Лікувально-оздоровчий туризм



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лікувально-оздоровчий туризм



Лікувальний туризм здійснюється з метою зміцнення здоров'я і передбачає перебування в санаторно-курортних установах. Метою оздоровчого туризму є профілактика захворювань і відпочинок. Він характеризується більшою тривалістю подорожі, відвідуванням меншої кількості міст і більшою тривалістю перебування в одному місці, тобто поряд із проведенням дозвілля передбачає відпочинок. Виокремлення оздоровчого туризму також відповідає класифікації UNWTO. Найчастіше виділяють рекреаційний туризм, що поєднує поїздки з метою відпочинку, оздоровлення і лікування, а також відновлення і розвитку фізичних, психічних та емоційних сил. Рекреація охоплює всі види відпочинку, в тому числі санаторно-курортне лікування і туризм.

Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до лікувально-оздоровчого туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму. Подорожі з лікувальними цілями були відомі ще в стародавніх Греції і Римі, громадяни яких використовували цілющі джерела та місця зі сприятливим кліматом для того, щоб зміцнити здоров'я. Перший відомий в історії курорт Асклепія у Давній Греції, розташований поблизу порту Епідаурос, був створений на природних джерелах мінеральних вод у II ст. до н. е. У XVIII—XIX ст. поширилася мода їздити "на води". Люди, переважно багаті, їздили на курорти не з метою лікування, а для відпочинку. Навколо джерел виростали курортні міста, що стали центрами світського життя, поряд із лікарнями споруджувалися концертні зали, іподроми та казино. Лікувально-оздоровчий туризм достатньо поширений у Європи До XIX ст. сформувалася німецька курортологічна школа, прихильниками якої, крім Німеччини, Австрії і Швейцарії, стали Чехія і Словаччина. У цих країнах сформувалися багаті традиції курортної справи, вони мають у своєму розпорядженні широкий спектр цілющих природно-кліматичних ресурсів, розвинену інфраструктуру, використовують сучасні ефективні методи профілактики і лікування захворювань, а також реабілітації. Чехія, Словаччина і Німеччина контролюють більшу частку європейського лікувально-оздоровчого туризму.

Закладені ще в XIX ст. принципи німецької школи курортології у країнах, які їх підтримують (Німеччина, Австрія, Швейцарія, Чехія, Словаччина та ін.), дотепер не зазнали суттєвих змін. Особам, які прибувають на курорти, зазвичай не пропонують суворий розпорядок дня, вони самі обирають час для лікувальних процедур і не зобов'язані діяти за лікарською порадою.

Курорти іншої групи, до якої входять Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, мають переважно оздоровчий характер. Хоча саме в Бельгії знаходиться знаменитий курорт Спа, що дав загальну назву всім курортам із термальними водами.

Недалеко від Карлових Вар розташовані знамениті курорти Франтішкови Лазне і Маріанське Лазне.

Лугачовіце — найбільший курорт Східної Чехії. Для лікування використовується не тільки вода, а й грязі. До основної групи хвороб, які тут лікують, належать хвороби дихальних шляхів, захворювання травного тракту та обміну речовин.

Янске Лазне — один із найпопулярніших бальнеологічних курортів Чехії. Розташований на північному сході, у районі Судет, в області гірського масиву Крконоше. Відомий тим, що в ньому був відкритий перший у Європі санаторій, який спеціалізувався на лікуванні дитячого паралічу.

До великих курортів міжнародного значення належать і Подебради, розташовані серед мальовничих парків у рівнинній частині Чехії. Курорт має 13 джерел. На ньому лікують захворювання серця.Крім перелічених, відомими курортами Чехії є Кінжварт, розташований за 8 км на північний захід від курорту Маріанське Лазне; Єсенік, що знаходиться на північному заході Моравії.

