Цивільна правоздатність фізичної особи . Відмінність між правоздатністю і дієздатністю.

Фізичні особи для участі в цивільних правовідносинах наділяються правосуб'єктністю. В теоретичному аспекті поняття правосуб'єктності охоплює три елементи:1) правоздатність;2) дієздатність;3) деліктоздатність.Водночас у чинному ЦК термін "деліктоздатність" узагалі не використовується. Як випливає із ст. 30 ЦК, деліктоздатність включається до поняття "цивільна дієздатність".

Під правоздатністю традиційно розуміють здатність бути суб'єктом права, тобто мати визначені права та обов'язки. правоздатність - це належне кожній фізичній особі і невід'ємне від неї право, яке полягає в здатності мати будь-які права та обов'язки, що допускаються законом.

Правоздатність громадянина:
1. Здатність мати цивільні права і нести обов'язки (цивільна правоздатність) визнається в рівній мірі за всіма громадянами.
2. Правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється смертю.

1. Ніхто не може бути обмежений у правоздатності та дієздатності інакше, як у випадках і в порядку, встановлених законом.
2. Недотримання встановлених законом умов та порядку обмеження дієздатності громадян або їх права займатися підприємницькою або іншою діяльністю тягне недійсність акта державного чи іншого органу, який встановлює відповідне обмеження.
3. Повна або часткова відмова громадянина від правоздатності або дієздатності та інші угоди, спрямовані на обмеження правоздатності або дієздатності, нікчемні, за винятком випадків, коли такі угоди допускаються законом.

Дієздатність громадянина:
1. Здатність громадянина своїми діями набувати і здійснювати цивільні права, створювати для себе цивільні обов'язки і виконувати їх (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.
2. У разі, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з часу вступу в шлюб. Дієздатність передбачає здатність людини усвідомлювати і правильно оцінювати свої дії, що мають правове значення, і керувати ними. Неповнолітні у віці від 14 до 18 років мають частковою дієздатністю, оскільки можуть здійснювати операції з письмової згоди батьків, усиновителів або піклувальника

 

 

Різновиди цивільної дієздатності фізичної особи.

Цивільною дієздатність фізичної особи є її здатність своїми діями набути для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати,а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Види цивільної дієздатності фізичних осіб:
1)Часткова дієздатність її мають малолітні особи,тобто фізичні особи, які досягли 14 років. Часткова дієздатність малолітньої особи обмежується можливостями:самостійно вчиняти дрібні побутові правочини; здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності,що охороняється законом.
2)Неповна дієздатність її мають неповнолітні особи,тобто фізичні особи віком від 14 до 18років.Неповнолітня особа має право:самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної,творчої діяльності,що охороняється законом; бути учасником юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;самостійно укладати договір банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внести нею на своє ім’я (грошовими коштами на рахунку)
3)Повна дієздатність - визначається за повнолітніми фізичними особами, тобто тими,хто досяг 18 років. Цей віковий ценз може бути знижений у двох випадках:реєстрація шлюбу особою,що не досягла 18 років (у разі припинення або визнання шлюбу недійсним повна цивільна дієздатність зберігається);надання повної цивільної дієздатності за рішенням органу опіки та піклування неповнолітньої особи.

 

Емансипація: підстави, умови та порядок.

Надання повної цивільної дієздатності (емансипація) згідно зі ст.35 ЦК можливе: щодо фізичної особи, яка досягла 16 років і пра­цює за трудовим договором; щодо фізичної особи, яка досягла 16 ро­ків і бажає займатися підприємницькою діяльністю; щодо неповно­літньої фізичної особи, яка записана матір'ю або батьком дитини.

Підстави і порядок емансипації визначаються по-різному:

- тому, хто працює за трудовим договором, надання повної ци­вільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та пік­лування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності та­кої згоди — за рішенням суду;

— тому, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю і до­сяг 16 років, спочатку необхідно отримати письмову згоду на реєс­трацію як підприємця від батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування. За наявності вказаної згоди така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фі­зична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту дер­жавної реєстрації її як підприємця;

— для надання повної цивільної дієздатності неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини, необхідний факт державної реєстрації народження дитини, одним з батьків якої є неповнолітній. * цьому випадку згоди батьків неповнолітнього, органів опіки і пік­лування тощо на емансипацію неповнолітньої особи не потрібно.

У разі припинення трудового договору, припинення фізичною особою підприємницької діяльності, батьківства надана неповно­літній особі повна цивільна дієздатність зберігається.

Стаття 35 ЦК не згадує про значення членства у виробничому кооперативі, однак, очевидно, таке членство особи, яка досягла 16 років, за аналогією з трудовим договором, може бути підставою на­дання повної цивільної дієздатності.

 

Опіка та піклування.

Згідно з чинним законодавством України, а саме ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Опіка встановлюється з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів осіб, які не досягли 14 років (малолітні особи), та осіб віком від 14 до 18 років (неповнолітні особи), які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування. Опіка та піклування повнолітньої особи, яка за станом здоров'я не може самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки, встановлюється (оскільки йдеться про особу, яка сформована психологічно та інтелектуально і тому не потребує виховання), для забезпечення захисту особистих немайнових і майнових прав та інтересів цієї повнолітньої особи.

Щодо опіки, то вона встановлюється над повнолітньою особою у тому випадку, якщо за рішенням суду вона була визнана недієздатною (ст. 40 ЦК). Тобто особливим поєднанням складних елементів у цьому випадку буде наявність підстав, визначених ч. І ст. 39 ЦК України, рішення суду, яке набрало законної сили про визнання особи недієздатною. При розгляді питання щодо визнання особи недієздатною суд приймає і рішення щодо встановлення опіки.

Підставою для встановлення піклування над повнолітньою особою є рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (ст. 37 ЦК) з таким самим особливим поєднанням складних елементів.Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч. 2 ст. 243 СК).

Чинний Цивільний кодекс України також, окрім опіки над фізичними особами, передбачає можливість встановлення опіки над майном. Опіка над майном може бути встановлена у двох випадках:1) якщо у особи, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості (ст. 74 ЦК);2) опіка може бути встановлена над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також над майном фізичної особи,