Тема 14. Основи екологічної етики 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 14. Основи екологічної етики



Мета заняття: поглибити, та систематизувати теоретичні знання студентів з питань основи екологічної етики.

 


План вивчення теми

 

1. Розкрити поняття екологічної етики.

2. Визначення концепцій і напрямків в екологічній етиці.

3. Етика дикої природи як радикальний напрямок екологічної етики.

4. Розкрити теоретичні основи екологічної етики.

 

Методичні рекомендації

В процесі вивчення першого питання необхідно звернути увагу на теориетичні основи екологічної етики. Корінне питання екологічної етики — яке наше відношення до Природи: як до об'єкта (речі) чи суб'єкта (тобто до рівного собі, що має моральний статус і права). Екологічна етика існує лише тоді, коли ми відносимось до природи як до суб'єкта. У цьому випадку шкода, нанесена природі, буде розглядатись з погляду нанесення збитку самій природі.

При розгляді другого питань треба звернути увагу на те, що всі концепції і напрямки (різновиди) екологічної етики можна віднести до двох основних типів — біоцентриського (добре усе, що робиться для блага окремого життя, окремого індивідууму) і екоцентриського (добре усе, що робиться для блага екосистеми, видів тварин чи рослин.

При розгляді третього питання треба звернути увагу на основні принципи етики дикої природи.

Опрацьовуючи четверте питання, слід звернути увагу на цінності природи, конфлікти цінностей і природоохоронні мотивації.

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке екологічна етика.

2. Навіщо потрібна екологічна етика.

3. Історія екологічної етики.

4. Огляд різних концепцій і напрямків в екологічній етиці.

5. Охарактеризуйте поняття етики дикої природи.

6. Розкрийте сутність екоетичного ідеалу.

7. Цінності природи, конфлікти цінностей і природоохоронні мотивації.

8. Права природи.

9. Екологічна етика і природоохоронна естетика.

10. Екологічна етика і народні традиції.

11. Екологічна етика і релігія.

12. Морально-релігійні мотиви захисту дикої природи.

 

Література

[1, 3, 5, 6, 7, 10, 12, 22, 23, 24]

 


Тема 15. Наукові засади раціонального природокористування

 

Мета роботи: засвоєння, закріплення і систематизація знань з питань раціонального природокористування.

 

План вивчення теми

 

1. Поняття, види і форми природокористування

2. Загальні принципи раціонального природокористування

3. Раціональне і комплексне природокористуванняк

4. Основні положення раціонального природокористування

 

Методичні рекомендації

Під природокористуванням розуміють можливість використання людиною корисних властивостей навколишнього природного середовища - екологічних, економічних, культурних і оздоровчих. Звідси зміст природокористування включає три її форми економічну (ведуча), екологічну і культурно-оздоровчих.

Форми природокористування здійснюються в двох видах загального і спеціального природокористування. Загальне природокористуванняне вимагає спеціального дозволу. Воно здійснюється громадянами на основі тих, що належать їм природних (гуманітарних) прав, що існують н що виникають як результат народження і існування (користування водою, повітрям і т. д.). Спеціальне природокористуванняздійснюється фізичними і юридичними особами на підставі дозволу уповноважених державних органів. Воно носить цільовий характер і по видам використовуваних об'єктів підрозділяється на землекористування, користування надрами, лісокористування, водокористування, користування тваринним світом (дикими тваринами і птахами, рибними запасами), використання атмосферного повітря. Спеціальне природокористування пов'язано із споживанням природних ресурсів. У цій частині воно співвідноситься через правове регулювання з галузевим природо ресурсним законодавством Земельним кодексом, Основами лісового законодавства, Законом про надра, Водним кодексом, Законом про використання і охорону тваринного світу, Законом про охорону атмосферного повітря.

Важливим моментом в справі раціонального природокористування є планування і прогнозування використання природних ресурсів. Вдосконалення ресурсних циклів базується на ряду загальних принципів, на основі яких будується природокористування в будь-якій галузі виробництва.

До них відноситься принцип системного підходу який передбачає комплексну всесторонню оцінку дії виробництва на середовище і її у відповідь реакцій.