Останнім часом спостерігається більш активне просування чеських оз-доровниць на європейський ринок лікувально-оздоровчого туризму. Усі чеські курорти, крім лікувальних і оздоровчих, пропонують культурні, розважальні й спортивні програми. На курортах відкривають театральні сцени, галереї та виставкові зали, ігорні заклади тощо, розширюють можливості активного відпочинку, створюючи умови для гри в гольф і теніс, плавання, занять верховою їздою, пішохідних і велосипедних прогулянок. Лікувальні та оздоровчі програми вдало поєднуються з культурними, розважальними та пізнавальними заходами.

Відвідування бальнеологічних курортів є однією з головних мотивацій подорожей в Угорщину. Особливо популярні відпочинок і лікування на угорських курортах серед туристів із Німеччини, США, Австрії. Та й самі угорці полюбляють свої курорти. На ці країни припадає половина всіх прибуттів. Польща на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена бальнеологічними та кліматичними курортами. Головні приморські бальнеологічні й бальнеогрязеві курорти — Свіноуйсьце, Камень-Поморськії, Ко-лобжег — знаходяться на узбережжі Балтійського моря. Вони менш відомі, ніж чеські чи угорські, і не є їх конкурентами. Відсутність належної реклами, невисокий рівень медичного обслуговування, а також холодне море — все це обмежує можливості польських курортів.Більш сприятливою для кліматичних курортів є ситуація у гірській місцевості. Гірськокліматичний туризм можна розглядати як галузь спеціалізації Польщі в сфері лікувально-оздоровчого туризму.Гірські кліматичні курорти країни зосереджені в Судетах і Карпатах. На східному схилі Сондецьких Бескидів знаходиться перлина польських курортів Криніца. Віддавна це місце відоме в Європі завдяки цілющим властивостям мінеральних джерел і лікувальних грязей, а останнім часом стало гірськокліматичним і спортивним центром.


Релігійний туризм

Географія туризму з релігійними цілями пов'язана з регіонами переважного поширення основних релігій — християнства, мусульманства, іудаїзму та буддизму, а тому має чітко окреслені межі. Незначні туристські потоки спрямовуються за іншими нечисленними релігійними напрямками.

Історія релігійного туризму сягає глибини віків. Жителі стародавніх Греції і Риму часто вирушали у подорож, щоб відвідати святилища і храми. В епоху раннього Середньовіччя міграція з релігійними цілями продовжувала розвиватися. Масового характеру набуває паломництво в своєрідній формі хрестових походів, метою яких було звільнення священних для християн місць від "невірних" (мусульман).

У світі виділяють 11 макрорегіонів паломництва:

1) християнська Європа;2) Північна Америка з домінуванням християнства й іншими численними релігіями;3) Латинська Америка з переважанням християнства і місцевими традиційними релігіями;4) Північна Африка з переважанням ісламу;б) Західна і Східна Африка, де панує іслам та існують окремі центр" християнства і традиційних релігій;6) Західна Азія з домінантою ісламу й анклавами християнства й іудаїзму;7) Південна Азія, де поширилися індуїзм і буддизм, а також існують центри християнства, джайнізму, сикхізму та ісламу;8) Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу, християнства й анклавами індуїзму;9) Східна Азія з панівним буддизмом, конфуціанством, синтоїзмом й осередками ісламу та християнства;10) Центральна Азія з домінантою буддизму, переважно ламаїзму;11) Середня Азія з пануванням ісламу..

Розглянемо коротко найбільш значущі для паломництва місця.Єрусалим — найбільший релігійний центр світу. Він посідає особливе місце серед світових культових центрів як святе місто для вірян трьох релігій: іудаїзму, християнства та ісламу. Для євреїв, що сповідують іудаїзм, найбільш ранню монотеїстичну релігію, Єрусалим — Священне місто. Біля знаменитої Стіни Плачу, залишку західної стіни зруйнованого арабами храму, моляться тисячі вірян, у її щілинах залишають записки з проханнями до Бога. Крім Стіни Плачу, в Єрусалимі є ще три пам'ятних і шанованих іудеями місця: Місто Давида, долина Кедрона і гора Сіон.

