Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Особливості виробництва спирту із мелясиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Із меляси одержують 40% загальної кількості спирту, що виробляється спиртовими заводами. Технологічна схема отримання спирту найпростіша, бо в мелясі є готові цукри, які можна безпосередньо зброджувати дріжджами. Внаслідок цього із технологічної схеми отримання спирту виключаються процеси розварювання і оцукрювання, які необхідні для підготовки крохмалевмісної сировини до бродіння. Мелясна барда містить речовини, які використовуються для: отримання: дріжджів, бетаїну, добрив і ряду інших цінних продуктів. На рис. 21.3 наведено одну із можливих схем безвідходної переробки меляси на спирти і інші продукти. Оскільки суттєва різниця заклточається в підготовці сировини до бродіння, то розглянемо тільки цю частину схеми. Підготовку меляси до бродіння виконують в такому порядку: знезаражують та збагачують мелясу поживними речовинами, гомогенізують і антисептують, розводять водою (приготування розсиропки), а потім освітлюють. Головною метою антисептування є створення сприятливих умов для розвитку дріжджів та уникнення розмноження другорядних мікроорганізмів. Антисептування складається із нагрівання до температури стерилізації, втриманні при цій температурі, охолодження і подальшому підкисленні сірчаною і соляною кислотами. Також використовують спеціальні антисептики. Так як для життєдіяльності дріжджів в мелясі недостатньо азоту і фосфору, то в мелясу додають живильні солі, що містять ці компоненти. Оброблену таким чином мелясу помішують в збірник, де перемішують і зберігають її протягом (8... 10) годин. В подальшому мелясу розбавляють водою до концентрації, при якій вона може бути зброджена дріжджами. Для вилучення із Рис. 21.3. Функціональна схема безвідходної переробки меласи меляси завислих частинок використовують осаджувальні центрифуги (сепаратори). Розсиропка направляється в бродильне відділення. В процесі бродіння сусла безперервним способом сахароза підлягає гідролізу, перетворюючись у глюкозу та фруктозу, які і зброджуються у спирт. Решта етапів виробництва спирту із меляси суттєво не відрізняється від переробки іншої сировини. Вирощування дріжджів. Виробництво спирту засновано на спиртовому бродінні в середовищі без кисню спеціальними расами дріжджів із роду сахароміцєтів. Дріжджі при цьому розмножуються слабко, але добре зброджують цукри в спирт і вуглекислоту із незначним виділенням теплоти для кожного виду сировини використовують такі раси дріжджів, які найбільше підходять. Із відходів, які отримані при освітленні зрілої бражки (при переробці меляси) отримують хлібопекарські дріжджі. Вихід дріжджів складає до 3,5 кг на один дал спирту. Виробництво цих дріжджів дуже вигідне і складається із таких технологічних процесів: вилучення дріжджів із бражки, промивання і попереднє, концентрування дріжджової суспензії, дозрівання, кінцеве промивання і концентрування, пресування на фільтропресах, формування та пакування дріжджів. Вологість готових пресованих дріжджів складає 75%. На спиртзаводах вирощують і гак звані засівні дріжджі, які необхідні для бродіння на початковому етапі бродіння. Засівні дріжджі розмножують періодичним чи напівбезперервним способом. На початку виробничого сезону дріжджі розмножують із чистої культури по схемі "пробірка — колба 500 мл — бутель 5 л — маточник-дріжджанка". При встановленому режимі роботи використовують метод природно чистої культури. Живильним середовищем в цьому разі є підкислене сусло. При комплексній переробці сировини на спиртових заводах вирощують кормові дріжджі, використовуючи за головний живильний компонент — барду. Види кормових дріжджів відрізняються здатністю до активного накопичення маси. Кормові дріжджі вирощують в спеціальних чанах при активній аерації. При цих умовах дріжджі окислюють цукри до води та вуглекислого газу за схемою: С Н О + 6СО 6СО + 6Н О (аеробне дихання). Значна кількість енергії, що при цьому виділяється, використовується для накопичення біомаси. Дріжджова клітина містить в середньому (З7...50)°о білкових речовин і (35...40)% вуглеводів. Тому дріжджі с дуже цінним кормовим продуктом. Виробництво кормових дріжджів складається із таких основних стадій: підготовка живильного середовища, вирощування дріжджів, концентрування дріжджової суспензії. При цьому повинні бути спеціальні пристрої для відведення теплоти, що утворюється в процесі бродіння і для посиленого підвищення кисню повітря. Підготовка живильного середовища заключається в тому, що гарячу барду охолоджують в теплообмінниках, підкислюють кислотою, добавляють азотне та фосфорне живлення, і отримують сусло. Засівні дріжджі видів, здатних до активного накопичення біомаси, вирощують в апаратах чистої культури. В деяких випадках в якості засівних використовують концентровані дріжджі. Сусло разом із засівними: дріжджами подають в дріжджегенератори, а потім разом з кислотою (для підтримки необхідного рН) в дріжджевирощувальні чапи. Зернокартопляна барда використовується для вирощування дріжджів після фільтрування, тобто після вилучення дробини. Концентр у в ання кормових дріжджів зводиться до згущення на сепараторах і висушуванні на вальцьових чи розпилюваннях сушарках. В результаті отримують кормові дріжджі з вологістю (7...8)%, що містять (45...52)% білку. Вихід сухих кормових дріжджів складає від 1,4 до 3,0 кг на один декалітр спирту в залежності від виду барди і технологічної схеми.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; просмотров: 521; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.19.23 (0.007 с.) |