ТОП 10:

Суб’єкти та об’єкти правовідносин. Юридичні особи.



Суб'єкти (учасники) правовідносин - індивідуальні або колективні суб'єкти, які на підставі правових норм використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, тобто реалізують суб'єктивні права і юридичні обов'язки, повноваження і юридичну відповідальність. Наприклад, суб'єктний склад податкових правовідносин містить у собі дві сторони: платник податків (платник зборів) і держава (в особі компетентних органів). Учасниками кримінально-виконавчих правовідносин є засуджений, а також посадові особи й органи, на які покладений обов'язок виконання покарання.

Щоб стати суб'єктом (учасником) правовідносин, потрібно бути суб'єктом права, тобто мати правосуб'єктність (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність). Види суб'єктів (учасників) правовідносин: 1) індивідуальні (фізичні особи): громадяни, тобто особи, що мають громадянство певної країни; іноземні громадяни; особи без громадянства (апатриди); особи з подвійним громадянством (біпатриди). Спеціальним індивідуальним суб'єктом правовідносин є посадова особа;

2) колективні (державні і недержавні юридичні особи): державні органи, організації, установи, підприємства; комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми - вітчизняні, іноземні, міжнародні); органи місцевого самоврядування; громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо); релігійні організації. Зауважимо, що не усякий колектив може бути суб'єктом права. Навчальна група, курс, кафедра в навчальних закладах, виробничі бригади та інші колективи не мають цієї якості, оскільки вони не є постійними, усталеними та внутрішньо організованими утвореннями з єдиною волею і метою;

3) держава та її територіальні структурні одиниці: суб'єкти федерації (штати, землі) у федеративних державах; політичні автономії у регіональних (регіоналістських) державах або адміністративно-територіальні автономії в унітарних державах; адміністративно-територіальні одиниці (область, місто, селище та ін.);

4) соціальні спільноти - народ, нація, етнічні або релігійні групи, громадяни виборчого округу, територіальна громада тощо.

Останнім часом з'явилася класифікація суб'єктів права за ознакою нетиповості для особи: 1) звичайні (типові); 2) незвичайні (нетипові): майбутні покоління; ембріон людини, заморожений у кріогенних установках; біороботи тощо.

Юридична особа - організація, створена шляхом об'єднання осіб і (або) майна, зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена загальною цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка має право здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суці, арбітражному чи третейському суді. За законодавством України юридичною особою може бути також товариство, створене однією особою.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність і автономія, тобто чітка внутрішня структура, наявність органів управління і відповідних підрозділів для виконання завдань і функцій, закріплених статутом, установчим договором або положенням; самостійний баланс - кошторис витрат, статутний фонд і банківський рахунок;

2) майнова відокремленість, тобто має майно, яке відокремлене від майна її учасників і засновників; володіння цим майном на праві власності, господарського відання або оперативного управління. Важливим є не факт наявності майна як такого, а сам принцип функціонування організації за розпорядженням, користуванням і володінням ним;

3) наявність самостійної майнової відповідальності за своїми обов'язками, що нерозривно пов'язано з майновою відокремленістю. Наприклад, стягнення кредиторів звертаються на відособлене майно організації;

4) участь у цивільному обігу від свого імені, набуття і здійснення від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несення обов'язків (цивільна дієздатність);

5) процесуальна правосуб'єктність - здатність бути позивачем і відповідачем у суді (звертатися з позовом до громадян, інших осіб, відповідати за боргами у разі зворотного позову) (процесуальна дієздатність);

6) легалізація діяльності - зареєстрованість у встановленому законом порядку (у сфері підприємницької діяльності легалізацією є момент видачі ліцензії на спеціально визначені види діяльності).

Правосуб'єктність юридичної особи настає з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація означає легалізацію підготовлених установчих документів і реквізитів (статут, кругла печатка, штампи, найменування та ін.) та одержання свідоцтва про державну реєстрацію - документа установленого зразка, що засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи. Виключення з державного реєстру означає ліквідацію юридичної особи і, отже, втрату її правосуб'єктності.