Центри християнського паломництва.На відміну від Єрусалима, що е священним містом багатьох релігій, більшість центрів паломництва пов'язані з однією релігією. У різних районах Землі існує безліч святих місць християнського світу. Найбільш шановані знаходяться в Європі: Рим, Барі (Італія), Париж і Лурд (Франція), Фатіма (Португалія), Варшава (Польща), Монсеррат (Іспанія) та ін. Мільйони прочан прямують у ці центри з надією побачити чудесне явище чи поклонитися священним реліквіям і прилучитися до їхньої благодаті. Крім того, у кожного народу чи жителів певної місцевості існують свої об'єкти для поклоніння. Так, жителі Карінтії (Австрія) возвеличують Святу Гемму, вони здійснюють паломництво в місто Гурк, де вона жила, побудувала храм, у крипті якого і була похована в ХШ ст.Особливо шановані в християн реліквії, пов'язані з хрестовими муками та смертю Ісуса Христа. Найвідоміші з них — терновий вінець (зберігається в Парижі в соборі Нотр-Дам), плащаниця (зберігається в кафедральному соборі Турина в Італії), краплі крові Ісуса Христа (в бельгійському місті Брюгге).

Відомими центрами паломництва є місця, де зберігаються частини хреста, на якому був розп'ятий Ісус Христос, цвяхи та спис, яким Його проколото. Це Константинополь (нині Стамбул), Олександрія, Дамаск, Кіпр, Закавказзя (Грузія і Вірменія) та ін.

Центри паломництва мусульман.Головним центром релігійного поклоніння мусульман вважається Мекка в Саудівській Аравії. Слово "мекка" стало синонімом паломництва далеко поза межами мусульманського світу, але лише прихильникам ісламу дозволяється відвідувати священне місто, де, відповідно до релігійного вчення, народився пророк Мухаммед.У свято курбан-байрам прибічники ісламу сходяться до храму Кааба. За формою це великий куб, складений із сіро-зелених гранітних блоків. Його основою є майже правильний квадрат, одна діагональ якого проходить з півночі на південь, інша — з заходу на схід. В одному з кутів Ка-аби знаходиться чорний камінь, імовірно, метеоритного походження. За переказами, його помістив туди сам Мухаммед.Кааба розташована в мечеті аль-Харам — найбільшому у світі храмі під відкритим небом. Щороку на богослужіння на його території збираються близько 2 млн осіб. Вони входять у храм через Ворота світу, знявши взуття і переступивши правою ногою через поріг, повільно проходять звивистими коридорами повз зали й ніші, де в молитовній позі читають Коран цілі родини, і наближаються до головного простору храму, в центрі якого стоїть Кааба. Перш ніж доторкнутися до чорного каменя і поцілувати його, прочани сім разів обходять навколо Кааби в напрямку проти годинникової стрілки. Здійснюють цей ритуал, прикривши тіло білим іхра-мом — двома шматками тканини визначеної довжини. Традиція зобов'язує прочан брати іхрам додому, щоб потім використовувати його як похоронний саван. Подорож у Мекку є одним з основних обов'язків мусульман. Інша їхня святиня знаходиться в Медині, також у Саудівській Аравії.Медина — сучасне арабське місто з шестирядними автомагістралями. На відміну від пустельної Мекки, місто потопає в зелені. Мечеть у Медині розмірами поступається храму аль-Харам, але вирізняється надзвичайною красою. Рожевий граніт прикрашений кахлями і мозаїкою, карбованими візерунками і золотом. Посередині мечеті обгороджене місце, де, згідно з переказами, жив і навчав Мухаммед, хатина, де він відпочивав і харчувався, і могила, де пророк похований. Святині Мекки і Медини мають загальноісламське значення.

Центри буддійського паломництва.Буддизм виник у Стародавній Індії в VI—V ст. до н. е. і поширився у Південно-Східній і Центральній Азії, частково в Середній Азії та Сибіру. Буддійське віровчення ґрунтується на внутрішньому прагненні людини до духовного осяяння (нірвани), що досягається за допомогою медитації, сповідування.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.009 с.)