Опитувальник «чи гарний Ви співрозмовник. »

Лідер у роботі з людьми повинен бути комунікабельним, уміти вислуховувати і давати поради. Цей тест допоможе визначити чи вміло Ви можете розмовляти з людьми.

1. Якщо Вам не цікава тема розмови, Ви намагаєтеся при можливості завершити бесіду...

а) майже завжди;

б) рідко;

в) ніколи.

2. Чи дратують Вас манери вашого співрозмовника?

а) у більшості випадків;

б) іноді;

в) ніколи.

3. Чи часто Ви перебиваєте співрозмовника або заперечуєте йому?

а) майже завжди;

б) усе залежить від співрозмовника;

в) ніколи.

4. Чи часто доводиться робити вигляд, що Ви уважно слухаєте, а самі думаєте про інше?

а) завжди;

б) дуже рідко;

в) ніколи.

5. Чи змінюється Ваш голос і манера спілкуватися в залежності від того, хто Ваш співрозмовник?

а) завжди;

б) у більшості випадків;

в) ніколи.

6. Чи можете Ви заговорити з незнайомою людиною?

а) ніколи;

б) у залежності від ситуації;

в) це для мене не проблема.

7. Чи змінюєте Ви тему розмови, якщо вона Вам неприємна?

а) завжди;

б) майже завжди;

в) ніколи.

Ваші результати

Більшість відповідей «б». Проблеми навколишніх Вам небайдужі. Ви уважні до дорогих Вам людей. А від докучливого і нудного співрозмовника можете легко позбутися.

Більшість відповідей «а». Ви чудовий слухач! І це подобається навколишнім. Вам можна довірити найпотаємніше. Ви вмієте зрозуміти проблеми співрозмовника і дати ділову пораду.

Більшість відповідей «в». Ви не любите довгих і порожніх розмов. Адже час можна провести з набагато більшою користю! Але, незважаючи на це, у Вас багато гарних друзів.

 

 

Визначення інтегральних форм комунікативної агресивності особистості (за В. Бойко)

 

Дана методика спрямована на виявлення різних проявів агресивності, потреби у ній, здатності особи до її гальмування, способів переключення агресивності тощо.

Інструкція. У бланку для відповідей поруч із номерами суджень проставляйте свої відповіді («так» або «ні»).

Опитувальник

1. Іноді я несподівано «вибухаю» злістю, гнівом.

2. Якщо я бачу, що моє роздратування або злість передаються іншим, то, зазвичай, я відразу беру себе в руки.

3. Щоб позбутися накопиченої злості, я придумав особливий ритуал: періодично б’ю подушку, боксую в стінку, бігаю навколо будинку тощо.

4. На роботі, як правило, я стримуюся, а вдома буваю нестримним.

5. Іноді я розумію, що викликаю в кого-небудь злість, роздратування, однак мені важко змінити свою поведінку або я не хочу цього робити.

6. Якщо мені зухвалять, я, як правило, стримуюся від різкості.

7. Іноді я чесно визнаю, що я погана людина.

8. Варто мені розлютитися, як я домагаюся свого від навколишніх.

9. Нерідко я виявляюся втягнутим у якісь протиборчі угрупування.

10. Час від часу мене немов тягне з ким-небудь посваритися.

11. Я часто розплачуюся за свою різкість чи брутальність.

12. Часто яка-небудь дрібниця виводить мене із себе.

13. Розлютившись, я можу вдарити кого-небудь (дитину, партнера і та ін.).

14. Відчувши спалах злості, я можу вилити її на неживі предмети (б’ю кулаком об стіл, що-небудь ламаю, б’ю посуд тощо).

15. Я дозволяю собі злість або гнів там, де мене ніхто не знає.

16. Я думаю, що мій характер – не подарунок.

17. Якщо хто-небудь із колег погано відгукнеться про мене, я висловлю йому все, що думаю про нього.

18. Бувають хвилини, коли я ненавиджу або зневажаю себе.

19. Щоб змусити себе зробити що-небудь важке або складне, мені інколи треба себе добряче розлютити.

20. Бувало так, що я виявлявся членом негарної компанії (угруповання).

21. Часто, коли я посварюся з ким-небудь, мені стає легше.

22. Окремі люди ображаються на мене за мою різкість або злість.

23. Коли я дуже втомлююся, то легко можу розлютитися, вийти із себе.

24. Моя злість, зазвичай, швидко проходить, якщо той, хто її викликав, вибачається або визнає свою неправоту.

25. Мені вдається гасити роздратування та інші напружені стани в активному відпочинку – спорті, туризмі, культурних заходах.

26. Буває, що я з’ясовую відносини з продавцем або клерком на підвищених тонах.

27. У мене гостра мова – мені палець в рот не клади.

