включають:

ствол з механічним (відкритим) прицілом;

ударно-спусковий механізм із запобіжником;

бойковий механізм;

оптичний приціл.

 

 

Рис.2.55. Основні частини гранатомета:

1-ствол; 2-ударно-спусковий механізм; 3-бойовий механізм; 4-оптичний приціл.

Крім того в комплект РПГ-7 входить спорядження (рис.2.56) - дві сумки одна для перенесення 3-х гранат (1) масою 9,3 кг (переноситься помічником гранатометника), друга для перенесення 2-х гранат і ЗІП (2) масою 7,8 кг (переноситься гранатометником), стебло зі шайбою для видалення з каналу ствола решток гільзи від порохового заряду (6), ЗІП: Пристосування для розбирання ударно-спускового механізму (3); Виколотка (4); Ключ-викрутка (5); Шомпол (6); Переднє стебло (7); Стебло з шайбою (8); Запасний бойок (9); Запасна опорна втулка (10); Запасна пружина бойка (11); Запасний ніпель (12).

 

 

Рис.2.56. ЗІП протитанкового гранатомету РПГ-7В:

1- сумка одна для перенесення 3-х гранат; 2 - сумка для перенесення 2-х гранат і ЗІП; 3-пристосування для розбирання ударно-спускового механізму;

4-виколотка; 5-ключ-викрутка; 6-шомпол; 7-переднє стебло; 8- стебло зі шайбою; 9-запасний бойок; 10-запасна опорна втулка; 11-запасна пружина бойка; 12-запасний ніпель.

 

Призначення основних частин і механізмів РПГ.

Ствол з механічним прицілом призначені для направлення польоту гранати та відведення порохових газів при пострілі. Канал ствола гладкий, відкритий з обох кінців. Діаметр каналу ствола називається калібром. У гранатомета він дорівнює 40 мм.

Ствол гранатомета складається з труби та патрубка. Вони не роз’ємні (пригвинчені і приварені). У гранатометі РПГ-7Д труба і патрубок утворюють роз’ємну конструкцію. У складеному вигляді труба і патрубок фіксуються застібкою.

Ударно-спусковий механізм призначений для спуску курка з бойового взводу, нанесення удару по бойку та установки гранатомета на запобіжник.

Бойківський механізм призначено для розбиття капсуля-запальника гранати.

Прицільний пристрій призначений для наведення РПГ при стрільбі на різні відстані в різних умовах. Він включає оптичний приціл ПГО-7 (рис.2.57) і механічний (прямий) приціл, який використовується коли неможливо використання оптичного прицілу. На РПГ-7Н, РПГ-7ДН встановлюються нічній приціл НСПУ.

На сітці оптичного прицілу нанесені три шкали:

- шкала прицілу з відмітками дальності 2, 3, 4, 5 (показники шкали помноженими на 100 м);

- шкала бокових поправок (з відмітками 1, 2, 3, 4, 5);

- далекомірна шкала для цілі висотою 2,7 м з позначками дальності 2, 4, 6, 8, 10 помноженими на 100 м).

 

 

Рис. 2.57. Оптичний приціл ПСО-7:

1 - корпус з кронштейном; 2 - оптична система; 3 - механізм вивірення; механізм температурних поправок; 4 - механізм температурних поправок;

5 - пристрій освітлення сітки; 6 - наочник; 7 - налобник; 8 - ковпачок.

 

Для вивірки прицілу у верхній частині над шкалою прицілювання є перехрестя.

Прицільна планка механічного прицілу має вікно і шкалу з поділками 2, 3, 4, 5 (дальність стрільби в сотнях метрів). Для стрільби при мінусовій температурі повітря використовується основна мушка. Додаткова мушка – при плюсовій температурі. Додаткова мушка у вертикальній площині вище основної.

Постріл ПГ-7В (рис.2.58) складається із протитанкової гранати і порохового заряду зі стабілізатором (5). До гранати входять головна частина з вибухівкою (1) і запобіжним ковпачком (2), підривник (3), реактивний двигун (4).

 

Рис. 2.58. Постріл ПГ‑7В:

5-порохового заряду зі стабілізатором; 1-головна частина з вибухівкою;

2-запобіжний ковпачок; 3-підривник; 4-реактивний двигун.

 

Принцип дії гранатомета при пострілі.

