Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Документальне оформлення та синтетичний облік псування товарів на оптовому підприємствіСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте
На торговельних підприємствах у процесі надходження, зберігання і реалізації товарів виникають товарні втрати. Розрізняють два їх види – у межах норм природних втрат і понад норми природних втрат. Втрати товарів у межах норм природних втрат виникають внаслідок природної втрати ваги (уцінки, утруски) і виявляються у ході проведення інвентаризації. Втрати товарів понад норми природних втрат виникають у зв’язку з псуванням, боєм, браком їх у процесі зберігання і реалізації. При виявленні зіпсованих товарів матеріально відповідальна особа подає керівникові підприємства доповідну записку, в якій перелічує такі товари, зазначає причини їх псування. Керівник підприємства призначає комісію, яка має визначити обсяг втрат і причини їх виникнення. До складу комісії входять представник адміністрації, профспілкового комітету та матеріально відповідальна особа. Крім того, до складу комісії за необхідності залучають представника санітарної служби і спеціаліста-товарознавця відповідної групи товарів. Комісія перевіряє кількість зіпсованих товарів, їх якість, можливість використання або реалізації за зниженими цінами, встановлює причини псування і винних осіб. Ці дані фіксуються в акті про псування, бій і лом товарів (форма № 026). Один примірник акта (перший) разом з поясненням матеріально відповідальної особи комісія передає головному бухгалтеру підприємства для перевірки і подання керівникові підприємства. Головний бухгалтер ретельно перевіряє правильність оформлення акта, ціни, підрахунки, після чого передає акт керівникові підприємства для розгляду і прийняття рішення. На підставі акта і пояснення матеріально відповідальної особи керівник підприємства приймає рішення про те, за чий рахунок слід списати втрати. За рішенням керівника підприємства втрати від псування товарів можуть бути списані за рахунок підприємства або за рахунок матеріально відповідальної особи. Якщо псування товарів сталося з вини матеріально відповідальної особи, то керівник підприємства дає письмове розпорядження про стягнення суми втрат за її рахунок. Коли ж це сталося не з вини матеріально відповідальної особи, втрати списуються за рахунок підприємства. Одночасно з прийняттям рішення про списання втрат товарів керівник на підставі висновків комісії приймає рішення про доцільність і можливість подальшого використання зіпсованих товарів. Продовольчі товари, які згідно з висновком санітарної інспекції не можуть бути використані для харчових цілей, передають для переробки або на корм худобі. Непродовольчі товари можуть бути передані на металобрухт. Продовольчі та непродовольчі товари, що не можуть бути використані на зазначені цілі, мають бути вилучені з торгівлі й знищені в присутності членів комісії, які склали акт. Про це роблять відповідний запис в акті. При виявленні втрат від псування товарів з вини матеріально відповідальної особи, відшкодування завданих збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» № 217/95-ВР. Відповідно до них, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) визначається: за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 % від балансової вартості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою: Р3 = [(Бв – А) · Іінф. + ПДВ + Азб. ] · 2 + Вп + Вр. де Рз – розмір збитків, грн; Бв – балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн; А – амортизаційні відрахування, грн; Іінф. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначають органи статистики; ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн; Азб. – розмір акцизного збору, грн; Вп – фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр – фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях). При цьому різниця між розміром завданих збитків та балансовою вартістю зіпсованих товарів перераховується до бюджету. Типову кореспонденцію рахунків з обліку втрат від псування товарів в оптовій торгівлі наведено у табл. 11. Таблиця 11 Типова кореспонденція рахунків з обліку втрат
Практичне заняття (4 год) План 1. Що таке оптовий товарооборот? 2. Характеристика видів оптового товарообороту. 3. Документальне оформлення реалізації товарів. 4. Характеристика методів оцінки вибуття товарів в оптовій торгівлі: ідентифікованої собівартості, середньозваженої собівартості, FIFO, LIFO. 5. Порядок формування продажної ціни на товари. 6. Синтетичний облік реалізації товарів за безготівковими розрахунками: передоплата, післяоплата. 7. Синтетичний облік внутрішнього переміщення товарів. 8. Документальне оформлення і облік повернення товарів покупцями. 9. Суть та класифікація тари. 10. Документальне оформлення і контроль за рухом тари. 11. Синтетичний облік операцій з тарою. 12. Суть і види переоцінки товарів. 13. Порядок проведення переоцінки товарів. 14. Документальне оформлення результатів уцінки товарів. 15. Синтетичний облік уцінки товарів. 16. Суть і види товарних втрат. 17. Документальне оформлення псування товарів. 18. Синтетичний облік псування товарів. Завдання 1 1. За господарськими операціями 4–5 складу № 1 скласти первинні документи, здійснити їх бухгалтерську обробку: рахунок-фактура № 0134; податкова накладна № 249; видаткова накладна № 69. 2. Зробити записи у Книгу обліку продажу товарів (продукції, робіт, послуг). Умова завдання Операція 4 2.03.200_ р. від ТОВ «Надія» надійшла заявка-замовлення на відпуск товарів зі складу № 1. Реквізити покупця: м. Миргород, вул. Весняна, 110. Поточний рахунок № 1005600308 в КБ «Укрсиббанку», МФО 162500. На підставі заявки-замовлення складено рахунок-фактуру № 0134 та податкову накладну № 249:
Операція 5 3.03.200_ р. за видатковою накладною № 69 здано тару тарозбираючій організації, розташованій за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 56. Поточний рахунок №123654852 в КБ «Аркада», МФО 963001.