28. Я, зазвичай, легко «заводжуся», коли зіштовхуюся з брутальністю, агресивністю або злістю навколишніх.

29. Багато чого з того поганого, що сталося зі мною, очевидне.

30. Злість частіше всього допомагає мені в житті.

31. Я часто лаюся в чергах.

32. Іноді мені говорять, що я злюся, але я на це не зважаю.

33. Переживання злості чи гніву явно шкодить моєму здоров’ю.

34. Іноді я починаю злитися ні з того, ні з сього.

35. Якщо я розлючуюся, то частіше всього майже миттєво відходжу.

36. Щоб заспокоїти нервову систему, я часто спеціально починаю займатися якою-небудь справою (читання, телевізор, господарські турботи, професійна робота).

37. У транспорті або магазині я буваю більш агресивний, ніж на роботі.

38. Я людина різка або дуже категорична.

39. Якщо хто-небудь буде зле жартувати на мою адресу, я, швидше за все, поставлю його на місце.

40. Я часто злюся на себе з якогось приводу.

41. У спілкуванні вдома я часто спеціально надаю своєму обличчю суворого виразу.

42. Якби було потрібно піти на барикади, я б пішов.

43. Зазвичай, моя злість надає мені імпульсу активності.

44. Буває, я по декілька днів переживаю наслідки того, що не зміг стриматися від злості.

45. Бувають моменти, коли мені здається, що я всіх ненавиджу.

46. Коли я відчуваю приплив злості або агресії, то часто іду куди-небудь, щоб нікого не бачити і не чути.

47. Я часто заспокоюю себе тим, що зриваю зло на речах кривдника.

48. Іноді в транспортній тисняві або в черзі я буваю настільки агресивний, що потім переживаю незручність за себе.

49. Я часто буваю затятим, упертим, неслухняним.

50. Я легко ладнаю з людьми, які провокують брутальність або злість.

51. Якщо Бог коли-небудь покарає мене за мої гріхи, то це буде заслужено.

52. Щоб уплинути на навколишніх, я часто лише зображую гнів або злість, але глибоко не переживаю цих станів.

53. Я б взяв участь у стихійному мітингу протесту, щоб відстоювати разом із усіма свої інтереси.

54. Після спалаху роздратування, злості я добре почуваю себе якийсь час.

55. Моя дратівливість негативно позначалася на стосунках із близькими та друзями.

Результати

Опитувальник дозволяє вивести «індекс агресії» з урахуванням 11 показників, кожний з яких оцінюється окремо в інтервалі від нуля до 5 балів. За кожну відповідь, що відповідає ключеві, нараховується один бал. Чим вище оцінка, тим більше виявляється відповідний показник агресивності.

Спонтанність агресії: + 1, +12, +23, +34, +45.

Неспроможність гальмувати агресію: -2, +13, -24, -35, -46.

Невміння переключати агресію на діяльність або неживі об’єкти: -3, -14, -25,-36,-47.

Анонімна агресія: +4, +15, +26, +37, +48.

Провокування агресії в оточуючих: +5, +16, +27, +38, +49.

Схильність до відображеної агресії: -6, +17, +28, +39, -50.

Аутоагресія: +7, +18, +29, +40, +51.

Ритуалізація агресії: +8, +19, +30, +41, +52.

Схильність заражатися агресією натовпу: +9, +20, +31, +42, +53.

Задоволення від агресії: +10, +21, +32, +13, +54.

Розплата за агресію: +11, +22, +33, +44, +55.

Інтерпретація даних

Відсутність або дуже низький рівень агресії (від 0 до 8 балів) зазвичай свідчить про нещирість відповідей респондента, про його прагнення відповідати соціальним нормам. Такі показники зустрічаються в людей зі зниженою самокритичністю і завищеними вимогами.

Невисокий рівень агресії (9-20 балів) відзначається у більшості опитуваних. Він, як правило, обумовлений спонтанною агресією і поєднується із невмінням переключати агресію на діяльність і неживі об’єкти (у чому, можливо, і немає необхідності).

Середній рівень агресії (21-30 балів) відповідає її спонтанності, певній анонімності й слабкій здатності особи до її гальмування.

Підвищений рівень агресії (від 31 до 40 балів). До характерних атрибутів, зазвичай, додаються показники відплати, провокації.

Дуже високий рівень агресії (41 і більш балів) пов’язаний з отриманням задоволення від агресії, зараженням агресією натовпу, провокуванням агресії в оточуючих.

 

 

Діагностика синдрому емоційного «вигорання»

У професіях системи «людина-людина»

Інструкція

Вам пропонується 22 твердження про почуття та переживання, пов’язані з роботою, кожне з яких слід оцінити. Якщо Ви відповіли «ніколи», то Вашій відповіді нараховується бал 0; «дуже рідко» – 1; «рідко» – 2, «часто» – 4, «дуже часто» – 5, «завжди» – 6. Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні чи погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, котрі першими прийшли в голову.

