Поняття та класифікація судових доказів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття та класифікація судових доказів



 

Доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані (інформація), на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.57 ЦПК України).

Факти об'єктивної дійсностівідбуваються за межами процесу по справі, й тому їх можна пізнати тільки за допомогою відомостей про них.

Фактичні дані встановлюються за допомогою передбачених законом засобів: пояснення сторін та третіх осіб, покази свідків, речові та письмові докази, висновок експерта. Засоби доказування є тісно пов'язаними з фактичними даними. Саме вони виступають джерелом отримання відомостей про факти, які необхідно встановити по справі.

Але між фактичними даними та засобами доказування є різниця: фактичні дані є змістом судових доказів, а засоби доказування – їх процесуальною формою. Крім того, судові докази повинні бути належним чином залучені до процесу.

Отже, будь-які судові докази по цивільним справам повинні мати такі ознаки:

1) зміст, тобто інформацію про пошуковий факт, який є належним;

2) процесуальну форму, тобто носія інформації і спосіб доведення її до суду;

3) певний процесуальний порядок отримання та дослідження доказової інформації.

 

Дані три складові характеризують правову природу судових доказів. Усунення одної з них ліквідує судове доказування вцілому.

Класифікація судових доказів можлива за декількома ознаками (підставами):

1) за способом (процесом) формування докази поділяються на:

· первісні

· похідні

первісними називають докази-першоджерела.

Похідними називають докази, які відтворюють зміст інших доказів.

 

Як правило поняття первісні та похідні докази зводять до письмових документів. Саме тому в процесуальному законодавстві закріплено правило, що письмові документи повинні до суду подаватися в оригіналі. Але дана ситуація може мати місце і стосовно речових доказів (наприклад, знята копія), так і стосовно показів свідка (він безпосередньо не сприймав обставини справи, а знає про них з інших джерел інформації).

 

Прикладом первісного доказу можуть бути показання свідка -очевидця, оригінал документа тощо. Прикладом похідного — копія документа; показання свідка, який повідомляє суду відомості про факт зі слів іншої особи — очевидця події.

 

За характером зв'язку між змістом доказу і тими фактами, які необхідно встановити в тій чи іншій справі, докази поділяються на

· прямі

· непрямі

 

На підставі прямого доказу можна зробити тільки один висновок: про наявність або відсутність факту, що доказується, оскільки зв'язок між доказом і фактом однозначний.

Непрямий доказ – це доказ, в якому зміст має з пошуковим фактом багатозначний зв'язок.

 

3)за джерелом отримання судові докази поділяються на:

· особисті

· речові (предметні)

залежно від того, є джерелом доказу людина або матеріальний об'єкт

Якщо ми маємо справу із предметом матеріального світу, впливаючи на який, одержало відображення явище дійсності, то такий предмет буде джерелом речового доказу.

Коли явище відображене у свідомості людини, впливаючи на її органи відчуття, тоді джерелом відомостей завжди буде громадянин незалежно від того, як, яким чином вони будуть ним закріплені.
До особистих доказів відносять пояснення сторін, третіх осіб, висновки експертів

до речових (предметних)— письмові та речові докази.

Процес формування особистих доказів складається з трьох ланцюгів:

інформації про факти.  
Сприйняття

збереження

відтворення

 

Використання особистих доказів в процесі доказування вимагає врахування психологічних характеристик особистості, особливо різних форм інтересу.

  1. Предмет доказування

Доказуванню підлягають ті обставини, які обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи(ч.1 ст.57 ЦПК України).

В ст.60 цього ж кодексу це положення більш деталізується – доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, що беруть участь в справі, виникає спір

Факти, які входять в предмет доказування і є об’єктом пізнання суду для ухвалення рішення по справі можна поділити на 4 групи:

Юридичні факти матеріально-правового характеру.

Встановлення даного виду фактів необхідно для правильного застосування норми матеріального права і вирішення справи по суті;

Доказові факти.

3)Вони використовуються в суді для встановлення юридичних фактів матеріально-правового характеру. Самі по собі ці факти, яких-небудь матеріально-правових наслідків не тягнуть, але за їх допомогою ми приходимо логічним шляхом до висновку про існування чи ні юридичного факту матеріально-правового характеру (тому дані факти інколи називають умовиводними доказами). Наприклад, в справі, про визнання запису батьківства недійсним позивач може посилатися на доказовий факт тривалості його відсутності в місці проживання відповідачки, в зв’язку з чим виключається висновок про батьківство.

3) факти, які мають виключно процесуальне значення.

Ці факти мають значення тільки для здійснення процесуальних дій. З ними пов’язано виникнення права на пред’явлення позову (наприклад, сплата судового збору), права на зупинення провадження по справі (факт, перебування у тривалому службовому відряджені), право на забезпечення позову тощо.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.006 с.)