Завдання 2 1. За господарськими операціями 6–7 складу № 1 скласти первинні документи, здійснити їх бухгалтерську обробку: акт переоцінки товарів № 19; акт про псування, бій, лом товарів №15.
Умова завдання Операція 6 3.03.200_ р. на складі № 1 проведено переоцінку товарів. За розпорядженням директора № 26 від 3.03.200_ р. для проведення переоцінки створена спеціальна комісія у складі: Голова комісії: головний бухгалтер Симоненко Л. В. Члени комісії: менеджер Головко К. Ф. зав. складом № 1 Мироненко К. І. В акті переоцінки товарів № 19 зазначено:
Операція 7 3.03.20__ р. комісією у складі головного бухгалтера Симоненко Р. О. (голова комісії), менеджера Головка К. Ф., зав. складом № 1 Мироненка К. І., представника районної ради народних депутатів Шило О. І., який діє на підставі доручення № 53 від 3.03.20__ р., складено акт про псування, бій, лом товарів № 15. Згідно з актом у результаті псування списано 10 кг печива «Шахматного» за обліковими цінами 2,60 грн за 1 кг. Зіпсоване печиво знищено у присутності комісії шляхом утилізації. За рішенням керівника підприємства втрати від псування цінностей віднесено за рахунок зав. складом № 1. Матеріально відповідальна особа відшкодувала завдані збитки і внесла гроші в касу підприємства. Завдання для самостійної роботи (4 год) Завдання 1 1. Визначити кореспонденцію рахунків за господарськими операціями, пов’язаними з реалізацією товарів в оптовій торгівлі.
Завдання 2 Визначити собівартості реалізованого печива «Марія» за місяць і залишки печива «Марія» на кінець місяця за кожним із методів оцінки вибуття запасів: середньозваженої собівартості, FIFO:
Завдання для індивідуальної роботи (1 год) Теми рефератів 1. Документальне оформлення реалізації товарів. 2. Синтетичний облік реалізації товарів. 3. Особливості обліку операцій з тарою. 4. Порядок проведення переоцінки товарів у торгівлі. 5. Документальне оформлення уцінки товарів. 6. Синтетичний облік уцінки товарів. 7. Документальне оформлення псування товарів. 8. Синтетичний облік псування товарів. Тести 1. Скількома бухгалтерськими записами відображається реалізація товарів покупцям? а) 2; б) 3; в) 1; г) 4. 2. До складу транспортно-заготівельних витрат не включаються: а) оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи; б) оплата тарифів за транспортування товарів; в) витрати на страхування ризиків доставки товарів; г) витрати на сплату відсотків за користування кредитами банку, отриманими для придбання товарів. 3. Для оцінки вибуття запасів не може застосовуватися: а) метод ідентифікованої собівартості; б) метод FIFO; в) метод LIFO; г) метод середньозваженої собівартості. 4. За кредитом рахунка 28 відображається: а) надходження товарів; б) списання, вибуття товарів; в) оприбуткування товарів; г) залишок товарів. 5. За дебетом рахунка 28 відображається: а) надходження товарів; б) списання, вибуття товарів; в) оприбуткування товарів; г) залишок товарів.
Література: 1–3, 7–10. [До змісту] [Наступне] [Попереднє] [До змісту] [Наступне] [Попереднє] Тема 4. Звітність матеріально відповідальних осіб
Вивчаючи цю тему, студенти повинні: – знати порядок організації звітності матеріально відповідальних осіб; – знати порядок проведення інвентаризації на оптових торговельних підприємствах; – уміти складати первинні документи; – уміти здійснювати бухгалтерську обробку звітів матеріально відповідальних осіб; – уміти накопичувати й узагальнювати інформацію в облікових регістрах. Ключові терміни: матеріально відповідальна особа, звіт про рух товарів і тари, інвентаризація, інвентаризаційна комісія, порівняльна відомість.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 573; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.154.251 (0.008 с.) |