Опитувальник

1. Я відчуваю себе емоційно виснаженим.

2. Наприкінці робочого дня я відчуваю себе, як вичавлений лимон.

3. Я відчуваю себе втомленим, коли прокидаюся вранці й мушу йти на роботу.

4. Я добре розумію, що відчувають мої підлеглі та колеги, та використовую це в інтересах справи.

5. Я відчуваю, що спілкуюсь із деякими підлеглими, як з предметами (без теплоти та приязні до них).

6. Я відчуваю себе енергійним, емоційно піднесеним.

7. Я вмію знаходити правильне рішення у конфліктних ситуаціях.

8. Я відчуваю пригніченість і апатію.

9. Я можу позитивно виливати на продуктивність роботи моїх підлеглих та колег.

10. Останнім часом я став більш черствим (нечутливим) у ставленні до тих, із ким працюю.

11. Як правило, ті, з ким мені доводиться працювати, – нецікаві люди, що скоріше втомлюють, ніж радують мене.

12. У мене багато планів на майбутнє і я вірю в їх здійснення.

13. У мене все більше життєвих розчарувань.

14. Я відчуваю байдужість і втрату інтересу до багатьох речей, які радували мене раніше.

15. Іноді мені дійсно байдуже те, що відбувається з деякими з моїх підлеглих і колег.

16. Мені хочеться усамітнитися і відпочити від усього й усіх.

17. Я можу легко створити атмосферу доброзичливості та співпраці в колективі.

18. Я легко спілкуюся з людьми незалежно від їх статусу і характеру.

19. Я багато встигаю зробити.

20. Я відчуваю себе на межі можливостей.

21. Я багато чого ще зможу досягти в своєму житті.

22. Іноді підлеглі та колеги перекладають на мене тягар своїх проблем і обов’язків.

Обробка результатів

Відповідно до «ключа» підраховуються суми балів за трьома субшкалами.

Ключ

Субшкала	Номер твердження	Сума балів (максимальна)
Емоційне виснаження	1; 2; 3; 6; 8; 13; 14; 16; 20
Деперсоналізація	5; 10; 11; 15; 22
Редукція особистих досягнень	4; 7; 9; 12; 17; 18; 19; 21

 

Рівень «професійного вигорання» визначається за таблицею рівнів «вигорання».

Таблиця рівнів «вигорання»

Субшкала	Низький рівень	Середній рівень	Високий рівень
Емоційне виснаження	0-16	17-26	27 і більше
Деперсоналізація	0 – 6	7- 12	13 і більше
Редукція особистих досягнень	39 і більше	38-32	31-0

Інтерпретація даних

Згідно з моделлю синдрому «вигорання», запропонованою американськими дослідниками К. Маслач і С. Джексон, «професійне вигорання» тлумачиться як синдром емоційного виснаження, деперсоналізації й редукції особистих досягнень.

Емоційне виснаження розглядається як основна складова «професійного вигорання», характеризується заниженим емоційним фоном, байдужістю або емоційним перенасиченням.

Деперсоналізація проявляється у деформації стосунків з іншими людьми. В одних випадках це може бути зростання залежності від інших людей, у інших – зростання негативізму, цинічності почуттів щодо інших людей (учнів, колег, підлеглих тощо).

Редукція особистим досягнень полягає або в тенденції до негативного оцінювання себе, своїх професійних досягнень та успіхів, негативізмі щодо службової гідності й можливостей, або у нівелюванні особистої гідності, обмеженні своїх можливостей, обов’язків щодо інших тощо.

 

 

Опитувальник рівня емпатичних здібностей (за В. Бойко)

Інструкція: Запропонований опитувальник містить висловлювання, з якими Ви можете погоджуватися чи не погоджуватися. Якщо Ви погоджуєтеся з даним висловлюванням, поставте у бланку для відповідей поряд з його номером знак «+», якщо не погоджуєтеся – знак «—».

Зміст тесту

1. У мене є звичка уважно вивчати обличчя та поведінку людей, щоб зрозуміти їхній характер, схильності, здібності.

2. Якщо оточуючі виявляють ознаки нервовості, я звичайно залишаюся спокійною.

3. Я більше довіряю доводам власного розуму, ніж інтуїції.

4. Я вважаю цілком доречним для себе цікавитися домашніми проблемами товаришів по службі.

5. Я можу легко ввійти в довіру до людини, якщо буде потрібно.

6. Звичайно я з першої ж зустрічі угадую «родинну душу» в новій людині.

7. Я з цікавості звісно заводжу розмову про життя, роботу, політику з випадковими попутниками в потязі.

8. Я втрачаю душевну рівновагу, якщо навколишні чимось пригноблені.