Правосуб'єктність юридичної особи є спеціальною: вона здійснює лише ті дії, котрі зафіксовані в установчих документах.

Види юридичних осіб залежно від порядку створення:

o юридичні особи приватного права - створюються на підставі установчих документів (статут, затверджений учасниками, або установчий договір між учасниками);

o юридичні особи публічного права - створюються за рішенням державного органу (розпорядчим актом президента країни, вищого органу державної виконавчої влади, органу державної влади на місцях або органу місцевого самоврядування).

Види юридичних осіб залежно від держави:

o державні - створюються для виконання функцій держави; мають публічні цілі і не прагнуть до одержання прибутку як статутного завдання; можуть займатися і підприємницькою діяльністю, але лише тією мірою, яка служить досягненню цілей, заради яких вони створені і відповідають їм; фінансуються головним чином коштом держбюджету; функціонують на підставі принципу: "заборонено все, окрім прямо дозволеного законом";

o недержавні - створюються у сфері господарства, політики, освіти, культури (громадські організації, профспілки, політичні партії, релігійні організації, приватні підприємства, господарські об'єднання та ін.); мають на меті досягнення цілей та інтересів своїх членів; фінансуються, як правило, своїм коштом; діють відповідно до статутних документів, зареєстрованих у встановленому законом порядку; функціонують на підставі принципу "дозволено все, окрім прямо забороненого законом". Недержавні юридичні особи можна поділити на комерційні (мають на меті отримання прибутку) і некомерційні (не мають на меті отримання прибутку).

Об'єкти правовідносин - матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права і юридичні обов'язки.

Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:

1) матеріальні блага: а) предмети природи в їх природженому стані (земля, надра, водні ресурси та ін.); б) штучно створені предмети в процесі трудової діяльності - речі рухомі і нерухомі (засоби виробництва, майно, предмети споживання тощо); в) цінності - гроші, акції, векселі, облігації, цінні документи (диплом, атестат). Купівля-продаж продуктів, промислових товарів, міна, дарування, спадкування - це лише деякі правовідносини, де об'єктом є предмети матеріального світу;

2) особисті нематеріальні блага - життя, здоров'я, честь, гідність, ділова репутація, ім'я (назва), освіта, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості та ін. Наприклад, між учнем і керівництвом школи виникають правовідносини, їх об'єктом є не атестат, а освіта. Об'єктом правовідносин між громадянином, що придбав путівку до санаторію, і адміністрацією санаторію є здоров'я громадянина; об'єктом правовідносин у будинку відпочинку є відпочинок власника путівки тощо;

3) продукти (результати) духовної та інтелектуальної творчості - твори мистецтва, літератури, науки, техніки, живопису, кіно, інформація, комп'ютерні програми та інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом (наприклад, Законом України "Про авторське право і суміжні права"). З їх приводу виникають правовідносини у суб'єктів права - громадян, які відвідують музеї, виставки, бібліотеки, поетичні вечори, а також купують книги, комп'ютерні програми тощо. Тут у суб'єкта інтерес до об'єкта духовний, інтелектуальний;

4) послуги виробничого і невиробничого характеру - виконання роботи, зумовленої договором або контрактом, наприклад, доставка вантажу до місця призначення за договором перевезення; виконання пісні на святковому концерті; адміністративні послуги - у сфері управління та ін.;

5) загально-соціальні цінності і блага - екологічна безпека, громадський порядок тощо.

Об'єкти правовідносин - це те, заради чого вони виникають. Якщо об'єкт права - суспільні відносини, що можуть бути предметом регулювання і вимагають такого регулювання, то об'єкт правовідносин - конкретніше - це частинка суспільних відносин, елемент (одиниця загального), з приводу якого взаємодіють суб'єкти, те, на що спрямовані суб'єктивні юридичні права і обов'язки осіб. Одне й те ж благо може бути об'єктом різних відносин. Людина не може бути об'єктом правовідносин.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.45.196 (0.008 с.)