Від удару бойка по капсулю-запальнику гранати запалюється пороховий заряд, гази порохового заряду надають гранаті обертального руху і викидають її з каналу ствола. На гранаті відкриваються крила стабілізатора, зводиться на дальності 2,5...18 м від гранатомета підривник, на безпечній дальності запалюється пороховий заряд реактивного двигуна, збільшується швидкість польоту гранати і після відпрацювання реактивного двигуна вона летить до цілі по інерції. При зустрічі гранати з ціллю стискується п′єзоелемент підривника, виникає електрострум, вибухає електродетонатор підривника а потім заряд гранати, утворюється кумулятивний струмінь, який пробиває броню і уражає живу силу. Якщо граната не зустрінеться з ціллю (перепоною), тоді через 4-6 с спрацьовує само ліквідатор і граната вибухає.

 

2.5.2. Підствольний гранатомет ГП-25

40-мм підствольний гранатомет ГП-25 (рис. 2.59), розроблений в 1975 році, є особистою зброєю солдат (сержантів) і призначений для ураження живої сили та вогневих засобів противника, які розміщені по за укриттями, у відкритих окопах (траншеях) та за складками місцевості (у лощинах, ярах, на зворотних скатах висот). Як правило, гранатометами ГП-25 у механізованому відділенні озброєні два автоматники, що значно підвищує його вогневі можливості. Під ствольні гранатомети грають роль як засобів підтримки так і “штурмової зброї”.

 

Рис. 2.59. Загальний вигляд 40-мм підствольного гранатомета ГП-25

 

Гранатомет використовується в комплексі з 5,45-мм і 7,62-мм автоматами Калашникова АК‑74, АКС‑74, АКМ та АКМС. Для стрільби з гранатомета використовуються постріли ВОГ‑25 з осколочною гранатою.

Бойові і технічні характеристики ГП-25:

калібр гранатомета 40 мм;

максимальна прицільна дальність стрільби 500 м мінімальна при навісній траєкторії 200 м;

бойова скорострільність 4...5 постр./хв.;

початкова швидкість гранати 76 м/с;

відстань взведення підривника 10...40 м.;

час самоліквідації гранати 14 с;

довжина ГП-25 - 323 мм;

маса гранатомета 1,5 кг;

маса пострілу 0,255 кг.

Загальна будова гранатомет включає:

ствол з прицільним приладдям та кронштейном для закріплення гранатомета на автоматі;

казенна частина;

корпус ударно-спускового механізму з рукояткою.

У комплект кожного гранатомета входять: затильник із ременем (для пом’якшення віддачі при стрільбі); спрямовуючий стержень зворотної пружини із засувом; сумка для гранатомета; сумка для перенесення 10 пострілів ВОГ-25; банник (для чищення ствола).

Спеціальна система важелів блокує курок при не правильному приєднанні ГП-25 до ствола автомата.

Прицільне пристосування відкритого типу. Воно розраховано на стрільбу прямою наводкою і встановлено на лівій стінці кронштейну. Там же є дистанційна шкала з поділками. Для прямого наведення служить відкидний цілик та мушка. По цілях на відстанях до 200 м наведення здійснюється за допомогою цілика і мушки. На більших відстанях та з закритих позицій – по навісній траєкторії з упором автомата та за допомогою шкали і підвісу. У цьому випадку гранатомет застосовується як міномет.

Постріл, який вкладається у ствол утримується у ньому під пружним фіксатором, який є одночасно запобіжником. Він не дозволяє вести стрільбу при неповному заряджанні ВОГ-25. Вилучити постріл із ствола можливо за допомогою екстрактора – стержня з клавішею. Кронштейн гранатомета обладнаний защіпкою, яка фіксує його в положенні під стволом.

 

Ручні гранати.

 

На озброєнні Збройних Сил України знаходяться наступні ручні осколкові гранати: Ф-1, РГД‑5, РГ‑42, РГО та РГН. У залежності від відстані польоту осколків гранати поділяються на наступальні та оборонні. Ручні гранати РГД-5, РГ-42 і РГН відносяться до наступальних гранат. Гранати Ф-1 і РГО - оборонні. Ручні осколкові гранати комплектуються запалом для ручних гранат.

Порох сповільнювача (дистанційна частина) запала гранат Ф-1, РГД‑5, РГ‑42 загорається в момент метання гранати, а вибух її відбувається через 3,2 - 4,2 с після метання. Датчик цілі запала до гранат РГО і РГН спрацьовує при ударі гранати о перешкоду. Під час вибуху утворюється велика кількість уламків, що розлітаються в різні боки. Осколки гранат РГД-5 і РГ-42 володіють енергією, що необхідна для ураження живої сили в радіусі до 25 м, а гранати Ф-1 - до 200 м.