9. Моя інтуїція – більш надійний засіб розуміння навколишніх, ніж знання або досвід.

10. Виявляти цікавість до внутрішнього світу іншої людини – безтактно.

11. Часто своїми словами я кривджу близьких мені людей, не звертаючи на це увагу.

12. Я легко можу уявити себе якоюсь твариною, відчувати її звички і стан.

13. Я рідко міркую про причини вчинків людей, що мають до мене безпосереднє відношення.

14. Я рідко приймаю близько до серця проблеми своїх друзів.

15. Звичайно за кілька днів я почуваю: щось повинно статися з близькою людиною, і чекання виправдовуються.

16. У спілкуванні з діловими партнерами звичайно намагаюся уникати розмов про особисте.

17. Іноді родичі дорікають мене в черствості, неуважності до них.

18. Мені легко вдається копіювати інтонацію, міміку людей, наслідуючи їх.

19. Мій цікавий погляд часто бентежить нових партнерів.

20. Чужий сміх звичайно впливає на мене.

21. Часто, діючи навмання, я проте знаходжу правильний підхід до людини.

22. Плакати від щастя нерозумно.

23. Я здатний цілком злитися з коханою людиною, мовби розчинившись у ній.

24. Мені рідко зустрічалися люди, яких я б розумів з півслова, без зайвих слів.

25. Я мимоволі або через цікавість часто підслуховую розмови сторонніх людей.

26. Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.

27. Мені простіше підсвідомо відчути сутність людини, ніж зрозуміти її, «розклавши по поличках».

28. Я спокійно відношуся до дрібних неприємностей, що трапляються в кого-небудь із членів родини.

29. Мені було б важко задушевно, довірчо розмовляти з настороженою, замкнутою людиною.

30. У мене творча натура – поетична, художня, артистична.

31. Я без особливої цікавості вислухую сповіді нових знайомих.

32. Я засмучуюся, коли бачу людину, яка плаче.

33. Моє мислення більш відрізняється конкретністю, строгістю, послідовністю, ніж інтуїцією.

34. Коли друзі починають говорити про свої неприємності, я волію перевести розмову на іншу тему.

35. Якщо я бачу, що в когось із близьких погано на душі, то звичайно утримуюся від запитань.

36. Мені важко зрозуміти, чому дрібниці можуть так сильно засмучувати людей.

Обробка результатів. Підраховується число збігів ваших відповідей згідно ключа по кожній шкалі, а потім визначається сумарна оцінка.

1. Раціональний канал емпатії: +1, +7, –13, +19, +25, –31.

2. Емоційний канал емпатії: –2, +8, –14, +20, –26, +32.

3. Інтуїтивний канал емпатії: –3, +9, +15, +21, +27, –33.

4. Установки, що сприяють емпатії: +4, –10, –16, –22, –28, –34.

5. Проникаюча здатність у емпатії: +5, –1, –17,–23, –29, –35.

6. Ідентифікація в емпатії: +6, +12, +18, –24, +30, –36.

Оцінки по кожній шкалі можуть варіювати від 0 до 6 балів і вказують на значимість конкретного параметра в структурі емпатії.

Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення людини на розуміння сутності будь-якої іншої людини, на її стан, проблеми і поведінку. Це спонтанний інтерес до іншої людині, що відкриває шлюзи емоційного й інтуїтивного відображення партнера.

Емоційний канал емпатії фіксує здатність емпатуючого входити в емоційний резонанс із навколишніми – співпереживати, співчувати. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти внутрішній світ іншої людини, прогнозувати її поведінку й ефективно впливати можливо тільки в тому випадку, якщо відбулося енергетичне підстроювання до партнера. Співучасть і співпереживання виконують роль сполучної ланки між людьми.

Інтуїтивний канал емпатії дозволяє людині передбачати поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації щодо них, спираючи на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикається й узагальнюється різна інформація про партнерів.

Установки, що сприяють або перешкоджають емпатії. Ефективність емпатії знижується, якщо людина намагається уникати особистих контактів, вважає недоречним виявляти цікавість до іншої особистості, переконує себе спокійно ставитися до переживань і проблем навколишніх. Подібні умогляди різко обмежують діапазон емоційної чуйності і емпатичного сприйняття.

Проникаюча здатність у емпатії розцінюється як важлива комунікативна властивість людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірчості, задушевності. Розслаблення партнера сприяє емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю і емпатичному збагненню.

Ідентифікація – важлива умова успішної емпатії. Це уміння зрозуміти іншу людину на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В основі ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування.

Шкальні оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника – рівня емпатії. Сумарний показник може зміняться від 0 до 36 балів. За попередніми даними, вважають: 30 балів і вище – дуже високий рівень емпатії; 29-22 – середній рівень; 21-15 – занижений; менш 14 балів – дуже низький.