ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лабораторна робота 1. Цінності. Вправа, яка допоможе визначити власні цінності.



 

Методика виявлення сформованості духовної

Ціннісної орієнтації особистості

Здійснення бажань

 

Методика спирається на еталонну ціннісну шкалу, відносно якої розглядаються результати дослідження щодо процесу розвитку свідомості особистості та відповідної зміни її ціннісних орієнтацій протягом життя – від егоцентричного рівня до духовного, про які йшлося вище.

Інструкція для учасників

Уявіть себе на березі моря. Навколо теплий пісок, лагідне сонце, плескіт хвиль...

Але ось на горизонті з’явилася темна крапка. Вона наближається до Вас. Що це? Ви придивляєтесь і бачите, що це ста­родавній глечик!

Берете його в руки, уважно розглядаєте невідомі знаки та літери і, нарешті, наважуєтесь відкрити...

Разом із шипінням та їдким димом із глечика з’являється справжнісінький джин (не дуже великий, приємної зовнішності).

– Я віддячу за своє звільнення, – каже він. – Я зроблю твоє життя яким забажаєш! Я здійсню твої бажання, але тільки оптом: ось перелік життєвих цінностей, – і він подає Вам аркуш паперу. Тобі потрібно тільки пронумерувати їх за порядком зменшення цінності. Все те, що напишеш у перших рядках, відіграє головну роль у твоєму житті.

Перелік життєвих цінностей:

– різноманітні задоволення;

– сімейний добробут;

– соціальна справедливість;

– вірність;

– визнання та популярність;

– вигідний шлюб;

– порядок у державі;

– доброзичливість;

– влада і впливовість;

– слухняні діти в сім’ї;

– порозуміння між громадянами;

– допомога тим, хто її потребує;

– особиста безпека;

– спокійна старість;

– добробут країни;

– гармонія з природою.

Обробка результатів

Для обробки діагностичних даних треба скористатися табл.1, в якій структуруються цінності, притаманні тому чи іншому рівню свідомості.

Оскільки для демократичної країни типовим є поєднання на­ціональних цінностей із загальнолюдськими, в поданій таблиці вони об’єднані в одну групу соціальних цінностей. До підгрупи духовних цінностей зараховано вищі цінності кожного рівня, які поєднуються у свідомості та ціннісній орієнтації рівня духовних цінностей.

Проаналізувавши заповнені бланки, викладач може виявити, які цінності для студента є пріоритетними, яке місце в його ціннісній орієнтації посідають такі духовні цінності, як вірність, доброзичливість, допомога тим, хто її потребує, гармонія з природою. Зрозуміло, що високодуховна особистість надасть цим цінностям одні з перших місць у загальному списку. Для студентів, ціннісна орієнтація яких буде близькою до рівня егоцентризму, духовні цінності посідатимуть останні місця з 16-ти можливих.

Наприклад, якщо духовні цінності посідатимуть 1, 2, 3 та 4 місця за переліком (досить рідко трапляється), їхнє сумарне місце дорівнюватиме 10-ти. Якщо духовні цінності посідатимуть найнижчі місця (16, 15, 14 і 13), їхнє сумарне місце дорівнювати­ме 58. Отже, чим меншим є сумарне місце групи цінностей, тим вищим є рівень їх сформованості.

Зробивши з часом повторний зріз, можна виявити динаміку ціннісного розвитку особистості, визначити ефективність спецкурсів, тренінгів, консультацій та інших методів, спрямованих на формування духовної ціннісної орієнтації студентів. Результати до­слідження доцільно занести до спеціальної карти розвитку, що дозволяє падалі використовувати їх у процесі консультування студентів, батьків або викладачів.

 

Цінності, притаманні певним рівням свідомості

 

Індивідуаліс­тичні Цінності   Сімейні цінності   Соціальні цінності   Духовні цінності (самовіддачі)  
Різноманітні задоволення   Сімейний добробут   Соціальна справед­ливість   Вірність  
Визначення та популярність   Вигідний шлюб   Порядок у державі   Доброзич­ливість  
Влада і впли­вовість   Слухняні діти в сім’ї   Порозуміння між громадянами   Допомога тим, хто її потребує  
Особиста безпека   Спокійна старість   Добробут країни   Гармонія з природою  
∑1=   ∑2=   ∑3=   ∑4=  

 

Табл. 1.

