Сутність і види конкурентних переваг

У конкурентній економіці будь-який її суб’єкт намагається здобути вигідніше становище, отримати кращі результати, забезпечити стійкі позиції у певних географічних і часових координатах, максимально подбати про свої перспективи. Досягти цього він зможе завдяки вмілому створенню і використанню своїх конкурентних переваг. Конкурентні переваги — концентрована форма вияву переваг в економічній, організаційній, технічній сферах діяльності підприємства, галузі, національної економіки, які можна виміряти економічними показниками. Такими показниками можуть бути рентабельність, ринкова частка, обсяги продажу та ін. Конкурентні переваги не слід ототожнювати з потенційними можливостями компанії, оскільки вони є реальними фактами зафіксованих очевидних уподобань покупців. Тому в бізнесі конкурентні переваги є головною метою і результатом діяльності. Досягнення конкурентних переваг можливе за рахунок низької собівартості продукції, високого рівня диференціації товарів, сегментування ринку, запровадження нововведень, оперативного реагування на потреби ринку, а також більш високого рівня продуктивності праці, кваліфікації виробничого, технічного, комерційного персоналу, якості і технічного рівня виробів, стратегічного мислення на різних рівнях управління, управлінської майстерності тощо. Види і форми вияву конкурентних переваг наведено в табл. 1.1.   Класифікація конкурентних переваг 1. Рушійні сили: · Кон’юнктура ринку · Державна політика з регулювання конкуренції · Безпосередня діяльність конкурентів · Ініціатива підприємців 2. Фактори впливу (загальні, безпосеред­ні) · Економічні, ринковий сегменти галузі · Науково технічні (технологіч­ні), адмі­ністративні · Соціальні, культурні, структурні · Демографія ні, етнічні, інформацій­ні 3. Термін дії · Стратегічні · Довгострокові · Короткострокові · Поточні 4. Рівень впливу · Національне господарство · Галузь, регіон · Підприємство, фірма · Товар, послуга 5. Етап життєвого циклу товару · Розвиток (НДПКР) · Виробництво · Реалізація · Експлуатація, сервіс 6. Ціна · Цінові · Еластичні · Нееластичні · Нецінові 7. Динаміка впливу · Стійкі · Регульовані · Ситуативні · Нестійкі     Конкурентні переваги мають порівняльний, а отже, відносний, а не абсолютний характер, оскільки вони можуть бути оцінені лише методом порівняння характеристик, які впливають на економічну ефективність продажу. Винятком щодо цього є товари, які наділені унікальними властивостями і не мають замінників. Такі товари володіють абсолютними конкурентними перевагами, бо, крім унікальних споживчих цінностей (здатність задовольняти своїми корисними властивостями потреби споживачів), вони мають ще й особливу властивість, завдяки якій на певний час функціонують поза сферою конкуренції, займаючи монопольне становище на ринку. Це єдиний тип монополізму, який підтримується державою завдяки таким інструментам, як патентування принципово нових характеристик товарів. Абсолютні конкурентні переваги створюють додаткові стимули для науково-технічного прогресу, сприяючи у перспективі розвитку конкуренції. Відносні конкурентні переваги залежать від конкретних умов і причин. Адже товар, що має перевагу за ціною на одному географічному ринку, може не мати її на іншому, а товар, що витісняється з ринку, через певний час знову може користуватися успіхом внаслідок, наприклад, переорієнтування діяльності основного конкурента, зміни крос-курсу валют (співвідношення між двома валютами, встановлене на підставі їх курсу щодо третьої валюти), стрибка інфляції, вдалої рекламної кампанії тощо. Це означає, що конкурентна перевага будь-якого конкретного економічного об’єкта не може бути універсальною. При її аналізі обов’язково слід враховувати реальні ринкові умови. Впливають на стан конкурентної переваги різноманітні глобальні, національні, економічні, соціальні та інші фактори. Для забезпечення конкурентної переваги необхідні комплексні зусилля. Нерідко вони виявляються недостатніми, оскільки потрапляють під дію зовнішніх неконтро-льованих факторів, які іноді можуть підсилювати, а дуже часто — послаблювати конкурентну перевагу. Наприклад, сучасні технології сприяють створенню переваг у сфері дизайну, якості, однак можуть спричинити підвищення собівартості виробів через високі витрати на їх придбання. Тому для моделювання, аналізу конкурентних переваг потрібен системний підхід. Це забезпечує ідентифікацію, виокремлення найважливіших факторів, які діють на об’єкти, що становлять інтерес.     12. Сутність конкурентоспроможності підприємства

