Поняття та види судової підвідомчості



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття та види судової підвідомчості



Розмежування компетенції між органами держави називається підвідомчістю.

 

Право вирішення цивільних справ у нашій країні надано не тільки судовим, а й:

  • іншим органам держави,
  • громадським організаціям,
  • змішаним органам,
  • третейським судам.

 

 

У цивільному судочинствіпідвідомчість визначає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд суду.

 

Підвідомчість– це віднесення спору про право чи іншої юридичної справи до компетенції відповідного юрисдикційного органу .

Кожний орган може розглядати тільки ті питання які йому підвідомчі .

 

Інститут підвідомчості дозволяє розмежовувати компетенцію між різними юрисдикційними органами в тому числі і між самостійними гілками судової влади .

 

Зупинимось детальніше на розглядісудової підвідомчості :

Судова підвідомчістьпідлягає певній класифікації .

 

В залежності від того чи була прийнята спроба по врегулюванню спору до суду розрізняють :

Виключну

Умовну

Виключноюназивається така підвідомчість, за якою розгляд певної категорії цивільних справ становить компетенцію виключно суду.

(про відібрання дітей, про позбавлення батьківських прав)

Умовна - це така , коли справа розглядається судом тільки при наявності досудового вирішення справи .

 

Умовна поділяється на 2 види :

 

  • Коли справу на досудовій стадії вирішують між собою сторони (претензія)
  • Якщо це питання вирішується не учасниками спірних відносин а іншими юрисдикційними органами
  1. Альтернативна – при якій справа яка може бути розглянута судовим органом , за ініціативною особи або за згодою сторін може бути передана на розгляд іншого юрисдикційного органу .
  2. Підвідомчість декількох зв’язаних між собою вимог

При надходженні до суду декількох пов’язаних між собою вимог , які розглядаються за правилами різних видів судочинства , то забороняється їх обєднання в 1 –не провадження якщо інше не встановлено законом .

 

Коло справ , які відносяться до судової підвідомчості .

Законодавство про судову підвідомчість розглядає спори , що виникають з :

  • цивільних
  • сімейних
  • трудових
  • якщо 1- ю із сторін був громадянин справа розглядається в порядку цивільного судочинства.

 

Справи в порядку цивільного судочинства розглядаються не тільки судами загальної юрисдикції але і :

*третейськими та

*господарськими судами .

 

А тому необхідно визначати критерії розмежування підвідомчості між ними .

 

Суди загальної юрисдикції розглядають 3 категорії справ :

1.Позовного провадження

2. Наказового провадження

3. Окремого провадження

 

Тема . Підсудність

 

Поняття та види підсудності

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ називається підсудністю.

Визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій,:

*від роду (предмета) справи,

*суб'єктів спору, що підлягає розгляду,

* місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду.

 

В зв'язку з цим підсудність поділяється на :

*функціональну (функціональна компетенція)

* родову (предметна, об'єктивна компетенція )

*територіальну (особиста, суб'єктивна компетенція )

 

Функціональна підсудність визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі виконуваних ними функцій.

Функціональна підсудність - розподіл компетенції між судами загальної юрисдикції, на підставі виконуваних ними функцій - місцеві суди, суди апеляційної інстанції, суди каса­ційної інстанції.

 

( Наприклад :районний (міський) суд, військовий суд гарнізону, які діють як місцеві суди, виступають судами першої інстанції, виконуючи функцію розгляду і вирішення по суті справ)

 

Родова підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду цивільних справ по першій інстанції залежно від роду справи (предмета цивільного спору) або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин.

 

Родова підсудність (вертикальна)- називається підсудність судів різних рівнів самостійної гілки судів яка визначається по роду (колу) розгляду цивільних справ.

 

Родовою є підсудність, яка визначає компетенцію судів різних інстанцій щодо розгляду цивільних справ у першій інстанції залежно від роду (предмета) справи, суб'єктного
складу справи.

До такої підсудності належить:

- підсудність справ, у яких однією із сторін є суд або суддя (ст.108 ЦПК);

- підсудність справ про спори між громадянами України, якщо обидві сторони проживають за її межами (ст.111 ЦПК);

- підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України.

 

Родова підсудність у конкретних справах може бути змінена Головою Верховного Суду України, його заступниками, головами Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військово-Морських Сил, які мають право в межах своєї компетенції витребувати будь-яку цивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншого суду України

 

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність.