Лабораторна робота 2-4.

Завдання 1. Перегляд фрагментів фільмів “Хористи” (реж. Кристофер Баратьє, франко-швейцарського виробництва), “Дванадцять (реж. М. Михалков, виробництва Росія), “Мати Тереза” (італійсько-американського виробництва), аналіз ціннісних орієнтацій та рівня духовного розвитку кожного з персонажів за концепціями ((І. Підласого, В. Слободчикова, Є. Ісаєва, О. Киричука та З. Карпенко, М. Савчина). Обґрунтувати свою відповідь.

 

Завдання 2. Рольові вправи:

Впрва 1. Консультація клієнтів, що мають різні ціннісні орієнтації і які не співпадають з ціннісними орієнтаціями соціального працівника (використовуючи концепції І. Підласого, В. Слободчикова та Є. Ісаєва, О. Киричука та З. Карпенко, Р. Асаджолі). Рольова вправа проводиться в групах з 3-х чоловік, де кожен почергово виконує ролі клієнта, інтерв’юера, спостерігача-аналітика.

 

Вправа 2. Консультація клієнта, який знаходиться у кризовому стані (кризи за Р. Асаджолі). Рольова вправа проводиться в групах з 3-х чоловік, де кожен почергово виконує ролі клієнта, інтерв’юера, спостерігача-аналітика.

 

Завдання 3.

Підготувати творчі роботи на тему ( за вибором студента):

Вплив родини на формування ціннісних орієнтацій особистості і процес її змін.

Вплив власних ціннісних орієнтацій на життя студента, а також на сприйняття ним інших людей.

Аналіз власних ціннісних орієнтацій та системи вартісних орієнтацій членів своєї родини

 

 

Тема 3. Емоційне мислення та комунікація. Емоційна саморегуляція. (8 год.).

План:

Поняття емоційного мислення та його складових.

Правила емоційного мислення.

Емоційна саморегуляція особистості (за Ю. Орловим).

Теоретична частина заняття

Сучасні психологи виділяють такі типи мислення:

1. Абстрактне мислення – здатність утворювати і оперувати абстрактними поняттями, розуміти і оперувати вербальними та математичними символами.

2. Конкретне мислення – здатність оперувати конкретними об’єктами.

3. Соціальне мислення – здатність розуміти людей і керувати ними. Воно включає в себе міжособистіне і інтраособистісне мислення.

Міжособистісне мислення – це здатність розуміти інших людей та їх мотивацію

Інтраособистісне мислення – це здатність формувати точну, правдиву модель самих себе і використовувати цю модель у житті.

Соціальні знання – це здатність відчувати інших людей і розуміт, чому вони так почуваються і саме так чинять.

Соціальні навички – це здатність діяти продуктивно в певному напрямку.

Емоційне мислення, будучи різновидом соціального мислення, включає в себе знання емоцій і знання того, як вони впливають і взаємодіють з традиційним інтелектом (тобто порушуючи чи покращуючи судження).

Емоційне мислення у науковій літературі визначається як явище, яке об’єднує в собі вміння людини розрізняти, розуміти й керувати власними емоціями та емоційними станами, розуміти емоції та впливати на емоції своїх партнерів.

Як вважають сучасні дослідники, наявність емоційного мислення у людини сприяє кращому розумінню себе і інших людей, допомагає керувати своїми емоціями, позитивно впливати на процес спілкування, формує здатність викликати позитивні емоції, почуття як у себе, так і інших людей.

Зокрема, емоційне мислення (Х. Гарднер) розглядає як підструктуру соціального інтелекту, який включає здатність спостерігати за власним и емоціями та емоціями інших людей, розрізняти їх і використовувати цю інформацію для керування мисленням і діями.

На відміну від абстрактного й конкретного мислення, які відображають закономірності зовнішнього світу, емоційне мислення відображає внутрішній світ, його зв’язки з поведінкою особистості та її взаємодією з реальністю. Кінцевий продукт емоційного мислення – прийняття рішень на основі відображення й опрацювання емоцій, які є диференційованою оцінкою подій, що мають особливе значення.

Для емоційного мислення є характерним вміння виражати свої емоції, а також здатність керувати ними таким чином, щоб досягти поставленої мети.