Поняттяконкурентоспроможностімістить у собі великий комплекс економічних характеристик, щовизначаютьположенняфірми на галузевому ринку (національномуабосвітовому). Цей комплекс можевключати характеристики товару, обумовлені сферою виробництва, а такожфактори, щоформують у ціломуекономічніумовивиробництва, і збутупродукції. Рівеньконкурентоспроможностіпідприємства — дзеркало, в якомувідображаютьсясукупніпідсумкироботи практично всіх служб підприємства.

Конкурентоспроможністьпідприємства - цевідносна характеристика, яка відображаєвідмінності у розвиткуданоїфірмивідрозвиткуконкурентнихфірм за ступенемзадоволеннясвоїми товарами потреб людей і по ефективностівиробничоїдіяльності.

Конкурентоспроможністьфірмихарактеризуєможливості і динамікуїїпристосування до умов ринковоїконкуренції.

Фактори, щовпливають на конкурентоспроможністьфірми

· місткість ринку (кількістьщорічнихпродажів);

· легкість доступу на ринок;

· вид виробленого товару;

·; однорідність ринку;

· конкурентніпозиціїпідприємств, щовжепрацюють на даному ринку;

· можливістьтехнічнихнововведень у галузі.

Конкурентоспроможністьпідприємствавизначаютьнаступніпоказники:

- економічнийпотенціал (активи, основнийкапітал, обсягпродажів і т.п.);

- виробничий і збутовийпотенціал (виробничіпотужності, наявністьсировинноїбази, центрівтехнічногообслуговування, рівеньавтоматизації і технологіївиробництва і т.д.);

- науково-досліднийпотенціал (організаціянауковихдосліджень, щорічнівитрати на НДДКР в абсолютному виразі і до загальногообсягу продажу, число зайнятих у НДДКР за все і у відсотках до числа зайнятих на фірмінапрямнауковихдослідженьфірми, область патентування, оцінкаможливостізаняттяорганізацією монопольного становища в якій-небудьгалузітехніки і т.д.);

- репутаціяорганізації і дотриманнядоговірнихзобов'язань;

- фінансове становище (платоспроможність, кредитоспроможність, структура капіталу і т.д.);

- організаційна структура;

- менеджмент організації, склад і професійнийрівеньїїкерівнихпрацівників, ринковастратегія, інноваційність і т.д.

Метою аналізуконкурентоспроможностіфірмиявяетсявиявленняфакторів, щовпливають на ставленняспоживачів до фірми та їїпродукції:

- іміджфірми (поданняспоживачів про репутаціюфірми та їїпродукти, про марочноїполітикупідприємства і т.д.);

- якістьтоварів, рівеньїхвідповідностіміжнародним стандартам;

- розвиненість НДДКР;

- комерційніумови (наданнякредитів, знижок);

- організаціязбутовоїмережі (форма збуту, система товароруху);

- організаціятехнічногообслуговування (термінигарантійного ремонту, вартістьсервісногообслуговування і т. д.);

- просуваннятоварів на ринку.

На рівеньконкурентоспроможностіфірминайважливішийвпливмаютьнауково-технічнийрівень і ступіньудосконалюваннятехнологіївиробництва, використанняновітніхвинаходів і відкриттів, впровадженнясучаснихзасобівавтоматизаціївиробництва. Вирішальний фактор, щовизначаєстабільністьконкурентоспроможностіпідприємства, — це не просто йогоздатністьвироблятивисокоякіснітовари, а й можливістьзабезпечити ними комерційнийуспіх. Конкурентоспроможністьфірми — це не тільки результат діяльностіфірми, а й стан вітчизняноїекономіки, низькийрівеньякої є ускладнюючимчинником при прогнозуваннірезультатівдіяльності.

Оцінкаконкурентоспроможностіфірминаконкретному ринку абойогосегментіґрунтується на ретельномуаналізітехнологічних, виробничих, фінансових і збутовихможливостейфірми. Вона покликана визначитипотенційніможливостіфірми й заходи, які вона повинна почати для забезпеченнявисокогорівняконкурентнихпереваг.