Принцип оптимізації природокористування полягає в ухваленні найбільш доцільних рішень у використанні природних ресурсів і природних систем на основі одночасного екологічного і економічного підходу, прогнозу розвитку різних галузей і географічних регіонів. Принцип випередження темпів заготівки і здобичі сировини темпами виходу корисної продукції заснований на зниженні кількості відходів, що утворюються, в процесі виробництва, тобто на повнішому використанні однієї і тієї ж кількості початкової сировини. Принцип гармонізації відносин природи і виробництва вирішується на створенні і експлуатації природно-технічних, геотехнічних або еколого-економічних систем, що є сукупністю якого-небудь виробництва і взаємодіючих з ним елементів природного середовища, і що забезпечують, з одного боку, високі виробничі показники, а з іншою підтримка в зоні свого впливу сприятливої екологічної обстановки, максимально можливе збереження і відтворення природних ресурсів. Принцип комплексного використання природних ресурсів і концентрації виробництва полягає в тому, що на базі наявних в даному економічному районі сировинних і енергетичних ресурсів створюються територіально-виробничі комплекси, які дозволяють більш повно використовувати вказані ресурси і тим самим понизити шкідливе навантаження на навколишнє середовище.

 

Питання для самоконтролю

1. Поняття, суть, цілі, види і форми природокористування.

2. Актуальні проблеми регулювання природокористування.

3. Форми здійснення природокористування.

4. Вимоги раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

5. Основні принципи раціонального природокористування

 

Література

[1, 3, 5, 6, 7, 10, 12, 22, 23, 24]

 

Тема 16. Екологічний моніторинг і система екологічної інформації

Мета роботи:засвоєння, закріплення і систематизація знань про моніторинг та оцінку якості природного середовища.

 


План вивчення теми

1. Моніторинг, оцінка якості природного середовища

2. Нормування природного середовища

3. Становлення сучасних поглядів щодо управління охорони навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів в Україні і в світі.

4. Системи управління якістю навколишнього природного середовища і умов життєдіяльності людини.

5. Екологічний маркетинг і менеджмент

 

Методичні рекомендації

В даний час використовують два основні терміни, що стосуються оцінки якості навколишнього природного середовища моніторинг і контроль. Моніторинг - система спостереження, оцінки і прогнозу змін стану навколишнього середовища під впливом антропогенної дії. Моніторинг не виключає завдання управління якістю навколишнього середовища, тоді як контроль не тільки спостереження і отримання інформації, але і управління станом середовища.

Розрізняють досить багато видів моніторингу як по характеру, так і по методам або цілям спостереження. Відповідно до трьох типів забруднень розрізняють моніторинг глобальний, регіональний, импактії; за способами - авіаційний, космічний, дистанційний, по завданням - прогностичний.

При моніторингу якісно і кількісно характеризується стан повітря, поверхневих вод, кліматичні зміни, властивості ґрунтового покриву, стан рослинного і тваринного світу. До кожного з перерахованих компонентів біосфери пред'являються особливі вимоги і розробляються специфічні методи аналізу. Прилади і системи моніторингу навколишнього середовища.

Вивчення цієї теми необхідно розпочати із з’ясування об’єкту управління, що являє собою складний соціально–природно-техногенний комплекс. Потім слід зупинитися на сутності управління охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів, зокрема територіального і галузевого управління природоохоронною роботою.

Слід акцентувати увагу на структурі, функціях та завданнях державних органів управління в галузі охорони навколишнього середовища. З’ясувати структуру Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, склад державної екологічної інспекції, її повноваження, основні завдання органів Державної екологічної інспекції.

При вивченні теми слід зупинитися на змісті екологічного контролю, органах екологічного контролю та їх функціях. Далі необхідно розглянути загальну модель екологічного аудиту, його види та параметри.

При вивченні останніх питань особливу увагу слід звернути на відмінності в поняттях “екологічне управління” і “екологічний менеджмент”, функції екологічного менеджменту і управління, економічні інструменти екоменеджменту. Далі слід приділити увагу значенню та складовим екологічного маркетингу у сучасному суспільстві. Розглянути принципи екологічного маркетингу та визначити роль екологічного маркетингу у регіональному розвитку.

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке моніторинг?

2. Основні види моніторингу

3. В чому полягає управління охороною навколишнього середовища?

4. Наведіть структуру управління охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів.

5. У чому полягає значення екологічної експертизи?

6. Поясніть необхідність планування природоохоронної діяльності.

7. Які відмінності в поняттях "екологічне управління" і "екологічний менеджмент"? Назвіть основні інструменти екоменеджменту.

8. Що таке екологічний маркетинг? Розкрийте його основні принципи.

Література

[1, 3, 5, 6, 7, 10, 12, 22, 23, 24]

 

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.230.9.187 (0.008 с.)