Експертне дослідження необґрунтованого списання товарів на

природну втрату, бій, псування

З метою приховування нестач у підприємствах торгівлі зустрічаються випадки необґрунтованого списання товарів на природну втрату, бій, брухт і псування товарів.

Найбільш розповсюдженими способами приховування нестач за рахунок необґрунтованого списання товарів на природну втрату є:

- неправильне визначення категорії складів і термінів збереження товарів у підприємствах оптової торгівлі;

- неправильне визначення залишків товарів і обсягу реалізованих товарів за межінвентарізаційний період;

- необґрунтоване завищення норм природної втрати;

- нарахування природної втрати на більший, ніж фактичний обсяг товарів;

- заниження товарного залишку за рахунок списання природної втрати при невстановленні факту нестачі.

Такі зловживання з боку матеріально відповідальних осіб найчастіше здійснюються у процесі визначення результатів інвентаризації, коли встановлена нестача товарів, а також коли мало місце необґрунтоване і неправильне проведення розрахунків розміру природної втрати за рахунок неправильного застосування норм природної втрати на відповідні товари.

Для виявлення подібного роду порушень і зловживань експерту-бухгалтеру необхідно дослідити інвентаризаційні матеріали (інвентаризаційні описи, акти результатів інвентаризації, порівняльні відомості), розрахунки сум природної втрати, затверджені норми природної втрати, прибутково-видаткові документи, звіти матеріально відповідальних осіб.

Експерт-бухгалтер перевіряє правильність застосування норм природної втрати з урахуванням періоду року, термінів і умов збереження товарів, а також правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку нестачі товарів у межах природної втрати.

У діяльності торгових підприємств мають місце випадки, коли на протязі визначеного звітного періоду за рахунок забезпечення оптимальних умов збереження товарів утворюється економія природної втрати. Безумовно, такі ситуації необхідно розцінювати як позитивне явище, але тільки за умови, що суми економії природного збитку товарів оприбутковуються і передаються у підзвіт матеріально відповідальним особам. На практиці найчастіше ці суми виявляються в неоприбуткованих надлишках і привласнюються матеріально відповідальними особами.

Іноді з метою приховування нестач матеріально відповідальні особи

 

прибігають до необґрунтованого списання товарів на бій, брак, псування.

У порушення встановленого порядку акти на бій, псування товарів складаються без представника адміністрації підприємства, санітарної служби; в актах на списання підроблюються підписи членів комісії; використовуються підроблені акти, вилучені з архіву, підробляються дати складання актів на списання.

Досліджуючи акти на списання, експерту-бухгалтеру необхідно звернути увага на склад комісії, компетентність членів комісії, маючи на увазі, що до складу комісії обов'язково повинен входити товарознавець. Він повинен перевірити і встановити, чи дійсно товари, зазначені в акті, підлягають списанню; встановити причини списання товарів; встановити, чому товар, що підлягає списанню, не був реалізований у визначений термін; встановити винних у цьому осіб. У складі комісії повинен бути представник санітарної служби (санітарний лікар) для встановлення придатності списаного товару для переробки або використання у підсобному господарстві. У випадку непридатності списаного товару для подальшого використання, він повинен перевірити, чи був списаний товар вивезений на смітник чи знищений у присутності комісії.

У випадку, якщо списаний товар не був вивезений, а був знищений, експерт-бухгалтер повинен перевірити наявність акта на знищення даного товару, наявність у ньому підписів усіх членів комісії й вказівки про те, що товар був знищений у присутності комісії..

Об'єктом дослідження при цьому є також транспортні документи (наприклад, шляхові листи на вивіз списаного товару), накладні на вивезення зіпсованого і списаного товару, наявність у них відповідних підписів.

Крім того, експерт-бухгалтер повинен з'ясувати, чи був у наявності (на обліку) в даному підприємстві списаний по акті товар. Для цього експерт перевіряє інвентаризаційні описи, картки складського обліку, прибуткові і видаткові документи на надходження і вибуття даного найменування товару.

 

Експертне дослідження операцій по переоцінці товарно- матеріальних цінностей

Механізм здійснення зловживань даних операцій заключається у тому, що при підвищенні роздрібних цін частина товару не включається в опис переоцінки, і навпаки, при зниженні роздрібних цін в опис переоцінки включаються і ті товари, що раніше були продані за готівку. При цьому матеріально відповідальні особи створюють сумові різниці за рахунок різниці в цінах.

Для виявлення подібних порушень і зловживань експерт-бухгалтер повинен перевірити:

- відповідність порядку переоцінки (уцінки, дооцінки) нормативним документам;

- причини переоцінки товарів;

- кількість переоцінених товарів, маючи на увазі, що в практиці мають місце випадки, коли уцінці піддається більша кількість товарів, чим було їх у наявності і під видом застарілих моделей уцінювалися доброякісні товари.

Експерт-бухгалтер повинен ретельно перевірити інвентаризаційні описи, акти переоцінки товарів, прибуткові і видаткові накладні на предмет того, чи були у наявності у даному підприємстві товари, що переоцінювалися комісією. По актам переоцінки експер-бухгалтер повинен проаналізувати склад комісії та компетентність її членів.

Експертне дослідження неврахованих надлишків товарно- матеріальних цінностей

Наявність у підприємств неврахованих надлишків є одним із способів здійснення розкрадань, нестач і інших зловживань. Невраховані надлишки товарно-матеріальних цінностей створюються з метою вилучення їх у натурі, а також з метою приховування раніше утворених нестач, у тому числі нестач, що виникли оприбуткуванням товарів за безтоварними документами.

Джерелами утворенням неврахованих надлишків товарно-матеріальних

цінностей можуть бути:

необґрунтоване оприбуткування і вибуття товарів;

необґрунтоване списання товарів на природну втрату, бій, псування;

недоважування товарів;

пересортиця товарів та ін.

Надлишки товарно-матеріальних цінностей можуть утворюватися й у результаті надходження товарів від постачальників у більшій кількості, ніж вказувалося у супровідних документах або надходження товарів без документального оформлення (так званих «сторонніх» чи «лівих» товарів).

Експертне дослідження з встановлення неврахованих надлишків товарів проводиться методами зіставлення, документальної і зустрічної перевірки прибуткових і видаткових документів, товарних звітів, облікових реєстрів, у яких відображається надходження товарно-матеріальних цінностей і їхня реалізація. Експерту-бухгалтеру необхідно при установленні неврахованих товарів зіставити оприбутковану по документам кількість товарно-матеріальних цінностей з їх витраченням.

У випадках, коли документоване витрачення товарів перевищує їхнє надходження, експерт-бухгалтер робить висновок про наявність неврахованих товарно-матеріальних цінностей.

При перевірці записів у облікових реєстрах експерт-бухгалтер звертає увагу на записи «червоним сторно», що свідчить про перевищення витрати товарів над їх надходженням.

Невраховані товари експерт-бухгалтер може виявити зустрічною перевіркою, порівнюючи прибуткові і видаткові документи постачальника і покупця.

Ефективним способом виявлення неврахованих товарно-матеріальних цінностей є спосіб контрольно-вибіркового звірення.

Результати експертного дослідження операцій з товарно- матеріальними цінностями експерт-бухгалтер відображає у своєму висновку.