Призначення, бойові та технічні характеристики, загальна будова ручної кумулятивної гранати РКГ-3

Ручна кумулятивна граната РКГ‑3 (рис.2.65) призначенадля боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками, бронетранспортерами, бойовими машинами піхоти та іншою броньованою технікою противника, а також для руйнування оборонних споруд противника.

Граната РКГ‑3 є гранатою направленої дії. При влученні в ціль граната миттєво вибухає, струмінь газів високої щільності і температури пробиває броню сучасних танків та інші перепони.

Основні бойові і технічні характеристики ручної кумулятивної гранати:

середня дальність метання гранати - 15-20 м;

маса спорядженої гранати - 1070 г;

запал гранати миттєвої дії;

 

 

а) б)

 

Рис. 2.65. Ручна кумулятивна граната РКГ‑3:

а). Вид зовні: 1- корпус; 2-розривний заряд; 3-запал; 4-рукоять. б). Розріз корпуса гранати: 1- кумулятивна лійка; 2-корпус; 3-основний заряд -; 4-додотковий заряд;

5-трубка для запалу; 6- різьба; 7-кришка; 8-картонна прокладка; 9-кумулятивна лійка; 10-дно.

 

Ручна кумулятивна граната складається (Рис.2.65.а) з корпуса (1), рукоятки (4), розривного заряду (2), запала (3).

У корпус гранати вставляється запал і на нього нагвинчується рукоятка. У корпусі (Рис.2.65.б) розміщується розривний заряд (основний (3) і додатковий (4)) і кумулятивна лійка (9).

Рукоятка служить для зручності метання гранати і приведення в дію ударного механізму. Вона складається з корпуса, рухомої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою і запобіжної чеки з кільцем. У рукоятці розміщуються ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій.

Ударний механізм призначений для запалювання капсуля-детонатора запала. Основними елементами механізму є ударник з бойовою пружиною і інерційним тягарцем, запобіжні кульки і контр запобіжна пружина. Контр запобіжна пружина не дозволяє в період польоту гранати зміщуватися інерційному тягарцю.

Стабілізатор призначений для надання гранаті направленого польоту дном корпуса вперед. Він представляє собою тканинний корпус, що розкривається при польоті чотирма дротяними пір’ями.

Запобіжний пристрій включає чотири запобіжника, які забезпечують безпеку при поводженні з гранатою:

перший запобіжник - запобіжна чека - з’єднує рухому муфту з відкидною планкою і забезпечує безпеку при поводженні з гранатою. Вимикається перед метанням гранати;

другий запобіжник - планка відкидного ковпака з кулькою, рухомою муфтою та пружиною - забезпечує безпеку при випадковому падінні гранати коли чека висмикнута. Запобіжник вимикається в момент метання гранати;

третій запобіжник - стержень з ковпачком, пружиною, трубкою і кулькою - забезпечує безпеку гранати після метання при випадковому ударі о перешкоду, яка розміщена ближче 1 м від гранатометника. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття при польоті гранати;

четвертий запобіжник - контр запобіжна пружина - забезпечує безпеку гранати при польоті, утримуючи інерційний тягарець від пересування.

Запал гранати миттєвої дії і призначений для підриву розривного заряду.

Для метання гранати необхідно взяти її в руку за рукоятку, висмикнути запобіжну чеку та метнути в ціль. При висмикуванні чеки рухома муфта і відкидна планка роз’єднуються. При замахуванні для метання корпус гранати разом з рухомою муфтою відходять від рукоятки, стискається пружина рухомої муфти і вивільнюється шарик і пружинний кінець відкидної планки.

Після відокремлення гранати від руки корпус рукоятки під дією пружини рухомої муфти просувається до корпуса гранати і займає попереднє (до метання) положення. Відкидний ковпак під дією своєї пружини відходить назад від рукоятки, повертає відкидну планку і, вивільнившись від зчеплення з нею, від’єднується від рукоятки.

Пружина стабілізатора виштовхує з рукоятки стабілізатор, який під дією дротяних пір’їв і сили опору повітря розкривається і витягує рухому трубку. При цьому звільнюються шарики третього запобіжника, що утримують стержень. Стержень під дією своєї пружини виходить з ударника (спрацював третій запобіжник) і визволяє великі шарики, які звільняють корпус ударника. Просуванню вперед інерційному тягарцю і корпусу ударника перешкоджає контр запобіжна пружина, а також тертя. Малі шарики, що знаходяться в стінках ударника, не дозволяють просуватися ударнику вперед.

При зустрічі з ціллю, у момент удару корпуса гранати о перепону, контр запобіжна пружина під дією інерційного тягарця стискається, а корпус ударника просувається вперед до тих пір, поки малі шарики не звільнять ударник. Ударник під дією пружини просувається вперед та наколює капсуль – детонатор запала основного заряду, він спалахує і спричиняє миттєвий вибух гранати.