Кожен успіх – це почуття задоволення і прояв позитивних емоцій. Разом з тим важливо не тільки досягнути їх, а й утримати ці почуття. Вчені доводять, що здатність викликати позитивні емоції не тільки в себе, а й в інших – типова якість емоційно-інтелектуальних людей.

Отже, емоційне мислення – це принципово нове поняття, яке можна визначити як розумну поведінку в емоційній галузі. “Емоційне мислення” поєднує в собі можливість зануритися в свої емоції, щоб краще їх відчути, зрозуміти та усвідомити, здатність до раціонального їх аналізу щодо прийняття рішень. Емоції містять в собі величезний пласт інформації, використовуючи яку, людина може діяти більш ефективно.

Відповідно до описаних вище підходів – поняття “емоційне мислення ” визначається як:

здатність розуміти ставлення, репрезентовані в емоціях, і керувати емоціями на основі інтелектуального аналізу і синтезу;

здатність ефективно контролювати емоції та використовувати їх для покращення мислення;

сукупність емоційних (особистісних і соціальних) здібностей, які впливають на загальну здатність ефективно справлятися з вимогами і тиском навколишнього середовища;

емоційно-інтелектуальна діяльність;

здатність діяти відповідно до власних почуттів і бажань.

Як вже зазначалося, емоційне мисленння передбачає міжособистісне, інтраособистісне мисленння, а також такі компоненти:

1. Самоусвідомлення.

2. Управління емоціями, що включає обробку почуттів таким чином, щоб вони стали доречними, знаходження шляхів подолання своїх страхів та неспокою, гніву і суму.

3. Самомотивацію, що включає здатність скеровувати свої емоції так, щоб вони допомагали досягненню цілей. Емоційний самоконтроль.

4. Співчуття, емпатію, тобто здатність розуміти, відчувати іншу людину (на рівні серця).

5. Обробку стосунків – якздатність управління емоціями інших людей, володіння соціальними знаннями та соціальними навичками)

Людина яка володіє емоційним мисленням здатна розрізняти емоції, розуміти їх, регулювати та використовувати.

Незважаючи на те, що емоційне мислення певною мірою передбачено генетично і основа для його потенціалу закладається в дитинстві, значна кількість необхідних якостей може бути усвідомлено розвинена в людині.

 

Сучасна психологія виділяє такі основні базові емоції:

I. Основні первинні біологічні емоції: страх, радість, прийняття, гнів, сум, відраза, здивованіст, очікування..

II Вторинні емоції, якіє результатом культурних чи емоційних обставин: хвилювання, відчай, цинізм, оптимізм.

111. Основні первинні позитивні емоції: кохання, симпатія, довіра, співчуття, радість, щастя, прийняття, дружелюбність.

1У. Основні первинні негативні емоції: гнів, зазрість, неспокій, смуток, провина, жадоба.

У. Абстрактні (вищі, духовні) почуття, що асоціюються з творчістю і персональним зростанням: віра, проникнення, розкриття, злиття, осяяння, зєднання, внутрішній спокій, гармонія. Відкриття, вибачення, інтуїція.

Володіння основами емоційного мислення передбачає:

Знання своїх емоцій, почуттів і використання їх для прийняття життєво важливих рішень.

Вміння керувати своїм емоційним життям так, щоб не бути паралізованим депресією, хвилюванням чи спустошуючим гнівом.

Сміливо дивитись в обличчя невдачам і скеровувати свої імпульси на досягнення цілей.

Здатність відчувати і розуміти емоції інших людей мовчки.

Вміння сформулювати свій емоційний стан як невисловлену пульсацію, енергію.

Правила емоційного мислення:

Ваші негативні емоції – це вираження ваших незадоволених емоційних потреб (емоції – це певні сигнали про стан організму, небезпеку тощо).

Кожна негативна емоція має свою позитивну цінність.

Розуміння, усвідомлення власних почуттів є ключем до самоусвідомлення. Самоусвідомлення є ключем до самопокращення, самовдосконалення.

Ви не можете впоратися з емоційною проблемою лише за допомогою логіки. Ви повинні піднятись на вищий рівень.

Неповага, що виявляється через негативне емоційне ставлення, вбиває довіру, творчість і самоповагу, створюючи хаос, плутанину і конфлікти.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.008 с.)