 

Територіальна підсудність має декілька видів:

*загальна,

*альтернативна,

*договірна,

*виключна,

* по зв'язку справ.

 

Загальна підсудність визначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача

Коли ним є громадянин, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання

 

Позови до підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності пред'являються за місцем знаходження їх органу управління

 

Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе життєве значення для громадян.

 

Альтернативна підсудність встановлена у відповідності до ст.110 ЦПК .

Є 14 випадків при який застосовується альтернативна підсудність . (див кодекс)

 

Виключна – при виключній підсудності розгляд певних категорій цивільних справ допускається в чітко визначених по території судах .

Виключна підсудність - підсудність, що передбачає виче­рпний перелік цивільних справ, які з урахуванням їх природи пред'являються до певного, передбаченого законом суду.

Застосовується в таких випадках :

  1. позов пред’явлення за місцезнаходженням майна
  2. позов про виключення майна з опису
  3. за місцезнаходженням спадкового майна
  4. пред’явлення позову за місцезнаходженням перевізника

2. Порядок вирішення питання про підсудність . Зміна підсудності .

 

 

Питання про підсудність вирішується суддею одноособово при прийнятті позовної заяви тобто на стадії порушення цивільної справи .

 

Згідно статті 115 Якщо суддя , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі встановить , що справа не підсудна цьому суду , заява повертається позивачеві для подання до належного суду , про що постановляється ухвала .

Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Під зміною підсудності розуміють передачу справи на розгляд іншому суду всупереч правилам передбаченим законом .

 

У разі порушення правил про підсудність можуть наступа­ти такі наслідки.

Повернення заяви з підстав її непідсудності має місце на ста­дії після прийняття заяви канцелярією суду до вирішення пи­тання про відкриття провадження у справі (ч. З ст. 121 ЦПК).

Якщо буде встановлено, що справа не підсудна суду, суд по­вертає заяву позивачеві для подання її до належного суду, про що постановлює ухвалу. Ухвала направляється із заявою та усіма додатками до неї позивачеві. Така ухвала може бути ос­каржена у апеляційному порядку п. З ст. 293 ЦПК.

Передача справи на розгляд іншого суду, якщо виявилось, що заяву було прийнято з порушенням правил про підсуд­ність, має місце після відкриття провадження у справі і до по­чатку судового розгляду. Справа передається на розгляд іншо­му суду, до компетенції якого вона належить, з урахуванням правил підсудності, передбаченої для даної категорії справ (п. 2 ч. 1ст. 116 ЦПК).

Передача справи з одного суду до іншого

Передача справи до іншого суду передбачена ст. 116 ЦПК та має місце, якщо:

1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;

2) після відкриття провадження у справі і до початку судо­вого розгляду виявилось, що заяву було прийнято з порушен­ням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо ут­ворити новий склад суду для розгляду справи;

4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

Подана до суду позовна заява з додержанням правил про підсудність повинна бути прийнята ним до свого провадження і розглянута по суті. Справи, розпочаті розглядом по суті, забороняється передавати до іншого суду (тобто змінювати підсудність) за незначними винятками. Зміна підсудності можлива судом, в провадженні якого перебуває справа, і керівниками вищестоящих судів.

 

Зміна підсудності — передача справи з одного суду до іншого в межах України можлива також за ініціативою керівників вищестоящих судів з метою забезпечення належного виконання завдань правосуддя.

 

Голова Верховного Суду України, його заступники, а також голова Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольського міських судів, військового суду регіону, Військове-Морських Сил мають право в межах своєї компетенції на клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, за заявою прокурора або з власної ініціативи витребувати будь-яку цивільну справу, що є у провадженні того чи іншого суду, і передати її на розгляд до іншого суду України.

Зміна підсудності настає також тоді, коли після відсторонення судді замінити його в даному суді неможливо. Справа в таких випадках надсилається до Верховного суду Автономної Республіки Крим, обласного, Київського чи Севастопольського міського суду, військового суду регіону, Військо-во-Морських Сил для передачі на розгляд іншого суду (ст. 133 ЦПК).

Справа, надіслана в установленому порядку від одного суду до іншого в межах України, повинна бути прийнята судом, до якого вона була спрямована до розгляду. Суперечки між судами про підсудність не допускаються (ст. 135 ЦПК).

Тема Процесуальні строки



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.55.22 (0.01 с.)